Рішення № 40611444, 16.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.14р. Справа № 904/5266/14За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання відсутності права стягнення за договором

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник, дов. від15.03.2012р. б/н (був присутній у судовому засіданні 30.07.2014р.).

від відповідача: Касьян І.В. - представник, дов. від 20.12.2013р. №13.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати відсутнім права стягнення заборгованості за теплову енергію, пені, 3 % річних на підставі договору від 01.12.2008р. №6085 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари у позивача з відповідача.

Відповідач у відзиві (вх. №48955/14 від 07.08.2014р.) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне: - позивачу було відомо про існування Договору від 01.12.2008р. №6085, укладеного між сторонами, оскільки рішеннями господарського суду у справах №5005/3965/2011 та №28/5005/574/2012 з позивача було стягнено заборгованість на підставі вказаного договору, наказ у справі №28/5005/574/2012 виконано; - рішенням ВК Криворізької міської ради від 11.06.2008р. №452 житлові приміщення по АДРЕСА_1 переведено у нежилі, зобов'язано власника приміщення укласти договори на постачання комунальних послуг; - паспортні дані позивача, зазначені в договорі, співпадають з даними, вказаними в паспорті; - адреса позивача, вказана у договорі, визначена на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію позивача.

Позивач у клопотанні (вх.№47025/14 від 30.07.2014р.) про призначення почеркознавчої експертизи просить призначити почеркознавчу експертизу, щоб з'ясувати: чи виконаний підпис від імені ФОП ОСОБА_5 у договорі №6085 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари від 01.12.2008р. та проведення експертизи просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інститут судових експертиз за адресою: м. Дніпропетровськ, Наб.Леніна,17, оф.361.

Суд не вбачає підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки:

- згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року N 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування;

- дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність доказів у справі для прийняття рішення по заявлених позивачем вимогах та про відсутність підстав для призначення судової експертизи.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011р. у справі №5005/3965/2011 за позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 911 грн. 78 коп. позов задоволено частково; стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію в сумі 8 725 грн. 42 коп., пеню 203 грн.68 коп., інфляційні втрати 670 грн. 30 коп., 3% річних 284 грн. 82 коп.; стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України суму 101 грн. 72 коп. державного мита; стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету 235 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; в решті позову відмовлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012р. у справі №28/5005/574/2012 за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 859 грн. 19 коп. позов задоволено повністю; сятягнено з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію 5260 грн. 37 коп., пеню 409 грн. 17 коп., інфляційні втрати 83 грн. 90 коп., 3% річних 105 грн. 75 коп.; стягнено з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України суму 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011р. у справі №5005/3965/2011 та від 28.02.2012р. у справі №28/5005/574/2012 встановлено, що 01.12.2008р. між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як постачальником, та ОСОБА_1, як споживачем, було укладено Договір №6085 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і в вигляді пару на технологічні нужди, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

Відповідно до пункту 6.1 Договору даний договір діє з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляд; за умови наявності заяви однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача договір може бути розірвано; за наявності заборгованості за споживачем нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Позивач заперечує факт укладення ним з відповідачем Договору та просить визнати відсутніми у відповідача права стягнення з позивача заборгованості за теплову енергію, пені, 3% річних на підставі Договору, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів; це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних інтересів;

- відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

- також відповідно до статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських відносин; - іншими способами, передбаченими законом;

- визнання відсутності права - спосіб захисту, який застосовується у разі наявності спору між суб'єктами цивільного права з приводу відсутності цивільного права та цивільного обов'язку;

- заявлені позовні вимоги є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення - факту відсутності права по договору; цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне; його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог;

- предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову; в підставу позову не можуть входити обставини, які виступають доказами у справі; з ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків, вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які відносяться до підстав позову;

- в даному випадку судом враховуються підстави, якими позивачем обґрунтовано заявлені вимоги, однак зазначені обставини мають встановлюватись під час розгляду спору про право, і в даному випадку таким є спір щодо стягнення коштів на підставі договору, а не спір про визнання відсутності такого права;

- обраний позивачем спосіб захисту про визнання відсутності права не може бути застосований у відношенні договору, оскільки відповідно до статтей 15, 16 Цивільного кодексу, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту прав по своїй суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушення суб'єктивного права, а договір не підпадає під категорію конкретного суб'єктивного права;

- спосіб захисту права «визнання права», «визнання відсутності права» застосовується в разі необхідності підтвердження в судовому порядку наявності чи відсутності у позивача конкретного, визначеного за змістом і за обсягом суб'єктивного права; згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір - це більш широка юридична категорія, яка включає в себе не одне суб'єктивне право, у зв'язку з чим його не можна ототожнювати із суб'єктивним правом

- отже, як вбачається відсутній такий спосіб захисту, згідно якого можна визнати відсутнім право стягнення за договором.

З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"22" вересня 2014р.