Ухвала суду № 40611639, 22.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3759/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання: Ліпчанська В.В.

розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Одеса про видачу виконавчого документу за участю представників сторін:

заявника - Кучеренка С.А. довіреність б/н від 08.01.14 р.;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 17.09.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.14 р. Заявник, в обґрунтування заяви, посилається на те, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.14 р. по справі №53 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Полімерів" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 281 721,60 грн., задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором поставки продукції на умовах товарного кредиту від 24.10.12 р. у розмірі 281 721,60 грн., з яких: 18 921,60 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 262 800,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом та судові витрати зі сплати третейського збору у розмірі 3 817,20 грн.

На виконання ухвали господарського суду від 08.09.2014 р. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" із супровідним листом (вх. 32154 від 16.09.2014 р.) на адресу господарського суду було надіслано третейську справу №53 для огляду.

Присутній у судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву та просив ії задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти заяви про видачу виконавчого документу заперечував та просив у ії задоволенні відмовити, про що надав відзив на заяву виконавчого документу, в якому зазначив, що рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України, тому згідно ст. 56 Закону України "Про третейські суди" просив у задоволенні заяви відмовити. Відповідач зазначив, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.14 р. по справі №53 з відповідача було стягнуто грошові кошти у розмірі 281 721,60 грн., з яких: 18 921,60 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 262 800,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, згідно договору поставки продукції на умовах товарного кредиту від 24.10.12 р., тобто відбулося подвійне стягнення пені за прострочення термінів оплати товару покупцем, що суперечить позиції Вищого господарського суду України та Верховного суду України та ст. 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.2014 року по справі №53 стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "Дім полімерів" 281 721,60 грн., які складаються з 18921,60 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 262800,00 грн. - відсотків за користування товарним кредитом.

Як вбачається з матеріалів третейської справи №53 між заявником та відповідачем було укладено договір поставки продукції на умовах товарного кредиту № 241012 від 24.10.2012 року.

Згідно пунктів 13 та 14 договору, при відстроченні оплати за цим договором покупець сплачує продавцю відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 17 договору, покупець відповідає перед продавцем за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати товару та відсотків за право користування товарним кредитом. Оплата забезпечується неустойкою у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого або невиконаного зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання або неналежного виконання зобов'язання, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, є пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені ТОВ "Дім полімерів" вимоги про стягнення з відповідача 262800,00 грн. - відсотків за користування товарним кредитом за своєю правовою природою не є способом захисту майнового права у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, та до них не можуть бути застосовані її положення.

Вищезазначене знаходить своє відображення в спеціальній нормі цивільного кодексу, а саме ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Верховний Суд України у своїй постанові по справі № 07/238-10 від 12.12.2011 року висловив позицію, що проценти за користування чужими коштами за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно ст. 549 ЦК України, та дійшов висновку, що сторони по справі № 07/238-10 вже передбачили нарахування пені договором в розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої покупцем суми.

Верховний Суд України зазначає, що подвійне стягнення пені не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, у зв'язку з чим постанову касаційної інстанції по справі № 07/238-10 було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Таким чином, договором поставки продукції на умовах товарного кредиту № 241012 від 24.10.2012 року, передбачено по суті подвійне стягнення пені за прострочення термінів оплати товару Покупцем.

Стягнуті третейським судом проценти за право користування товарним кредитом та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за своєю правовою природою є одним й тим самим видом юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що прямо суперечить приписам Конституції України.

Відповідно п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. №01-06/646/2014 "Про доповнення Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань: оскільки умовами договору передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, а нарахована на підставі договору сума процентів за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання за своєю правовою природою також є пенею, то таке подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписом статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (постанова від 24.12.2013 р. № 8/5025/1402/12).

Відповідно ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України, питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно з ч. З ст. 55 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 р. виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Згідно п. 7 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.

Отже, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.2014 року по справі № 53 містить спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів, які не передбачені законами України, а саме третейським судом застосовано подвійне стягнення пені з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "Дім Полімерів", що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України.

Враховуючи вищенаведене та те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено часткове задоволення заяви про видачу виконавчого документу, а передбачено процесуальне задоволення або відмова у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ТОВ "Дім Полімерів" про видачу виконавчого документу відмовити.

З урахуванням викладеного, та керуючись статтями ст. 8, 124 Конституції України, ст. 12, 16, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 55, 56 Закону України "Про третейські суди",

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "Дім полімерів" про видачу виконавчого документу на виконання Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 11.08.2014 року по справі №53 - відмовити.

Суддя Ю.В. Светлічний