Ухвала суду № 40597951, 19.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А з питань сплати судового збору

19 вересня 2014 року Справа № 813/6128/14

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Ростислав Ігорович, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2014р. позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків до 18.09.2014р. Підставою для залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди стало відсутність доказів сплати судового збору та доказів на обґрунтування позовних вимог.

18.09.2014р. позивачем через канцелярію суду (вх. №31770) подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване тим, що на час подання позовної заяви ОСОБА_1 не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітній. Окрім того позивач зазначив, що не може заробляти оскільки має проблеми зі здоров'ям. На підтвердження заявленого клопотання долучено: витяг № 8762 з медичної карти стаціонарного хворого 5-ї клінічної лікарні, епікриз-виписка з історії хвороби стаціонарного хворого № 6018 Комунальної міської клінічної лікарні м.Львова та виписка Управління Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Суд розглянувши клопотання про сплату судового збору встановив наступне:

Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 ст 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з долученим позивачем витягом № 8762 з медичної карти стаціонарного хворого 5-ї клінічної лікарні м. Львова ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.09.2004р. по 12.10.2004р. З урахуванням значного проміжку часу між перебуванням ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванням та датою подання даного адміністративного позову, вважаю, що такий витяг не може бути підтвердженням того, що позивач має проблеми з здоров`ям і на час подання адміністративного позову.

Долучена позивачем епікриз-виписка з історії хвороби стаціонарного хворого № 6018 Комунальної міської клінічної лікарні м.Львова не підтверджує наведені позивачем обставини щодо неможливості сплати судового збору, оскільки зі змісту такої видно, що листок непрацездатності ОСОБА_1 видавався на період з 08.09.2008р. по 19.09.2008р. Позивачу рекомендовано приступити до роботи 20.09.2008р.

Стосовно долученої на підтвердження скрутного майнового стану позивача виписки Управління Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 від 17.06.2014р. зазначаю, що така не підтверджує, того, що на час подання адміністративного позову позивач є безробітнім, оскільки така датована 17.06.2014 р., а з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 04.09.2014р. Крім цього, у вказаній виписці зазначено, що позивач отримав дохід протягом січня-квітня 2014 року від Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» в загальній сумі 7651,38 грн.

З урахуванням викладеного вважаю, що долучені позивачем до клопотання докази не підтверджують вказаних у ньому обставин в обґрунтування скрутного матеріального стану позивача.

Розгляд даного адміністративного позову без сплати позивачем судового збору, порушить принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та принцип законності, оскільки звільнення позивача від сплати судового збору за відсутності достатніх на це підстав, призведе до надання йому переваг, які не ґрунтуються на законі.

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору із зазначених в клопотанні мотивів.

Вказане не суперечить практиці Європейського суду з прав людини по справах про порушення вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя. Так у рішеннях по справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998р. та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. Суд зазначає, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в Рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. констатує, що "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети. При цьому, вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Щодо клопотання позивача про колегіальний розгляд клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначаю, що підстави здійснення адміністративного судочинства колегією суддів передбачено ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказаною статтею не передбачено розгляд клопотання про звільнення від сплати судового збору колегією суддів, а відтак підстав для задоволення такого клопотання нема.

Керуючись ст.ст .88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Суддя Кузан Р.І.