Постанова № 40591043, 18.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/227/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, за участю прокуратури міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2011р. №0001221530 та №0001231530.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок відповідача про заниження товариством сум податкових зобов'язань, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягають сплаті до бюджету на суму 87732 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заявленого у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року в сумі 2177200 грн. з підстав не врахування висновків попередніх актів перевірки, є необґрунтованими, оскільки податкові повідомлення-рішення, винесені податковим органом на підставі зазначених актів перевірок, оскаржені товариством в адміністративному порядку, у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання, що оскаржується, є неузгодженою відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проти позову заперечила, зазначивши, що позивачем при складанні податкової декларації за липень 2011 року не враховано по рядку 21.3 висновків актів перевірок №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011р. з питання правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. та №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011р. з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2177200 грн. та до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на суму 87732 грн. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. позов ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не враховано, що жодною нормою законодавства України платнику податків не заборонено відображати суму від'ємного значення ПДВ в податковій звітності в тому разі, коли така сума була зменшена повідомленням-рішенням, яке не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в судовому порядку. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку, що платник податків за будь-яких обставин повинен неузгоджені суми відображати в декларації.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, 16.09.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств інфраструктури водного транспорту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №377/15-3/01125821/8 від 16.09.2011р.

У акті перевірки вказується, що в порушення п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, товариством не враховано по рядку 21.3 податкової декларації результати актів перевірки №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011р. з питання правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. (за результатами перевірки встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по ряд.24 декларації звітного періоду в розмірі 1709558 грн.), №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011р. питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. (за результатами перевірки встановлено завищення від'ємного значення по рядку 20.2 на загальну суму 23549 грн. у квітні 2011 року, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по ряд.24 в розмірі 503904 грн. у березні 2011 року), що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2177200 грн. та до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011р. на суму 87732 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 06.10.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкові повідомлення рішення: №0001221530, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 131598 грн. (в т.ч. за основним платежем - 87732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43866 грн.) та №0001231530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20089468 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини оскарження сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом за результатами перевірок, оформлених актами №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011р. та №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011р. та, відповідно, їх неузгодженість, не є підставою для не відображення таких донарахувань у податкових деклараціях наступних періодів. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, суд виходить з наступного.

Так, позиція податкового органу полягає в тому, що позивач, при заповненні податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року повинен був врахувати висновки актів перевірок №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011р. та №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011р., за результатами яких товариству донараховано суми податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями від 14.07.2011р. №0000531630, №0000541630, №0000601630, №0000591630 та №0000561630.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. У разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником заявленої суми бюджетного відшкодування та одночасно виявлено заниження платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума завищеного бюджетного відшкодування підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку зі знаком «-», а сума збільшення залишку від'ємного значення відображається платником зі знаком «+» у рядку 21.3 податкової декларації наступного податкового періоду.

Тобто, в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість, має відображатися сума грошового зобов'язання.

За змістом п.56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегією суддів встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 14.07.2011р. №0000531630, №0000541630, №0000601630, №0000591630 та №0000561630 оскаржено позивачем до суду, про що було товариством повідомлено відповідача, що податковим органом не заперечується. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. у справі №1570/2311/2012, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014р. залишено без змін, задоволено позов ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 14.07.2011р. №0000531630 та №0000541630. Що ж до податкових повідомлень-рішень №0000601630, №0000591630 та №0000561630 від 14.07.2011р., то законність їх прийняття є предметом судового розгляду Одеським окружним адміністративним судом в рамках справи №1570/2308/2012.

У випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

Колегія суддів не вбачає, що норми чинного податкового законодавства встановлюють безумовний обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності. Неузгоджені податкові зобов'язання не породжують правових наслідків для платника податків.

З своїм змістом рядок 21.3 декларації з ПДВ враховується при визначенні зобов'язань платника податку на додану вартість поточного податкового періоду і тому до цього рядку слід вносити виключно ті результати перевірок платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ були узгоджені у відповідності з положеннями ст.56 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими твердження апелянта, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження, тобто, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 14.07.2011р. №0000531630, №0000541630, №0000601630, №0000591630 та №0000561630, не повинна відображатися позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного й того ж самого нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті рішення Одеський окружний адміністративний суд при правильному встановленні обставин у справі допустив порушення норм матеріального права, постанова від 29 травня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про задоволення позову ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 06 жовтня 2011 року №0001221530 та №0001231530.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2014р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.