Постанова № 40587792, 09.09.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 809/1648/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Жовнірович О.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Токар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у Надвірнянському районі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000551710/0, №0000541710/0, №0000561710/0 від 25.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що за наслідками планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватного підприємця ОСОБА_3 за період з 01.04.2008р. по 31.03.2010р. встановлено порушення ним пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 782376,00 грн., на підставі чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541710/0 від 25.06.2010р., яким визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 1173564,00 грн. Також, податковим органом встановлено порушення розділу IV ст.ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п. 7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: заниження суми оподаткованого доходу за 2009 рік на 3045424,00 грн. та несплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік в розмірі 456813,60 грн., у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551710/0 від 25.06.2010 року, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов'язання в розмірі 456813,60 грн. Крім цього, відповідач за порушення пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 17.2а ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" донарахував податок з доходів фізичних осіб в розмірі 11321,45 грн. та виніс податкове повідомлення-рішення №0000561710/0 від 25.06.2010 року, згідно з яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з вказаного податку в сумі 11321,45 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 22642,90 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення від 25.06.2010 року вважає безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки складений відповідачем акт проведеної податкової перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, внаслідок чого невірно відображені дані, визначені у податкових деклараціях, що призвело до необґрунтованих висновків перевірки. Крім цього, відповідач неправомірно визначив завищення обсягу валових витрат за результатами проведеної фінансово-господарської діяльності позивача у період, що перевірявся та надав невірну оцінку первинним документам бухгалтерського та фінансового обліку, що лягло в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому податкові рішення від 25.06.2010 року є неправомірними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні. Крім того, зазначив, що обставини справи досліджувалися у межах кримінальної справи відносно ОСОБА_3, яку було порушено за ч.2 ст.122 КК України. Позивач повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні та погасив заборгованість по податку на додану вартість, у зв'язку з чим 21.12.2010р. кримінальну справу відносно нього було закрито. Зазначив, що в ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що з метою ухилення від сплати податків, шляхом мінімізації об'єкта оподаткування ОСОБА_4, достовірно знаючи, що роботи по будівництву багатоквартирних житлових будинків виконані працівниками ВАТ ПМК №21 «Лісбуд», з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ "Аметт" та ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" й ніби-то залучив вказані товариства в якості субпідрядників, що виконували роботи й надавали послуги, а також поставляли товари, що в подальшому дало змогу зменшити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, позивач незаконно сформував та відніс на підставі податкових накладних до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми вказаного податку з фактично не отриманих товарів, робіт та послуг від вищевказаних суб'єктів господарської діяльності, які відображено у відповідних податкових деклараціях за липень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 11.06.2001р. зареєстрований Надвірнянською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 від 18.04.2007р. є платником податку на додану вартість

17.06.2010 року ДПІ в Надвірнянському районі провела виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт № 3244/17/НОМЕР_1 від 17.06.2010р.

В ході зазначеної перевірки ДПІ у Надвірнянському районі встановлено порушення, допущені позивачем, а саме:

- пп.7.2.1, пп.7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на момент дії спірних правовідносин, в результаті чого підприємцем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 782376,00 грн., в тому числі за липень 2009 р., в розмірі 10223,00 грн., за серпень 2009 р. - 1115,00 грн., за вересень 2009 р. - 241684,00 грн., за жовтень 2009 р. - 187218,00 грн., за листопад 2009 р. - 25342,00 грн., за грудень 2009 р. - 108460,00 грн., за січень 2010 р. - 41667,00 грн., за лютий 2010 р. - 166667,00 грн.;

- розділу IV ст.ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на момент дії спірних правовідносин, в результаті чого підприємцем занижено суму оподаткованого доходу за 2009 рік на 3045424,00 грн., та не сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік в розмірі 456813,60 грн.;

- пп.4.2.12 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2а ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого підприємцем не нарахований та не сплачений податок з доходів фізичних осіб в розмірі 11321,45 грн.

На підставі даного акту перевірки прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000541710/0 від 25.06.2010р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в загальному розмірі 1173564,00 грн., з яких 782376,00 грн. - за основним платежем та 391188,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000551710/0 від 25.06.2010р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 456813,60 грн.;

- №0000561710/0 від 25.06.2010р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в загальному розмірі 33964,35 грн., з яких 11321,45 грн. - за основним платежем та 22642,90 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу про те, що ФОП ОСОБА_3 неправомірно включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" та ТОВ "Аметт", посилаючись на безтоварність господарських операцій з цими контрагентами; а також неправомірно включив до складу валових витрат кошти на підставі податкових накладних, отриманих від зазначених контрагентів. Крім того, несплата позивачем податку з доходів фізичних осіб за отримані приватним нотаріусом кошти за посвідчення договорів стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0000561710/0 від 25.06.2010р.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000551710/0 від 25.06.2010р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, позивач здійснював будівництво багатоквартирних житлових будинків у м. Надвірна по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, в м. Яремче по АДРЕСА_3 з метою їх подальшої реалізації. У 2009 році позивач реалізував об'єкт незавершеного будівництва на загальну суму 6570959,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1095159,00 грн. При цьому Державній іпотечній установі житло реалізовувалось із урахуванням вартості 1м2 в розмірі 3800грн., а населенню - за ціною 1м2 в розмірі близько 500грн.

Податковим органом при здійсненні перевірки правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, документально підтверджених та відображених у деклараціях про доходи, встановлено, що при відображенні доходів, отриманих позивачем у зв'язку із здійсненням будівництва вищевказаних об'єктів нерухомості та їх подальшої реалізації, останнім завищено витрати на загальну суму 4087090,00 грн.(за 2009 р. в сумі 3045424,00 грн. та у першому кварталі 2010р. на суму 1041666,00 грн.), оскільки здійснення субпідрядних будівельних робіт ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" за період з вересня 2009р. по лютий 2010р., а також придбання металопластикових вікон, дверей на об'єкти будівництва у ТОВ "Аметт", базується на договорах, які є нікчемними.

Так, позивач 02.03.2009р. та 08.12.2009р. уклав з ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" два договори на виконання підрядних будівельних робіт (т.II а.с. 22-29), які податковий орган вважає нікчемними, оскільки господарські операції по них носили безтоварний характер.

Позивачем до складу валових витрат віднесено вартість робіт, виконаних ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп", на підставі актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт за вересень 2009 р., за листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010р., за лютий 2010 р., на підтвердження яких підрядник надав позивачу довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), а також податкові накладні за вересень у сумі 1238434,80 грн., за листопад 2009 р. в сумі 1089373,00 грн., за грудень 2009 р. -у сумі 512628,00 грн., за січень 2010 р. в сумі 208334,00 грн., за лютий 2010 р. -в сумі 833332,26 грн.

Як вбачається з Акту готовності об'єкта до експлуатації б/н від 22.12.2009р. позивачем 28.12.2006 р., за № 124 було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_4 в м. Надвірна Івано-Франківської області. Згідно з Актом будівельно-монтажні роботи виконувались у період з грудня 2006 р. по грудень 2009 р. При цьому, будівництво здійснювалось генеральним підрядником - ВАТ Пересувна механізована колона №21 "Лісбуд", та субпідрядниками -ПП СРБК "Портал", ПП "Альфа Електро"(т.II а.с. 1-4).

Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації б/н від 02.12.2009 р., позивачем 18.08.2008 р. отримано дозвіл на виконання будівельних робот об'єкта нерухомості по АДРЕСА_3 в м. Яремче Івано-Франківської області, будівельно-монтажні роботи по якому виконано у період з серпня 2008 р. по грудень 2009 р. Згідно з даними Акту генеральним підрядником зазначено ВАТ Пересувна механізована колона №21 "Лісбуд", субпідрядником - ПП "Альфа Електро", СПД ОСОБА_6, СПД ОСОБА_7 (т.II а.с. 6-7).

Згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 25.12.2008 р. позивач 27.11.2007 р. отримав дозвіл на проведення будівельних робіт 5-ої та 6-ої секції багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 в м. Надвірна, будівельно-монтажні роботи по яких проводилися в період з листопада 2006 р. по грудень 2008 року та генпідрядні будівельні роботи виконано ВАТ Пересувна механізована колона №21 "Лісбуд", а субпідрядні -ТзОВ "Будгаз", фірма "Нафтохімремсервіс".

В ході судового засідання встановлено, що будівельно-монтажні роботи вказаних об'єктів нерухомості проведено ВАТ Пересувна механізована колона №21 "Лісбуд", про що свідчать акти здачі-прийняття робіт, оплата відповідних робіт (т.II а.с. 12-15).

Судом також встановлено, що згідно з договорами від 21.09.2009 р. позивач здійснив відчуження майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва житлового призначення Державній іпотечній установі, а саме: об'єкт по АДРЕСА_1 в м. Надвірна Івано-Франківської області, по АДРЕСА_3 в м. Яремче Івано-Франківської області, по АДРЕСА_5 в м. Надвірна Івано-Франківської області (т.I а.с. 172-175, 231-236, 239-247).

В Акті візуального обстеження стану багатоквартирного житлового будинку з приміщенням громадського призначення на АДРЕСА_1 в м. Надвірна від 14.09.2009 р. зазначено, що готовність даного об'єкту забудови становить 75%. Відповідно до Акту обстеження від 21.09.2009 р. житлового будинку на АДРЕСА_2 в м. Надвірна, готовність цієї забудови складає 97%. Згідно Акту візуального обстеження житлового будинку в м. Яремче по АДРЕСА_3 стан його готовності - 78% (т.I а.с. 187, 201, 215).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що дані, зазначені в цих актах візуального обстеження, не відображають їх реального стану, а тому не можуть вважатись належними доказами, оскільки вказані акти складались уповноваженими на те працівниками ДАБК і були прийняті позивачем без зауважень, що засвідчується підписом та відтиском печатки останнього.

При дослідженні судом матеріалів справи, а саме: актів виконаних підрядних робіт за вересень -грудень 2009 р. та за січень-лютий 2010 р., які здійснено субпідрядником ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" на загальну суму 3882102,06 грн., яку було позивачем віднесено до витрат, суд дійшов висновку про те, що договори, які було укладено між позивачем та ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" щодо здійснення будівельно-монтажних підрядних робіт на вищевказаних об'єктах, а також акти виконаних підрядних робіт, що надані позивачу, та довідки про вартість робіт, мають ознаки фіктивності, а відповідні витрати, понесені позивачем на оплату даних робіт, не можуть вважатися документально підтвердженими та прийнятими до розгляду, оскільки обсяг виконаних ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" підрядних робіт, визначений у відповідних актах, є завищеним та не відповідає стану готовності об'єктів згідно з актами візуального обстеження й актами готовності об'єкта до експлуатації об'єктів.

Так, на підтвердження вказаного, згідно з актом візуального обстеження стану багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Надвірні від 14.09.2009р., вимуровано цегляні стіни та виконано дахове покриття на 90%; в той ж час в акті приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" виконувало: укладення перемичок, панелей перекриття, встановлення сходових площадок та сходових маршів, армування та утеплення стін, улаштування балок для перекриттів (т.І а.с.74-78).

В акті візуального обстеження стану 5-ої та 6-ої секції житлового будинку на АДРЕСА_2 в м.Надвірна від 21 вересня 2009 року зазначено, що загальна готовність будинку 97%, в тому числі вимуровано цегляні стіни та виконано дахове покриття на 100%, проте, згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт, наданих ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп", останнім в листопаді 2009 року виконувались роботи щодо мурування зовнішніх середньої складності стін з цегли керамічної, мурування димових цегляних труб, виготовлення та установлення крокв, улаштування покрівель шатрових із металочерепиці "Монтерей" (т.І а.с.88-90).

Встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що будівельні та монтажні роботи, зазначені в актах виконаних підрядних робіт, виписаних ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп", на момент їх виконання протягом вересня-грудня 2009 року вже були фактично виконані, а тому будь-яка ймовірність їх виконання у відповідному обсязі ставить під сумнів факт видачі акту прийняття в експлуатацію, акту готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, підставність видачі яких сторонами не заперечувалась.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ним правомірно включено до валових витрат, що виникли у позивача у 3-му та 4-му квартал 2009 р. на загальну суму 106822, 56 грн., в тому числі ПДВ в сумі 17803,76 грн., у зв'язку з придбанням позивачем металопластикових вікон та дверей від ТОВ "Аметт", виходячи з наступного.

Так, згідно із договорами поставки від 18.06.2009 р. та від 23.11.2009 р., які укладено між позивачем та ТОВ "Аметт", на підставі специфікації та видаткової накладної №15662 від 27.11.2009 р. позивачу поставлялися металопластикові вікна та двері на загальну суму 106822,56 грн. (т.II а.с. 16-21).

Судом встановлено, що ТОВ "Аметт" являється юридичною особою, що зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 12. Однак за цією адресою підприємство не знаходиться, а саме підприємство відноситься до категорії «податкових ям» (т.І а.с.131-132). Крім того, згідно із видатковою накладною №15662 від 27.11.2009 р. позивачу відпущено вказаний товар та в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. (зі змінами та доповненнями) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. №293/1318 не видано довіреності на одержання матеріальних цінностей (продукції).

В ході судового засідання позивачем на вимогу суду не надано жодних первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ "Аметт" продукції та її перевезення, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти приймання-здачі товару на складі позивача, що є порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Відсутність цих документів представник позивача пояснив тим, що вікна і двері доставлялися безпосередньо на будівельний майданчик, а тому зазначені вище документи не оформлялися.

Отримати ці документи від ТОВ "Аметт" не представилось можливим, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ дане товариство було припинено 07.05.2012р. (т.ІІ, а.с.225-226).

Крім того, згідно із звіту форми 1ДФ ТОВ "Аметт" в 2009р. кількість працюючих у штаті працівників складала 1 особу (т.ІІІ а.с.46).

Поряд з цим, на безтоварність даної господарської операції вказує і те, що продукція придбавалась для багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1, та по АДРЕСА_2 в м.Надвірна, по АДРЕСА_3 в м.Яремче, стан готовності яких щодо влаштування металопластикових вікон, дверей по вказаних об'єктах згідно з актами візуального обстеження від вересня 2009р. становив 96-100%.

Таким чином, відсутність належних доказів отримання та доставки метало- пластикових вікон та дверей позивачем свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені ним на придбання даної продукції, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Крім того, відповідно до положень ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У відповідності до п.6 ч.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

З поданих та досліджених в судовому засіданні актів готовності об'єкта до експлуатації вбачається, що серед субпідрядників, які підписували ці акти, відсутні такі товариства як ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп" та ТзОВ "Аметт".

Вказане також свідчить про те, що дані підприємства не виконували ті роботи, витрати по яких позивачем були віднесені до складу витрат.

Відповідно до ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з доходів громадян", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент дії спірних правовідносин.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.5.9 ст.5 даного Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Порядок обчислення і сплати податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності визначено ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з доходів громадян". Даний податок обчислюється, зокрема, податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у розділі IV Декрету.

Відповідно до п.7.1. ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що подані в судовому засіданні податкові накладні, акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) з урахуванням наведених вище обставин, які свідчать про безтоварність операцій, не можуть бути підставою для віднесення зазначених у цих сум до складу понесених витрат.

А тому суд дійшов висновку про те, що податковим органом за результатами проведеної перевірки правомірно донараховано сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 456813,60 грн. Таким чином, позовні вимоги в даній частини є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо правомірності прийнятого податковим органом повідомлення-рішення №0000541710/0 від 25.06.2010 р., відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 1173564,00 грн., в тому числі: суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 782376,00 грн., суму штрафних (фінансових) санкцій - 391188,00 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту податкової перевірки, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідних звітних періодах (з вересня 2009 р. по лютий 2010 р.) згідно податкових накладних, які виписані ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" на загальну суму 4448153,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 741358,94 грн., а також неправомірно сформував витрати. Крім того, на підставі податкових накладних, виданих позивачу ТОВ "Аметт" від 28.07.2009 р. на суму 139272,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 23212,00 грн. та від 27.11.2009 р. на суму 106822,56 грн., в тому числі ПДВ в сумі 17803,76 грн., останнім неправомірно включено до складу податкового кредиту вказані суми з податку на додану вартість та неправомірно сформовано витрати.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинному на момент виникнення спірних правовідносин, податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з даним Законом.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 даного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 даного Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що податковим органом правомірно визначено заниження нарахування податку на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 782376,00 грн., в тому числі за липень 2009 р. в сумі 10223,00 грн., за серпень 2009 р. - 1115,00 грн., за вересень 2009 р. - 241684,00 грн., за жовтень 2009 р. - 187218,00 грн., за листопад 2009 р. - 25342,00 грн., за грудень 2009 р. - 108460.00 грн., за січень 2009 р.- 41667,00 грн., за лютий 2010 р. - 166667,00 грн., виходячи з наступного.

Так, податковим органом встановлено, що ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" зареєстроване в ДПІ в Печерському районі м.Києва як платник податків 03.04.2007 року. На момент перевірки за юридичною адресою дане підприємство не знаходилося, а було зареєстроване за адресою масової реєстрації та згідно інформаційного сайту ДПА України відносилося до категорії «податкових ям». Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" був ОСОБА_8.

Під час проведення перевірки відповідачем було отримано лист з Управління СБУ в Івано-Франківській області №8/1-705 від 11.06.2010 року про те, що ПП ОСОБА_3 отримав протягом 2009-2010 років із Державної іпотечної установи (ДІУ) кошти в сумі близько 6,5 млн.грн. на добудову незакінченого житлового будинку на території Івано-Франківської області. Дані об'єкти належним чином незавершені, проте до оплати представлені підроблені акти форми КБ-2в та довідки КБ-3, а кошти шляхом укладання фінансово-господарських угод та підроблення договорів підряду були перераховані ним на ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп", можливо конвертовані та привласнені. Засновником, директором та головним бухгалтером вказаного товариства був ОСОБА_8, який у грудні 2008 року втратив паспорт, що свідчить про ознаки фіктивності. За наявною інформацією, ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" можливо є конвертаційним центром та надає послуги по виведенню в тіньовий сектор економіки значних грошових сум (т.І а.с.180 ).

На підставі даного листа працівниками ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську ініційовано проведення експертного дослідження на відповідність підпису ОСОБА_8 підпису, проставленого на податкових накладних, довідках про вартість виконаних робіт, актах прийому виконаних підрядних робіт. Згідно отриманого висновку спеціаліста встановлено, що підписи на зазначених документах біля прізвища ОСОБА_8 проставлені іншою особою (т.І а.с.64-66).

Працівниками ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську детально вивчено акти візуальних обстежень стану готовності об'єктів незавершеного будівництва, які в подальшому було реалізовано ДІУ. Згідно аналізу вказаних актів та актів виконаних робіт, виписаних підприємством ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" ПП ОСОБА_3, встановлено, що роботи, зазначені в актах прийому виконаних підрядних робіт за вересень-грудень 2009, фактично вже були виконані на початку вересня 2009 року. Всі роботи та терміни щодо завершення будівництва на об'єктах та їх здавання в експлуатацію відображені в календарних графіках, погоджених начальником інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в області та затверджених ПП ОСОБА_3 Підрядною організацією, яка виконувала всі роботи, пов'язані із завершенням будівництва, було ВАТ ПМК - 21 «Лісбуд» (т.І, а.с.177-179).

Працівниками ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено осіб, які фактично виконували роботи на об'єктах, де ніби-то залучалась субпідрядна організація ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп". У вказаних осіб отримано пояснення, з яких вбачається, що всі вони протягом 2008-2009 років працювали на ВАТ ПМК №21 «Лісбуд» та виконували всі роботи по будівництву багатоповерхових житлових будинків в м.Надвірна по АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 а також в м.Яремче, АДРЕСА_3. Всі роботи на вказаних об'єктах виконувались виключно працівниками ВАТ ПМК №21 «Лісбуд», інших підприємств на вказаних об'єктах не було, про ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" чують вперше (т.І а.с.104-130, 135-145).

Згідно поданих звітів 1-ДФ ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" за період 2008-2009 років встановлено кількість людей, працюючих на підприємстві - 9 чол. Працівниками ГВПМ ДПІ встановлено вказаних осіб та отримано в них пояснення, згідно яких встановлено, що вказані особи ніколи фактично не працювали на даному підприємстві і не виконували жодних будівельних робіт на території Івано-Франківської області (т.І а.с.134-135, 177-179).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" було припинено 13.07.2012 року (т.ІІ а.с.223-224), про що свідчить витяг з ЄДРПОУ, а тому отримати будь-які документи та пояснення від представників даного підприємства не було можливості.

На запит суду до ВАТ ПМК №21 «Лісбуд» подати в судове засідання договори генерального підряду з ФОП ОСОБА_3, із субпідрядними організаціями, акти виконаних робіт форми М-29 та КБ-2, надійшла інформація про те, що 21.01.2013р. господарським судом Івано-Франківської області порушено справу про банкрутство підприємства і арбітражний керуючий не в змозі надати витребувані документи у зв'язку з їх крадіжкою (т.ІІ а.с.221-222, т.ІІІ а.с.99-100).

Крім того, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України судом встановлено, що постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області по справі №1 «П»-12/2010р. від 21.12.2010р. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, провадження у кримінальній справі по його обвинуваченню за ст.ст.212 ч.2 КК України закрито за ст.7 КПК України у зв'язку із зміною обстановки (т.ІІ а.с.192-193).

В даній постанові судом зазначено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, які діяли від імені ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" м.Київ та ТОВ "Аметт", занижував суми податкових зобов'язань з ПДВ шляхом укладення вдаваних угод із вказаними суб'єктами господарської діяльності, внаслідок чого умисно ухилявся від сплати податку на додану вартість на суму 782376грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на загальній системі оподаткування напротязі 2008-2010 років здійснював будівництво та реалізацію житлових квартир на території м.Надвірна та м.Яремча, і при цьому отримав дохід за вказаний період на загальну суму 11 955 238грн. у зв'язку з чим у нього виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 424 777грн.

З метою ухилення від сплати податку на додану вартість, шляхом мінімізації об'єкта оподаткування обвинувачений ОСОБА_3, достовірно знаючи, що роботи по будівництву багатоквартирних житлових будинків виконані працівниками ВАТ ПМК №21 «Лісбуд», з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, які діяли від імені ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" й ніби-то залучив вказані товариства в якості субпідрядників, що виконували роботи та надавали послуги, а також поставляли товари, а в подальшому це давало змогу значно зменшити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету.

Невстановлені слідством особи, які діяли від імені ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт", надавали обвинуваченому ОСОБА_3 оформлені податкові накладні, довідки та акти виконаних робіт.

Достовірно знаючи, що роботи ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" не виконувались, послуги не надавались, товари не поставлялись, обвинувачений ОСОБА_3, з метою заниження чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, штучно сформував та незаконно відніс, на підставі безтоварних податкових накладних, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми вказаного виду податку з фактично не отриманих товарів, робіт та послуг від вищевказаних суб'єктів господарської діяльності, які відобразив у відповідних податкових деклараціях за липень-грудень 2009р. та січень, лютий 2010р.

ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні і пояснив, що в даний час ним повністю погашено всю заборгованість по податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість, а також сплачено пеню та штрафні санкції.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України щодо з'ясування мети придбання товарів, робіт у ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" судом встановлено, що відповідно до пояснення представника позивача дані контрагенти були обрані на підставі інформації з інтернету, оскільки їхні цінові пропозиції були найбільш прийнятними для ФОП ОСОБА_3

Крім того, як вбачається з інформації ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звітність за формою 1-ДФ за період 2008р. ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" знищена на підставі акту №10 від 29.11.2013р. «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду». Форми 1-ДФ за період 1 кварталу 2009р. ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" вилучені по постанові від 27.08.2009р. слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві Біднячука Ю.О., по кримінальній справі №05-15806. Форми 1-ДФ за період 2-4 квартали 2009р. ТОВ "Аметт" вилучені по постанові від 14.03.2011р. слідчого Конотопської міжрайонної прокуратури Наталич А.А., по кримінальній справі №10580065. Копії вилучених документів податковою інспекцією не робились (т.ІІІ а.с.55).

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що предметний аналіз доказів, поданих відповідачем, в їх сукупності, пояснення сторін, надані в судовому засіданні підтверджують наявність таких обставин як неможливість реального здійснення ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" та ТОВ "Аметт" вищевказаних операцій з урахуванням часу, місця знаходження об'єктів нерухомості та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для їх реалізації, а також, відсутність документального підтвердження наявності в них необхідного управлінського та технічного персоналу, транспортних засобів, потрібних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в сфері будівництва.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на момент дії спірних правовідносин, встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що витрати позивача, визначені у податкових накладних та інших документах, що перевірялись, є недостовірними та документально не підтверджені, а тому суд дійшов висновку про те, що позивач неправомірно включив вказані суми з податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а тому відповідачем правомірно донараховано суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 782376,00 грн., й застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 391188,00 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000541710/0 від 25.06.2010р. відповідача є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000561710/0 від 25.06.2010р., згідно з яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 11321,45 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22642,90 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивачем було виплачено дохід приватному нотаріусу ОСОБА_11 в розмірі 75476,35 грн. за вчинення нотаріальних дій щодо реалізації об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1 в м.Надвірна Івано-Франківської області, по АДРЕСА_3 в м.Яремче Івано-Франківської області, по АДРЕСА_2 в м.Надвірна Івано-Франківської області (том I а.с. 172-175, 231-236, 239-247), з якого не було утримано податок з доходів найманих працівників, а тому позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з основного платежу в розмірі 11321,45 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 22642,90 грн.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинному на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у п.4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.4.3.25 п.4.3 цього Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), як зокрема, дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Згідно із п.1.9 ст.1 Закону незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

Відповідно до п.11.3 ст.11 Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в ст.11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Таким чином, обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) - обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.

Недотримання нотаріусом зазначених вимог тягне за собою настання відповідальності, встановленої Законом.

Відповідно до п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 даного Закону в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з наведеного, суд не погоджується з доводами відповідача щодо зобов'язання позивача сплатити суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 11321,45 грн., як податкового агента, оскільки обов'язок нарахування податку з доходів фізичних осіб при здійсненні нотаріального посвідчення договору про відчуження нерухомості Закон покладає на нотаріуса. Інше застосування зазначених законодавчих норм суперечитиме змісту поняття податкового агента, а також припису п.п.11.3 ст.11 Закону, яким прямо передбачено покладення на нотаріуса функцій податкового агента.

Така ж правова позиція висловлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. №1842/11/13-10.

А тому позов у цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000561710/0 від 25.06.2010 року щодо визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників в розмірі 33964, 35коп. (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні тридцять п'ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 22.09.2014 року.