Постанова № 40587351, 23.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2014 р. № 820/14834/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.07.2014 року №00001582211, №00001592211, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Коростильов С.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача за довіреністю Усачов О.В. та Таран М.М. проти позову заперечували, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до приписів останнього позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 18.06.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 16.06.2014 р. був складений акт №419/20-29-22/37943601, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, в сумі 20240896 грн. в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3913005 грн.;

- п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ у сумі 4048179 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 15.07.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 00001582211 в сумі - 5 060 223,75 грн., № 00001592211 - 4 891 256, 25 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

- ТОВ "СТБ-Сервіс" - укладено договір №01/12/12 від 01.12.2012 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "СТБ-Сервіс" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає в тому, що ТОВ "СТБ-Сервіс" припинено 29.01.2014 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності;

- ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" - укладено договір №2806013 від 28.06.2013 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає в тому, що ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" припинено 20.05.2014 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності.

- ТОВ "Компус" - укладено договір №01/09/12 від 28.06.2013 р. про надання транспортно- експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "Компус" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, як посилається податковий орган, полягає в тому, що ТОВ "Компус" припинено 26.06.2013 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності.

Отже, як встановлено при судовому розгляді, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є те, що в ході проведення перевірки та дослідження взаємовідносин з контрагентами не було надано товаро-транспортних накладних та у зв'язку з чим не доведено економічну обґрунтованість та доцільність операцій за вищезазначеними договорами.

Дані обставини були покладені відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, у п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся. Стосовно наданих позивачем до суду товаро-транспортних накладних на підтвердження умов виконання договорів, укладених з контрагентами, суд зазначає, що вони є належними доказами, в розумінні положень ст. 70 КАСУ, тому суд вважає безпідставними твердження відповідної сторони щодо не врахування їх при вирішенні спору, оскільки вони не надані були до податкового органу на усний запит того. При цьому доказів щодо останнього відповідачем не надано.

Також, суд зазначає, що якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Безпідставними, на думку суду, є також посилання відповідача на припинення контрагентів позивача після укладення договорів та виконання їх умов, як підставу для встановлених порушень вимог податкового законодавства з боку останнього, що було покладено в основу спірних рішень.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.07.2014 року №00001582211, №00001592211, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Мічуріна, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37943601) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.