Постанова № 40589571, 19.09.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року Справа № П/811/2490/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (надалі - ДП "КРЗ") про стягнення коштів за податковим боргом.

Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми грошових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 847 231, 46 грн., податку на прибуток підприємства у розмірі 16866 грн., податку на додану вартість у розмірі 76 636, 87 грн., земельного податку у розмірі 233 073, 72 грн., збору за спеціальне використання води у розмірі 239, 22 грн. Зважаючи на те, що ці суми у визначені строки відповідачем не сплачені, тому вони є податковим боргом, який позивач визначив у розмірі 1 174 047, 27 грн. і просить суд стягнути його з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують.

Представник відповідача у письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на те, що позивач порушив вимоги ст.ст.59, 95 Податкового кодексу України, приписи Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.10.12, та стверджуючи, що підприємством сплачено податковий борг згідно податкових вимог від 11.10.01 №1/61 та від 14.12.01 №2/1050. Крім того, позивач не дотримався спеціального порядку погашення податкового боргу для державних підприємств, передбаченого ст.96 ПК України. Також податковим органом не враховано списання податкового боргу відповідачу згідно Закону України від 02.10.12 №5414-УІ та вимоги п.87.9 ст.87 ПК України та ст.ст.43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" про черговість задоволення вимог кредиторів при примусовому стягнення зобов'язань боржника.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце, не прибули, подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у письмовому провадженні на основі наявних у ній матеріалів, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" зареєстроване як юридична особа (а.с. 76-78), перебуває на обліку платників податків у Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.

Так, актом Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №76/11-23-17-03/07646544 від 20.09.13 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "КРЗ" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 06.03.12 по 01.09.13, встановлено порушення відповідачем пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (а.с.17-18).

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000640173 від 01.10.13, яким відповідачу згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 564 140,97 грн. за основним платежем, 283 090,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 847 231,46 грн. (а.с.19). Зазначене податкове повідомлення-рішення 01.10.13 вручено відповідачу, у встановленому порядку ним не оскаржувалося, однак у визначений строк вказана сума грошового зобов'язання не сплачена. Рішенням Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №14 від 31.10.13 за заявою відповідача надано розстрочення податкового боргу у сумі 847 231,46 грн. на 2 місяці, до 20.12.13, про що між сторонами укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань №24 від 31.10.13 (а.с. 85 - 92). Однак, відповідачем умови цього договору не виконано, в обумовлений строк грошові зобов'язання не погашені.

Крім того, відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, у якій ним самостійно визначено суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи, у розмірі 16 866 грн. (а.с. 15). У встановлений строк відповідачем авансовий внесок не сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 16 866 грн.

Також, ДП "КРЗ" до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме за жовтень 2013 року - 2298 грн., за грудень 2013 року - 9881 грн., за січень 2014 року - 5506 грн., за лютий 2014 року - 1378 грн., за березень 2014 року - 1115 грн., за квітень 2014 року - 20 464 грн., за травень 2014 року - 235 грн., а також уточнюючі розрахунки за травень 2014 року, у яких визначено суму податку до сплати у розмірі 16666 грн. та нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 500 грн. (а.с. 4-12). У строки, встановлені ст.203 ПК України, відповідачем суми податок на додану вартість не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 58 043 грн.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом у картці особового рахунку нарахована пеня у розмірі 1927, 87 грн. (а.с. 13, 14)

ДП "КРЗ" до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за 2013 рік та за 2014 рік, у яких ним самостійно обчислено річну суму податку у розмірі 349 603, 08 грн., з розбивкою її річними частками за місяцями, що склало 29 133, 59 грн. (а.с.21, 22). У встановлені ст. 273 ПК України строки суми плати за землю за жовтень - грудень 2013 року, січень - травень 2014 року відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 233 068,72 грн.

Також, відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації зі збору за спеціальне використання води, у яких нараховано суму збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у розмірі 168, 95 грн. за 3 квартал 2013 року, у розмірі 55, 28 грн. за 4 квартал 2013 року, у розмірі 14, 99 грн. за 1 квартал 2014 року. (а.с.24-26). У строки, встановлені ст.328 ПК України, нарахований збір відповідачем не сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 239,22 грн.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 1 157 376, 27 грн., з яких 847 231,46 грн. - з податку на доходи фізичних осіб, 16866 грн. - з податку на прибуток, 59 970, 87 грн. (58 043 грн. + 1927, 87 грн.) - з податку на додану вартість, 233 068,72 грн. - з земельного податку, 239,22 грн. - зі збору за спеціальне використання води, що узгоджується з даними карток особових рахунків ДП "КРЗ" (а.с.14, 16, 20, 23, 29).

Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.

Суд відхиляє доводи відповідача про скрутний фінансовий стан підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості перед фізичними та юридичними особами, позаяк відповідно до п.36.3 ст.36 ПК України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Норма пункту 87.9 статті 87 ПК України, на яку посилається відповідач, передбачає черговість зарахування коштів, сплачених платником чи стягнутих контролюючим органом, але не звільняє платника податків від обов'язку сплати узгоджених податкових зобов'язань, незважаючи на те, що він має борг з заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1, абзацу 2 пункту 59.3 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пп.14.1.152 п.14.1ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Встановлено, що органом державної податкової служби у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу у 2001 році, в порядку, передбаченому п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", направлено першу податкову вимогу №1/61 від 11.10.01 на суму 1010, 99 грн. та другу податкову вимогу №2/1058 від 14.12.01 на суму 56486, 86 грн., які вручені відповідачеві. (а.с.27, 28). При цьому, друга податкова вимога містить відомості, ідентичні відомостям податкової вимоги, передбаченим абз.2 п.59.3 ст.59 ПК України.

Воднораз, ні нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні чинним Податковим кодексом України не передбачено повторне направлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу, незалежно від того, з якого податку збільшився податковий борг - із того, який був зазначений у податковій вимозі, чи з іншого податку (збору).

В силу вимог пп. "а" пп.6.4.1, 6.4.2 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 60.1.1 пункту 60.1, пункту 60.2 статті 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. У цьому випадку податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Дослідженням карток особових рахунків відповідача установлено, що від моменту надіслання йому другої податкової вимоги №2/1058 від 14.12.01 і до моменту звернення позивача з позовом до суду про стягнення податкового боргу, податковий борг у повному обсязі відповідачем не погашався, у зв'язку з виникненням нового податкового боргу за податками (зборами), платником яких є відповідач. (а. с. 99 - 244).

Таким чином, надіслані відповідачу податкові вимоги наразі не втратили своєї правової дії, а їх направлення надає позивачу право на звернення до суду з позовом про стягнення новоствореного податкового боргу, з наступного дня, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання. Тому суд вважає, що позивачем дотримано законодавчі норми про направлення платнику податку письмової вимоги щодо погашення суми податкового боргу, яка передує вжиттю заходів, спрямованих на його примусове стягнення (погашення).

Щодо заперечень відповідача про списання його податкового боргу згідно з Законом України від 02.10.12 №5414-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу", суд зазначає, що вказаним Законом внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 2-2 такого змісту: "2-2. Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". Контролюючі органи в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, здійснюють списання зазначених сум протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків."

Судом установлено, що постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.10 утворено Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком, у т.ч. державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод".

На виконання Закону України від 02.10.12 №5414-УІ, який набрав чинності 31.10.12, рішенням Кіровоградської ОДПІ Кіровоградській області ДПС №1 від 29.12.12 списано податковий борг ДП "КРЗ", який виник станом на 01.07.12 і не сплачений станом на 31.10.12 у сумі 2 111 391, 73 грн., зокрема з податку на прибуток підприємств у розмірі 453 941, 88 грн., частини чистого прибутку - 255, 49 грн., земельного податку - 1 572 704, 29 грн., податку з власників транспортних засобів - 13 437, 99 грн., податку на доходи фізичних осіб - 71 052, 08 грн. (а.с. 93 - 98)

Суд зазначає, що списання та визнання податкового боргу безнадійним відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України не є підставою вважати податкову вимогу відкликаною.

Крім того, списання 29.12.12 податкового боргу відповідача, який виник станом на 01.07.12 і не був сплачений станом на 31.10.12, не призвело до повного погашення податкового боргу з усіх видів податків (зборів), платником яких є відповідач, у зв'язку з накопиченням ним після 01.07.12 нового податкового боргу за цими податками (зборами), що підтверджується картками його особових рахунків.

Податковий борг, заявлений до стягнення у даній справі, виник після 01.07.12 і не підлягає списанню відповідно до норм Закону України від 02.10.12 №5414-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу".

Суд також відхиляє заперечення відповідача про недотримання позивачем спеціального порядку погашення податкового боргу для державних підприємств, передбаченого ст.96 ПК України, з таких підстав.

Відповідно до пунктів 96.2, 96.3 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Аналіз положень статті 96 ПК України свідчить, що вона підлягає застосуванню, у разі якщо внаслідок вжиття заходів, передбачених ст.95 ПК України, сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державних підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги, що предметом спору є стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача у банках на підставі ст.95 ПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосовування у даних правовідносинах положень статті 96 ПК України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу відповідача у сумі 1 157 376, 27 грн., вимоги даного адміністративного позову про стягнення з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, коштів у цій сумі підлягають задоволенню

У зв'язку з непідтвердженням податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 16666 грн. з 76 636, 87 грн., заявлених до стягнення, та з земельного податку у сумі 5 грн. з 233 073, 72 грн., заявлених до стягнення, у цій частині позову позивачу слід відмовити.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити частково.

Стягнути з рахунків державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (ідентифікаційний код 07646554) у банках, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг у загальній сумі 1 157 376, 27 грн. (один мільйон сто п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят шість гривень 27 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш