Постанова № 40587820, 10.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2014 року № 826/8212/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення рішення встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кремінь» (далі - позивач, ПрАТ «СК «Кремінь») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 №29726552202, відповідно до якого Київській філії ПрАТ «СК «Кремінь» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63318 грн., у т.ч. за основним платежем 63209 грн. та за штрафними санкціями 109 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.02.2013 №111/26-55-22-02/265000303 щодо заниження податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 №29726552202, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що при проведенні вибіркової перевірки фактично отриманих (нарахованих) та задекларованих страховиком валових внесків за період з 01.07.10 по 31.12.12. та доход у вигляді сум страхових платежів за цей період встановлено заниження суми валових внесків на загальну суму 28164 грн.

Керуючись ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кремінь», зареєстровано як юридичну особу від 03.10.1996 №12661200000001342, ідентифікаційний код юридичної особи 24559002, відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку КФ ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 та складено акт від 05.02.2013 №111/26-55-22-02/26500303.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення КФ ПрАТ «СК «Кремінь»:

- пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про опадткування прибутку підприємств» та пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 з урахуванням п.137.14 ст.137 Податкового кодексу та в частині заниження доходів від страхової діяльності за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 було занижено суму податку на прибуток на загальну суму 2115 грн.;

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку піждприємств» неправомірно занижено скоригований валовий дохід від діяльності іншої, ніж страхова, на суму 277699 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25% на суму 69425 грн., а саме в податкових періодах за 1 квартал 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та з урахуванням відповіді на заперечення до акту перевірки від 21.02.2014 №8058/10/2655220210 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 №29726552202, яким збільшено податок на прибуток на загальну суму 63380 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 63209 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі109 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94) передбачено, що дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 Закону № 334/94, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 Закон № 334/94; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

За змістом наведеної норми умовою зменшення оподатковуваного доходу страховика є сплата ним страхових платежів за договорами перестрахування.

В свою чергу, здійснення розрахунків за договорами перестрахування є підставою для зменшення оподатковуваного доходу страховика відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 137.14 статті 137 Податкового кодексу України датою збільшення доходів від страхової діяльності є дата виникнення відповідальності платника податку - страховика перед страхувальником за укладеним договором, що випливає з умов договорів страхування/перестрахування незалежно від порядку сплати страхового внеску, визначеного у відповідному договорі (крім довгострокових договорів страхування життя та інших договорів страхування, укладених на строк більше одного року, договорів страхування, укладених відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

Особливості оподаткування страховика визначені статтею 156 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 156.1.1 пункту 156.1 якої для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахована протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді:

1) страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування;

2) інвестиційного доходу, нарахованого страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя;

3) суми винагород, належних страховику за укладеними договорами страхування, співстрахування, перестрахування;

4) доходів від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки в частині перевищення над виплаченими страховими відшкодуваннями;

5) нарахованих відсотків на депоновані премії за ризиками, прийнятими у перестрахуванні;

6) суми санкцій за невиконання умов договору страхування, визначеної боржником добровільно або за рішенням суду;

7) суми винагород, нарахованих страховиком за надання ним послуг сюрвейєра, аварійного комісара та аджастера, страхового брокера та агента;

8) суми повернення частки страхових платежів (внесків, премій) за договорами перестрахування у разі їх дострокового припинення;

9) винагород і тантьєм (форм винагороди страховика з боку перестраховика) за договорами перестрахування;

10) інших доходів, нарахованих страховиком у межах страхової діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в п. 3.1.1 акту перевірки позивача зазначено, що при проведенні вибіркової перевірки фактично отриманих (нарахованих) та задекларованих страховиком валових внесків за період з 01.07.10 по 31.12.12 та доход у вигляді сум страхових платежів за період з 01.07.10 по 31.12.12 встановлено заниження суми валових внесків на загальну суму 28164 грн. Такий висновок інспектори зробили за результатом співставлення даних фінансового обліку за рахунками щодо страхових платежів та даних декларації з податку на прибуток: відповідно до фінансового обліку загальна сума доходів від страхової діяльності за 1 квартал 2011 року становить 1 210 405 грн., за II-IV квартали 2011 року 4 069 044 грн., за 2012 рік становить 5 170 289 грн., тоді як відповідно до декларації з податку на прибуток дохід від страхової діяльності за 1 квартал 2011 року становить 1 206 629 грн., за II-IV квартали 2011 року 4 079 178 грн., за 2012 року становить 5 156 035 грн.

Однак, при визначенні суми доходів від страхової діяльності інспектори аналізували бухгалтерські рахунки лише щодо загальної суми страхових платежів за договорами страхування, проте не врахували суми страхових платежів, які були повернути страхувальникам у зв'язку з достроковим припиненням дії договорів страхування.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, на рахунку 76 «Страхові платежі» узагальнюється інформація про надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Щомісяця рахунок 76 закривається кореспонденцією з субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Сума нарахованих страхових платежів, що підлягають отриманню страховиком за договорами страхування, що набули чинності, відображається за дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у кореспонденції з рахунком 76 «Страхові платежі». Сума одержаних страхових платежів відображається за кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

У разі дострокового припинення дії договору страхування нарахування суми страхових платежів, що мають бути повернені страхувальнику, здійснювати за кредитом відповідного субрахунку рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». За дебетом рахунку 76 «Страхові платежі» при цьому відображається зменшення величини страхових платежів, належних до повернення страхувальнику.

Таким чином, з урахуванням платежів, повернутих страхувальникам у зв'язку з достроковим припиненням дії договорів страхування, в декларації на прибуток дохід від страхової діяльності за 1 квартал 2011 року становить 1 206 629грн., за II-IV квартали 2011 року становить 4 079 178грн., за 2012 року становить 5 156 035 грн.

В пункті 3.1.2 акту перевірки зазначено, що при проведенні перевірки фактично сплачених та задекларованих страховиком валових внесків, сплачених за договорами перестрахування з резидентами, встановлено заниження за період з 01.07.10 по 31.03.11 на загальну суму 42323 грн. Дані заниження визначені інспекторами у зв'язку з тим, що Київська філія ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» до рядку 02 декларації включало суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (сума валових внесків), сплачених за договорами перестрахування з резидентами. В акті перевірки зазначено, що Київська філія мала права укладати договори перестрахування, але не робила цього, натомість перераховувала перестраховикам страхові премії за договорами перестрахування, укладеними безпосередньо ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» (головним офісом). У зв'язку з цим, на думку інспекторів, Київська філія безпідставно перераховувала грошові кошти на перестраховиків та занизила дохід від страхової діяльності.

Зокрема, позивач звертає увагу, що відповідно до Положення про Київську філію ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» філія має право укладати договори перестрахування лише за дорученням Головної компанії. В даному випадку такого доручення Київській філії (її директору) не надавалось, а тому Київська філія не мала право укладати договори перестрахування. У зв'язку з цим, відносно ризиків, прийнятих за договорами страхування, які укладались Київською філією, їх перестрахування здійснювалось за договорами страхування, що укладались ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» (головним офісом). У той же час, за розпорядженням головної компанії, перерахування страхових премій перестраховикам за вказаними договорами перестрахування здійснювалось безпосередньо Київською філією. В цивільних правовідносинах, на відміну від податкових правовідносин, відокремлені структурні підрозділи (філії) без статусу юридично особи не є окремими суб'єктами права, і з цивільно-правової точки зору для контрагента юридичної особи дії філії юридичної особи є діями самої юридичної особи.

Відтак, Київська філія ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» правомірно перераховувала страхові премії перестраховикам за договорами страхування, оскільки сплата страхових премій була правомірною, то зменшення оподатковуваного доходу Київської філії на суму страхових премій, сплачених перестраховикам Київською філією, відповідає положенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В пункті 3.3.1 акту перевірки зазначено, що при проведенні перевірки фактично отриманих (нарахованих) та задекларованих страховиком доходів від діяльності іншої, ніж страхова, встановлено заниження на загальну суму 277699 грн. Інспектори в акті перевірки зазначили, що до доходів від діяльності іншої, ніж страхова, відносять, зокрема, доходи від продажу полісів на агентських умовах. При цьому інспектори виявили, що за даними бухгалтерського обліку Київської філії ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» станом на 31.03.2011 року по Дебету рахунку 36.1.3 «Розрахунки з агентами» обліковується нарахована сума агентської винагороди у розмірі 277 699,11 грн. Оскільки зазначену суму не було враховано у складі доходів від діяльності іншої ніж Страхова додатку К1 до Декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 1 квартал 2011 року, інспектори зробили висновок про порушення Київською філією вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд зазначає, що інспектори зазначали в акті перевірки невірну суму, адже згідно з даними бухгалтерського обліку Київської філії ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» станом на 31.03.2011 року по Дебету рахунку 36.1.3 «Розрахунки з агентами» обліковувалась сума 259 713,83 грн., а не 277 699,11 грн.

Відповідач під час розгляду справи не надав документів, з яких би вбачалась сума 277699,11 грн.

Також, податковий орган помилково дійшов висновку, що на рахунку 36.1.3 «Розрахунки з агентами» обліковується сума доходів від продажу полісів на агентських умовах (як різновид доходів від діяльності іншої, ніж страхова). Київська філія ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» взагалі не займається діяльністю щодо продажу полісів інших страхових компаній та не отримує доходи (агентської винагороди) від продажу цих полісів в якості агента (при проведенні перевірки не було виявлено жодного такого факту). На бухгалтерському рахунку 36.1.3 «Розрахунки з агентами» обліковується сума нарахованих страхових платежів, що підлягають отриманню Київською філією як страховиком за договорами страхування, укладеними за посередництвом страхових агентів (агенти отримують страхові платежі від страхувальників та перераховують ці страхові платежі Київській філії як страховику); при проведенні перевірки всі відповідні договори з агентами були надані інспекторам для вивчення.

Отже, оскільки дані доходи є доходами безпосередньо від страхової діяльності, а тому до доходів від діяльності інша, ніж страхова, ці доходи не мають ніякого відношення, то в декларації з податку на доходи (прибуток) страховика вони були враховані у складі саме доходів від страхової діяльності та по ним був сплачений відповідний податок в розмірі 8331 грн. (що визнала ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у своєму листі про результати розгляду заперечень № 8058/1012658220210 від 21.02.2014 р., зменшивши суму недоплаченого податку з 69425 грн. до 61094 грн.).

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятого рішення не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 №29726552202 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.02.2014 №29726552202.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова