Постанова № 40592793, 22.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3433/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токмілової Л.М.,

за участю: секретаря - Мороз А.П.,

представника позивача - Ткаченко В.С.,

представник відповідача - Клім С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 23 від 20.02.2014 року, визнати протиправним та скасувати рішення № 50 від 21.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 23 від 20.02.2014 року та визнати протиправним та скасувати постанову № 18 від 26.03.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд залишити позов без задоволення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 18 від 26.03.2014 року про накладення штрафних санкцій, відповідно до якої позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень винесена відповідачем, не надіславши при цьому на юридичну адресу позивача акту перевірки та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, невиконання яких позивачем стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Також, на думку позивача, висновки Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо невідповідності продукції, яка реалізується на АЗС №01/14, вимогам ДСТУ, безпідставні, оскільки продукція пройшла сертифікацію в Україні та має сертифікат відповідності. Більш того, станом на момент винесення оскаржуваного Рішення відповідача №23 від 20.02.2014р. пальне, яке перевірялося в ході проведення відповідачем перевірки 07.02.2014р., в торгівельній точці було відсутнє. До того ж позивач зазначив, що ОСОБА_3, який був присутній під час перевірки та підписав Акт перевірки, не мав оформленим належним чином повноважень, а відтак не міг брати участі в перевірці.

24.06.2014 р. через канцелярію суду надійшло від Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 23 від 20.02.2014 року, рішення № 50 від 21.03.2014 року, постанови № 18 від 26.03.2014 року, з огляду на наступне.

Під час здійснення перевірки інспекторами відповідача встановлено порушення вимог ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» для нафтопродуктів, що сертифіковані та п.8.29 додатку В ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».

Також відповідач зазначив, що позивачем не надані документи до повідомлення про виконання Рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №23 від 20.02.2014 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на підтвердження обставин, викладених в повідомленні.

Керуючись вимогами ст.ст. 33, 34 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ «Сокар Петролеум».

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини, яким обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

30.01.2014 р. Начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Направленням № 43 доручено здійснити перевірку характеристик продукції у формі планової виїзної перевірки у суб'єкта господарювання ТОВ «Сокар Петролеум», АЗС, який розташований на території: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90/1 у строк з 06 лютого по 07 лютого 2014 р.

Про проведення перевірки відповідачем повідомлено начальника АЗС №01/14 ОСОБА_3

В ході перевірки характеристик продукції на АЗС №01/14, яка відбулась 06-07 лютого 2014р., виявлено наступне порушення: «розповсюдження небезпечної продукції, а саме: на бензин автомобільний А 95-Євро вид I. Виробник: Polski Koncern ORLEN S.A., Plock 09-411, ul.Chemikow 7, Польща. Постачальник: ТОВ «СВІТАНОК ОІЙЛ ТРЕЙД», 67665 Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 16 надано паспорт якості виробника №OD 1430-0015/14-00126.001 від 27.01.2013р., який не містить національний знак відповідності згідно з ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» для нафтопродуктів, що сертифіковані; не зазначено дату виготовлення в порушення п. 8.29 додатку В ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання», що підтверджується Актом перевірки характеристик продукції №000267 від « 07» лютого 2014р. (надалі - Акт перевірки) (а.с.91-94).

В Акті перевірки міститься підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з актом та отримання його примірнику (а.с.92).

20.02.2014 р. на підставі Акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №23, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами у строк до 19.03.2014р. та зобов'язано ТОВ «Сокар Петролеум» у строк до 19.03.2014р. письмово повідомити орган ринкового нагляду про виконання цього рішення (а.с.98).

Листом від 26.02.0214р. за вих. №25 ТОВ «Сокар Петролеум» повідомило відповідача про те, що на автозаправній станції за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90, бензин автомобільний А 95-Євро вид I. отриманий згідно ТТН №107294, 107350, 107319 по сертифікатах відповідності №UA1.072.0236477-14, №UA1.145.0015736-13, UA1.145.0015734-13 відсутній. Підтвердженням факту отримання відповідачем зазначеного листа є відповідний штам про отримання листа 03.03.2014р. за вхід. №834.

18.03.2014р. начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області видано наказ №200-од «Про проведення позапланової перевірки», яким призначено проведення позапланової перевірки характеристик продукції у межах компетенції інспекції у ТОВ «Сокар Петролеум», АЗС за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90, підставою проведення перевірки є рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №23 від 20.02.2014р.

20-21.03.2014 р. на підстав вищезазначеного наказу та згідно направлення на проведення перевірки №100 від 19.03.2014р. відповідачем проведено перевірку стану виконання ТОВ «Сокар Петролеум» рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №23 від 20.02.2014р., про що складено Акт №38 від 21.03.2014р. (а.с. 103-104). Головним спеціалістом Рафальською Н.І. внесено до акту записи щодо відмови начальника АЗС № №01/14 ОСОБА_3 від підпису зазначеного акту, надання пояснень та зауважень до нього (а.с. 103-104).

21.03.2014р. провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Бажиною К.В. складено протокол №000126 про виявлене порушення: розповсюдження продукції (бензин автомобільний А 95-Євро вид I. д/в: не зазначено. Виробник: Polski Koncern ORLEN S.A., Plock 09-411, ul.Chemikow 7, Польща. Постачальник: ТОВ «СВІТАНОК ОІЙЛ ТРЕЙД», 67665 Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 16. Замовник (платник) ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ» СОКАР Україна». Сертифікат якості №UA1.072.0236477-13- залишок на 21.03.2014 р. 23881, 35 л. згідно х-звіту) без паспорту оформленого належним чином (надано паспорт виробника на польській мові), не надані підтверджуючі документи щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а.с.105).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №50 від 21.03.2014р. внесено зміни до рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами№23 від 20.02.2014р. шляхом зміни на рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку, що може становити ризики за певних умов; негайно попередити відповідні категорії споживачів про ризики, які може становити продукція для певних категорій споживачів (користувачів) та надано термін для виконання цього рішення до 25.04.2014р. (а.с.106).

26.03.2014р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області винесено постанову №18 про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Сокар Петролеум» у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (а.с.107-108).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена постанова отримана позивачем 23.05.2014р., про що свідчать копії поштового відправлення (з відміткою про вручення) та накладної служби експрес-доставки «Меркурій» (а.с.113-114).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідач на підставі ст.ст.4,5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.15,44 цього ж Закону здійснює повноваження щодо проведення перевірок та звернення до суду з метою застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні його вимоги з цих підстав згідно положень ч.1 ст.17, ч.4 ст.50 КАС України підвідомчі адміністративним судам і повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у т.ч. відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до ст..26 цього Закону), у т.ч. перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до ч.6 ст.38 цього Закону.

Згідно п.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти днів з дня завершення здійснення заходів державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадах, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Ч.2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів проводяться органами ринкового нагляду, зокрема, за зверненнями споживачів, органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Згідно з ч.3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до ч.4 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001р. N 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» визначено, що знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

Відповідно до абз. 18 ст.1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

В Акті перевірки відповідачем зазначено порушення ТОВ «Сокар Петролеум» ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» та ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання».

Зазначені нормативні акти затверджені наказами Держспоживстандарту України. Таким чином, зазначені ДСТУ не можна вважати технічними регламентами у розумінні абз. 18 ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».

Згідно з п.1.11. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 № 310 (надалі - Порядок), органи з питань захисту прав споживачів та їх посадові особи під час проведення перевірок зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) в межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході проведення перевірок; ознайомити керівника суб'єкта господарювання, або його заступника, або уповноважену ними особу з результатами перевірок у строки, передбачені законом; надавати з питань, які належать до їх компетенції, суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Пунктом 2.1. Порядку визначено, що перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Відповідно до п. 2.2. Порядку посадові особи, які проводять перевірку, від керівника (власника) суб'єкта господарювання (особи, яка його заміщає) одержують відомості щодо характеристики суб'єкта господарювання, у тому числі щодо: найменування; місцезнаходження; номера телефону (факсу); прізвища, ім'я та по батькові керівника (власника); дозвільних документів на провадження певного виду діяльності; режиму роботи; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтва про реєстрацію платника податків; даних про банківські реквізити.

Абзацем 27 частини 1 ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що суб'єкти господарювання - виробник, його уповноважений представник, імпортер, розповсюджувач відповідної продукції.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, в розумінні вище зазначених правових норм, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" є суб'єктом господарювання.

Згідно Акту перевірки, перевірка АЗС №01/14 проводилася у присутності ОСОБА_3.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копією наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" №5-О/к від 04.10.2012р., ОСОБА_3 прийнятий на посаду начальника станції АЗС №01/12 (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11а), АЗС №01/13 (м. Одеса, вул. Стовпова, 85/1) з 04.10.2012 року за основним місцем роботи, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_3 (а.с. 150-162).

Позивач надав суду копію наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" №9 к від 17.01.2014р. про прийняття ОСОБА_3 на посаду начальника АЗС №01/10 (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94а) АЗС №01/14 (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90). Однак зазначений документ не може бути прийнятий судом до відома, оскільки не містить необхідних обов'язкових реквізитів, а саме - підпису ОСОБА_3 про ознайомлення з даним наказом.

З огляду на вище зазначене, на момент проведення перевірки, відповідач не мав достатніх підстав вважати ОСОБА_3 уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум".

А відтак суд ставить під сумнів дотримання відповідачем під час здійснення перевірок вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить висновку, що здійснюючи перевірку та приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані представниками сторін у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 15 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2,4,7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №23 від 20.02.2014р., рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 50 від 21.03.2014 року про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 23 від 20.02.2014 року, постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 18 від 26.03.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22 вересня 2014 року.

Суддя Л.М.Токмілова

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №23 від 20.02.2014р., рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 50 від 21.03.2014 року про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 23 від 20.02.2014 року, постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 18 від 26.03.2014 року про накладення штрафних санкцій.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22 вересня 2014 року.

22 вересня 2014 року.