Рішення № 40587950, 22.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 916/2888/14

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок"

про стягнення 129924,20грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 18.08.2014р.; ОСОБА_1, згідно паспорту

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 11.08.2014р.

від третьої особи: не з`явився

В засіданні 22.09.2014р. приймали участь представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 11.08.2014р.

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ФОП ОСОБА_1 суми переплати за оренду торгового об'єкту №241, розташованого по вул. Розвантажувальній на території ТОВ „Промтоварний ринок" у розмірі 129924,20грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав пояснення щодо відзиву на позов від 10.09.2104р.за вх.№23489/14, в їх обґрунтування зазначає, що 02.10.2013р. між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №241 оренди торгового об'єкту, розташованого по вул. Розвантажувальній на території ТОВ „Промтоварний ринок". 08.08.2012р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Промтоварний ринок" укладено договір №241 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності на розміщення павільйону. У договорі №241 від 02.10.2013р. сторони передбачили, що розмір орендної плати складає 5500грн. Однак, фактично позивач сплачував відповідачу орендну плату у набагато більшому розмірі, ніж передбачена договором від 02.10.2013р., а саме, за жовтень 2013р. - 4600дол. США, за листопад 2013р. - 4600дол. США, за грудень 2013р. - 2000дол. США., за січень 2014р. - 1000дол. США, за лютий 2014р. - 1300дол. США. При цьому, 20.03.2014р. відповідач повідомив позивача про припинення договірних відносин з 31.12.2013р. з вимогою звільнити приміщення, незважаючи на те, що у відсутності заперечень з боку сторін протягом січня 2014р. щодо користування об'єктом оренди мала місце автоматична пролонгація договору від 02.10.2013р. на той же строк і на тих же умовах. 31.03.2014р. відповідач вручив позивачу повідомлення про припинення дії договору від 02.10.2013р., де повідомив про згоду на пролонгацію договору до 01.04.2014р. та виклав прохання про звільнення об'єкта оренди. Відповідач перешкоджав позивачу в оформленні перепустки до об'єкта оренди, а майно позивача, яке знаходилось в орендованому приміщенні було самовільно вивезено відповідачем за територію ринку.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 15.08.2014р. за вх.№21484/14, пояснення від 18.09.2014р. за вх.№24357/14, де вказує, на неповну сплату позивачем орендної плати лише за жовтень-грудень 2013р. без оформлення будь-яких документів. Ринковий збір оплачувати позивач взагалі відмовлявся. Дія договору оренди припинилась 31.12.2013р. 02.01.2014р. позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити строк дії договору, на що отримав згоду орендодавця на умовах зазначеного договору, зі звільненням об'єкту в строк до 01.04.2014р. Своє небажання продовжувати орендні правовідносини відповідач виклав у повідомленні від 31.03.2014р., але з підстав невжиття орендарем дій щодо звільнення орендованого об'єкту орендодавець власними засобами вскрив торговельний об'єкт та передав майно позивача на зберігання в ДП „ТВК" №1666, про що проінформував орендаря. Одночасно, відповідач зауважує, що позивач не надав жодного доказу здійснення переплати за договором оренди від 02.10.2013р. на користь відповідача.

Відповідач не подав фактичних доказів оплати позивачем 5500грн. в місяць, пояснюючи це неоформленням будь-яких документів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок" в судові засідання не з`являлась пояснень по суті спору та витребуваних судом документів не надала, у зв`язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідно до ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.09.2014р. відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 18.08.2014р. за вх.№2-3442/14.

Клопотання сторін від 10.09.2014р. за вх.№23485/14, від 10.09.2014р. за вх.№23499/14, від 10.09.2104р. за вх.№23482/14 про долучення документів до матеріалів справи, від 10.09.2014р. за вх.№2-3837/14 про витребування доказів були судом задоволені.

Клопотання позивача від 19.09.2104р. за вх.№24503/14 про відкладення розгляду справи задоволенню судом не підлягає з підстав закінчення строку розгляду справи, встановленого ст.69 ГПК України та відсутністю клопотань сторін спору щодо його продовження, а також недоведення позивачем обставин, викладених у зазначеному клопотанні, зокрема, хвороби представника позивача.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

02.10.2013р. між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди торгового об'єкта №241, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування павільйон, розташований на торговому місці НОМЕР_1 торгово-складського комплексу №3 Промринку за адресою: АДРЕСА_1. Договір діє до 31.12.2013р. (п.п.1.1., 8.5. договору).

За умовами п.3.1. договору №241 від 02.10.2013р. орендна плата за орендований об'єкт становить 5500грн. в місяць.

В орендну плату входить користування орендованим об'єктом, послуги ринку по благоустрою, прибиранню, освітленню території та підтриманню громадської безпеки, забезпечення в період від кінця роботи ринку до початку наступного робочого дня цілісності зовнішніх стін, дверей або ролетів для запирання об'єкта, замків та даху. Оплата послуг телефонного зв'язку та спожитої електроенергії здійснюється за окремими договорами. Орендна плата має сплачуватись орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць без урахування індексу інфляції. Разом зі сплатою орендної плати орендар сплачує ринковий збір у розмірі, встановленому Авангардівською селищною радою (п.п.3.2., 3.3., 3.4. договору №241 від 02.10.2013р.).

Право користування торговельним місцем, яке відповідачем передано в оренду позивачу, відповідач набув за договором №241 від 08.08.2012р. про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, укладеному із ТОВ „Промтоварний ринок".

На підтвердження здійснення переплати по орендній платі за договором №241 від 02.10.2013р. на користь відповідача позивач подав до матеріалів справи акт по факту розрахунків за орендну плату від 21.03.2014р., який підписано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в якому зазначено, що вказані особи засвідчують факт передання ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_6 за оренду павільйону НОМЕР_1 готівкові кошти у наступних сумах: у жовтні 2013р. - 4600дол. США, у листопаді 2013р. - 4600дол. США, у грудні 2013р. - 2000дол. США, у січні 2014р. - 1000дол. США, у лютому 2014р. - 1300дол. США.

22.03.2014р. позивач звернувся до відповідача із претензією №1. в якій викладено вимогу щодо повернення переплати за оренду в сумі 116275грн. за жовтень-грудень 2013р. Вказана претензія була отримана відповідачем 23.03.2014р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

29.03.2014р. у відповіді на претензію відповідач вказав, що вимоги щодо повернення коштів вважає безпідставними, повідомив позивача про закінчення строку дії договору оренди 31.12.2013р.

31.03.2014р. відповідач у письмовому повідомленні заявив про припинення дії договору оренди №241 від 08.08.2012р. з 02.04.2014р. з проханням звільнити займаний об'єкт.

Листом від 08.04.2014р. відповідач повідомив позивача про припинення 01.04.2014р. дії договору №241 від 08.08.2012р., про те, що 08.04.2014р. торговельний павільйон НОМЕР_1 був комісійно відкритий у присутності свідків, майно, що знаходилось в павільйоні описано, опечатано та передано на зберігання ДП „ТВК" №1666 номер Н4-20А, про що складено відповідний акт від 08.04.2014р.

Власне майно, що було вивезено відповідачем із павільйону НОМЕР_1, позивач отримав 16.05.2014р., про що СВ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області складено протокол огляду місця події від 16.05.2014р.

З підстав самовільного вивезення відповідачем майна з торговельного місця НОМЕР_1 позивач звернувся із відповідною заявою до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014160380000824, про що свідчить лист Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області №4/2781 від 11.04.2014р. Також позивач подав заяву від 10.04.2014р. до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області про викрадення майна з торгівельного павільйону.

Крім того, позивач подав до справи заяву, адресовану ТОВ „Промтоварний ринок", щодо оформлення йому перепустки до торгового місця НОМЕР_1 торгово-складського комплексу №3, запит на інформацію від 01.04.2014р., заяву ФОП ОСОБА_2 про встановлення на торговельному місці НОМЕР_1 рекламних конструкцій, рахунок-фактуру від 26.12.2013р. на оплату рекламних конструкцій, заяву ФОП ОСОБА_1 від 03.04.2014р. щодо зупинення оплати за зовнішню рекламу та не допуску її демонтажу .

Так, на підтвердження здійснення оплати ринкового збору за жовтень-грудень 2013р., січень-березень 2014р., реклами за січень-квітень 2014р. ФОП ОСОБА_2 надала фіскальні чеки від 22.10.2013р., від 14.11.2013р., від 14.01.2014р., від 18.02.2014р., від березня 2014р., від 16.03.2014р., від 14.04.2014р.

З підстав невжиття ФОП ОСОБА_1 заходів щодо звільнення павільйону НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 звернулась із заявами від 29.03.2014р., від 08.04.2014р. до ВМ Промринку 7-й кілометр, Відділу міліції на Промринку 7-й кілометр Овідіополського РВ ГУМВС України в Одеській області.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ними правову позицію, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 129924,20грн. переплати за оренду торгового об'єкту НОМЕР_1, розташованого по вул.Розвантажувальній на території ТОВ „Промтоварний ринок" неправомірними, такими, що не відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Таким чином, суд встановив, що позивач не надав до матеріалів справи жодного фактичного доказу на підтвердження сплати відповідачу орендної плати в сумі 5500грн. щомісячно протягом строку дії догвору, а також здійснення переплати на суму заявлених позовних вимог у розмірі 129924,20грн., а саме, за жовтень 2013р. - 4600дол. США, листопад 2013р. - 4600дол. США, грудень 2013р. - 2000дол. США., січень 2014р. - 1000дол. США, лютий 2014р. - 1300дол. США, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про її стягнення здоволенню судом не підлягають.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, у зв'язку з їх недоведеністю та не обґрунтованістю.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 2598,48грн. відноситься за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 24.09.2014 р.

Суддя І.А. Малярчук