Рішення № 40591908, 24.09.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Мукачево Справа №303/5219/14-ц

2/303/2830/14

Номер рядка с.з.- 52

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді - Кость В.В.

при секретарі - Борисової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Дочірнього підприємства «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція» № №121

третя особа управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція» №121 про визнання дій щодо видачі довідки про пільговий характер виконуваних позивачем робіт за спеціальністю монтажника стальних та залізобетонних конструкцій за період з 13 грудня 1979 року по 03 липня 1982 року, з 22 лютого 1984 року по 01 грудня 1997 року, а також довідки про заробіток ОСОБА_1 за наведений період за будь-які 60 місяців поспіль неправомірними, а також про зобов'язання видати вищевказані довідки.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначено Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі.

Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на неправомірні дії відповідача щодо видачі позивачу довідки про виконуваний ним пільговий характер роботи за спеціальністю монтажника стальних та залізобетонних конструкцій в період з 13.12.1979 по 03.07.1982 та з 22.02.1984 по 01.12.1997 року, а також довідки про заробіток за 60 місяців поспіль. Такі дії відповідача суперечать приписів ст. 15 Закону України «Про звернення громадян».

Нормативно - правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи Закону України «Про звернення громадян», Кодексу законів про працю України.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, натомість від представника позивача надійшла до суду заява (а.с. 37), згідно якої просив справу розглянути без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити та у разі неявки відповідача у судове засідання винести заочне рішення по справі.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 30, 34) відповідач, уповноваженого представника в судове засідання повторно не направив, заяв про відкладення розгляду справи та заперечень проти позову не надав, тому, за згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Уповноважений представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не відомо.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.10.1977 року, позивач з 13.12.1979 року по 03.07.1982 роки та з 22.02.1984 по 01.12.1997 року працював у ЗСУ №121 треста «Центрстальконструкція», назва якого змінено на Дочірнє підприємство «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція» № №121 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а.с. 15), на посаді монтажника стальних і залізобетонних конструкцій по 3 та 4 розрядах (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою видати йому довідку про пільговий характер виконуваних ним робіт відповідно до записів трудової книжки, що стверджується рекомендованими листами від 20.01. та 06.05.2014 року та фіксальним чеком відправки вказаних листів відповідачу (а.с. 11, 13, 14).

Також, із листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.03.2014 року за №2003-Б-228, адресованого позивачу, вбачається, що документи з 22.02.1984 по 01.12.1997 роки з особового складу ЗСУ-121 тресту «Центростальконструкція» зберігаються в установі, у разі ліквідації передані установі - правонаступнику або організації вищого рівня (а.с. 12).

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини суд виходить з того, що згідно зі ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано наступне: «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Частинами першою та другою ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

У відповідності з приписами частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", спеціальність монтажника стальних та залізобетонних конструкцій(список №2) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених

Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Виходячи з вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для визначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

В статті 100 цього Закону зазначено, що порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Частина перша ст. 116 Кодексу законів про працю України місить нормативне правило, згідно з яким, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Крім того, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади,часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до приписів ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі чи організації. При цьому довідка не може містити неточності, або записи, які не відповідають обставинам та умовам праці робітника.

Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення її до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи, яким є довідка що уточнює характер та умови праці.

Тобто особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списком №2, зараховується весь спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому не вимагається наявність атестації робочих місць за умовами праці робітника до 01.01.1992 року, оскільки порядок її проведення чинний з 01.08.1992 року.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядку №637).

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 вищевказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

Системний аналіз наведених вище положень Закону дає підстави для висновку, що трудова книжка, як основний документ про трудову діяльність працівника (ч. 1 ст. 48 КЗпП України), є одночасно основним документом, який підтверджує стаж роботи, в тому числі, стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, і лише в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки. За логікою законодавця, з метою реалізувати право особи на належне пенсійне забезпечення, у випадках відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, дозволеним є подання уточнюючої довідки.

За своєю правовою природою, уточнююча довідка не замінює обов'язку подати трудову книжку, а лише конкретизує і підтверджує той факт, що характер та умови виконуваної роботи дають особі право на отримання пенсії на пільгових умовах. У тих випадках, коли в трудовій книжці наявні відомості, що визначають право особи на отримання пенсії на пільгових умовах, подача уточнюючої довідки не є обов'язковою.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»та упродовж його дії (до 14.12.1993 року) позивач вже працював на роботах, передбачених Списком №2, де умови та характер праці протягом всього часу роботи за вказаною професією не змінювались, та в подальшому проведено атестацію робочого місця, яка підтвердила наявність особливо шкідливих та особливо важких умов праці за цією спеціальністю, то пільговий стаж за Списком №2 повинен бути зазначений у довідці за весь період роботи за відповідною професією незалежно від дати внесення цієї професії до Списків.

Разом з тим, згідно пункту 27 «а» розділу ХХYII Будівництво Списку № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, передбачена посада монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Не вирішуючи наперед право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах, оскільки зазначене право має встановлюватися органами Пенсійного фонду на підставі рішень, прийнятих у встановленому законом порядку, суд виходить з того, що позивач має право звернутися до компетентного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах у порядку, передбаченому ст.44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 позивачу необхідно підтвердити роботу за вказаною професією протягом повного робочого часу та додати до заяви у тому числі і спірну довідку підприємства, на якому працює позивач.

Внаслідок не видачі відповідачем позивачу уточнюючої довідки про час та характер роботи, позивач позбавлений можливості звернутися до органів пенсійного фонду з метою оформлення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Аналізуючи наведене, суд дійшов до висновку, що право позивача на отримання довідки з певними реквізитами було порушене відповідачем, тому слід усунути перешкоди при оформленні позивачем пенсії на пільгових умовах за Списком №2 шляхом зобов»язання відповідача надати довідку, яка уточнює особливий характер роботи і умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, зокрема внести дані про період роботи ОСОБА_1 на посаді майстра робіт за спеціальністю монтажника стальних та залізобетонних конструкцій за період з 13 грудня 1979 року по 03 липня 1982 року, з 22 лютого 1984 року по 01 грудня 1997 року, а також довідки про заробіток ОСОБА_1 за наведений період за будь-які 60 місяців поспіль.

З врахуванням встановленого судом, позовні вимоги позивача, щодо зобов'язання відповідача видати уточнюючу довідку для призначення пільгової пенсії, та довідку про заробіток позивача за період роботи за цією спеціальність у вказаному підприємстві повністю обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Також суд виходить з того, що відповідачем не спростовані доводи позивача на наявність первинних документів, які підтверджують характер роботи позивача, як на обставину, що унеможливлює видачу довідки, оскільки такі збереглись (а.с. 12) у відповідача, то і видача такої довідки є можливою.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 14, 57-60, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задоволити.

2. Визнати дії Дочірнього підприємства «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція» №121 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про пільговий характер виконуваних позивачем робіт за спеціальністю монтажника стальних та залізобетонних конструкцій за період з 13 грудня 1979 року по 03 липня 1982 року, з 22 лютого 1984 року по 01 грудня 1997 року, а також довідки про заробіток ОСОБА_1 за наведений період за будь-які 60 місяців поспіль.

3.Зобов»язати Дочірнє підприємство «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція» №121 (88000, м.Ужгород вул..Огарьова, 15, Код за ЄДРПОУ 05427128) видати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) довідку про пільговий характер виконуваних позивачем робіт за спеціальністю монтажника стальних та залізобетонних конструкцій за період з 13.12.1979 по 03.07.1982, з 22.02.1984 по 01.12.1997 роки, а також довідку про заробіток ОСОБА_1 за даний період за будь-які 60 місяців поспіль.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя /підпис/ В.В. Кость

Згідно з оригіналом.

Оригінал заочного рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи №2/303/2722/14, яка зберігається в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду.

Суддя В.В. Кость