Ухвала суду № 40599912, 29.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/807/13-к

Номер провадження 11-кп/786/523/14

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Білецька В. І.

Доповідач ап. інст. Довгаль С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Полтава

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Довгаль С.А.

суддів: Голубенко Н..В, Денисенко Л.М.

при секретарі Гнітько А.М.

за участю прокурора Деряги Л.М.

захисника ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

представника цивільного відповідача ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_6, захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_3,цивільного відповідача «Полтаваобленерго», ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств «Еліта» на вирок Великобагачанського районного суду від 21.05.2014 року, яким

ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, гр. України, одруженого, освіта середня спеціальна, працює водієм служби механізації та транспорту ПАТ «Полтаваобленерго», мешкає у АДРЕСА_1, раніше несудимого

засуджено за ч.1 ст.286 КК України до виправних робіт строком на 1 рік 6 міс. із відрахуванням щомісячно 10 відсотків в дохід держави без позбавлення права на керування транспортними засобами.

Постановлено стягнути з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь потерпілого ОСОБА_710 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПАТ «Потаваоблнерго» на користь Решетилівської районної лікарні 153 грн.

Цивільний позов ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств Еліта» до «Полтаваобленерго» та ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.

ОСОБА_6 визнано винним у злочині, вчиненому за таких обставин.

4 грудня 2012 року, приблизно о 18 год. 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «Фольксваген-пасат» д.н.з. НОМЕР_1, що належить «Полтаваобленерго», рухаючись зі швидкістю 110 км на годину, в той час як на даному відрізку шляху максимально дозволена швидкість 90 км. на годину, по автодорозі «Київ-Харків» від міста Києва в напрямку міста Полтава, допустив порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталося зіткнення із задньою частиною причепу вантажного автомобіля марки КАМАЗ -55102 д. н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку.

Внаслідок зіткнення автомобіль «Фольксваген-пасат» в некерованому стані змістився на зустрічну смугу руху і де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Тойота-авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3 належного ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств»Еліта» під керуванням водія ОСОБА_9

Внаслідок дорожньо -транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Тойота-авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

На вирок подані апеляційні скарги:

- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону, однобічність, неповноту досудового слідства і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить судове рішення скасувати та постановити виправдувальний вирок.

Вважає, що викладені у вироку висновки щодо винності ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними по справі доказами, що в матеріалах справи відсутні докази того, що дії засудженого призвели до таких наслідків. Судом ігнорована та обставина, що саме водій ОСОБА_8 керував автомобілем КАМАЗ, причеп якого мав технічні недоліки- в момент руху габаритні ліхтарі не працювали і чи міг він, обвинувачений, за таких обставин уникнути зіткнення.

Також вказує на те, що висновок -автотехнічної експертизи про наявність в його діях невідповідності вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України суперечить іншим доказам, а саме- іншому висновку -автотехнічної експертизи яка була проведена під час судового слідства.

- засуджений ОСОБА_6 висловлює аналогічні доводи та просить вирок суду скасувати, постановивши інший вирок, яким його виправдати.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

- цивільний відповідач ПАТ «Полтаваобленерго» просить вирок місцевого суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Вважає, що не вирішено питання про винність ОСОБА_6, оскільки судом приведені хибні докази щодо його вини.

- цивільний позивач ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств Еліта» просить вирок суду змінити та стягнути з ПАТ «Полтаваобленерго» 117 603 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його адвоката, які просили скасувати вирок та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6, оскільки в діях останнього відсутній склад кримінального правопорушення, представника ПАТ «Полтаваобленерго», котрий також наполягав на скасуванні вироку в повному обсязі та виправдання ОСОБА_6, оскільки його винність не доведена, представника потерпілого ОСОБА_11 та цивільного позивача ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств Еліта», котрий доповнив позовні вимоги та просив стягнути з цивільного позивача 169 102 грн.47 коп., залишив в іншій частині вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам провадження, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому за сіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що 4 грудня 2012 року після 18 години в якості пасажира автомобіля «Тойота -авенсіс» рухався в напрямку міста Києва. В зустрічному напрямку рухалася колона автомобілів завантажених буряками зі швидкістю приблизно 40 км на годину. За вантажними автомобілями рухався автомобіль марки «Фольксваген-пасат », який зіткнувся з причепом вантажного автомобіля. Після зіткнення з причепом «Фольксваген-пасат» винесло на зустрічну смугу і тут сталося зіткнення з автомобілем «Тойота-авенсіс»,пасажиром якого був він. Після дорожньо-транспортної пригоди вийшов із салону автомобіля та оглянув транспортні засоби, на причепі працювали габаритні ліхтарі. Внаслідок зіткнення він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердила, що в той день в якості пасажира автомобіля «Тойота - авенсіс» бачила, як із зустрічної смуги руху із-за автомобіля КАМАЗ прямо на них вилетів легковий автомобіль і вона відчула удар.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8 також підтвердили зіткнення автомобіля «Фольксваген-пасат » із задньою частиною причепу вантажного автомобіля КАМАЗ, які рухалися в попутному напрямку, а потім автомобіль «Фольксваген-пасат» зіткнувся із автомобілем «Тойота-авенсіс», котрий рухався в зустрічному напрямку.

Доводи вищезазначених апелянтів - засудженого та його захисника, цивільного відповідача, зводяться до тверджень відсутності технічно справних габаритних ліхтарів на причепі автомобілю КАМАЗ.

Під час судового слідства був допитаний в якості свідка слідчий Безверхий О.В., який проводив огляд місця пригоди та склав протокол огляду за участю понятих.

Згідно протоколу огляду, на причепі автомобіля КАМАЗ горів правий ліхтар, швидкість руху на спідометрі автомобіля «Фольксваген -пасат»була 110 км на годину.

Згідно акту обстеження дорожніх умов від 04.12.2012 року недоліків в утримані дороги на 291 км автодороги «Київ-Харків» не встановлено ( а.с. п.40).

Показання потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_13 про те, що причеп автомобіля КАМАЗ мав габаритні ліхтарі, і після дорожньо-транспортної пригоди один із них працював, узгоджуються з протоколом місця пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 652 від 05.04.2013 року ОСОБА_7отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку(а.к.п.126-127).

Згідно висновків судово-технічної експертизи за № 85 від 31.05.2013 року, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Фольксваген пасат » д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

В діях водія автомобіля «Тойота -авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, не вбачається.

Із трьох учасників дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення із задньою частиною причепа автомобіля КАМАЗ. Уникнути зіткнення з боку автомобіля «Фольксваген -пасат» не залежала від однобічних дій водія автомобіля КАМАЗ, а повністю визначалася діями водія «Фольксваген -пасат».Водій автомобіля «Тойота -авенсіс» шляхом застосування екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Фольксваген-пасат» (.а.с.142-147 том 1 плюс).

Сам засуджений не заперечує зіткнення автомобіля, яким він керував, з автомобілями КАМАЗ та «Тойота авенсіс»», хоча вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок відсутності габаритних ліхтарів на причепі КАМАЗУ.

Суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Ці вимоги закону місцевим судом дотримані.

Посилання засудженого, його захисника, представника ПАТ «Полтаваобленерго» як на порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства - відхилення місцевим судом клопотання захисника про проведення комплексної автотехнічної експертизи колегією суддів не приймається, оскільки не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Доводами апеляції достовірність висновків судової автотехнічної експертизи не спростована.

Згідно ст. 404 ч.3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасникі судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження за клопотанням захисника ухвалою місцевого суду від 18.12.2013 року була призначена комплексна автотехнічна експертиза, виконання якої було доручено НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області ( а.с.175-176 том1).

На вимоги НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області надати невідновлений причеп автомобіля КАМАЗ для проведення експертизи, судом винесено ухвалу, якою доручено органу досудового слідства зазначений автомобіль і причеп надати експертам.

Слідчий СВ Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області на виконання ухвали суду надав відповідь про неможливість надати експертам автомобіль КАМАЗ з причепом у вигляді на час дорожньо-транспортної пригоди, оскільки зазначений автомобіль неодноразово перереєструвався(а.с.196 том 1).

Експертна установа повернула ухвалу суду із матеріалами кримінального провадження без виконання, оскільки минули передбачені законом про «Про судову експертизу» строки.

Апеляційні скарги не містять клопотань про проведення комплексної автотехнічної експертизи і про це не заявлялось учасниками під час розгляду апеляційних скарг.

А тому колегія суддів вважає, що висновок судової автотехнічної експертизи, покладений в основу рішення місцевого суду, є належним доказом.

Такими, що не ґрунтуються на законі, є посилання засудженого, його захисника, представника ПАТ «Полтаваобленерго» на безпідставне відхилення як на доказ невинуватості ОСОБА_6 висновку експерта ОСОБА_14 та не допитано у судовому засіданні експертів для усунення суперечностей у висновках.

Згідно звернення захисника -адвоката ОСОБА_3 судовий експерт ОСОБА_14, на підставі копій матеріалів кримінального провадження, доставлених нарочним у не упакованому виді, не пронумеровані та не прошиті, надав кілька варіантів відповідей на причини виникнення пригоди ( а.с.238-241 том 2).

Як встановлено колегією суддів висновок експерта ОСОБА_14 не можна вважати таким, який виконано в рамках діючого кримінально-процесуального закону. Отже, місцевий суд прийшов до вірного висновку про неможливість допиту вищезгаданого експерта під час судового слідства.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг цивільного відповідача ПАТ «Полтаваобленерго» в частині вирішення питання щодо цивільного позову ОСОБА_7та цивільного позивача ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств Еліта» колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи , яка вчинила суспільно-небезпечне діяння та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Із змісту наведеної норми закону видно, що підприємства, установи та організації, несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого лише у випадках, коли це прямо передбачено законом.

Судом першої інстанції визнано як цивільного відповідача ПАТ «Полтаваобленерго» який несе цивільну відповідальність за дії обвинуваченого на підставі закону.

Судом встановлено, що власником автомобіля «Фольксваген пасат» д.н.з.НОМЕР_1 ВАЗ -2101 є ПАТ «Полтаваобленерго».

При визначенні судом розміру заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 місцевий суд врахував відповідно до вимог ст.23 ЦК України глибину фізичних та душевних страждань з урахуванням інших обставин, також вимоги розумності і справедливості.

Суд правильно розглянув цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 про стягнення із цивільного відповідача ПАТ «Полтаваобленерго» моральної шкоди.

Позов цивільного позивача ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств Еліта» до ПАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди місцевий суд залишив без розгляду пославшись на те, що спори між юридичними особами вирішуються господарськими судами, очччччччччччскільки власником автомобіля «Фольксваген пасат» д.н.з.НОМЕР_1 ВАЗ -2101 є ПАТ «Полтаваобленерго», із яким обвинувачений ОСОБА_6 знаходиться в трудових відносинах.

Колегія суддів вважає, що місцевим судом рішення і в цій частині прийнято правильно.

Оскільки кримінальний закон судом першої інстанції застосовано правильно, колегія суддів також доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляції обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_3,цивільного відповідача «Полтаваобленерго», цивільного позивача ТОВ «Агрооб»єднання фермерських господарств «Еліта» залишити без задоволення, а вирок Великобагачанського районного суду від 21.05.2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України протягом 3-х місяців з дня її проголошення апеляційним судом Полтавської області.

С У Д Д І :

Довгаль С.А. Голубенко Н.В. Денисенко Л.М.