Постанова № 40590903, 29.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2014 рокусправа № 208/7011/13-а(2а/208/233/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила визнати неправомірними дій відповідача про відмову у зарахуванні періоду роботи з 12 лютого 1958 р. по 24 липня 1959 р. на Шонгуйському цегловому заводі до пільгового додаткового стажу та перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, та зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за період з 12 лютого 1958 р. по 24 липня 1959 р. на Шонгуйському цегловому заводі, зобов'язати провести щомісячні виплати перерахованої пенсії з 20 травня 2013 р., з виплатою заборгованості, що утворилася.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив з правомірності дій відповідача, в зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу за відсутності наявного укладеного трудового договору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити її вимоги в повному обсязі. Зазначає, що наявність трудового стажу в районах Крайньої півночі підтверджується трудовою книжкою та відповідною архівною довідкою.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Дніпродзержинська та з 17 березня 1986 р. отримує пільгову пенсію за віком по Списку №1, перераховану з 1 січня 2004 р. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з особисто наданої заяви від 13 січня 2011 р. , відповідач з 1 січня 2011 р. провів перерахунок пенсії по стажу відповідно до ст. 42 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після перерахунку пенсії загальний стаж складає 47 років 3 місяці 28 днів, в тому числі по Списку №1 - 8 років 3 місяці 21 день, робота на Крайній Півночі - 16 років 11 місяців 8 днів ( періоди роботи: з 07 жовтня 1059 р. по 06 листопада 1060 р., з 22 червня 1961 р. по 20 липня 1971 р. - обчислено в пільговому розмірі), де індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,25- 0,74588.

З 4 жовтня 2012 р. позивачці був зроблений перерахунок пенсії по заробітку згідно ст.. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Період роботи на Крайній Півночі з 12 лютого 1958 р. по 24 липня 1959 р. позивача не був зарахований у пільговому розмірі.

Листом від 23.08.2013 року № 1-6/140 відповідачем було відмовлено позивачеві у пільговому розрахунку стажу за період роботи з 12.02.1958 р. по 24.07.1959 р. в районах Крайньої Півночі в зв'язку з відсутністю укладеного трудового договору в цей період.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в зв'язку з тим, що діюче законодавство передбачає зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах лише при наявності трудових договорів або даних про них за час роботи у вказаній місцевості.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Підпунктом д) пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах».

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 р. - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» було постановлено «скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, які передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з п'яти до трьох років».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 12 лютого 1958 р. по 24 липня 1959 р. на Шонгуйському цегловому заводі на посаді вантажника, яка відноситься до районів Крайньої Півночі, що підтверджується трудовою книжкою та архівною довідкою Адміністрації Кольского району Мурманської області від 18.07.2013 р. № 830.

Вказане підприємство розташоване в районі Крайньої Півночі.

Посилання суду першої інстанції на те, що пільги, встановлені вказаними нормативними актами, не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не укладав з роботодавцем строковий трудовий договір, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці.

Посилання Управління на те, що для пільгового розрахунку трудового стажу на роботі в районах Крайньої Півночі необхідно подання саме трудового договору, суперечить вимогам діючого законодавства.

Так, згідно з п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто для пільгового обчислення страхового стажу вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Як вже було встановлено, трудова книжка позивача, а також архівна довідка Адміністрації Кольского району Мурманської області від 18.07.2013 р. № 830, які були надані позивачем, містять всю необхідну інформацію для пільгового обчислення страхового стажу, а тому відмова відповідача в такому обчисленні є протиправною.

Виходячи з викладеного постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська щодо відмови ОСОБА_1 у пільговому розрахунку стажу роботи за період з 12 лютого 1958 року по 24 липня 1959 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська здійснити обчислення пільгового страхового стажу з 12 лютого 1958 року по 24 липня 1959 року з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі, за один рік і шість місяців, починаючи з 20 травня 2013 року та провести перерахунок та виплату пенсії.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова