Ухвала суду № 40591208, 19.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"19" вересня 2014 р.Справа № 5017/100/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС";

до відповідача: Фермерського господарства "Г.О.Р."

про стягнення 79047,57грн.

Суддя Власова С.Г. Представники учасників судового процесу:

Від скажника: не з'явився;

Від боржника: не з'явився;

Від ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області надати: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області за вх. № 2-2687/14.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2012 року. по справі № 5017/100/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Г.О.Р." (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв, вул. Аносова, 45, кв. 4, код 34108879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код 30345439, п/р: 26003010115712, ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) - 35 806,47 грн. основного боргу, 1 621,00 грн. пені, 2 533,88 грн. штрафу, 19 086,22 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1580,95 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення 10.04.2012 року було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013 року замінено позивача по справі №5017/100/2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

01.07.2014 року за вх. № 2-2687/14 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось із скаргою в порядку ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить поновити ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» строк для подання скарги на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області під час виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/100/2012 від 10 квітня 2012 року, прийняти скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» строк для подання скарги на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області під час виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/100/2012 від 10 квітня 2012 року до розгляду, задовольнити вказану скаргу, визнати дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області під час виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/100/2012 від 10 квітня 2012 року , котрі виразились у винесенні постанови від 29.05.2014 року про повернення наказу стягувачеві - протиправними передчасними та незаконними та визнати недійсною та скасувати Постанову ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 29.05.2014 року.

Щодо пропущеного строку зі зверненням до суду зі скаргою на дії ДВС Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що відповідно до роздруківки з офіційного сайту УДППЗ „Укрпошта" постанову ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 29.05.2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві, було направлено заявнику лише 13.06.2014 року, тобто після закінчення передбачених строків на оскарження.

Відповідно ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Частинами 1 та 2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина пропуску строку, який встановлено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України є поважною, тому вважає за необхідне строк на звернення з вказаною заявою поновити.

Обґрунтовуючи вимоги заявленої скарги, скаржник зазначає, що ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/100/2012 від 10 квітня 2012 року, а саме:

1) Не зроблено запитів до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) про наявність у власності Боржника належного йому майна, транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та звісно при його виявлені не накладено арешти на виявлене майно;

2) Не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту.

3) Не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження № 11-03 „Звіт про наявність та рух основних засобів. Амортизацію (знос)", „Звіт про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами", „Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2013-2014 років", „Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб", із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту".

4) Не виявлено всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника.

5) Не накладено арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських фінансових установах на ім'я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

6) Не здійснено виїзд до місця розташування Боржника, не виявлено та не встановлення каси боржника, не накладено арешт на касу підприємства, а також не заборонено рух коштів по ній;

7) Не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення керівника Боржника.

8) Не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування) керівника боржника.

9) Не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника.

10) Не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання;

11) Не вчиненні будь-які інші дії, що направленні на виконання наказу суду.

04.09.2014 року від ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області надійшло заперечення на скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні вказаної скарги. В обґрунтування заперечень ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області було надано:

- Постанову про відкриття виконавчого провадження № 42079550 від 17.02.2014 року, яку винесено заступником начальника ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області Бойко О.О., з виконання наказу господарського суду № 5017/100/2012 про стягнення з Фермерського господарства "Г.О.Р." на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" - правонаступник ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" боргу у сумі 60 628,52 грн. крім того вказаною постановою накладено арешт на все майно, яке належить Фермерському господарству "Г.О.Р.", крім того ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області надано постанову про стягнення з боржника

- Постанову про розшук майна боржника від 25.02.2014 року № 42079422, яку винесено заступником начальника ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області Бойко О.О. з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 25.02.2014 року № 5017/62/2012 про стягнення з Фермерського господарства "Г.О.Р." на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" - правонаступник ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" боргу у сумі 42 006,42 грн.

- Запити, які зроблені по виконанню наказу № 5017/62/2012 до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, РБТІ, Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Котовськ, Ананьївського, Балтського, Кодимського, Котовського та Красноокнянського районів.

- Супровідний лист яким направлено запит до ПАТ КБ „ПриватБанк" від 28.05.2014 року, та відповідь Банку вих № 20.1.0.0.0/7-20140604/1282 від 04.06.2014 року про відсутність коштів на рахунках Фермерського господарства "Г.О.Р.".

- Лист Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області відповідно до якого повідомлено, що згідно наявних у відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року на ім'я Фермерського господарства "Г.О.Р." не зареєстровано.

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 57388301 від 19.05.2014 року згідно, якого відомості стосовно Фермерського господарства "Г.О.Р." у реєстрі відсутні.

- Супровідний лист ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 21.05.2014 року № 1975, згідно якого було направлено до Реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції постанову про арешт майна Фермерського господарства "Г.О.Р." у зв'язку з примусовим виконанням наказу господарського суду Одеської області № 5017/62/2012.

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 58545705 від 28.05.2014 року стосовно Фермерського господарства "Г.О.Р." згідно, якого 23.05.2014 року внесено запис про арешт нерухомого майна згідно постанови ДВС Ананьївського району про арешт мана від 24.02.2014 року.

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень № 22047659 від 23.05.2014 року стосовно Фермерського господарства "Г.О.Р.", відповідно до якого 23.05.2014 року внесено запис про арешт нерухомого мана згідно постанови ДВС Ананьївського району про арешт майна від 24.02.2014 року.

- Запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних стосовно директора боржника ОСОБА_3, який було направлено з ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області за вих № 2098 від 02.06.2014 року.

- Довідку Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 20.03.2014 року № 05-14/11/1476 відповідно до якої повідомлено, що станом на 11.03.2014 року згідно даних Єдиного державного реєстру відомчих машин Держсільгоспінспекції України по Одеській області за Фермерським господарством "Г.О.Р." наявної техніки не значиться.

- Лист Відділу статистики в Ананьївському районі Одеської області від 26.05.2014 року згідно якого повідомлено, що Фермерське господарство "Г.О.Р." не дає згоду на розповсюдження даних з фінансової звітності органам державної влади для виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належить до їх компетенції.

- Акт державного виконавця від 11.03.2014 року та акт державного виконавця (дату складання не можливо встановити) згідно яких на момент виходу за адресою Фермерського господарства "Г.О.Р." посадових осіб не виявлено.

- Подання ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області вих № 2287 від 29.05.2014 року до Ананьївського районного суду Одеської області про винесення ухвали про тимчасове обмеження особі боржника: ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Розглянувши наявні матеріали справи судом було встановлено, що стягувач 03.02.2014 р. за вих. № 03-2/02 звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області.

17.02.2014 р. заступником начальника відділу ДВС Бойко О.О., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42079550 по виконанню наказу господарського суду Одеської області № 5017/100/2012 від 10.04.2012 року.

Постановою державного виконавця від 29.05.2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу, а саме наказу господарського суду Одеської області № 5017/100/2012 від 10.04.2012 року стягувачеві.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. ч. 1, 2, п.п. 6, 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

В силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Положеннями ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. ч. 1-6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Приймаючи до уваги викладене встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження про стягнення із боржника грошових коштів, державний виконавець зобов'язаний здійснити всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна боржника, грошових коштів боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог стягувача за виконавчим документом. Для виконання вказаного обов'язку, державний виконавець: здійснює запити до компетентних органів, які відповідно до своїх повноважень здійснюють реєстрацію та облік майна фізичних і юридичних осіб (органи ДАІ, реєстраційна служба); арештовує кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках боржника в банківських установах відповідно до інформації про відкриті рахунки, здійснює вихід за місцезнаходженням боржника з метою виявлення за вказаною адресою його майна, на яке можливо звернути стягнення; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Крім того, за правилами ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, які є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, державним виконавцем складається відповідний акт.

При цьому, факт вчинення вищезазначених дій, які надають можливість дійти до беззаперечного висновку про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо здійснити примусове виконання рішення, повинен підтверджуватись відповідними документами, складеними державним виконавцем та відомостями, отриманими від компетентних органів, які обов'язково долучаються до матеріалів виконавчого провадження відповідно до п. 3.3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. № 2274/5.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги, вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що скарга ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 01.07.2014 року підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: по перше, як вбачається з документів наданих ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області постанова від 24.02.2014 року про накладення арешту на майно боржника була направлена до Реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції лише 21.05.2014 року, а внесено ці відомості до реєстрів обтяжень на рухоме та нерухоме майно лише 23.05.2014 року, по друге, всі запити до компетентних органів, які відповідно до своїх повноважень здійснюють реєстрацію та облік майна фізичних і юридичних осіб які зроблено ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області були направленні по виконавчому провадженню з виконання наказу господарського суду Одеської області № 5017/62/2012, в трете: подання ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області до Ананьївського районного суду Одеської області про винесення ухвали про тимчасове обмеження особі боржника: ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України направлено 29.05.2014 року, тобто в день винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві., в четверте: відповідь ПАТ КБ „ПриватБанк" про відсутність коштів на рахунках Фермерського господарства "Г.О.Р." була направлена на адресу ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області 04.06.2014 року, тобто відповідь про відсутність коштів на рахунках боржника була отримана виконавчою службою вже після винесення постанови про повернення виконавчого документа, а також запит про встановлення місцезнаходження директора Фермерського господарства "Г.О.Р." ОСОБА_3 було зроблено 02.06.2014 року вже після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

При цьому, господарський суд відмовляє ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у задоволенні вимог скарги в частині визнання передчасними дій ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.05.2014р. оскільки законом не передбачено такої форми оскарження дій органу державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» строк для подання скарги на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області під час виконання наказу господарського суду Одеської області по справі

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (вх. № 2-2687/14 від 01.07.2014р.) на дії Відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області - задовольнити частково.

3. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.05.2014р. ВП № 42079550.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.05.2014р. ВП № 42079550, винесену Відділом державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області.

5. В частині вимог скарги про визнання передчасними дій Відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.05.2014р. ВП № 42079550 - відмовити.

Суддя С.Г. Власова