Постанова № 40590612, 22.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року справа № 813/5277/14

18 год. 24 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Кожана А.В.,

представника відповідача Задираки Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ЗЕВС" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ЗЕВС" (далі - ТзОВ «КЦ «Зевс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002522204 від 09.07.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача №1458/13-03-22-04/20814012 від 26.06.2014року не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність його господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Спрінфудс Торг» (далі - ТзОВ «Спрінфудс Торг») підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Свої заперечення обґрунтовує неможливістю підтвердити факт проведення позивачем операцій з ТзОВ «Спрінфудс Торг», оскільки дані перевірок звітності та інформація, яка міститься в матеріалах перевірки контрагента, проведеної ДПІ у Печерському районі м.Києва, свідчать про відсутність у контрагента позивача будь-яких трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів необхідних для виконання робіт.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентом і в цей період ТзОВ «Спрінфудс Торг» подавало податкову звітність, перебувало на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності було зареєстроване як платник ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «КЦ «Зевс» зареєстроване 23.03.1993р. виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 20814012. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 20.04.1994р. за №20814012, перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: 79007, м.Львів, вул.Патона, 2/4а; фактичне місцезнаходження: м.Львів, вул.Бузкова, 2.

На підставі направлення від 13.06.2014р. №857, виданого ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «КЦ «Зевс» (код ЄДРПОУ - 20814012) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Спрінфудс Торг» (код ЄДРПОУ - 37771792) за період березень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 26.06.2014р. №1458/13-03-22-04/20814012 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено:

1) непідтвердження реальності здійснення господарських відносин з платником податків ТзОВ «Спрінфудс Торг» (код ЄДРПОУ - 37771792) за період березень 2014 року, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, у зв'язку з порушенням п.201.1 ст.201, п.198., п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніть», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88.

2) завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПВД за березень 2014 року в сумі 191 733грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за березень 2014 року в сумі 191733грн., у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88.

3) порушення п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85, п.121.1 ст.121 ПК України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

На підставі Акта перевірки від 26.06.2014р. №1458/13-03-22-04/20814012 ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2014 року №0002522204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 287599,50 грн., в т.ч. 191733грн. за основним платежем та 95866,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2014 року №0002522204 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Спрінфудс Торг» (код ЄДРПОУ - 37771792) суд встановив наступне.

Між позивачем та ТзОВ «Спрінфудс Торг» укладено договір купівлі-продажу №156 від 28.02.2014р., відповідно до умов якого продавець (ТзОВ «Спрінфудс Торг») зобов'язується передати належний йому товар (бруківку) у власність покупцеві (позивачу) та сплатити за нього відповідно до умов договору.

На підтвердження реальності отримання товару від ТзОВ «Спрінфудс Торг» позивач надав суду копії видаткових накладних №405 від 05.03.2014р. на суму 59880грн., №404 від 04.03.2014р. на суму 59400грн., №403 від 03.03.2014р. на суму 59400грн., №422 від 28.03.2014р. на суму 14160грн., №421 від 27.03.2014р. на суму 59886грн., №420 від 26.03.2014р. на суму 59884,80грн., №419 від 25.03.2014р. на суму 59883,60грн., №418 від 24.03.2014р. на суму 59882,40грн., №417 від 21.03.2014р. на суму 59881,20грн., №416 від 20.03.2014р. на суму 59880грн., №415 від 19.03.2014р. на суму 59880грн., №413 від 17.03.2014р. на суму 59880грн., №414 від 18.03.2014р. на суму 59880грн., №412 від 14.03.2014р. на суму 59880грн., №411 від 13.03.2014р. на суму 59880грн., №410 від 12.03.2014р. на суму 59820грн., №409 від 11.03.2014р. на суму 59760грн., №408 від 10.03.2014р. на суму 59520грн., №407 від 07.03.2014р. на суму 59880грн., №406 від 06.03.2014р. на суму 59880грн., оборотно-сальдових відомостей за 1 квартал 2014 року.

Факт перевезення бруківки, отриманої від ТзОВ «Спрінфудс Торг», до позивача підтверджується копіями подорожніх листів №601385 від 27.03.2014р., №601383 від 26.03.2014р., №601379 від 25.03.2014р., №601376 від 24.032014р., №601374 від 23.03.2014р., №601362 від 19.03.2014р., №601360 від 18.03.2014р., №60131 від 17.03.2014р., №601349 від 16.03.2014р., №601342 від 11.03.2014р., №601348 від 13.03.2014р., №601340 від 10.03.2014р., №601336 від 04.03.2014р., №601337 від 05.03.2014р., №601339 від 09.03.2014р., №601334 від 03.03.2014р., №601331 від 02.03.2014р., наказу про прийняття на роботу водія ОСОБА_3 від 11.06.2013р. №17к, наказу про прийняття на роботу водія ОСОБА_4 від 17.04.2001р. №5к, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 102-103), якими здійснювалось перевезення товару.

На підтвердження оплати ТзОВ «Спрінфудс Торг» позивач надав суду копії платіжних доручень від 30.04.2014р. №5579 на суму 2000грн., від 30.04.2014р. №127 на суму 38000грн.

Суд встановив, що позивачу на праві приватної власності належать будівлі і споруди, в яких зберігається бруківка, отримана від ТзОВ «Спрінфудс Торг», що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2010р., витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.05.2006р. №10676196, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.06.2004р. №3854148, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.01.2007р. №13157741, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.07.2006р. №11270179, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.06.2004р. №3820315, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.08.2004р. №4545426, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.07.2006р. №11270179, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2004р. №2757325, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.12.2007р. №17227129.

Таким чином, суд встановив, що факт реальності здійснення господарських відносин між позивачем та ТзОВ «Спрінфудс Торг» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують доставку, транспортування, оплату та подальше зберігання позивачем бруківки, отриманої від ТзОВ «Спрінфудс Торг».

Обґрунтовуючи неможливість реального здійснення господарських відносин позивачем з ТзОВ «Спрінфудс Торг» відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 12.06.2014р. №1646/26-55-22-07/37771792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Спрінфудс Торг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014р. по 30.04.2014р.» Вказаною перевіркою встановлено: відсутність у ТзОВ «Спрінфудс Торг» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливість фактичного здійснення ТзОВ «Спрінфудс Торг» господарських відносин через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Із вказаного акта вбачається, що провести зустрічну звірку немає можливості, так як ТзОВ «Спрінфудс Торг» не знаходиться за податковою адресою. Як випливає із аналізу зазначеного акта при звірці використовувались акти перевірок податковими органами інших суб'єктів господарювання - контрагентів ТзОВ «Старпром Торг», ТзОВ «Модерн Констракт», податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, а також інформація з бази даних ІАІС «Податковий блок», Пошукова - довідкова система ЦБД ДПС України.

Таким чином, при проведенні звірки у розпорядженні податкового органу не було жодних первинних документів щодо здійснення ТзОВ «Спрінфудс Торг» фінансово - господарських операцій. При цьому, використання податковим органом при проведенні зустрічної звірки даних із внутрішніх баз даних ДПС України не може слугувати достатнім доказом відсутності реальних операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд наголошує також і на тому, що вказана зустрічна звірка не стосувалась обставин здійснення фінансово - господарської діяльності ТзОВ «Спрінфудс Торг» і позивача, і жодних обставин щодо договірних відносин в межах цієї справи в акті від 12.06.2014р. №1646/26-55-22-07/37771792 не встановлено.

Суд не бере до уваги висновки акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 12.06.2014р. №1646/26-55-22-07/37771792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Спрінфудс Торг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 0.102.2014р. по 30.04.2014р.», оскільки, в межах цього спору досліджуються господарські взаємовідносини позивача з ТзОВ «Спрінфудс Торг», реальність здійснення яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні: №199 від 04.03.2014р. на суму ПДВ 9900грн., №200 від 05.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №198 від 03.03.2014р. на суму ПДВ 9900грн., №217 від 28.03.2014р. на суму ПДВ 2360грн., №216 від 27.03.2014р. на суму ПДВ 9981грн., №215 від 26.03.2014р. на суму 9980,80грн., №214 від 25.03.2014р. на суму ПДВ 9980,60грн., №213 від 24.03.2014р. на суму ПДВ 9980,40грн., №212 від 21.03.2014р. на суму ПДВ 9980,20грн., №211 від 20.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №210 від 19.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №208 від 17.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №209 від 18.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №207 від 14.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №206 від 13.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №205 від 12.03.2014р. на суму ПДВ 9970грн., №204 від 11.03.2014р. на суму ПДВ 9960грн., №203 від 10.03.2014р. на суму ПДВ 9920грн., №202 від 07.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №201 від 06.03.2014р. на суму 9980грн., складені ТзОВ «Спрінфудс Торг», що не містять жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені підприємством в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні №199 від 04.03.2014р. на суму ПДВ 9900грн., №200 від 05.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №198 від 03.03.2014р. на суму ПДВ 9900грн., №217 від 28.03.2014р. на суму ПДВ 2360грн., №216 від 27.03.2014р. на суму ПДВ 9981грн., №215 від 26.03.2014р. на суму 9980,80грн., №214 від 25.03.2014р. на суму ПДВ 9980,60грн., №213 від 24.03.2014р. на суму ПДВ 9980,40грн., №212 від 21.03.2014р. на суму ПДВ 9980,20грн., №211 від 20.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №210 від 19.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №208 від 17.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №209 від 18.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №207 від 14.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №206 від 13.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №205 від 12.03.2014р. на суму ПДВ 9970грн., №204 від 11.03.2014р. на суму ПДВ 9960грн., №203 від 10.03.2014р. на суму ПДВ 9920грн., №202 від 07.03.2014р. на суму ПДВ 9980грн., №201 від 06.03.2014р. на суму 9980грн., які отримані від ТзОВ «Спрінфудс Торг», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

В період здійснення господарських операцій ТзОВ «Спрінфудс Торг» було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «Спрінфудс Торг» чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ «Спрінфудс Торг» з боку відповідача надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Спрінфудс Торг».

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В числі обов'язкових ознак господарської діяльності у відповідності до зазначених норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати цієї діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з ТзОВ «Спрінфудс Торг», а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес"АД проти Болгарії" від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.07.2014р. №0002522204 є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 487,20грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.07.2014р. №0002522204.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "ЗЕВС" (код ЄДРПОУ - 20814012) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 24.09.2014р.

Суддя А.Г. Гулик