Постанова № 40590983, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/283/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Космед» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до приватного акціонерного товариства «Космед», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оса» про визнання правочину недійсним, стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до приватного акціонерного товариства «Космед», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оса» про визнання правочину недійсним, стягнення коштів задоволено повністю: визнано договори, укладені ПрАТ «Космед» та ТОВ «Торговий дім «Оса» від 11 січня 2012 року №51-01-2012, №52-01-2012, №53-01-2012 та від 01 лютого 2012 року №54-02-2012 на загальну суму 256800,00 грн., - недійсними, стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Оса» на користь ПрАТ «Космед» 256800,00 грн., стягнуто з ПрАТ «Космед» в дохід держави суму 256800,00 грн., отриману на підставі правочинів, оформлених договорами від 11 січня 2012 року №51-01-2012, №52-01-2012, №53-01-2012 та від 01 лютого 2012 року №54-02-2012.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПрАТ «Космед» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповно з'ясовані судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Зокрема, апелянт зазначає, що обставини, на які посилається податковий орган у своєму позові про визнання недійсними правочинів між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Торговий дім «Оса» вже були предметом розгляду адміністративного суду в справі №826/19033/13-а за позовом ПрАТ «Космед» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004372204 та №0004362204 від 05 листопада 2013 року. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 грудня 2013 року у зазначеній справі, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2014 року, позов ПрАТ «Космед» задоволений в повному обсязі. Здійснюючи розгляд вказаної справи, суди встановили, що зобов'язання між позивачем (ПрАТ «Космед») та його контрагентами, в тому числі і ТОВ «Торговий дім «Оса», мали реальний характер та виконувалися сторонами в повному обсязі. На підставі вищезазначених доводів апелянт робить висновок про невиконання судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови приписів ч.1 ст.72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як зазначає апелянт, санкції, про застосування яких просить у позові податковий орган, є адміністративно-господарськими, у зв'язку з чим вони можуть застосовуватися лише в межах строків, встановлених ст.250 ГК України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом господарювання установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, а також додаткові письмові пояснення, в яких останній обґрунтовує неправомірність доводів апелянта щодо преюдиційності обставин, встановлених у справі №826/19033/13-а, оскільки в межах справи, в якій була винесена оскаржувана постанова, судом також досліджувалися інші докази, які не були відомі під час розгляду справи №826/19033/13-а, а саме листи ТОВ «Маркет-Сервіс» та ТОВ «Фармастор», що, на думку позивача, є прямими та безпосередніми доказами безтоварності спірних операцій. Також податковий орган звертає увагу на неправильне тлумачення ПрАТ «Космед» приписів ст.250 ГК України, оскільки строки, встановлені частиною першою цієї статті, не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів, а тому просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ТОВ «Торговий дім «Оса» про час розгляду справи повідомлено належним чином, однак, явку представника в судове засідання не забезпечило, будь-яких документів з викладеною правовою позицією з питань, що досліджувалися в межах справи, не направило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, зокрема, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ПрАТ «Космед», ТОВ «Торговий дім «Оса» про визнання недійсними правочинів, укладених між цими підприємствами на загальну суму 256800,00 грн., а також застосування наслідків недійсності правочинів - стягнення з ТОВ «Торговий дім «Оса» на користь ПрАТ «Космед» 256800,00 грн. та, відповідно, стягнення вказаної суми з ПрАТ «Космед» в дохід держави.

Позовні вимоги вмотивовані встановленими під час планової виїзної перевірки ПрАТ «Космед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року порушеннями за результатами господарських взаємовідносин між перевіряємим підприємством та ТОВ «Торговий дім «Оса» (акт перевірки від 21 жовтня 2013 року №1669/26-56-22-04-04/31841350). На думку податкового органу, укладені між цими суб'єктами господарювання договори про організацію та проведення рекламних акцій від 11 січня 2012 року №51-01-2012, №52-01-2012, №53-01-2012 та від 01 лютого 2012 року №54-02-2012 не мали реального характеру, їх укладання було спрямовано на ухилення від сплати податків, а тому вказані правочини, як такі, що не відповідають інтересам держави і суспільства, мають бути визнані недійсними в судовому порядку, а до суб'єктів господарювання, враховуючи наявність в них умислу на укладення недійсних правочинів, мають бути застосовані санкції відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України.

Крім доводів щодо недійсності правочинів, наведених в акті податкової перевірки, позивач на підтвердження своєї правової позиції також посилається на обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2013 року в кримінальній справі №761/12023/13-к, а саме придбання ТОВ «Торговий дім «Оса» засудженим цим вироком ОСОБА_2 без наміру здійснення господарської діяльності, з метою використання підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Інших доказів, які б підтверджували позицію позивача щодо недійсності правочинів, у позові не зазначено, відповідей ТОВ «Фармастор», ТОВ «Маркет-Сервіс», на які посилається позивач в запереченнях на апеляційну скаргу, на момент подання позову в його розпорядженні не було, що підтверджується датою підписання вказаних листів (22 січня 2014 року - ТОВ «Фармастор»), лист ТОВ «Маркет-Сервіс» надісланий на вимогу ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва вже під час розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Вищенаведені норми передбачають право на звернення до суду з вимогою про визнання недійсними правочинів виключно за наявності підстав для такого звернення та одночасно за відсутності інших обставин, які можуть прямо чи опосередковано свідчити про неналежне використання позивачем своїх прав.

Правомірність ведення податкового обліку ПрАТ «Космед», а також реальність господарських операцій між цим підприємством та ТОВ «Торговий дім «Оса» були предметом розгляду адміністративного суду в справі №826/19033/13-а, в якій визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0004372204, №0004362204 від 05 листопада 2013 року, винесені на підставі акту податкової перевірки, на який посилається позивач в позові про визнання правочинів недійсними.

Крім того, як вбачається з судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій в справі №826/19033/13-а, судами під час прийняття рішень досліджувався також вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2013 року, яким визнано винним ОСОБА_2 за ст.205 ч.2 КК України, в т.ч. за придбання з метою здійснення незаконної діяльності ТОВ «Торговий дім «Оса». Судами було надано відповідну правову оцінку вказаному вироку як судового рішення, що встановлює обставини чи має значення для правильного вирішення справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; зазначено, що обставини щодо виконання спірних господарських операцій між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Торговий дім «Оса» не досліджувалися при вирішенні кримінальної справи №761/12023/13-к, а здійснення посадовою особою ТОВ «Торговий дім «Оса» реєстрації цього товариства без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цим товариством, установлена в кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані податковим органом як доказ безтоварності операцій.

На момент подання позову позивачем преюдиційних обставин у справі ще не було, оскільки вищезазначена постанова Окружного адміністративного суду м.Києва в справі №826/19033/13-а набрала законної сили 12 березня 2014 року після проголошення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом. Разом з тим, подання суб'єктом владних повноважень позову виключно з підстав, які на момент подання позову фактично розглядалися судом в межах іншої справи, на думку колегії суддів, є заходами здійснити переоцінку доказів, що вже були предметом судового розгляду.

На час розгляду зазначеної справи по суті та проголошення оскаржуваного судового рішенння, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 грудня 2013 року у справі №826/19033/13-а вже набула чинності та її законність вже була підтверджена судом апеляційної та касаційної інстанцій. Таким чином, обставини, звільнені від доказування, які були відсутні на момент звернення позивача до суду, були наявні на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Водночас, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та обґрунтував своє рішення з посиланням на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2013 року. Листи ТОВ «Фармастор», ТОВ «Маркет-Сервіс» зазначені судом першої інстанції лише як додаткові докази, що підтверджують обставини, встановлені у вироку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Згідно ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому, у складі правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення, підлягає обов'язковому доведенню.

Як було встановлено в справі №826/19033/13-а та не заперечується сторонами в межах даної справи, дані податкового обліку ПрАТ «Космед» за результатами господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Оса» ґрунтуються на первинних документах, складених у відповідності до вимог податкового законодавства України.

Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2013 року встановлено, що ОСОБА_2, переслідуючи злочинний умисел та перебуваючи у м.Києві, за невстановлених слідством обставин, запропонував гр.ОСОБА_3 перереєструвати ТОВ «Торговий дім «Оса» на своє ім'я та стати директором вказаного підприємства, за щомісячну грошову винагороду, без наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам господарювання. Як вбачається з цього ж вироку, ТОВ «Торговий дім «Оса» використовувалося з метою ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної діяльності ТОВ «Адамастер», ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Зеррінгер», ТОВ «Позитив Транслайн», СПД ОСОБА_4, ДП «Український фармацевтичний інститут якості», ТОВ «ВК Каскад», КП «Київський метрополітен», ДП «Львівський бронетанковий завод», ТОВ «Гламур 2008», ТОВ «Енергосистема», ТОВ «Т.Д».

Колегія суддів зазначає, що вирок, яким засуджено ОСОБА_2, складено на підставі угоди про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором Молованюком А.В. від 29 квітня 2013 року, відповідно до якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у інкримінованому йому злочинному діянні.

Виходячи зі змісту вимог ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості має бути чітко сформульована підозра або обвинувачення, яке інкримінується особі. Водночас, як вбачається з вироку суду, ПрАТ «Космед», як підприємство, що скористалося незаконними послугами ТОВ «Торговий дім «Оса» в ньому не зазначено. Обставини щодо взаємовідносин між зазначеними суб'єктами господарювання в межах кримінального провадження не досліджувалися та в вину ОСОБА_2 не інкримінувалися.

Договори про надання рекламних послуг, які просить визнати недійсними позивач, зі сторони ТОВ «Торговий дім «Оса» були підписані директором ОСОБА_3, який попри те що був призначений ОСОБА_2 на посаду директора номінально та з метою виконання завдань, для яких засудженим ОСОБА_2 було придабано вказане підприємство, також не був позбавлений можливостей самостійно використовувати ТОВ «Торговий дім «Оса» для здійснення законних господарських операцій. Доказів, які б спростовували такі висновки ні матеріали адміністративної справи, ні вирок Шевченківського районного суду м.Києва не містять, громадянин ОСОБА_3, як особа безпосередньо причетна до укладання та виконання договорів з ПрАТ «Космед», які, на думку податкового органу, не мали реального характеру та були спрямовані на ухилення від сплати податків, до будь-якого виду юридичної відповідальності не притягнутий.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на правову оцінку вироку Шевченківського районного суду м.Києва, надану судами в межах адміністративної справи №826/19033/13-а, суд першої інстанцї дійшов помилкового висновку про недійсність правочинів між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Торговий дім «Оса», здійсненого на підставі обставин, встановлених у вищезазначеному вироку.

З листа ТОВ «Маркет Сервіс», наданого на вимогу ухвали суду, вбачається, що протягом січня-лютого 2012 року договори про надання послуг по організації та проведенню заходів рекламного характеру з ПрАТ «Космед» не укладались. Висновок суду першої інстанції, що такі акції рекламного характеру щодо продукції ТМ «Mustella», «Vichi» серед споживачів мережі аптек «Велика Аптека» не проводилися, не відповідає змісту зазначеного листа ТОВ «Маркет Сервіс».

Відповідно до листа ТОВ «Фармастор» ПрАТ «Космед» здійснює поставку ТОВ «Фармастор» продукції ТМ «MUSTELLA», «VICHY», «LA ROCHE POSEY» та разом з цією продукцією також поставляє рекламні каталоги, буклети, але ці каталоги та буклети безоплатно поставляються та поширюються в мережі «Аптека доброго дня». Облік кількості поставлених та поширених рекламних буклетів ТОВ «Фармастор» не здійснюється.

На підставі вищезазначених листів суд першої інстанції дійшов висновку, що ПрАТ «Космед» не надано належних та допустимих доказів того, що діяльність відповідно до спірних договорів була реальна.

Водночас, як вбачається зі змісту укладених між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Торговий дім «Оса» договорів №51-01-2012, №52-01-2012, №53-01-2012 від 11 січня 2012 року, №54-02-2012 від 01 лютого 2012 року, які є ідентичними за виключенням товару, який мав рекламуватися та торгівельних майданчиків, де мали надаватися послуги з рекламування товару, до обов'язків замовника (ПрАТ «Космед») належало погодження з виконавцем (ТОВ «Торговий дім «Оса») графіку, часу і місця проведення заходів рекламного характеру, а також забезпечення виконавця та або найнятих виконавцем промоутерів рекламними та роздатковими матеріалами. Натомість, обов'язок здійснення переговорів та погоджень з третіми особами, необхідними для надання послуг, договорами було покладено на виконавця.

З наведеного вбачається, що відсутність укладених договорів ПрАТ «Космед» з підприємствами-власниками аптек щодо надання на території цих аптек рекламних послуг не може свідчити про те, що такі послуги в аптеках не надавалися, так як обов'язок по комунікації з власниками чи користувачами місць, де планувалося проводити вказані акції був покладений на виконавця (ТОВ «Торговий дім «Оса»). При цьому, з оспорюваних позивачем договорів не вбачається, що на виконавця було покладено обов'язок укладати з власниками/користувачами торгівельних майданчиків будь-які договори про можливість їх використання для рекламування товару. Також не може свідчити про нездійснення рекламних послуг ТОВ «Торговий дім «Оса» чи найнятих ним промоутерів і те, що відповідні рекламні буклети, брошури тощо привозилися ПрАТ «Космед», оскільки виготовлення та забезпечення рекламними матеріалами договором була покладена саме на замовника.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в порушення ч.1 ст.71 КАС України не доведено наявність сукупності обставин та підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання спірних договорів недійсними, оскільки обставини, на які посилається позивач, зокрема, вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2013 року, листи ТОВ «Фармастор», ТОВ «Маркет Сервіс», не є достатньою підставою для визнання правочину недійсним, що свідчить про відсутність підстав для застосування санкцій, встановлених ст.208 ГК України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу, що ПрАТ «Космед» у своїй апеляційній скарзі здійснене неправильне тлумачення вимог ст.250 ГК України щодо строків накладення адміністративно-господарських санкцій, оскільки в силу ч.2 ст.250 ГК України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Космед» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до приватного акціонерного товариства «Космед», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оса» про визнання правочину недійсним, стягнення коштів відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.