ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
УХВАЛА
іменем України
"24" вересня 2014 р. Справа № 806/2201/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Городнюк В. М. ,
за участю сторін,
від позивача: Поліщук Ю.В.
від відповідача: Мезенцев О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" червня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року ТОВ "Бердичівський хлібозавод" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 24 січня 2014 року № 0000172200.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року скасовано податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24 січня 2014 року № 0000172200.
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
В період з 18.12.2013 року по 24.12.2013 року відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питання дослідження правомірності проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ "Страхова компанія "Скайд" за період 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами вказаної перевірки, складено акт №1389/2200/33394612 від 31.12.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.140.1.6 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 52855,00 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки 24.01.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172200 від 24.01.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 52855 грн.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12.02.2014 року та Міністерства доходів і зборів України від 18.04.2014 року скарга позивача залишена без задоволення.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.
Встановлено, що між Аграрним фондом (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договори поставки борошна, а саме: №5 35 Б від 09.03.2011 року, №568 Б від 09.03.2011 року, №210 Б від 21.07.2011 року, за умовами яких Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві щомісячно з державного інтервенційного фонду борошно (продукцію), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язується оплатити та прийняти визначену в договорах кількість борошна і виготовити з нього хліб та хлібобулочні вироби.
Також, між ООО "Самтак" (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір купівлі - продажу обладнання № ГОСТ - 2011 від 13.09.2011 року, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити обладнання, згідно специфікації в порядку і на умовах передбачених договором.
З метою уникнення збитків при виконанні договорів поставки борошна позивачем (Страхувальник) укладено з ПАТ "Страхова компанія "Скайд" (Страховик) договори страхування фінансового ризику, а саме: № 280-63 від 29.04.2011 року, № 410-63 від 30.05.2011 року, № 281/1-63 від 29.04.2011 року, № 409-63 від 30.05.2011 року, № 516-63 від 21.07.2011 року, № 713-63 від 01.10.2011 року.
Предметом вказаних договорів є страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з його діяльністю та ризиком матеріальних, фінансових витрат та збитків.
Пунктом 1.2 вказаних Договорів передбачено, що страховий захист розповсюджується на збитки Страхувальника, які відбулися у періоді дії цих Договорів страхування та пов'язані з безпосереднім виконанням договорів поставки борошна, укладеними між Страхувальником та Контрагентом "Аграрним фондом".
На виконання умов зазначених договорів позивачем вносились страхові платежі згідно платіжних доручень.
Посилання відповідача на те, що страхові платежі були перераховані позиваечм на користь ПАТ "Страхова компанія "Скайд" вже після припинення дії договорів страхування є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Зокрема встановлено, що позивачем страхові платежі сплачувались відповідно до умов укладених договорів страхування, що підтверджується платіжними дорученнями про їх оплату.
Щодо віднесення позивачем до складу витрат вказаних страхових платежів, колегія суддів зазначає.
Підпунктом 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.1. ст. 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Усі витрати позивача у вигляді сплачених страхових платежів підтверджені первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Отже, виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність позивача щодо віднесення до складу витрат страхових платежів, сплачених відповідно до укладених договорів з ПАТ "Страхова компанія "Скайд".
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення податкової дисципліни третіми особами не впливає на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Норми податкового законодавства не передбачають, що таке право повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" червня 2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Л.В. Кузьменко
З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "24" вересня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" вул.Червона,4,м.Бердичів,Житомирська область,13304
3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312
4-представнику позивача Поліщук Юлія Владиславівна АДРЕСА_1 - ,
Судове рішення № 40610548, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/2201/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: