Рішення № 40601282, 16.09.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3508/14

760/9022/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарі: Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та відповідачем ОСОБА_1 13 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 40/1, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 100 000 доларів США, строком користування до 11 травня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 14% річних та за обслуговування кредиту щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом в розмірі 0,07 % від суми кредиту.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися позичальником щомісяця у розмірі та в строки, передбачені договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором 13 травня 2008 року між позивачем, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням, що виникають з умов кредитного договору.

Оскільки відповідачем не погашена заборгованість за кредитним договором, то позивач змушений звернутися з позовом до суду. Також, позивач просив стягнути з відповідачів судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 781 370,41 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 13 травня 2008 року було укладено кредитний договір № 40/1 (а.с.а.с. 12-19), згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 100 000 доларів США, строком користування до 11 травня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 14% річних та за обслуговування кредиту щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом в розмірі 0,07 % від суми кредиту.

Пунктом 2.5.1 договору кредиту встановлено, що позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі, не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

Згідно з п. 2.5.2 договору кредиту погашення відповідної частини кредиту, сплати процентів та інших плат за його користування здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунка позичальника, відкритого в банку, щомісяця в дату, зазначену в графіку.

Відповідно до п. 3.2.4 договору кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх зобов'язань за цим договором та/або договором іпотеки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір.

Відповідно до п. 2.1 договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором 13 травня 2008 року між позивачем, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням, що виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором № 40/1 від 13.05.2008 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Разом з тим, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 неодноразово укладалися додаткові угоди та договори від 20 червня 2008 року, 22 липня 2008 року, 18 грудня 2008 року, 19 грудня 2008 року та 30 грудня 2008 року, відповідно до яких змінювалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами та становить 14% річних (а.с.а.с. 30-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобов'язання по договору щодо надання грошових коштів (кредиту) виконав.

Але позичальником умови договору належним чином не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Пунктом 4.5 кредитного договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасне повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків, від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк сплати яких настав.

Згідно з п. 4.6 кредитного договору неустойки підлягають сплаті за письмовою вимогою банку в національній валюті України відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ на день сплати позичальником сум цих неустойок.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 40/1 від 13 травня 2008 року станом на 26 грудня 2013 року сума заборгованості становить 781 370,41 грн. та включає в себе: заборгованість за кредитом - 81 517,78 доларів США; прострочена заборгованість по відсоткам - 11 391,22 доларів США; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 38 395, 27 грн., комісія за РО - 353,50 грн.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 3 654,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 61, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 550, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №40/1 від 13 травня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_1, у розмірі 781 370 (сімсот вісімдесят одна тисяча триста сімдесят) грн. 41 коп.

Стягнути частково, в рівних долях, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн