Ухвала суду № 40593074, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/16734/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в особі Структурного підрозділу «Автобаза» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року позивач - ДП Орджонікідзевугілля» в особі Структурного підрозділу «Автобаза» звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача - Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 27.08.2013 року № 264.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що комісією із соціального страхування при позивачу було правомірно призначено допомогу з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 за листком непрацездатності № 239233 з 19.09.2011 року по 21.10.2011 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року скасовано та ухвалено нову про часткове задоволення позовних вимог, якою адміністративний позов, в межах заявлених вимог позивача про скасування рішення від 27.08.2013 року № 264 - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 27.08.2013 року № 264, в частині визначення коштів, які підлягають поверненню в сумі 1828,80 грн. та штрафної санкції у розмірі 50 % - 914,40 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що суд, без врахування положень ч. 2 ст.11 КАС України, безпідставно вийшов за межі вимог, які не були підставами для звернення до суду та не були спірними між сторонами, та скасував оскаржуване рішення у повному обсязі. В даному випадку надавати оцінку та скасовувати спірне рішення № 264 від 27.08.2013 року слід було частково, в межах спору, а саме щодо ОСОБА_4, в той же час оскаржуване рішення прийнято на підставі перевірки здійснених позивачем виплат ще й ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо яких відсутній спір.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 року № 455 (далі - Інструкція № 455) та Інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція № 532). В порушення вимог ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та вищевказаних інструкцій, в листку непрацездатності відсутня печатка лікаря, є тільки підпис та печатка завідувача відділенням, чим порушено порядок використання коштів Фонду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

23.08.2013 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку Структурного підрозділу «Автобаза» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», за результатами якої складено акт перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам та надання соціальних послуг за період з 01.07.2011 року по 30.06.2013 року.

За актом перевірки встановлені порушення стосовно виплати коштів на санаторно-курортного лікування по гр.-кі ОСОБА_5 на суму 767, 23 грн.; допомогу по тимчасовій непрацездатності по особам ОСОБА_4 на суму 1828, 80 грн., та ОСОБА_6 на суму 159,03 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, з огляду на допущенні порушення вимог ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 51, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року (далі - Закон № 2240), відповідачем прийняте рішення № 264 від 27.08.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відповідно до якого до позивача застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі 4132,59 грн.

Предметом спору в даній справі є рішення відповідача № 264 від 27.08.2013 року в частині повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначених по недолікам заповнення листка непрацездатності відносно ОСОБА_4 в сумі сплаченої допомоги за рахунок Фонду - 1828, 80 грн., та визначеної з цієї суми у розмірі 50% штрафної санкції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 34 Закону України № 2240, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Статтею 51 Закону України № 2240 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 50 Закону України № 2240, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається ) на підприємстві.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.04.2008 року № 189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності». Згідно пункту 3.2 Наказу № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі й Інструкції № 455 та Інструкції № 532.

Відповідно до пункту 5.1.3 Положення № 189, пункту 2.9 Інструкції № 455 у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.

Як зазначалось вище, комісією із соціального страхування при позивачі призначено допомогу з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 за листком непрацездатності № 239233 з 19.09.2011 року по 21.10.2011 року.

Як вбачається з листка непрацездатності № 239233 з 19.09.2011 року по 21.10.2011 року лікуючим лікарем ОСОБА_4 був ОСОБА_7. Відповідно до листа комунального закладу охорони здоров'я «Міський онкологічний диспансер м. Єнакієве» № 511 від 30.12.2013 року лікуючим лікарем ОСОБА_4 був завідуючий відділенням ОСОБА_7, який, як лікуючий лікар, так і завідуючий відділенням підписав, скріпив печаткою листок непрацездатності.

Згідно з п 3.12. Інструкції № 532 у графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику «З якого числа» дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику «До якого числа включно» дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції № 455. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.

Інструкцією № 455, зокрема п. 3.13, передбачено, що у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового ЛН.

Пунктом 2.2 Інструкції № 455 встановлено, що при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Пунктом 2.9 Інструкції № 455 також встановлено, що у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обґрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.

З огляду на те, що лікуючим лікарем ОСОБА_4 був завідуючий відділення ОСОБА_7 то суд апляційної інстнації дійшов правильного висновку, що лікуючий лікар ОСОБА_7 як завідуючий відділенням правомірно підписав та скріпив печаткою листок непрацездатності. Тобто, будь яких порушень щодо заповнення такого листа не було. Усі підписи, печатки лікаря, так і лікувального закладу існують, недоліків, які не давали можливості здійснити нарахування та виплату допомоги відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстнації, що комісією із соціального страхування при позивачі було правомірно призначено допомогу з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 за листком непрацездатності № 239233 з 19.09.2011 року по 21.10.2011 року, внаслідок чого рішення відповідача № 264 від 27.08.2013 підлягає частковому скасуванню в частині визначення коштів, які підлягають поверненню в сумі 1828,80 грн. та штрафної санкції у розмірі 50 % - 914,40 грн.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваного судового рішення вбачається, що при його ухваленні, суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі № 805/17031/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска