П О С Т А Н О В А
Іменем УКРАЇНИ
01 червня 2009 року Справа № 2-а-3616/08
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Бишевська Н.А.,
суддя Кожан М.П.,
при секретарі Тюріна А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Українського політехнічного технікуму,
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
у справі № 2-а-3616/08
від 16.07.2008р.
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
пр. Карла Маркса, 93, м. Дніпропетровськ, 49000;
до відповідача Українського політехнічного технікуму,
пр. Карла Маркса, 66, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50000;
про стягнення 21.553,73 грн., -
встановили: Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано позов до Українського політехнічного технікуму про стягнення 21.553,732 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Захарчук Н.В.) своєю постановою від 16.07.2008р. позов задовольнив повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що згідно з Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 р. N 934, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються, починаючи тільки з 02.06.2006р.
Відповідач, в період з 01.12.2005р. по 01.06.2006р. на суми погашення заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, страхові внески до фонду не нараховував.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Український політехнічний технікум, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на приписи ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III, статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року N 2213-III, базою для нарахування страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Згідно із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» такі виплати визначені кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.
Та відображаються у формах бухгалтерського обліку як кредиторська заборгованість державного бюджету, і до сум фактичних виплат на оплату праці не включаються.
Нарахування на кредиторську заборгованість державного бюджету страхових внесків не передбачено.
Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Позивач, скаргу оспорив.
В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу пп. 4.2.1 та п. 4.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу та є об'єктом для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 р. N 934, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються, починаючи тільки з 02.06.2006р.
Просить постанову суду залишити без змін. Апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009р. № 337 справу передано для розгляду колегії суддів у складі - головуючий суддя Юхименко О.В., суддя Бишевська Н.А., суддя Кожан М.П.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».
Сутність спору: Уповноваженими фахівцями Центрально-міської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена позапланова перевірка Українського політехнічного технікуму з питання правильності нарахування страхових внесків на суми надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення педагогічним і науково-педагогічним працівникам, виплати яких здійснюються згідно із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів».
В Акті перевірки від 20.06.2007р. вчинено запис про те, що Українським політехнічним технікумом в грудні 2005р. не нараховані страхові внески до Фонду в сумі 784,06 грн. із загальної суми виплат у розмірі 20.769,67 грн.
На підставі Акту перевірки, 04.07.2007р. керівником Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 629/15 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року N 2213-III, абз. 4 п. 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III, Українському політехнічному технікуму донараховано страхових внесків в сумі 784,06 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20.769,67 грн.
Стягнення 21.553,732 грн. було предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
За змістом статті 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам: <…>
виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи <…>
та допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Виплати, з огляду на приписи статті 2 Закону України «Про оплату праці», відносяться до фонду оплати праці.
Законом України від 9 вересня 2004 року N 1994-IV «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» врегульовано правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту».
Згідно зі ст. ст. 1, 5 цього Закону виплати визнаються кредиторською заборгованістю.
Кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Водночас, визначення цих виплат кредиторською заборгованістю державного бюджету не змінює їх природи.
З огляду на приписи ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III, статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року N 2213-III, базою для нарахування страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Аналогічні приписи містить Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266.
В силу п. 4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 р. N 934, відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.
Тільки постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 745 «Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 р. N 934, доповнено пунктом 3-2 такого змісту:
«32. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються».
Встановлено, що до сум фактичних витрат на оплату праці (для роботодавців) чи сум оплати праці (для найманих працівників), що обчислюються відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266, не включаються суми виплат, що здійснюються згідно із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів».
Українським політехнічним технікумом в грудні 2005р. (до 02.06.2006р.), не нараховані страхові внески до Фонду в сумі 784,06 грн. із загальної суми виплат у розмірі 20.769,67 грн.
Отже, донарахування, а, відтак, і стягнення страхових внесків в сумі 784,06 грн., слід визнати обґрунтованим.
Водночас, у відповідності з абз. 4 п. 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III, яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати.
При вирішенні питання про правомірність стягнення санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Отже, відповідальність за абз. 4 п. 1 статті 30 Закону може наставати лише за наявності сукупності таких обов'язкових умов:
коли внески, які не сплачено, передбачені законодавством - варто зазначити, що однією з вимог верховенства права, виведених Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону;
та за наявності умислу на приховування (синонім укривання) від сплати внесків, про що може свідчити, наприклад, перекручування звітності, навмисне неправильне обчислення тих сум, що підлягають сплаті, та ін.
З огляду на приписи ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та пп. 4.4.2 д) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.
Відтак, не можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції до особи, яка діяла у відносності з спільним листом Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України від 30.11.2005р. N 1/9-681, N 31-17000-02-5/25800, «Щодо виконання постанови КМУ від 19.09.2005 р. N 934».
Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати обов'язкових платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом адміністративної відповідальності за порушення, пов'язані з обчисленням і сплатою цих платежів.
Штрафні (фінансові) санкції, з огляду на викладене вище, застосовані неправильно.
Отже, позовні вимоги про стягнення 20.769,67 грн. задоволенню не підлягають.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно до виконавчого листа від 16.07.2008р. з Українського політехнічного технікуму стягнуто 21.553,73 грн., про що в матеріалах справи є платіжне доручення ВДВС про перерахування коштів від 29.09.2008р.
З огляду на приписи статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення, він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Українського політехнічного технікуму задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2008р. у справі № 2-а-3616/08 скасувати та прийняти нову постанову суду.
Позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.
Стягнути з Українського політехнічного технікуму (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Карла Маркса, 66, код за ЄДРПОУ 00193312, р/р 35222004002200 ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012), на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25604233621100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305563, код 35397172, одержувач Криворізька міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), - 784,06 грн. (сімсот вісімдесят чотири грн. 06 коп.) недоїмки по сплаті страхових внесків.
В іншій частині позову відмовити.
Здійснити поворот виконання судового рішення.
Зобов'язати Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повернути Українському політехнічному технікуму 20.769,67 грн., безпідставно отриманих за скасованим судовим рішенням.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанову складено у повному обсязі 07.07.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.А.Бишевська
Суддя М.П.Кожан
Судове рішення № 4060169, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-3616/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: