Рішення № 40597070, 23.09.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/1259/14-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.

Категорія 50 Доповідач Заполовський В. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Забродського М.І., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Зазначала, що 09 серпня 2013 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3. Протягом останніх трьох місяців відповідач проживає окремо. Їх син ОСОБА_3 проживає разом з нею та повністю знаходиться на її утриманні.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, потребами сім'ї не цікавиться.

За наведених обставин ОСОБА_1 просила стягнути із відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття. Також просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином трьохрічного віку.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 15 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з 25 червня 2014 року і до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 25.06.2014 року і до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити розмір стягнутих аліментів.

При цьому зазначає, що суд не врахував рішення Баранівського районного суду від 14.01.2013 року, яким з нього стягуються аліменти на утримання двох дітей від першого шлюбу. Також не враховано, що він не має постійного місця роботи та постійного доходу, а тому не в змозі сплачувати стягнуту судом на користь ОСОБА_1 суму аліментів.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 з рішенням районного суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 погодився. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини заперечує, вважаючи, що фізично не спроможний їх сплачувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає та знаходиться на утриманні матері - ОСОБА_1 (а.с.6).

В добровільному порядку ОСОБА_2 достатньої та регулярної матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 не надає.

Вказані обставини визнані відповідачем та ним не оспорюються.

Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3.

Проте вирішуючи спір та стягуючи аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідача, суд не взяв до уваги, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, оскільки не має постійного місця роботи, а працює періодично за договорами на виконання робіт. Відтак, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини мав бути визначений відповідно до ст.184 СК України у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку відповідача, як помилково визначив районний суд.

Тому, колегія суддів визнає, що рішення суду у частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 300 грн. щомісяця. При цьому враховує вимоги ст. 182 СК, а також роз'яснення, які містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", зокрема враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, на утримання яких сплачує аліменти, інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, колегія суддів не погоджується з рішенням районного суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до виповнення дитиною трьох річного віку з огляду на наступне.

Так, за змістом ч.2, 4 ст.84 СК України - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Проте, враховуючи обставини справи, а саме те, що відповідач на даний період часу не має постійного місця роботи, його заробіток є нерегулярним та незначного розміру, ним сплачуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, а також стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, матір'ю якого є позивачка у даній справі ОСОБА_1, то можливо зробити висновок, що ОСОБА_2 на даний період неспроможний надавати утримання дружині ОСОБА_1, а відтак її позов в цій частині задоволенню не підлягав.

Тому рішення суду відповідно до ст.309 ЦПК України у зазначеній частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід.номер НОМЕР_1, уродженця с.Йосипівка, Баранівського району Житомирської області, жителя с.Дубрівка Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 300 (триста) грн. щомісячно, починаючи з 25 червня 2014 року і до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 243 грн.60 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: