Постанова № 40597910, 12.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року 09 год. 50 хв.Справа № 808/5204/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача - Ковальової О.К. (довіреність від 04 квітня 2014 року), представника відповідача - Лактіонової О.М. (довіреність від 30 грудня 2013 року), розглянув у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей. Дж. Ей. Трейдінг Україна» (далі іменується - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000269/1 від 16.07.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00456 від 16.07.2014; стягнути з відповідача на користь ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» матеріальну шкоду у розмірі 6243 грн. 41 коп.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивач визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в декларації, до якої додав всі належні документи, що підтверджують митну вартість товару, згідно з переліком, визначеним статтею 53 Митного кодексу України. Однак, митний орган не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та безпідставно вимагав у декларанта надання додаткових документів, що стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Позивач стверджував, що він не погодився з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг було здійснено митне оформлення товару під гарантійні зобов'язання.

12.09.2014 у судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю, з урахуванням поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 6243 грн. 41 коп.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу у їх задоволенні повністю. Представник відповідача зазначив, що у контролюючого органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів у декларанта, оскільки у поданих до митного оформлення документах були розбіжності, а декларант не надав належного пояснення щодо таких розбіжностей. Відповідач зазначив, що надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому митний орган законно та обґрунтовано витребував додаткові документи та прийняв рішення про коригування митної вартості.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 12.09.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» (Покупець) та AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC. P.O. BOX: 545837 MIAMI, USA (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №1 від 28.12.2007 (далі іменується - Контракт), відповідно до якого Продавець здійснює поставку Покупцю лакофарбової продукції (а.с. 85). Відповідно до пункту 3.2 Контракту товар поставляється партіями за правилами Інкотермс 2000. Між сторонами Контракту також укладено ряд додаткових угод: від 05.06.2009 №6, від 12.10.2010 №11, від 12.10.2010 №11/1, від 11.10.2011 №16, від 12.10.2011 №16/1, від 07.05.2012 №17 (а.с. 88-93).

До митного органу декларантом (ТОВ «В-бест» (Договір-доручення про надання послуг з декларування вантажів та митного оформлення від 21.05.2014 №ВБ-020) (а.с. 94)) подано митну декларацію форми МД-2 №112050000/2014/016321 на оформлення товару: «Фарби па основі синтетичних полімерів, розчинені у водному середовищі, Країна виробництва: US Виробник: Sherwin-Williams» - 18245 кг; «Барвники, розфасовані для роздрібної торгівлі, Країна виробництва: US Виробник: Sherwin-Williams» - 350 кг; «Вироби з пластмаси для транспортування та пакування, Країна виробництва: US Виробник: Sherwin-Williams» - 540 кг; «Друкована продукція, Країна виробництва: US Виробник: Sherwin-Williams» - 53 кг (а.с. 67).

Разом з ВМД декларантом надані документи згідно переліку графи 44 декларації, зокрема: інвойс №12379 від 26.06.2014; зовнішньоекономічний контракт №1 від 28.12.2007 року з додатковими угодами; додаток №12379 від 26.06.2014 до зовнішньоекономічного контракту №1 від 28.12.2007; пакувальний лист №12379 від 26.06.2014; коносамент від 07.06.2014; сертифікати походження товару; сертифікати якості; сертифікат страхування з перекладом; міжнародну автомобільну накладну (CMR) та інші документи.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 МК України, орган Міністерства доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару за МД №112050000/2014/016321 від 16.07.2014 не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять наступні розбіжності: в рахунку фактурі від 26.06.2014 №12379 відсутнє посилання на договір від 28.12.2007 №1 та доповнення до нього від 26.06.2014 №12379; у прайс-листі від 01.02.2012 ціни зазначені на умовах поставки Incoterms-FCA, а згідно доповнення до зовнішньоекономічного договору від 26.06.2014 №12379 умови поставки Incoterms-СІF.

Опис розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викладений у Протоколі обробки електронного документу (62) (а.с. 76), в якому зазначено, що декларанту необхідно надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: декларацію країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

Також на електронну адресу декларанта надісланий лист від 14.07.2014 з повідомленням про наявність розбіжностей у документах, які подані до митного оформлення товару, не необхідності надання додаткових пояснень та документів (а.с. 77).

З метою підтвердження митної вартості товару ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» окрім вказаних вище документів, подало на розгляд Запорізькій митниці додаткові документи: гарантійний лист заводу-виробника Sherwin-Williams від 12.06.2014 щодо ціни на товар з перекладом; лист-пояснення постачальника від 15.06.2014, де постачальник пояснює яким чином сформовано прайс-лист заводу-виробника Sherwin-Williams та чому використовуються ціни 2012 року; інвойс заводу-виробника від 05.06.2014, де вказано, за якою ціною завод-виробник і Sherwin-Williams здійснює постачання лакофарбового товару постачальнику AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC); прайс-лист Sherwin-Williams від 01.02.2012.

Представник позивача пояснив, що 15.07.2014 директор ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» особисто надавав наступні пояснення фахівцям контролюючого органу: між постачальником AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC та Sherwin-Williams Company укладено ексклюзивний контракт на поставку фарби від 01.01.2014. У самому контракті зазначено, що ціна на кожну поставку визначається окремо та вказується в інвойсі, ось чому у прайс-листі відсутня позиція з вказаною фарбою. Для пред'явлення цього контракту Запорізькій митниці, ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» звернулось з проханням до постачальника AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC надати копію цього документу. У зв'язку з тим, що даний контракт є конфіденційним, AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC не мало змогу в короткі терміни отримати від Sherwin-Williams Company дозвіл на його надання третім особам.

Суд зазначає, що на момент звернення до суду з позовом, позивач надав отримав копію такого контракту та надав її суду.

Щодо такої розбіжності у документах, як в рахунку-фактурі від 26.06.2014 №12379 відсутнє посилання на договір від 28.12.2007 №1 та доповнення до нього від 26.06.2014 №12379, декларант надав пояснення, що у постачальника товару наявна уніфікована система документообігу, відповідно до якої зв'язок рахунку-фактури (Інвойсу) та договору (контракту) або ж Додаткової угоди до нього, визначається шляхом зазначення єдиного номера в усіх таких документах. Такі пояснення позивача підтверджується наступними документами: номер Інвойсу - 12379, номер Додатку до Контракту - 12379, номер пакувального листа - 12379. Тобто, документи на кожну окрему партію товару, на поставку якої укладається Додаткова угода до Контракту, оформлюються із зазначенням єдиного універсального номера, у даному випадку №12379.

Щодо виявленої розбіжності - у прайс-листі від 01.02.2012 ціни зазначені на умовах поставки Incoterms-FCA, а згідно доповнення до зовнішньоекономічного договору від 26.06.2014 №12379 умови поставки Incoterms-СІF, представник позивача пояснив, що даний прас-лист був оформлений при поставці товару між AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC та Sherwin-Williams Company, а відтак умови поставки Incoterms-FCA були визначені саме при поставці товару між даними господарюючими суб'єктами.

Суд зазначає, що прас-лист, не являється документом, визначений як обов'язковий відповідно до статті 53 МК України, а був наданий декларантом лише як додатковий документ. Так, відомості, які зазначені у даному прас-листі, не можуть докорінно впливати на визначення (підтвердження) ціни товару, поставленого декларанту.

У митному оформленні товару відповідно до МД №112050000/2014/016321 позивачу відмовлено за Карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00456.

За змісту Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00456 вбачається, що на момент її винесення митним органом опрацьовано наступні документи: Митна декларація (11.07.2014); Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами (06.11.2012); Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (11.07.2014); Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (№112050000/2014/00447 від 11.07.2014); Морський транспортний документ (морська накладна) (07.06.2014); Міжнародна автомобільна накладна (10.07.2014); Прас-лист виробника товару (01.02.2012); Рахунок-фактура (Інвойс) (26.06.2014); Пакувальний лист (26.06.2014); Страховий поліс (07.06.2014); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується (28.12.2007); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (12.10.2010); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (26.06.2014); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (11.10.2011); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (12.10.2011); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (07.05.2012); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (24.03.2014); Договір про надання послуг митного брокера (21.05.2014); Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (07.06.2014); Інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (07.06.2014); Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (07.06.2014); Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (07.06.2014); Резервна позиція (26.07.2001); Сертифікат про походження товару (07.06.2014); Інші некласифіковані документи ( договір з третіми особами - 01.04.2011, екологічна декларація - 07.07.2014, інвойси з третіми особами - 05.06.2014, лист №143 - 02.07.2014, лист - 12.06.2014 (гарантійний лист), сертифікат якості - 07.06.2014, сертифікат якості 03/12379 - 07.06.2014, митна декларація №112050000/2014/016321 - 14.07.2014).

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 9), оформлення товару - «фарби на основі синтетичних полімерів, розчинені у водному середовищі, латексна глибокоматова фарба для зовнішніх та внутрішніх робіт, артикул SW B28WB9999-31. Виробник - Sherwin-Williams. Країна виробництва та походження - США», здійснено та випущено у вільний обіг за МД №112050000/2014/016663 від 18.07.2014 шляхом надання гарантій, відповідно до розділу X МК України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладних суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі іменується - ГААТ).

Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При чому, в силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень наведений вище норм МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені статтею 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Протягом строку дії гарантій, враховуючи терміни, визначені частиною 8 статті 55 МК України, за МД №112050000/2014/016663 для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів позивачем листом від 05.08.2014 №168 подано наступні документи: копію цінової експертизи на імпортну поставку повторно переробленої латексної глибоко матової фарби для внутрішніх та зовнішніх робіт, виробництва компанії Sherwin Williams №11/856 від 31.07.2014 (лист від 31.07.2014 (а.с. 47), лист від 14.08.2014 (а.с. 48)); копія митної декларації країни відправлення №BKG/B/L HLCUCHI 1405AQJK9 від 07.06.2014; копії видаткових накладних №1448 від 22.07.2014, №1460 від 22.07.2014, №1452 від 22.07.2014, №1447 від 21.07.2014, №1461 від 23.07.2014; розрахунок рентабельності фарби.

Листом від 11.08.2014 відповідач повідомив декларанта про те, що за результатами розгляду додатково наданий документів встановлені наступні розбіжності: у копії цінової експертизи від 31.07.2014 №11/856 зазначено реквізити додаткової угоди №17 від 07.12.2012. до митного оформлення декларантом подано додаткову угоду №17 від 07.05.2012. у висновку експерта не зазначено марку, артикул товару, а лише вказано ціну 2,75 дол. США/галон та повторно перероблену латексну глибоко матову фарбу для внутрішніх та зовнішніх робіт у червні-липні 2014 року, що не дає можливості ідентифікувати продукт, та відповідно, підтвердити заявлену декларантом митну вартість товару.

В матеріалах справи наявний експертний висновок (а.с. 47), а також лист заступника директора ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 14.08.2014 №4.5/1273, яким надано пояснення, що в експертизі №11/856 від 31.07.2014 слід читати в наступній редакції: «абзац перший: На Ваш запит щодо цінової експертизи на імпортну поставку повторно переробленої латексної глибоко матової фарби для внутрішніх та зовнішніх робіт (код SW B28WB9999-31), виробництва компанії Sherwin Williams (США) згідно інвойсом №12379 від 26.06.2014 до контракту №1 від 28.12.2007 між AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC (США) та ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (Україна) повідомляємо наступне»; абзац п'ятий: «копія додаткової угоди №17 від 07.05.2012». Тобто, експертна організація надала пояснення, що при оформленні експертного висновку нею було допущено технічну описку.

Також відповідач зазначив, що в копії митної декларації країни відправлення №BKG/B/L HLCUCHI 1405AQJK9 від 07.06.2014 дата та підпис відповідальної особи зазначено в нижньому лівому полі документа. При цьому, вищезазначені реквізити вносяться до графи 36 документа форми 7525-V-ALT - нижнє праве поле документу, що передбачено відповідною формою.

З даного приводу представник позивача пояснив, що оформлення митної декларації країни відправлення регулюється, відповідно, законодавством країни-відправника, а відтак, декларант не може нести відповідальності за неналежне оформлення такої декларації.

Суд погоджується з такими доводами позивача, та зазначає, що за неналежне оформлення митної декларації країни відправлення відповідальність несе виключно такий відправник відповідно до норм національного законодавства. Зазначення дати та підпису відповідальної особи країни-відправника або в нижньому лівому, або в нижньому правому полі документа ніяким чином не може впливати ані на достовірність такого документа, ані ставити під сумнів дані, що зазначені у ньому.

Відповідно до статті 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини 2 цієї статті, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товару, Запорізькою митницею у графі 33, крім номера та дати митної декларації, яку взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що винесені суб'єктом владних повноважень рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 16 липня 2014 року №112050000/2014/000269/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 липня 2014 року №112050000/2014/00456.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (код ЄДРПОУ 35366060) суму судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська