Ухвала суду № 40591113, 24.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"24" вересня 2014 р.

№ 01-15/903/918/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про стягнення 1 714 752,61грн.

Суддя: Філатова С.Т.

Встановив:

Позивач у позовній заяві №625 від 11.09.2014р. (вх. №01-32/956/14 від 23.09.2014р.) просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 1 714 752,61грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на:

- договір купівлі-продажу нафтопродуктів №10051 від 10.05.2012р.,

- договір складського зберігання Вз №04071 від 04.07.2012р.,

- договір на перевезення автомобільним транспортом В-пат №20101 від 20.10.2012р.,

- договір купівлі-продажу Вп №12023 від 12.02.2013р.,

- договір складського зберігання Вз №160720 від 16.07.2013р.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Якщо позивач порушив правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ст. 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Пленум Вищого господарського суду України в частині 3 пункту 3.6 Постанови "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) зауважив, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позовні вимоги ґрунтуються на п’яти різних договорах, укладених в різний час, які відрізняються за більшістю істотних умов, породжують різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання, і по кожному договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку всім істотним умовам.

За обставин, коли по кожному окремому договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку щодо прав та обов’язків сторін за їх умовами, господарський суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання вимог і спільний розгляд об’єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору у строк, імперативно визначений статтею 69 ГПК України.

Крім того, суд зауважує, що згідно зі ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються господарському суду в оригіналі або в належним чином посвідченій копії. Юридичні особи різних форм власності мають право видавати копії лише тих документів, які виходять від них.

Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Позивачем до позовної заяви додані не читаємі ксерокопії документів.

Відповідно до п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України можливе після усунення допущених порушень.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", повертаючи позовну заяву без розгляду, суд повертає позивачу сплачений ним за подання останньої судовий збір в сумі 34 295,05грн. згідно платіжного доручення №2188 від 19.09.2014р..

Керуючись п. 5 ст.63, ст. 87 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

ухвалив:

1. Позовну заяву №625 від 11.09.2014р. (вх. №01-32/956/14 від 23.09.2014р.) з матеріалами на 129 аркушах, в т.ч. оригінал платіжного доручення №2188 від 19.09.2014р. на суму 34 295,05грн., повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" без розгляду.

2. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (45240, Волинська область, Ківерцівський район, с. Липляни, вул. Червоноармійська, 22, код ЄДРПОУ 31496816) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 34 295,05грн., сплачений по платіжному дорученні №2188 від 19.09.2014р. згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Суддя С.Т. Філатова