Постанова № 4060003, 21.04.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2009 року / 18-43 год./ справа №2а-1926/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Єгоровій О.Ю., за участю прокурора Шульги О.А., представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні   адміністративну справу

за заявою Прокурора Василівського району Запорізької області

в інтересах Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

до  ОСОБА_2

про  стягнення податкового боргу у розмірі 4275,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:  

Прокурор Василівського району Запорізької області звернувся з адміністративним позовом в інтересах Державної податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення податкового боргу у розмірі 4275,00 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 4275,00 грн., зазначена заборгованість нарахована податковим органом на підставі відомостей про одержання відповідачем інвестиційних доходів у розмірі 28500,00 грн. У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у розмірі 4275,00 грн., що складає 15 відсотків від отриманого доходу у встановлені терміни, прокурором було подано адміністративний позов щодо примусового стягнення зазначених сум з відповідача у судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача - Держаної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області підтримали позовні вимоги, зазначивши, що у зв'язку з несплатою податку з отриманих доходів фізичних осіб відповідачем порушуються майнові інтереси Держави та спричиняють збитки в частині наповнення дохідної частини бюджету. Просять позовні вимоги задовільнити, стягнути з ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання у розмірі 4275,00 грн.

Відповідач у судовому засідання позовні вимоги не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що фактично нею було отримано дохід у розмірі 15000,00 грн., крім того, продаж цінних паперів здійснювала уповноважена особа на підставі договору доручення, яким передбачалося, що зобов'язання з утримання та сплати податкових зобов'язань покладаються на покупця цінних паперів. У судовому засіданні відповідач повідомила про факт звернення до правоохоронних органів з заявою щодо розшуку та притягнення до відповідальності довіреної особи, проте, на даний час в порушенні кримінальної справи було відмовлено. На зазначених підставах відповідач вважає позовні вимоги податкової інспекції щодо стягнення суми податкового зобов'язання у розмірі 4275,00 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у судовому засіданні, оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 є власником у простих іменних акцій у кількості 75 шт. номінальною вартістю 750,00 грн., що підтверджується випискою з Реєстру власників іменних цінних паперів від 29.03.1999р.

ОСОБА_2, реалізуючи право власника зазначених цінних паперів, здійснила правочин, відповідно до якого передала право розпорядження зазначеним майновими правами іншій уповноваженій особі - повіреному з метою здійснення відчуження на користь третіх осіб. Зазначені обставини встановлені у судовому засіданні та не спростовуються учасниками процесу.

Відповідно до наданої інформації Відділом оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації України на підставі положень Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”, ОСОБА_2 здійснено відчуження іменних цінних паперів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Он лайн капітал” за загальною вартістю 28500,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою від 21.01.2009р. за №798.

Законом України «Про систему оподаткування» встановлені загальні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов'язкових платежів, перелік платників податків, об'єкти оподаткування та відповідальність за порушення зобов'язань. Статтею 14 зазначеного Закону визначено, що до складу загальнодержавних податків віднесений податок на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, встановлення порядку, пов'язаного з визначенням об'єкта оподаткування, обчислення та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб регулюється спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Статтею 1.2 зазначеного Закону визначено, що „дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених Законом, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. З метою оподаткування до доходів платника податку також включається: звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності”.

Відповідно до положень статті 3 зазначеного Закону, об'єктом оподаткування резидента (фізичної особи, що має місце проживання в Україні) є загальний місячний оподаткований дохід, який за приписами   пп.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону визначений як  інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущених в інших, ніж цінні папери, формах.

Пунктом 9.6 ст.9 Закону визначено оподаткування інвестиційного прибутку, відповідно до якого, «облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат». (9.6.1). Платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента” (9.6.9 Закону).

Тобто, у разі відсутності у платника податків договору щодо виконання торговцем цінними паперами функцій податкового агента платника податку, укладеного відповідно до вимог законодавства, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку відповідно до вимог Закону самостійно, окремо від інших доходів і витрат, при цьому платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподаткування доходу.

Пунктом 1.3 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що «дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на територ ії України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:   «… в)доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах….», та за приписами пункту 7.1 ст.7 зазначеного Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Разом з тим, обов'язки платників податку визначаються п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у відповідності до якого, «платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит; є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено у судовому засідання, ОСОБА_2 отримала дохід з оподаткованої діяльності - з операції відчуження цінних паперів, який за приписами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» має бути віднесений до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та за ознаками п.7.1 ст.7 Закону має оподатковуватися за ставкою 15 відсотків.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не було сплачено податку з отриманого інвестиційного доходу у визначеному порядку та розміру, позовні вимоги Державної податкової інспекції щодо стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання у розмірі 4275,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача про отримання інвестиційного доходу в іншому розмірі, аніж визначено (встановлено) податковим органом та обставини того, що облік та нарахування (сплата) податкового зобов'язання було здійснено податковим агентом при здійсненні відчуження цінних паперів від імені відповідача на користь третіх осіб, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені обставини щодо укладення договору з професійним торговцем цінними паперами (податковим агентом) не підтверджені у судовому засідання належними та допустимим доказами.

Право Державної податкової інспекції на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення податкового боргу передбачено положенням ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Отже, повноваження позивача здійсненні на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з метою, якою це повноваження надано, обґрунтовано та неупереджено.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 4275,00 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Василівського району (р/рахунок 34123999700044 код платежу 99999999 Держказначейство у Василівському районі, застава, ОКПО 34677040 банк ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015) заборгованість з доходів фізичних осіб у розмірі 4275,00 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне  оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.04.2009р.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко

Постанова набула чинності 08.05.2009р.

Суддя: Л.О.Нестеренко