Рішення № 40611650, 18.09.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 925/10/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Гураль С.П., Мухінський В.О. - за довіреностями, відповідача: не з'явився,

третьої особи: Сіденко С.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг",

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору - товарна біржа "Черкаська центральна товарна біржа",

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" надіслало до господарського суду Черкаської області позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" про визнання недійсним правочину.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 березня 2014 року у справі № 925/10/14 прийнято відмову ТОВ "Сван-1" від позову та припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2014 року ухвалу місцевого суду від 04 березня 2014 року у справі № 925/10/14 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в особі директора Коберника В.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2014 року у справі № 925/10/14 залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 липня 2014 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1 та залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товарну біржу "Черкаська центральна товарна біржа.

Заявою від 13 серпня 2014 року (т. 2, а.с.143-153) позивач доповнив позов новими обставинами та просить суд визнати недійсним правочин - Біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/1 від 25 листопада 2010 року, зареєстровану на товарній біржі "Черкаська Центральна товарна біржа", в результаті укладення якої відбулось відчуження автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак СА0956АС, № двигуна А15SMS132324R, № кузова SUPTF69YD5W243279, укладеної товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг", а також застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" повернути вказаний автомобіль товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1". В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він просить визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу з підстав порушення статей 203, 215 ЦК України, оскільки: - цей договір є збитковим для позивача у зв'язку із продажем автомобіля за значно заниженою ціною, з огляду на що він суперечить вимогам статті 79 ГК України та Статуту товариства; - особа, яка підписала договір від імені ТОВ "Сван-1", не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ОСОБА_5 не призначався засновниками на посаду генерального директора товариства; - спірний автомобіль не міг бути предметом біржової торгівлі, виходячи з того, що відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь - які вживані товари, включаючи транспортні засоби та капітальні активи, а спірний автомобіль на момент укладення правочину був вживаним; - при укладенні біржової угоди мала місце зловмисна домовленість генерального директора ТОВ "Сван-1" ОСОБА_5 з покупцем, оскільки ОСОБА_5 через декілька місяців після укладення угоди було призначено директором ТОВ "Агро-Інжинірінг", а внаслідок цієї угоди транспортний засіб було продано за ціною нижчою від ринкової чим позивачу завдані збитки; при визначенні ціни реалізації автомобіля до балансової вартості необхідно було додати суму ПДВ, однак це не було зроблено, чим було порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2014 року задоволено заяву представника ТОВ "СВАН-1" Кошлій Р.В. про відвід судді Дорошенка М.В., справу № 925/10/14 передано до автоматизованої системи документообігу господарського суду Черкаської області для визначення в порядку, встановленому статтею 21 Господарського процесуального кодексу України, нового складу суду.

На підставі розпорядження господарського суду Черкаської області № 52 від 14.08.2014 при повторному автоматичному розподілі справи автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/10/14 визначено суддю Пащенко А.Д.

Ухвалою від 18.08.2014 вказана справа прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 04 вересня 2014 року.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідність подання додаткових доказів у справу.

Представник ТОВ "Сван-1" Мухінський В.О. подав до справи відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечив проти позову з тих підстав, що позивач не надав доказів в обґрунтування своєї позиції у позовні заяві щодо порушення оскаржуваним правочином прав та законних інтересів позивача, оскільки ціна продажу є умовою договору, яку сторони вправі вільно та самостійно вирішувати з урахуванням стану автомобіля; порушень норм Закону України "Про товарну біржу" не було, оскільки предметом купівлі-продажу на товарній біржі було декілька транспортних засобів, що являють собою партію товару, та отримані одночасно за одним товарно-транспортним документом; строк позовної давності для пред'явлення з даним позовом пропущений без поважних причин.

У відзиві на ухвалу в справі № 925/10/14 (т. 3, а.с. 19) "Черкаська центральна товарна біржа" повністю заперечила проти позовних вимог позивача з мотивів відсутності порушень при укладанні біржової угоди, оскільки біржова угода була укладена тимчасовими членами біржі, про що зазначено у самій угоді, вона повністю відповідає вимогам Закону України "Про товарну біржу". Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

17.09.2014 представник позивача Гураль С.П. за довіреністю Юдицького Ю.В. подала пояснення поважності причин пропуску строку позовної давності для пред'явлення даного позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" про визнання недійсним названого правочину .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за участі його представника не подавав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копій ухвал суду відповідачу у справі. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні:

представник позивача Гураль С.П. за довіреністю Юдицького Ю.В., повністю підтримуючи позов, посилалася на доводи, викладені у позовній заяві та додаткових заявах, доповненнях і поясненнях до позову, та вказала, зокрема, що спірний правочин укладений з порушенням норм діючого законодавства, в результаті зловмисної домовленості, з порушенням вимог Закону України "Про товарну біржу", за ціною значно нижчою ринкової, з порушенням вимог щодо сплати ПДВ; просила позов задовольнити повністю;

представник позивача Мухінський В.О. за довіреністю директора Коберника повністю заперечив проти позиції представника позивача Гураль С.П. та вказав, що продані автомобілі були у користуванні товариства протягом тривалого часу, їх пробіг значно перевищував нормативний, виходячи з цих даних власник самостійно визначив ціну, вказана у експертному висновку ціна лише для сплати платежу до ПФУ, щодо злочинної змови - це припущення позивача, оскільки доказів цього немає, позовна давність позивачем пропущена, просив її застосувати;

представник третьої особи повністю заперечував проти позову, стверджуючи, що оскаржувана угода від 25.11.2010 не суперечить вимогам Закону України "Про товарну біржу", оскільки позивачем продавалась партія товару, а не один автомобіль; товарна біржа не є учасником договору, вона не зацікавлена щодо жодної із сторін, вона не може впливати на вартість товару, про яку сторони домовилися; обидва товариства були тимчасовими членами біржі на підставі їх заяв; оцінка транспортного засобу спеціалістом не є висновком судового експерта, спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність, він не врахував значне перевищення пробігу даного транспортного засобу, оцінка була середньостатистична, тому даний висновок не може вважатися належним доказом у справі; вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності; він втручається в господарську діяльність біржі.

У судовому засіданні 18 вересня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд приходить до такого.

24.11.2010 на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" було прийняте рішення про здійснення відчуження належних товариству транспортних засобів, зокрема, транспортного засобу марки DAEWOO LANOS TF69Y, сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак СА0956АС, № двигуна А15SMS132324R, № кузова SUPTF69YD5W243279, надання повноважень генеральному директору ОСОБА_5 укласти та підписати всі необхідні угоди для відчуження транспортного засобу та видачу доручення йому для оформлення всіх необхідних документів в органах ДАІ.

25.11.2010 ТОВ "Сван-1" та ТОВ "Агро-Інжинірінг" подали заяви Черкаській центральній товарній біржі із проханням прийняти в тимчасові члени біржі та відповідно продати і купити ряд автомобілів, зокрема, і спірний автомобіль DAEWOO LANOS.

25.11.2010 року Черкаською центральною товарною біржею, згідно з протоколом № 18555/1, проведено біржові торги, за результатом яких зареєстровано біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/1, укладену між ТОВ "Сван-1" (Продавець) діє на підставі Статуту, в особі ОСОБА_5, діє згідно протоколу № 427 від 25.11.2010, наказу від 25.11.2010, довіреність № 60 від 25.11.10, прийнятий в тимчасові члени товарної біржі згідно заяви, та ТОВ "Агро Інжиніринг" (Покупець), діє на підставі Статуту, в особі Плешкова Г.В., діє згідно наказу № 12 від 25.11.2010, довіреність 3 13 від 25.11.2010 року, за умовами якої Продавець продав, а Покупець купив транспортні засоби, зокрема, і спірний автомобіль DAEWOO LANOS, за ціною 12 724,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що в біржовій угоді допущено невідповідність реквізитів документів: номера протоколу, дати наказу, довіреності дійсним реквізитам цих документів, які оглянуті судом та копії яких долучені до матеріалів справи, що є фактично описками та не впливає на їх зміст.

Із виписки з банківського рахунку вбачається, що кошти за автомобіль були перераховані відповідачем 29.11.2010 на рахунок позивача.

Відповідно до частини 3 статті 281 Господарського кодексу України біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

За своєю правовою природою біржова угода є договором купівлі-продажу, за яким відповідно до припису статті 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ "Сван-1" як продавцем та ТОВ "Агро-Інжинірінг" як покупцем було досягнуто згоди про відчуження останньому 25.11.2010 15 автомобілів, серед яких і автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак СА0956АС, № двигуна А15SMS132324R, № кузова SUPTF69YD5W243279 (під № 1 у біржовій угоді).

Вартість транспортного засобу згідно бухгалтерської довідки № 95 від 24.11.2010 становила 12 724 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач надав виписку із банківського рахунку за 29.11.2010, відповідно до якого, як стверджує позивач, відповідачу було реалізовано три автомобілі DAEWOO LANOS по середній ціні 18 167 грн., яка є значно заниженою від ринкової.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією із підстав у позовній заяві щодо невідповідності спірного договору чинному законодавству позивач вказав на те, що цей договір був підписаний особою, в якої був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності. Однак, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5, який підписав спірний договір, був призначений на посаду директора ТОВ "Сван-1" рішенням загальних зборів учасників товариства від 07 червня 2010 року, оформлених протоколом № 10/06/07. Вказане рішення загальних зборів ТОВ "Сван-1" в установленому законом порядку не визнане недійсним, воно не є предметом розгляду у даній справі . З огляду на викладене, доводи позивача про те, що спірний договір підписаний не повноважною особою, є необґрунтованими.

Що стосується доводів позивача про низьку ціну продажу автомобіля, то суд звертає увагу на те, що низька ціна продажу певного товару (якщо таке дійсно є) не є самостійною підставою для визнання договору недійсним, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства. Неотримання прибутку в результаті господарської операції є ризиком підприємницької діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Спірний автомобіль був уживаний, мав строк експлуатації 5 років, значний автопробіг, що перевищує нормативний, і ці фактори пояснюють визначену у спірному договорі ціну продажу автомобіля, а висновок спеціаліста, на який посилається позивач, не складався для відчуження автомобіля, тому не може бути належним та допустимим доказом дійсної ринкової ціни саме цього автомобіля станом на момент укладення угоди.

Доводи представника позивача Гураль С.П. про те, що при укладенні біржової угоди мала місце зловмисна домовленість представників сторін за угодою, у зв'язку з чим укладення спірної угоди відбулося не в інтересах ТОВ "Сван-1", не приймається судом до уваги з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів, які є лише припущенням.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 червня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Позивачем не надано доказів, що ОСОБА_5 діяв зловмисно. В матеріалах справи відсутні докази, в т.ч. судові рішення із висновками про те, що біржова угода була результатом зловмисної згоди представників її сторін та укладалася на шкоду інтересам продавця. Посилання позивача на те, що через деякий час після укладення спірної угоди ОСОБА_5 став директором ТОВ "Агро-Інжинірінг", не може свідчити про таку зловмисну згоду представників її сторін, оскільки законом таке призначення директором не забороняється.

Згідно статті 15 Закону України "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що за змістом цієї норми продаж вживаних товарів на біржі заборонений у будь-якому випадку, крім продажу майна, що відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Ця норма не допускає об'єднання вживаних товарів у партію для їх продажу, виходячи із прямого змісту ст. 15 Закону, тому суд не погоджується із протилежним тлумаченням цієї норми з боку представника Черкаської центральної біржі.

Із матеріалів справи вбачається і визнається учасниками процесу, що спірний автомобіль на час продажу був вживаним.

Таким чином, за викладених обставин продаж спірного автомобіля через укладення біржового договору порушує вимоги чинного законодавства України.

Відповідачем та третьою особою у даній справі подані заяви про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.

Відповідно до стаття 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До даних правовідносин у цій справі повинні застосовуватися положення про загальну позовну давність. Встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання недійсною біржової угоди, укладеної 25 листопада 2010 року, сплив 25 листопада 2013 року. Відповідно до поштового штемпеля на конверті позовна заява надіслана позивачем 30.12.2013, тобто, після закінчення трирічного строку позовної давності.

Відповідно до частин 3-5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даній ситуації для оцінки перебігу позовної давності необхідно враховувати, що стороною спірного договору є ТОВ "Сван-1", а не ліквідатор арбітражний керуючий Юдицький О.В., який виконує функції керівника товариства у зв'язку із розглядом справи про банкрутство ТОВ "Сван-1". Чинним законодавством України не передбачено здійснення особливого підрахунку перебігу позовної давності у разі зміни керівника підприємства-боржника.

В пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказується, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. В пункті 4.1. постанови також вказано, що якщо порушення права мало місце до призначення ліквідаційної комісії, а позов подається у процесі ліквідації юридичної особи, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила, стало відомо чи мало стати відомо правовласникові, а не ліквідаційній комісії. У зв'язку з наведеним господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

Доводи позивача про те, що арбітражний керуючий Юдицький О.В. пізно дізнався про укладення спірного договору та протягом тривалого часу здійснював заходи по розшуку майна, документів, інформації щодо проданого майна банкрута, не можуть бути прийняті судом в якості поважного обґрунтування причин пропуску позовної давності із зазначених вище причин. Представник позивача у своїх поясненнях щодо поважності причин пропуску позовної давності вказує на те, що 12 вересня 2013 року арбітражний керуючий отримав із установи банку виписку, із якої дізнався про надходження на рахунок ТОВ "Сван-1" від ТОВ "Агро-Інжинірінг" коштів за проданий автомобіль DAEWOO LANOS, тобто, уже 12.09.2013 позивачу стало відомо про здійснений продаж автомобіля і ціну продажу. Отримавши таку інформацію та враховуючи те, що на жоден із попередніх запитів позивач відповідей не отримав, позивач мав можливість негайно, до закінчення трирічного строку позовної давності, подати до господарського суду позовну заяву про визнання такої угоди недійсною та в порядку статті 38 ГПК України клопотати про витребування доказів, що він практично й робив протягом всього періоду розгляду справи. Відсутність у позивача коштів для сплати судового збору (на що вказував представник позивача у судовому засіданні) не може вважатися поважною причиною неподання позовної заяви до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не вказав підстав для визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем позовної давності.

На підставі статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 24.09.2014.

Суддя А.Д.Пащенко