Вирок № 40598363, 19.08.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/590/14-к

Провадження № 1 - кп\36844\14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2014 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Закаблук О.В.

За участю прокурорів: Калайда Ю.О.

Вдовенко Л.М.

Тельцова В.В.

Квашенка І.М.

При секретарі: Левшин Н.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України за № 12014110190000147 від 09.03.2014 року у відношенні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кагарлик Київської області, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10.10.1982 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 14, ст. 17, ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна;

-19.07.1984 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 17, ч. 4 ст. 117 КК України до позбавлення волі строком на 10 років з застосуванням ст. 14 КК України, - лікування від алкоголізму;

- 17.08.1995 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 196 - 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 46 - 1 КК України та відстрочкою покарання строком на 1 рік;

- 29.02.1996 року Московським р\с м. Києва за ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 229 - 1, ст. 43 КК України до позбавлення волі строком на 7 років;

- 18.07.2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до арешту строком на 1 місяць,

З участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

- обвинуваченого ОСОБА_4;

- потерпілого ОСОБА_5;

- потерпілого ОСОБА_6, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

07.03.2014 року близько 20 год. обвинувачений ОСОБА_4 з метою вчинення наруги над могилою прийшов до цвинтаря «Чорногірський», який розташовано по вул. Зеленського м. Кагарлик Київської області, де зайшов на могилу покійного ОСОБА_7, де руками демонтував чотири алюмінієві стовпчики огорожі могили, які склав до поліетиленового мішка, попередньо взятого з собою, та з місця скоєння злочину зник.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 297 КК України як умисні протиправні дії, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі.

Суд вважає не правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 297 КК України, так як вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 міститься склад злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України, а саме наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів, проте, суд не може кваліфікувати дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 297 КК України, так як це є збільшення об»єму обвинувачення, що суд, зглядаючись на положення діючого КПК України, зробити не може, тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 297 КК України як умисні, протиправні дії, які виразились у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі.

Обґрунтування судом правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4.

В даному випадку безпосереднім об»єктом злочину є суспільна моральність у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання.

Предметом крадіжки є предмети, що знаходяться на могилі покійного, - чотири алюмінієві стовпчики огорожі могили.

Об»єктивна сторона складу злочину, - дії обвинуваченого ОСОБА_4, які виразилися в нарузі над могилою, та у викраденні предметів, що знаходяться на місці поховання.

В даному випадку наруга над могилою в діях обвинуваченого ОСОБА_4 виразилася у руйнуванні огорожі могили покійного ОСОБА_7.

Викрадення предметів у діях обвинуваченого ОСОБА_4 виразилася у таємному викраденні предметів, що знаходилися на могилі покійного ОСОБА_7, - викрадення чотирьох алюмінієвих стовпчиків огорожі могили.

Окремо суд зазначає, що кваліфікація вчиненого за статтями про злочини проти власності не потрібна з врахуванням того, що предмети злочинних дій в даному випадку не перебувають ні в чиїй власності. Наступне поводження з викраденими предметами знаходиться за межами аналізованого злочину і може утворювати склад іншого злочину.

В даному випадку злочин є закінченим з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дій, які спрямовані на наругу над могилою та викрадення предметів, що знаходяться на могилі покійного ОСОБА_7.

Суб»єктом даного злочину є обвинувачений ОСОБА_4.

Суб»єктивна сторона даного злочину, - умисна форма вини обвинуваченого ОСОБА_4, при нарузі над могилою ОСОБА_4 усвідомлював протиправний, оскрверняючий, опоганю вальний характер своїх дій та бажання їх вчинити, а також бажання ОСОБА_4 протиправно вилучити предмети, які знаходяться на могилі, та бажання незоконно розпорядитися вилученими предметами.

Далі, обвинувачений ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, останній раз 18.07.2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 185 ч. 1 КК України до арешту строком на 1 місяць, на шлях виправлення не став і маючи не зняту та не погашену в порядку ст. 89 КК України судимість, вчинив новий умисний корисливий злочин проти вланості.

Так,обвинувачений ОСОБА_4, повторно, 19.03.2014 року, близько 7 год., маючи єдиний умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 з сараю останнього, тобто маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник на територію огородженого дачного домогосподарства, яке належить потерпілому ОСОБА_6, яке знаходиться в АДРЕСА_2, де під час огляду сараю, в який він проник шляхом вільного доступу через вільний прохід в отворі для дверей, виявив 6 металевих кутників, які вирішив викрасти та продати в подальшому з метою незаконного особистого збагачення.

Після чого обвинувачений ОСОБА_4 таємно від оточуючих викрав два металеві кутники довжиною по 6 м. кожний, шириною 40 мм., загальною вартістю 170 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Далі, не припиняючи своїх злочинних дій, обвинувачений ОСОБА_4 20.03.2014 року, близько 8 год., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення майна ОСОБА_6, проник до вищеназваного сараю, звідки таємно від оточуючих викрав два металеві кутники, довжиною по 6 м. кожний, шириною 40 мм, загальною вартістю 170 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Після чого, 21.03.2014 року, близько 7 год. 30 хв. ОСОБА_4, не припиняючи своїх злочинних дій та реалізовуючи свій умисел на викрадення майна ОСОБА_6 шляхом вільного доступу, аналогічним вищевказаним судом, проник до сараю останнього за вищевказаною адресою, звідки таємно від оточуючих викрав металевий кутник довжиною 3 м, шириною 20 мм, вартістю 80 грн., металевий кутник довжиною 1,5 м., шириною 20 мм, вартістю 40 грн.

З викрадений майном обвинувачений ОСОБА_4 зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 460 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обґрунтування судом правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4.

В даному випадку об»єктом крадіжки є право власності на майно фізичної особи, - потерпілого ОСОБА_6.

Предметом крадіжки є саме майно потерпілої особи, - потерпілого ОСОБА_6, яке перелічено судом вище.

Об»єктивна сторона складу злочину, - дії обвинуваченого ОСОБА_4, спрямовані на умисне, протиправне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6.

Суб»єктом даного злочину є обвинувачений ОСОБА_4.

Суб»єктивна сторона даного злочину, - прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_4 на умисне, протиправне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показами обвинуваченого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав наступне:

Що стосується факту викрадення металевих стовпчиків з цвинтаря, то він може пояснити наступне.

Він проживає в м. Кагарлик.

Так як ніде не працює, він живе за рахунок тимчасових заробітків та збирає метал, який потім продає на пункт прийому металобрухту.

Навесні 2014 року, точної дати не пам»ятає, він ходив по цвинтарю, та побачив могилу, навколо якої була огорожа з алюмінію. Дана огорожа вже була частково розібрана, тому він вирішив взяти з неї чотири стовпчики, які були на вигляд алюмінієві.

Через декілька днів, точної дати не пам»ятає, він взяв вдома мішок та пішов на цвинтар, щоб забрати стовпчики.

Підійшовши до могили, він руками демонтував чотири алюмінієві стовпчики огорожі могили, які склав до поліетиленового мішка, попередньо взятого з собою, та пішов з цвинтаря, в подальшому він дані стовпчики продав як брухт.

Окрім чотирьох стовпчиків, він нічого з могили не брав.

Що стосується факту викрадення металевих кутників, то він може пояснити наступне.

Він проживає в м. Кагарлик, раніше проживав по АДРЕСА_2.

Навесні 2014 року, точної дати не пам»ятає, він проходив по АДРЕСА_2, та побачив, що там ніхто не проживає.

Він вирішив зайти в дане домогосподарство, та подивитися, що там можна взяти, зокрема, металеві вироби, та продати, щоб отримати кошти на проживання, так як він ніде не працює, а коштів в нього немає.

19.03.2014 року, близько 7 год. він вирішив піти до даного домогосподарства з метою виявлення в них металобрухту, його подальшого продажу та отримання коштів для особистих потреб.

Він зайшов на подвір'я з сторони підсобних приміщень, зокрема сараю.

Домогосподарство було обгороджене. В сараї були відсутні двері, тому він безперешкодно проник до приміщення, де на підлозі виявив 6 металевих кутників, 4 з них були аналогічними довжиною близько по 6 м., а інші два були меншими.

Він вирішив викрасти все вищезазначене, але так як за один раз він не міг винести всі кутники, тому він вирішив викрасти дані кутники декілька разів.

Він взяв два металеві кутники довжиною по 6 м. та виніс їх із сараю та сховав. Близько 17 год., цього ж дня він викрадені кутники заніс на зберігання до знайомої ОСОБА_8, яка також проживає в АДРЕСА_2.

Останній він не говорив про те, що викрав дані кутники, а сказав, що придбав їх. На наступний день, 20.03.2014 року, близько 8 год., він вирішив піти до того ж сараю та викрасти звідти ще два кутники.

Він взяв із сараю два металеві кутники довжиною по 6 м. кожний пішов з ними по вул. Шевченка, по дорозі в напрямку до центру м. Кагарлик. Проходячи повз будинок № 18 по вул. Воровського в м. Кагарлик з магазину дитячих товарів вийшов невідомий йому молодий чоловік віком близько 30 років, який запропонував придбати у нього дані металеві кутники за 40 грн., на що він погодився та віддав йому кутники.

На наступний день він планував піти забрати ще два кутники. Так, 21.03.2014 року, близько 7 год. 30 хв. він зайшов до вищевказаного сараю та забрав два останні кутники довжиною близько 3 м. та 1,5 м. та відніс їх до ППЖТ в м. Кагарлик, де продав.

В скоєних злочинах щиро розкаюється, просить не призначати міру покарання, пов»язану з позбавленням волі.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в скоєнні злочинів, які передбачено ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України, його вина в скоєнні кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- показами потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав наступне.

08.03.2014 року близько 12 год. він знаходився в себе вдома, коли до нього зателефонувала його знайома ОСОБА_9, що наглядає за кладовищем в м. Кагарлик по вул. Зеленського, та повідомила йому про те, що невідома особа в період часу з 05.03.2014 року до 08.03.2014 року демонтувала частину алюмінієвої огорожі на могилі його покійного сина, - ОСОБА_7, 1964 року народження, могила якого знаходиться на вищевказаному кладовищі.

Коли він прийшов на кладовище на могилу свого покійного сина з працівниками міліції, він побачив, що невідома особа демонтувала частину алюмінієвої огорожі могили, що складається з алюмінієвих литих секцій розміром 70 на 35 см. 11 з них зникло включно з хвірткою до огорожі.

Крім того, зникли алюмінієві литі стовпчики, які тримали вищевказані секції.

Стовпчики було витягнуто шляхом демонтажу з бетону. Огорожа була пофарбована в сірий колір.

В подальшому від працівників міліції він дізнався, що крадіжку фрагментів з алюмінієвої огорожі здійснив ОСОБА_4

Позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримує в повному обсязі, переконаний та просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, яка пов»язана з позбавленням волі, більше того, просить суд призначити ОСОБА_4 міру покарання, яка обов»язково повинна бути пов»язана з позбавленням волі.

- показами потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав наступне.

21.03.2014 року близько 08 год. до нього на його мобільний телефон зателефонувала знайома ОСОБА_10, з повідомленням про те, що невідомий чоловік вчинив крадіжку його майна з домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Дане домогосподарство є його батьківщиною, яку він отримав у спадок.

Близько 13 год. 45 хв. він приїхав до вищевказаного домогосподарства та оглянув його.

При огляді домогосподарства він виявив відсутність певної частини майна, зокрема, в приміщенні не добудованої підсобної споруди, в якій відсутні вхідні двері, виявив відсутність металевих кутників довжиною по 6 м. кожен в кількості 4 шт. розміром 40 мм та металевих кутників розміром 25 мм., в кількості 2 шт., один довжиною 3 м, інший довжиною 1,5 м.

Дані металеві кутники лежали на підлозі у вказаному підсобному приміщенні.

Дані металеві кутники він придбав в магазині для будівництва. Більше нічого з господарства не пропало.

В подальшому від працівників міліції він дізнався, що дані металеві кутники викрав ОСОБА_4.

Не бажає заявляти цивільний позов до ОСОБА_4, але бажає, щоб суд призначив міру покарання ОСОБА_4, яка обов»язково пов»язана з позбавленням волі.

- показами свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні показав наступне:

05.03.2014 року близько 12 год. до нього до хати прийшов його знайомий ОСОБА_4, який запропонував йому піти на цвинтар та назбирати брухт металу, на що він не погодився, після чого ОСОБА_4 пішов в невідомому йому напрямку.

- показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні показав наступне.

Навесні 2014 року, точної дати не пам»ятає, до нього до хати прийшов ОСОБА_4, який приніс з собою чотири алюмінієві стовпчики, які були пофарбовані в сірий колір, та запропонував йому їх купити.

Так як він приймає метал, то погодився придбати вищевказані стовпчики.

Дані стовпчики знаходилися в поліетиленовому мішку, довжиною близько 1 м. кожен.

На його запитання, де ОСОБА_4 взяв ці стовпчики, останній відповів, що це його стовпчики.

Він віддав ОСОБА_4 за вищевказані стовпчики 120 грн., після чого ОСОБА_4 пішов з його двору.

Через 2 чи 3 дні прийшли працівники міліції, які запитали, чи не приходив до нього ОСОБА_4, на що він відповів, що ОСОБА_4 приходив та продав 4 алюмінієві стовпчики. Працівники міліції вилучили дані стовпчики з його домогосподарства в цей же день.

- показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні показав наступне.

21.03.2014 року близько 08 год. він перебував вдома за своїм місцем проживання, в цей час він знаходився на вулиці в подвір»ї. В цей час він помітив ОСОБА_4, який йшов по вулиці, він вийшов з домогосподарства, яке розташовано неподалік від його домогосподарства, та яке належить ОСОБА_6

ОСОБА_4 тягнув в руках два металеві кутники, один довжиною близько 3 м., інший, - близько 1,5 м.

Коли ОСОБА_4 помітив його, він підійшов до нього, та запропонував придбати в нього дані металеві кутники, на що він відмовився, після чого ОСОБА_4 пішов далі.

Він зрозумів, що ОСОБА_4 скоїв крадіжку даних кутників з домогосподарства ОСОБА_6, а тому зателефонував своїй дружині, - ОСОБА_10, яка працює на одній роботі з жінкою ОСОБА_6, та попросив, щоб його жінка повідомила дружину ОСОБА_6 про те, що з його господарства ОСОБА_4 вчинив крадіжку металевих кутників.

Крім цього, він бачив ОСОБА_4 19.03.2014 року, він тоді також йшов по вулиці та тягнув металеві кутники.

- показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала наступне.

21.03.2014 року близько 8 години до неї на мобільний телефон зателефонував її чоловік, - ОСОБА_13, який повідомив, що до їхнього двору приходив ОСОБА_4, та пропонував купити за 40 грн. металеві кутники довжиною близько 3 та 1,5 м.

Також її чоловік повідомив, що дані кутники ОСОБА_4 ніс з сторони двору їхнього сусіда, - ОСОБА_6.

Вона після розмови з своїм чоловіком зателефонувала до своєї колеги, - дружини ОСОБА_6, - ОСОБА_14, та повідомила останній, що ОСОБА_4 виніс металеві кутники з їхнього двору.

В подальшому в розмові її чоловік також повідомив їй, що бачив ОСОБА_4 з кутниками по вулиці ще 19.03.2014 року.

- показами свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні показала наступне.

21.03.2014 року близько 8 год. до неї зателефонувала її знайома, - ОСОБА_10, яка повідомила, що її чоловік, - ОСОБА_13 бачив на АДРЕСА_2 ОСОБА_4, який ніс металеві кутники з сторони будинку, який належить її чоловіку, - ОСОБА_6. Вона відразу ж зателефонувала своєму чоловікові та вони спільно поїхали до свого домогосподарства, де виявили, що пропали металеві кутники, які чоловік придбав для будівництва.

- показами свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні показав наступне.

Навесні 2014 року, точної дати та часу не пам»ятає, він перебував біля міського парку в м. Кагарлик. В цей час він побачив ОСОБА_4, який ніс два металевих кутники довжиною близько 3 м. Було видно, що кутники були нові, не бувші у вжитку, вони мали сірий металевий колір.

Він попросив ОСОБА_4 дати йому цигарку, на що ОСОБА_4 відповів, що в нього немає цигарок. Він запитав у ОСОБА_4 звідки металеві кутники, на що ОСОБА_4 відповів, що взяв їх вдома, після чого ОСОБА_4 пішов у невідомому напрямку.

- показами свідка ОСОБА_16, яка в судовому засіданні показала наступне.

Навесні 2014 року, точної дати не пам»ятає, до неї зателефонував заступник начальника міліції ОСОБА_17, ячкий попросив її, що коли прийде ОСОБА_4, та щось принесе, щоб вона повідомила йому, на що вона погодилася.

В цей же день на територію ТОВ «Укрвтормет - Союз» зайшов ОСОБА_4, який приніс з собою два металеві кутники, довжиною 3 м та 1,5 м. відповідно. Кутники не були у вжитку, вони мали сірий металевий колір.

ОСОБА_4 запропонував їх придбати в нього.

Вона сказала, щоб він положив кутники неподалік вагончика, що останній і зробив, а вона в цей час пішла та зателефонувала в міліцію. Через деякий час приїхали працівники міліції та забрали ОСОБА_4

- показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала наступне.

19.03.2014 року близько 16 год. вона знаходилася вдома. В цей час до неї на подвір»я зайшов ОСОБА_4, який заніс з собою два металеві кутники по 6 м. довжиною кожен.

ОСОБА_4 повідомив їй, що дані кутники його, що йому вже важко тягнути їх до себе до хати, а тому попросив її, щоб дані кутники полежали у неї в дворі, а він пізніше прийде та забере дані кутники, на що вона погодилася.

ОСОБА_4 поклав дані кутники неподалік від асфальтової дорожки та пішов в невідомому напрямку.

Через деякий час до неї на подвір»я зайшли працівники міліції, від яких вона дізналася, що дані кутники ОСОБА_4 викрав, потім працівники міліції вилучили дані кутники в неї з подвір»я.

Суд, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, які були надані під час судового слідства, вважає, що їх покази є логічними, послідовними та достовірними та обґрунтованими та є підставою для притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за скоєння ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України.

Окрім показів обвинуваченого, потерпілих та свідків, які судом приведено вище, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні ним кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України доведена наступними письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 08.03.2014 року, з якого видно, що оглядом місця події є територія цвинтаря «Чорногорський», який розміщено по вул. Зеленського м. Кагарлик Київської області, зокрема, оглядалася могила покійного ОСОБА_7. З даного огляду видно, що алюмінієва огорожа частково демонтована, зокрема, відсутні 4 алюмінієві стовпчики, які були викрадені обвинуваченим ОСОБА_4

- протоколом огляду місця події від 08.03.2014 року, з якого видно, що оглядом місця події є домогосподарство свідка ОСОБА_12, на території якого вилучено 4 алюмінієвих стовпчика, які були викрадені ОСОБА_4 з могили покійного ОСОБА_7.

- протоколом огляду місця події від 21.03.2014 року, з якого видно, що місцем огляду є домогосподарство потерпілого ОСОБА_6, звідки викрадено металеві кутники в кількості 6 шт.

- протоколом огляду місця події від 25.03.2014 року, з якого видно, що місцем огляду є територія технологічного майданчика ТОВ «Укрвтормет - Союз», на якій виявлено частину металевих кутників, які були викрадені обвинуваченим ОСОБА_4 з території домогосподарства потерпілого ОСОБА_6

- протоколом огляду місця події від 26.03.2014 року, з якого видно, що місцем огляду є домогосподарство свідка ОСОБА_8, на території якого виявлено частину кутників, які були викрадені обвинуваченим ОСОБА_4 з території домогосподарства потерпілого ОСОБА_6

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 10 березня 2014 року, з якої видно, що визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів 4 алюмінієвих стовпчики, які були викрадені ОСОБА_4 з території цвинтаря.

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 26 березня 2014 року, з якої видно, що визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів 4 металеві кутники., які були викрадені обвинуваченим ОСОБА_4 з домогосподарства ОСОБА_6

- довідкою № 431, виданою 10.03.2014 року Кагарлицьким міським ринком про те, що вартість 4 алюмінієвих стовпчиків становить 200 грн.

- довідкою № 432, виданою 24.03.2014 року Кагарлицьким міським ринком про те, що вартість наступного майна за станом на 21.03.2014 року :

- два металеві кутника, довжиною по 6 м. кожний, шириною 40 мм. становить - 240 грн.

- металевий кутник довжиною 3 м., шириною 20 мм, становить -80 грн.

- металевий кутник довжиною 1,5 м.. шириною 20 мм. становить - 40 грн.

Вищезазначені письмові докази суд сприймає, так як вищевказані докази добуті з дотриманням вимог, які ставить КПК України, а тому, на думку суду є об»єктивними та допустимими, які свідчать про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України, та, відповідно, є підставою для притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за скоєння ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297 КК України.

Матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4:

- Згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого 02 березня 2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, обвинувачений ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кагарлик Київської області, відповідно, є громадянином України та досягнув віку кримінальної відповідальності.

- Згідно довідки - характеристики № 305\02 - 41, виданої 25 березня 2014 року виконкомом Кагарлицької міської ради Кагарлицького району Київської області, обвинувачений ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується негативно.

- згідно довідки № 78, виданої 24.03.2014 року Кагарлицькою ЦРЛ, обвинувачений ОСОБА_4, 1965 року народження, проживаючий в АДРЕСА_1, знаходиться на «Д» обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2007 року з діагнозом «хронічний алкоголізм ІІ стадії».

- згідно довідки № 56, виданої 24.03.2014 року Кагарлицькою ЦРЛ, обвинувачений ОСОБА_4, 1965 року народження, проживаючий в АДРЕСА_1, за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.

- Згідно довідки про судимість № 451 - 17032014\32012 - 11022013\32012 станом на 18.03.2014 року є наступні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та судимості обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1:

- 10.10.1982 року судимий Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 14, ст. 17, ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна;

-19.07.1984 року судимий Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 17, ч. 4 ст. 117 КК України до позбавлення волі строком на 10 років з застосуванням ст. 14 КК України, - лікування від алкоголізму;

- 17.08.1995 року судимий Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 196 - 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 46 - 1 КК України та відстрочкою покарання строком на 1 рік;

- 29.02.1996 року судимий Московським р\с м. Києва за ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 229 - 1, ст. 43 КК України до позбавлення волі строком на 7 років;

- 18.07.2013 року судимий Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до арешту строком на 1 місяць.

Обґрунтування судом призначення виду та розміру покарання.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності з положеннями ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_4, наслідки вчинених злочинів, наявність відомостей про судимість.

Так, санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п»яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі від п»яти але не більше десяти років.

Відповідно, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин.

Так, санкція ч. 1 ст. 297 КК України передбачає покарання у виді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян або арештом на строк до шести місців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше п»яти років.

Відповідно, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин середньої тяжкості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, раніше судимий, знову скоїв декілька злочинів, один із яких є тяжким, по місцю проживання характеризується негативно, враховуючи позицію потерпілих, які наполягають на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 не можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 297 КК України з застосуванням положення ст. 70 КК України.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, арешту, обмеження волі, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, не будуть необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому суд, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності, раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно, скоїв декілька злочинів, один з яких є тяжким в розумінні ст. 12 КК України, негативно характеризується по місцю проживання, тому до нього необхідно застосувати такий вид покарання як позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

В даному випадку, суд, враховуючи всі обставини справи, вищедосліджені судом приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 шляхом повного складання покарань.

Запобіжний захід.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку залишення запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу без зміни, - тримання під вартою в слідчому ізоляторі державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в Київській області.

Цивільний позов по справі.

По даному кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_5 визнаний судом цивільним позивачем, на підставі чого ним було подано позовну заяву, яка приєднана до матеріалів кримінального провадження, в якій потерпілий просить суд одночасно з винесенням вироку вирішити питання цивільного позову, та прийняти рішення, яким:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1646 гривень матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження огорожі могили покійного сина ОСОБА_7, що розташована на кладовищі «Чорногірського» в м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10000 гривень моральної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження огорожі могили покійного сина ОСОБА_7, що розташована на кладовищі «Чорногірського» в м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Прокурор Тєльцов В.В. позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 вирішення позову поклав на розсуд суду.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, що стосуються цивільного позову, приходить до висновку щодо задоволення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

Потерпілий ОСОБА_5 (далі-Позивач) проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_3.

На кладовищі «Чорногірське» в м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області знаходиться могила сина Позивача, - ОСОБА_7.

07.03.2014 року, приблизно о 20 годині з метою вчинення наруги над могилою ОСОБА_4 (далі-Відповідач) прийшов до цвинтаря «Чорногірське», який розташований в м. Кагарлику по вул. Зеленського Київської області, де зайшов на могилу померлого ОСОБА_7, сина Позивача, та руками демонтував чотири алюмінієві стовпчики огорожі могили, які склав до поліетиленового мішка, який мав при собі, тим самим незаконно заволодів ними та в подальшому розпорядився за власним розсудом.

Позивачу зателефонувала завідуюча цвинтарем «Чорногірське» та повідомила, що на могилі сина Позивача зникла частина огорожі. Після події, яка трапилась, Позивач приїхав на могилу сина та помітив, що огорожа пошкоджена і її частина відсутня.

Позивач відразу звернувся до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області та повідомив про подію. За фактом наруги над могилою Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області було порушено кримінальне провадження №12014110190000147 за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України.

На наступний день завідуюча цвинтарем «Чорногірське» зателефонувала Позивачу та повідомила, що пошкоджена та викрадена інша частина огорожі на могилі, тобто викрадена вся.

Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області було здійснено розслідування кримінального провадження, в ході якого вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України була доведена.

В подальшому кримінальне провадження №12014110190000147 за ч. 1 ст. 297 кримінального кодексу України було передано на розгляд до Кагарлицького районного суду.

Підставою звернення Позивача з даною позовною заявою стало те, що в результаті злочинних дій ОСОБА_4 Позивачу було заподіяно матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження розмір шкоди, заподіяний Позивачу відповідно до довідки Кагарлицького ринку №431 від 10.03.2014 р. становить лише 200 гривень, що не відповідає дійсності, оскільки для відновлення пошкодженої огорожі могили Позивачем понесені витрати, розмір яких складає 1646 гривень, що підтверджується чеком №23763 від 19.06.2014 р., який доданий до позовної заяви. Тому, у зв'язку з пошкодження огорожі могили сина Позивачу було завдано матеріальної шкоди в розмірі 1646 гривень.

Відповідач добровільно відмовляється відшкодувати заподіяну Позивачу шкоду.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв 'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі собою, яка її завдала.

Виходячи з вказаних норм Цивільного кодексу України у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_4 завдана Позивачу матеріальна шкода має бути відшкодована особою з вини, якої

вона заподіяна.

При цьому, матеріальна шкода повинна бути відшкодована саме в сумі 1646 гривень, оскільки така сума є реальними збитками та необхідна для відновлення порушених прав Позивача.

Крім цього, Позивачу було заподіяно також моральну шкоду.

Позивач зазнав сильних душевних та психологічних страждань, оскільки у зв'язку з ушкодженням могили сина Позивач зазнав дуже сильних моральних переживань та змушений був докладати додаткових зусиль щоб відновити пошкоджену огорожу, у зв'язку з чим було порушено нормальні життєві зв'язки Позивача.

Враховуючи ступінь душевних та психологічних страждань, які завдані Позивачу, суд оцінює в розмірі 10000 гривень.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судові витрати по цивільному позові.

Суд на підставі ст. 88 ЦПК України приходить до висновку щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави 243 грн. 60 коп. судових витрат.

Речові докази по справі:

4 алюмінієві стовпчики, - повернути потерпілому ОСОБА_5, АДРЕСА_3.

4 металеві кутники, - залишити потерпілому ОСОБА_6, АДРЕСА_4.

Процесуальні витрати по справі.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, як за умисні, протиправні дії, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три) роки.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 297 КК України, як за умисні, протиправні дії, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 1 (один) рік.

В порядку, який визначено ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу залишити без зміни, - тримання під вартою в слідчому ізоляторі державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з моменту взяття під варту, - з 10.06.2014 року.

Цивільний позов по справі.

- стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця місто Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 02 березня 2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_5 1646 гривень матеріальної шкоди.

- стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця місто Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 02 березня 2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_5 10000 гривень моральної шкоди.

- стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця місто Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 02 березня 2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави 243 грн. 60 коп. судових витрат.

Речові докази по справі:

4 алюмінієві стовпчики, - повернути потерпілому ОСОБА_5, АДРЕСА_3.

4 металеві кутники, - залишити потерпілому ОСОБА_6, АДРЕСА_4.

Процесуальні витрати по справі.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя О. В. Закаблук