Вирок № 40587523, 22.09.2014, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/929/14-к

Номер провадження № 1-кп/315/111/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2014 рокум. Гуляйполе Гуляйпільський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого судді Каракай Н.Д.

при секретарі: Прокопенко С.М.

за участю прокурора: Нєфьодова В.С.

захисника: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080220000482 від 11.06.2014 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, співмешкаючого, освіта середня, не депутата, не військовозобов'язаного, раніше судимого:

1) 22.02.2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки зі звільненням від відбування покарання в силу ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, покарання не відбув, судимість не знята і не погашена,

за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 11.06.2014 року, близько 00.30 годин, в м. Гуляйполе Запорізької області, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, через хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3, де з подвір'я, незаконно заволодів мотоциклом марки «ІЖ-Планета 3» державний номер НОМЕР_1, 1971 року випуску вартістю 838,61 грн., який належав ОСОБА_3, та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе в скоєнні злочину визнав повністю, суду пояснив, що приходив до ОСОБА_4, сина потерпілої, запитував про мотоцикл, його технічний стан. Вночі взяв з машини вдома у матері бензин, пішов до ОСОБА_3 на АДРЕСА_3, відкрив калітку, викотив з двору мотоцикл, задерши коляску, залив бензин, завів і поїхав в бік свого дому на АДРЕСА_1. В мотоциклі закінчився бензин і він залишив його по вул. Червоноармійській у ОСОБА_13, якому стукав у вікна і двері, але ніхто не відгукнувся і він відкрив ворота і поставив мотоцикл у дворі. Дозволу кататися на мотоциклі ОСОБА_4 того вечора йому не давав. Вранці працівники міліції вилучили мотоцикл.

В доповненнях пояснив, що прийшов до ОСОБА_4 домовитись про те, щоб обміну мотоцикла на автомобіль не було, щоб вдома залишились і мотоцикл, і машина, хотів купити мотоцикл за 2000 грн., але грошей у нього тоді не було, але підтвердив пояснення свідка ОСОБА_5, що була домовленість між вітчимом ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про обмін мотоцикла на автомобіль, тому забрав мотоцикл за згодою. Фактично вину не визнав.

Провина обвинуваченого підтверджується:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що вранці 11.06.2014 року виявила зникнення з подвір'я мотоциклу ІЖ Планета 3, з коляскою, який стояв під вікнами впритул до самого будинку та знаходився у неї на зберіганні, так як син був на заробітках. Обвинувачений ввечері приходив до її сина, просив продати мотоцикл, але грошей в нього не було, тому вона звернулася до матері обвинуваченого, щоб повернули мотоцикл. Гроші на придбання мотоцикла своєму сину давала вона, документів на мотоцикл не було. Мотоцикл

повернули працівники міліції;

- поясненнями свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що до неї приходила потерпіла, говорила, що її син ОСОБА_2 вкрав мотоцикл. Вона відразу позвонила сину і бабусі та вони сказали, що син не брав мотоцикл. Мотоцикл, який купив її чоловік у ОСОБА_7 без документів, вони раніше поміняли на машину сина потерпілої з доплатою. Потім знову обмінялися і мотоцикл зараз у них;

- поясненнями свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що обвинувачений, приходив і просив продати мотоцикл, який стояв на зберіганні в дворі у матері ОСОБА_3, оскільки він був на заробітках, але він йому відмовив, оскільки в обвинуваченого не було грошей. При цьому обвинувачений питав, чи є в мотоциклі бензин, чи заряджений акумулятор. Мотоцикл був придбаний у батька обвинуваченого у 2013 році, інколи він дозволяв обвинуваченому кататися на ньому, але того разу дозволу на керування не давав. Документів на мотоцикл не було. На даний момент, він знову обміняв мотоцикл на машину на тих самих умовах. Коли обвинувачений приходив до нього, то обміну не пропонував;

- поясненнями свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що викрадений мотоцикл раніше належав йому, він придбав його в 1973 році, потім подарував своєму своякові, після смерті якого мотоцикл знову повернули йому в 2003 році. Продав мотоцикл ОСОБА_5 за 500 грн. у 2009 чи 2010 році. За документами він є фактичним власником мотоцикла. До нього приїздила міліція, але він не знає, хто і кому продавав мотоцикл, відношення до нього не мав і жодних претензій не має;

- поясненнями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що був присутній в якості понятого при огляді мотоцикла «Планета» синього кольору з червоною коляскою по АДРЕСА_4. Крім нього був присутній обвинувачений та працівники міліції, які сказали, що ОСОБА_2 взяв мотоцикл покататися і в нього закінчився бензин. Технічний стан мотоциклу був незадовільним, потребував ремонту. Свій підпис на а.с.30-33 кримінального провадження підтвердив;

- поясненнями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що був присутній в якості понятого, коли здійснювалось вилучення мотоциклу з двору біля стадіону в м. Гуляйполе, при чому був присутній і обвинувачений, стосовно якого працівники міліції пояснили, що він викрав мотоцикл. Свій підпис на а.с.30-33 кримінального провадження підтвердив;

- витягом з кримінального провадження № 12014080220000482, згідно якого в період часу з 22.00 години 10.06.2014 року до 04.30 години 11.06.2014 року, невідома особа проникла на територію домоволодіння ОСОБА_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, де з подвір'я, шляхом викрадення, незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме: мотоциклом марки ІЖ-Планета 3, державний номер НОМЕР_1, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 3000 грн. (а.с. 21);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.06.2014 року від ОСОБА_3, згідно якого в період часу з 22.00 години 10.06.2014 року до 04.30 години 11.06.2014 року, в АДРЕСА_3, з домоволодіння ОСОБА_3 невідома особа шляхом вільного доступу викрала мотоцикл з коляскою марки ІЖ-Планета 3, державний номер невідомий, техпаспорт відсутній, чим заподіяла матеріального збитку на суму 3000 грн. (а.с. 22);

- протоколом огляду місця події від 11.06.2014 року за участю ОСОБА_3 з фототаблицею (а.с. 24-28);

- протоколом огляду предмету від 11.06.2014 року за участю ОСОБА_2 з фототаблицею, на якій зображено: вузлове фото мотоцикла, масштабні фото замка запалювання, номера на рамі мотоцикла, номера на двигуні мотоцикла, згідно якого виявлено та вилучено мотоцикл марки «ІЖ-Планета 3» державний номер НОМЕР_1 з території домоволодіння по АДРЕСА_4 (а.с. 30-33);

- речовими доказами (а.с. 34-37, 43-44);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.07.2014 року з фото таблицею, за участю підозрюваного ОСОБА_2, де він вказує на домоволодіння АДРЕСА_3, з території якого він 11.06.2014 року заволодів мотоциклом «ІЖ-Планета 3»; вказує на місце у дворі АДРЕСА_3, з якого він незаконно заволодів мотоциклом «ІЖ-Планета 3», д.н. НОМЕР_1; вказує у напрямку воріт, через які він викочував викрадений мотоцикл; як рукою підняв за руль один бік мотоцикла та викотив його з двору; демонструє напрямок, куди

котив мотоцикл; вказує на місце на узбіччі дороги по вул. Набережній, де заводив викрадений мотоцикл (38-42);

- висновком експерта № 106/14 від 19.06.2014 року, згідно авто товарознавчої експертизи середньо-ринкова (довідкова) вартість мотоциклу марки «ІЖ-Планета 3» державний номер НОМЕР_1, 1971 року випуску, на момент скоєння злочину, тобто на 11 червня 2014 року, складає 838,61 грн. (а.с. 46-49);

- згідно витягу з бази даних інформації Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області № 2968 від 16.06.2014 року мотоцикл «Іж-Планета 3» синього кольору № двигуна НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає в АДРЕСА_5, серія та номер документа НОМЕР_3 (а.с. 81).

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_11 про те, що купивши у ОСОБА_7 без документів мотоцикл, будучи власником за усною домовленістю, помінявся з ОСОБА_4 на автомобіль Москвич 412 з доплатою. Використовуючи своє право на ризик і в порушення діючих цивільно-правових норм, регулюючих порядок укладення таких угод, мав намір знову здійснити такий же обмін на тих самих умовах і повернути собі мотоцикл, але не встиг, так як обвинувачений раніше забрав мотоцикл, враховуючи, що обвинувачений є його пасинком, а обмін мотоцикла на автомобіль за усною угодою без оформлення будь-яких документів, був здійснений після викрадення та вилучення мотоцикла працівниками міліції 11.06.2014 року і обвинувачений не був учасником угоди та його суперечливі пояснення в судовому засіданні відносно цивільно-правової угоди.

Посилання адвоката ОСОБА_1 про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого спростовуються встановленими судом обставинами кримінального провадження. Так при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ухвалі Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 07.07.2014 року зазначено: «на розгляді Гуляйпільського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України» (а.с. 50-51), що також підтверджується обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, внесеному до ЄДРДР № 12014080220000098 від 21.02.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 05.02.2014 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України, що кваліфікується за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В основу обвинувачення суд покладає покази потерпілої ОСОБА_3, що у неї на зберіганні знаходився мотоцикл «ІЖ Планета-3», як у фактичної власниці, яким незаконно заволодів ОСОБА_2, оскільки потерпіла попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і покази потерпілої узгоджуються з показами наведеними і перевіреними вище.

Суд відноситься критично і відкидає як неправдиві покази обвинуваченого ОСОБА_2 в частині, що він забрав мотоцикл сина потерпілої ОСОБА_3 за домовленістю про черговий обмін мотоцикла на автомобіль між вітчимом ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки вони не узгоджуються з наведеними вище доказами і розцінює їх як спосіб захисту та намагання обвинуваченого ОСОБА_2 уникнути відповідальності за злочин, який він вчинив в період іспитового строку.

З пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 слідує, що про будь-який обмін транспортних засобів між ним і обвинуваченим не велося і останній його не пропонував.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснювала, що потерпіла ОСОБА_3 вимагала щоб її син ОСОБА_2 повернув мотоцикл, про будь-яку домовленість про обмін мотоцикла на автомобіль на момент його заволодіння і що про це знав ОСОБА_2 не повідомила їй, що свідчить про те, що ОСОБА_2 усвідомлював неправомірність користування транспортним засобом і свідомо продовжував вчинювати злочин - незаконне заволодіння транспортним засобом, який являється джерелом підвищеної небезпеки, так як по телефону повідомив матері, що не брав мотоцикл.

З наведених вище підстав суд не приймає до уваги пояснення адвоката ОСОБА_1, що між свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини як між учасниками усної угоди по обміну транспортних засобів, враховуючи також суперечливі пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, що наміру обміняти мотоцикл на автомобіль не було, він бажав купити мотоцикл, щоб був мотоцикл і автомобіль залишився в

сім'ї, але грошей на купівлю у нього не було.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Факт того, що син потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4 за усною угодою обміняв автомобіль на мотоцикл з ОСОБА_11, користувався ним на протязі тривалого часу, передав його на зберігання та у фактичне володіння матері ОСОБА_3, переконують суд у тому, що вона є фактичним володільцем даного транспортного засобу і правомірно визнана потерпілою.

Суд вважає за необхідне иключити з обвинувачення вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння поскільки в справі відсутні будь-які дані про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння в момент скоєння злочину.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що провина обвинуваченого доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 289 ч. 2 КК України, так як він скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у сховище.

При призначенні покарання у відповідності зі ст. ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину, як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого те, що він добровільно в повному обсязі відшкодував завдану шкоду, його молодий вік, має вагітну співмешканку, позицію потерпілої, що не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, посередньо характеризується за місцем проживання і вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 289 ч. 2 КК України, визнавши вище перелічені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи обвинуваченого.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_2 новий злочин скоїв в період іспитового строку, тому суд вважає, що покарання йому необхідно остаточно призначити за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України у вигляді позбавлення волі, без конфіскації майна, враховуючи майновий стан обвинуваченого, відсутність у нього майна, з частковим приєднанням покарання, не відбутого за попереднім вироком, з урахуванням посередньої характеристики за місцем проживання, так як його виправлення, перевиховання і попередження нових злочинів можливе в ізоляції від суспільства, враховуючи позицію потерпілої, що не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, та враховує вимоги ч. 2 ст 75, ч. 3 ст 78 КК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення кримінальних покарань» від 24.10.2003 року, та призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді реального покарання, поскільки повторне звільнення його від відбування покарання з випробуванням є недопустимим.

За скоєний злочин ОСОБА_2 суд призначає покарання, яке є необхідним та достатнім для перевиховання, виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів, в ізоляції від суспільства, поскільки призначення будь-яких інших покарань в межах санкції кримінального закону, не відповідає вимогам діючого законодавства та є м'якими.

Підстав для застосування у відношенні ОСОБА_2 ст. 75 КК України суд не вбачає, враховуючи, що за матеріалами справи ОСОБА_2 не працює, раніше судимий, покарання, яке призначено ОСОБА_2 за попереднім вироком, не досягло передбаченої ст. 50 КК України мети по виправленню засудженого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України:

- металевий предмет - фрагмент надфіла, який долучений до матеріалів кримінального провадження № 12014080220000482, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мотоцикл марки «ІЖ-Планета 3» державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, необхідно залишити останній за належністю як фактичному володільцю.

У відношенні ОСОБА_2 суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дати затримання Гуляйпільським РВ ГУМВС України з 07.07.2014 року.

Процесуальні витрати у сумі 491,40 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого, так як суду не надано відповідно до ч. 4 ст. 122 КПК України доказів того, що виконана експертами експертиза не є їх службовим обов'язком.

Керуючись ст. ст. 110, 369, 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України нижче найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 289 ч. 2 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Частково приєднати ОСОБА_2 до знов призначеного покарання покарання, не відбуте ним за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22.02.2013 року за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч.1 КК України і встановити остаточне покарання ОСОБА_2 у відповідності до ст. 71 ч. 1 КК України у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання з 07.07.2014 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- металевий предмет - фрагмент надфіла, який долучений до матеріалів кримінального провадження № 12014080220000482, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мотоцикл марки «ІЖ-Планета 3» державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, залишити останній за належністю як фактичному володільцю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення, особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н. Д. Каракай