Справа № 148/584/14-к
Провадження №11-кп/772/687/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковганич С. В.
Доповідач: Старинець Ю. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Старинця Ю.В.
суддів: Аліфанова Ю.Б., Олексієнко Ю.Г.
при секретарі Лупола М.А.
за участю прокурора Кузьміна С.В.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши 24 вересня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали кримінального провадження № 12014020310000001 від 01.01.2014 р. за апеляційними скаргами: прокурора Гаврилюка Н.В., обвинуваченого ОСОБА_3 та діючого в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2014 року, яким, -
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, гр. України, уродженця с. Кинашів,
Тульчинського району, жителя АДРЕСА_1,
освіта середня, не одруженого, не працюючого,
судимого: - 15.01.1980 року Тульчинським р/с
по ст. ст. 215-3 ч. 2, 215 ч. 2, 43 КК України
на 10 років позбавлення волі;
20.02.1991 року Тульчинським р/с по ст. ст. 140 ч. 2,215-3 ч. 2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі;
20.10.1995 року Тульчинським р/с по ст. ст. 215-3 ч. 2,101 ч. 1, 42 КК України на 5 років позбавлення волі;
13.11.2001 року Тульчинським р/с по ст. ст. 196-1 ч.1 КК Українидо 1 року 6 місяців виправних робіт з відрахуванням
20% зарплати в дохід держави;
5.07.2001 року Тульчинським р/с по ст. ст. 206 ч. 2,196-1 ч. 2, 42, 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
4.12.2002 року Крижопільським р/с по ст. 390 ч. 2, КК Українина 1 рік позбавлення волі;
15.04.2005 року Томашпільським р/с по ст. 185 ч. 3,70 ч. 4 КК України на 6 років 1 місяць позбавлення волі;
- 24.03.2004 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч. 3, 15, ч. 3 289 ч. 2,
195, 70 КК України на 6 років позбавлення волі;
- 7.02.2012 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч. 2 КК України
на 1 рік позбавлення волі;
22.05.2012 року Тульчинським р/с по ст. 185 ч. 2, 71, 72 КК Українина 1 рік 6 місяців позбавлення волі, -
визнано винним та засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до 9 років позбавлення волі.
Вирішено долю речових доказів, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з вироку суду, 31 грудня 2013 року біля 23:00 год. в м. Тульчин, на території домогосподарства по АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході с варки з гр. ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, наніс ногою удар по нижній частині тіла останнього від чого ОСОБА_4 впав на землю, після чого ОСОБА_3 продовжив наносити руками та ногами останньому удари по голові, тулубу та ногах, в результаті чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив у праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові) синця та садни в області обличчя, обох верхніх та лівій нижній кінцівці, від яких останній помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 21.01.2014 року смерть гр. ОСОБА_4 настала внаслідок множинних переломів ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив у праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення, і які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.
До початку розгляду справи прокурором внесено відмову від своєї апеляційної скарги.
В своїй апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України, посилаючись на те, що вирок суду являється незаконним і необґрунтованим.
В своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що вирок суду являється незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляцій адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2 та його підзахисного ОСОБА_3, які підтримали вимоги своїх апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого ОСОБА_3, діючого в його інтересах - адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами та є обґрунтованим.
Так, у судовому засіданні суду І інстанції ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому не визнавав, проте, його вина доведена послідовними і незмінними показаннями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які детально повідомили про обставини скоєння злочину обвинуваченим ОСОБА_3
Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України підтверджується:
- протоколом огляду місця події, фото-таблицею та протоколом огляду трупа від 1.01.2014 року, (т.1 а. с. 7, 8, 9-20);
- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 від 1.01.2014 року та відеозаписом до нього (т. 1 а.с. 54-56), відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним злочину та показав на місці, яким чином наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10;
- висновком судово-медичної експертизи № 2 від 2.01.2014 року, згідно якої, у гр. ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден в області голови, обличчя та тильної поверхні правої кисті. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин, на які вказує обстежених, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. (т. 1 а. с. 113).
Вказаний доказ спростовує позицію обвинуваченого щодо отримання ним тілесних ушкоджень при тому, як він рубав дрова, а також підтверджує доводи обвинувачення щодо суперечки та бійки, яка виникла між ОСОБА_3 та ОСОБА_10;
- висновком судово-медичної експертизи № 2 трупа ОСОБА_10 від 21.01.2014 року, відповідно до якої встановлено: множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив в праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові), синця та садна в області обличчя, обох верхніх та лівій нижній кінцівці.
Дані тілесні ушкодження виникли від неодноразової дії твердого тупого предмета (предметів) в ділянку грудної клітки, як зліва так і справа, найвірогідніше, взутою ногою (ногами), що могло бути в термін та за обставин на які вказано в постанові на проведення судово-медичної експертизи.
Множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив в праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові) - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю гр.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10, в ділянці верхніх кінцівок виявлені синці. Дані тілесні ушкодження, найвірогідніше, могли утворитися під час боротьби та самозахисту, коли ОСОБА_10 закривав обличчя та інші ділянки тіла, куди були спрямовані удари;
- висновком судово-медичної експертизи № 1,2 від 21.01.2014 року речових доказів (т. 1 а.с. 184-187), відповідно до якого, експерт не виключає походження слідів крові виявлених на одязі ОСОБА_3, від потерпілого ОСОБА_10, що також підтверджує доводи сторони обвинувачення про бійку, яка була між ОСОБА_3 та ОСОБА_10;
- висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 20.01.2014 року (т.1 а.с. 201-204), відповідно до якої, ОСОБА_3 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як випливає із висновку вказаної експертизи ОСОБА_3 вказував на те, що наміру вбивати ОСОБА_10 він не мав, лише захищався, оскільки останній почав його душити (т. 1 а.с. 203);
- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.02.2014 року, протоколом дослідження інформації, отриманої в результаті даної слідчої дії та аудиозаписом (т. 1 а.с 223-226), відповідно до якого ОСОБА_3 розповідає про обставини вчиненого ним злочину;
- власноручно написаною заявою ОСОБА_3, адресовану слідчому Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, про обставини побиття ним ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 164).
Оцінивши докази в сукупності, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України та призначив йому покарання, яке в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме - обвинувачений за місцем проживання та останнього відбування покарання характеризується негативно, раніше був неодноразово засуджений за вчинення різних злочинів, на шлях виправлення не став.
Обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Посилання адвоката ОСОБА_2 на те, що при при проведенні досудового слідства були порушені права обвинуваченого на захист - спростовуються матеріалами справи, а саме: відповідно протоколу роз'яснення права на захист від 01.01.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що свої інтереси буде захищати сам та від послуг захисника відмовився (т. 2, а. с. 40); відповідно доручення для здійснення захисту за призначенням від 12 січня 2014 року обвинуваченому ОСОБА_3 було призначено захисника - адвоката ОСОБА_11 (т. 2 а. с. 166).
Таким чином, доводи апеляцій в тому, що вирок суду незаконний і висновки суду, які викладені в ньому, не відповідають обставинам справи - є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, Апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 та діючого в його інтересах адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту її оголошення.
Судді:
Судове рішення № 40593097, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 24.09.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 148/584/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: