Ухвала суду № 40593070, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/16260/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І. Лиска Т.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив зобов'язати відповідача - ГУПФ України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01.12.2011 року по день винесення рішення включно із суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням у розмірі 65 відсотків, що становить 4528,28 грн.; зобов'язати відповідача виплатити на його користь недоплачену пенсію за період з 01.07.2011 року по день винесення рішення, виходячи з недоплаченої 13799,88 грн., виплати компенсацію втрати частини доходів в сумі 12 грн. 65 коп.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем правомірно обчислено розмір пенсії позивача, виходячи від загального розміру його грошового забезпечення за останні 24 місяці служби у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

У поданій касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при визначенні йому розміру пенсії відповідач порушив вимоги чинного законодавства України з питань визначення суми грошового забезпечення та як результат, неправильного визначив розмір його пенсії та не доплатив її різницю та обмежує його права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 30.12.2010 року звільнений з військової служби, яку проходив в Службі Безпеки України.

З 31.12.2012 року позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до його грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з розрахунку середнього арифметичного від загального розміру грошового забезпечення за останні 24 місяці служби.

Пенсію позивачу призначено та її розмір обчислено з врахуванням вимог Постанови КМ України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактами, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію.

Даною нормою Закону закріплено положення щодо визначення пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням без зазначення періоду, за який вона визначається.

Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, докази про наявність підстав для перерахунку позивачу отримуваної пенсії з підстав, передбачених ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відсутні.

Крім того, станом на дату призначення пенсії позивачу та звернення до суду першої інстанції, діяли норми п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» якими встановлено, що у 2012 та 2013 роках норми і положення, зокрема ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 та 2013 роки.

Як вбачається з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка, доплати, підвищення, крім надбавок (доплат), установленим особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільнення. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.

За вказаних обставин та з врахуванням наведених вище норм законодавства, вбачається, що підстави для перерахунку пенсії позивача згідно ч. 3 ст. 43, ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у 2012-2013 роках відсутні, а дії пенсійного органу, щодо виплати позивачу раніше призначеної пенсії з врахуванням положень Постанови КМ України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» у цей же період відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року у справі № 2610/17284/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска