Ухвала суду № 40604125, 23.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1276/14 Справа № 207/1619/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Подобєд О. К. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

23 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Кислого М.М., Живоглядової І.К.,

при секретарі: Шевченко Т.В.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

потерпілої: ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 14.02.2006 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 22.02.2012 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч.1, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 21.05.2012 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 ч.1 КК частково приєднати 6 місяців за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.02.2012 року, до відбування 2 роки і 6 місяців позбавлення волі Звільнився 24.01.2014 року із Божковської ВК Полтавської області №16, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.01.2014 року за ст.81 КК України, умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 4 дні,

засуджений: - за ч.1 ст.125 КК України до 64 (шістдесят чотирьох) годин громадських робіт, що відповідає 8 (восьми) дням позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 21.05.2012 року, у вигляді 11 місяців 4 днів позбавлення волі, остаточно ОСОБА_3 призначено

Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

01.03.2014 року, приблизно о 22.30 годин, ОСОБА_3, знаходячись в квартирі, розташованій за адресою: м.Дніпродзержинськ, Білоруський проїзд, 20-30, на ґрунті неприязнених відносин, вчинив сварку з ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_3, діючи навмисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно, завдав ОСОБА_2 не менше 1 удару правою рукою в область обличчя, в результаті чого у останньої, відповідно до висновку експерта № 317 Е від 27.03.2014 року, був виявлений синець у правій скроневій області, який відноситься до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо нього скасувати внаслідок суворості призначеного йому покарання і з урахуванням пом'якшувальних обставин у справі призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України. Також обвинувачений просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», зазначивши, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина 2008 року народження.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3, який частково підтримав свою апеляцію та просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», прокурора, потерпілу ОСОБА_2, які не заперечували проти задоволення апеляції обвинуваченого, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах і в апеляції не оскаржуються.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і журналу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для відміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Відносно доводів апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 про пом'якшення призначеного йому покарання, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути підставою для зміни вироку і не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, при цьому призначив покарання з застосуванням ст.71 КК України.

При цьому колегія суддів вважає, що доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений скоїв злочин який відноситься до категорії невеликої тяжкості, а також на його утриманні знаходиться малолітня дитина 2008 року народження.

Відповідно до п «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 підпадає під дію ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», та на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» підлягає звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись п «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., ст. 86 КК України, ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін.

На підставі п «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р. звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі призначеного за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з- під варти з залу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Литвиненко О.О. Кислий М.М. Живоглядова І.К.