Ухвала суду № 40590952, 20.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2014 рокусправа № 804/13552/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» 14.10.2013 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122320 від 26.09.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в зв'язку із зменшенням суми від'ємного значення об'єкту оподаткування на 8' 072' 853гр; податкове повідомлення-рішення №0000112320 від 26.09.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15' 980' 144гр; податкове повідомлення-рішення №0000102320 від 26.09.2013 про застосування штрафної санкції в сумі 510гр за порушення законодавства про РРО; податкове повідомлення-рішення №0000092320 від 26.09.2013 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10' 502' 260гр (ас3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позивачем не надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження доходів та видатків, реальності господарських операцій з контрагентами (ас127).

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує, що реальність господарських операцій з контрагентами, декларування доходів і видатків підтверджена попередніми податковими перевірками, на які суд не звернув увагу (ас139).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №184/26-2/33972597 від 12.09.2013 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рижкофф» за період з 01.10.2011 по 24.07.2013, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, постановою Господарського суду Дніпропетровської області задоволений позов Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» до ТОВ «Рижкофф» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1' 072' 022гр. Ця сума не включена до складу доходів в І кварталі 2012 року як безнадійна кредиторська заборгованість. При визначенні доходу від операційної діяльності не враховані первинні документи, які підтверджують отримання доходу в лютому 2013 року в розмірі 46' 464' 454гр. При декларуванні валових витрат встановлено завищення задекларованих показників собівартості придбаних та реалізованих товарів в ІV кварталі 2011 року на 21' 321' 711гр та в І кварталі 2012 року на 1' 926' 977гр. Підприємством безпідставно сформовані витрати операційної діяльності в розмірі 21' 318' 260гр за рахунок витрат, не підтверджених первинними документами по взаємовідносинах з наступними особами: ТОВ «Вавилон», ТОВ «ТД Лайнер», ТОВ «Ані», ТОВ «Мікас 21 сторіччя», ТОВ «Дніпропаксервіс», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Дніпропром», ТОВ «Ліфтсервіс Дніпро», ПП «Валентина», ТОВ «Торговий Пасаж». Підприємством в деклараціях за 2011-2012 роки завищені збитки на 20' 377' 425гр. В зв'язку з відсутністю податкових накладних, підприємством за перевіряємий період занижений податок на додану вартість на 7' 090' 964гр. Звіти стосовно використання реєстратора розрахункових операцій не підтверджені ні первинним документами, ні контрольними стрічками; не забезпечено зберігання фіскальних чеків (ас23).

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську 26.09.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в зв'язку із зменшенням суми від'ємного значення об'єкту оподаткування на 8' 072' 853гр; податкове повідомлення-рішення №0000112320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток основний платіж 11' 186' 791гр, штрафні санкції 4' 793' 353гр, а всього 15' 980' 144гр; податкове повідомлення-рішення №0000102320, яким застосовані штрафні санкції в сумі 510гр за ненадання звітів про використання РРО, контрольних стрічок, фіскальних чеків; податкове повідомлення-рішення №0000092320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 7' 090' 964гр, штрафні санкції 3' 411'252гр, а всього 10' 502' 260гр (ас19-22).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином доходи та видатки платника податків, придбання товарів для власної господарської діяльності, які визначають об'єкт оподаткування та склад податкового кредиту, повинні обов'язково підтверджуватись первинними документами.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відмовляючи в задоволенні позову, окружний суд правильно вказав на відсутність первинних документів, які б спростовували висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки. Позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій, обгрунтованість понесених валових витрат, наявність підстав для формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.5 Податкового Кодексу України, в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. В разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пункту 44.6 Податкового Кодексу України, в разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами 2 і 4 пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44.7 Податкового Кодексу України, в разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. В разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом 1 цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. В разі якщо надіслані у передбаченому абзацом 1 цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу 2 цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

ТОВ «Рижкофф» обгрунтованих причин втрати документів не представив, дії по відновленню втрачених документів не вчиняв (ас109-120).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко