Рішення № 40589309, 22.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17143/14 22.09.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства "УКРАЇНСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ"

про стягнення 35 917,16 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Левченко В. І. - представник за довіреністю

Від відповідача: Складаний В. А. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "УКРАЇНСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ" (далі за текстом - відповідач) стягнення 35 917,16 грн. за договором № 1110509 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.05.2005, з яких 31595,90 грн. основної заборгованості, 2445,73 грн. інфляційної складової, 292,4 грн. 3% річних, 1583,11 грн. пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неоплату наданих послуг за договором № 1110509 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.05.2005, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних, та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/17143/14, розгляд справи призначено на 22.09.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2014 з'явився та надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2014 надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, в тому числі відповідач надав докази повної оплати основної заборгованості по договору в розмірі 31595,90 грн.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.09.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.05.2005 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) був укладений договір № 1110509 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору.

Відповідно до звернення-доручення, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачем здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Додатками №1, №3, №4 до договору № 1110509 сторони погодили обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків за договором.

Відповідно п. 5 додатку № 4 до договору № 1110509 від 12.05.2005, відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в районному відділі тепло збуту № 1 за адресою, вул. Жилянська, 63, рахункова група, тел. 244-18-39 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2 додатка № 4 до договору, відповідач оплачує до початку розрахункового періоду (місяць) вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно відомостей обліку споживання за спірний період та облікових карток (табуляграм), за період з 01.01.2014 по 01.04.2014 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 31595,90 грн.

Так, позивач просить сягнути з відповідача 2445,73 грн. інфляційної складової, 292,4 грн. 3% річних, 1583,11 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 1110509 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.05.2005 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, відповідачу поставлено теплову енергію, що підтверджують відомості обліку споживання за спірний період та облікових карток (табуляграм) за спірний період доданих до матеріалів справи.

Відповідач отримання теплової енергії не заперечує, щодо якості надання послуг претензій до позивача не має, борг перед позивачем погасив.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

22.09.2014 представник відповідача надав суду копії платіжних доручень № 462 від 20.08.2014 та № 508 від 29.08.2014, з яких вбачається, що заборгованість відповідача перед ПАТ "Київенерго" за використану теплову енергію по договору № 1110509 від 12.05.2005 була сплачена.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 31 595,90 грн. підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

За прострочення оплати за спожиту теплову енергію, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 1583,11 грн. пені нарахованої за період з 01.01.2014 по 31.05.2014.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позивач нарахував пеню у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1583,11 грн. за розрахунком позивача.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 2445,73 грн. інфляційної складової, 292,4 грн. 3% річних підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "УКРАЇНСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ" (04119, м. Київ, вулиця Мельникова, 83-Б, код ЄДРПОУ 32348248 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 40 коп. 3% річних, 2445 (дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1583 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят три) грн. 11 коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Провадження у справі в частині стягнення 31595,90 грн. основного боргу припинити.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.09.2014 р.

Суддя О.А. Грєхова