Ухвала суду № 40588876, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8648/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

позивача ОСОБА_2, представника відповідача Пархоменко М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича, Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича, Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій під час попередження позивача про вивільнення з посади начальника відділу судового забезпечення департаменту організаційного та нормативно-методичного забезпечення органів Державної виконавчої служби України в частині надання позивачу пропозиції стосовно працевлаштування в іншому органі, а не в органі, в якому вона працює, всупереч вимогам статті 49 Кодексу законів про працю України та з перевищенням повноважень, передбачених Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2014 року №385/2011; визнання протиправною бездіяльності щодо недотримання вимог статей 40, 49 Кодексу законів про працю України в частині надання пропозиції стосовно працевлаштування на іншу роботу в Державній виконавчій службі України відповідно до її професії чи спеціальності під час вивільнення з посади начальника відділу судового забезпечення департаменту організаційного та нормативно-методичного забезпечення органів Державної виконавчої служби України та з урахуванням вакантних посад станом на 19 травня 2014 року; визнання протиправними дій щодо допущення несправедливої дискримінації при неврахуванні переважного права позивача на залишення на роботі; зобов'язання запропонувати позивачу роботу за відповідною професією (спеціальністю) в Державній виконавчій службі України з урахуванням вакантних посад станом на 19 травня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича щодо пропонування ОСОБА_2 переведення на посаду головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Визнано протиправною бездіяльність голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича щодо непропонування ОСОБА_2 іншої роботи в Державній виконавчій службі України.

Зобов'язано голову Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича запропонувати ОСОБА_2 іншу роботу в Державній виконавчій службі України.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наказом голови ДВС України Сторожука Д.А. від 13 травня 2014 року №39/2 введено в дію з 13 травня 2014 року нову структуру ДВС України та штатний розпис на 2014 рік ДВС України.

У зв'язку із затвердженням нової структури ДВС України та штатного розпису на 2014 рік ДВС України, 19 травня 2014 року на підставі статті 492 Кодексу законів про працю України головою ДВС України Сторожуком Д.А. попереджено начальника відділу судового забезпечення департаменту організаційного та нормативно-методичного забезпечення органів державної виконавчої служби ДВС України ОСОБА_2 про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП 21 липня 2014 року, про що свідчить відповідне попередження, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 18).

Цим же попередженням ОСОБА_2 запропоновано переведення на посаду головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини першої та другої статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Згідно зі статтею 492 Кодексу законів про працю України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав, що "Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Так колегією суддів встановлено, що всупереч вищезазначеним нормам голова ДВС України Сторожук Д.А. запропонував позивачу посаду у нижчестоящому органі: управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Таким чином відповідно до попередження від 19 травня 2014 року, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідачами не запропоновано позивачу жодної з вакантних посад у ДВС України станом на день попередження, тобто 19 травня 2014 року, що суперечить вимогам частини третьої статті 492 Кодексу законів про працю України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в діях відповідачів вбачається порушення норм права, а тому такі дії підлягають визнанню протиправними з одночасним відновленням прав позивача шляхом зобов'язання голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича запропонувати ОСОБА_2 іншу роботу в Державній виконавчій службі України та визнанням протиправною бездіяльності голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича щодо ненадання ОСОБА_2 пропозиції про переведення на посаду в межах Державної виконавчої служби України.

Факт неможливості надання такої пропозиції, невідповідність особи позивача вимогам посадових інструкції новостворених посад відповідачами в судах першої та апеляційної інстанції не доведено.

В протилежному випадку дискреційність повноважень відповідачів спростовується імперативністю норм статті 492 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності з боку відповідачів надання пропозиції позивачу зайняти посаду в нижчестоящому органі.

Доводи апеляційної скарги відповідача в межах її вимог не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича, Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 р. в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.