Постанова № 40586380, 04.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 жовтня 2013 року Справа № 2а-520/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю САК "Нікоагрокапітал", вул. Зоряна, 1-а, с.Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область,57217

доЖовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63 А, м.Миколаїв,54050

проскасування акту від 15.01.2010 № 1187/23-35301768 та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2010 № 0000052301/0, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з позовними вимогами про визнання помилковими висновків акту від 15.01.2010 № 1187/23-35301768, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2010 № 0000052301/0, зобов'язання визнати право на відшкодування суми ПДВ 368000 грн., зобов'язання відповідача надати відповідному органу державного казначейства Висновку на суму 368000 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки від 15.01.2010 № 1187/23-35301768 було складено з порушенням законодавства України, в ньому викладені помилкові факти. Спірне податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 № 0000052301/0 прийнято без врахування заперечень, не враховано, що наявність філологічних помилок при оформленні первинних документів не свідчить про порушення податкового законодавства. Крім того висновки акту перевірки обґрунтовані актом перевірки від 09.11.2009 року, який було оскаржено до суду. відповідач систематично не враховує право на виправлення описки в назві підприємства контрагента, не зважаючи на підтвердження описки іншими належними первинними документами. Позивачем не було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування та не завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, бо поставки чи продажу товару, резиденту України TOB Альфред С.Топфер Интернешенел (Україна), Позивачем не проводилось.

Відповідач вважає позов необґрунтованим з підстав викладених в письмових запереченнях, та просив відмовити в задоволенні позову.

Суд вивчив доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на наступне.

15.01.10 року Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку TOB «САК Нікоагрокапітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 15.01.10 р №1187/23-35301768 «Про результати виїзної позапланової перевірки. Перевірка проведена в зв'язку з поданням TOB «САК Нікоагрокапітал» документів на отримання відшкодування ПДВ за виконання договірних відносин з нерезидентом України «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Гамбург)».

Як вбачається зі змісту Акту, відповідачем встановлено наступні порушення:

1. абз.3 п.п. 7.7.1, п.б п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", що полягає в тому, що TOB «САК Нікоагрокапітал» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 368000 грн.;

2. На порушення абз.3 п.п. 7.7.1, п.б п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду за вересень 2009 року на суму 5682 грн.

Суть порушення полягає в тому, що TOB "САК Нікоагрокапітал", згідно податкових накладних від 06.08.09 р. №80, від 19.08.09 р. №84, від 19.08.09 р. №86 відвантажено на адресу TOB "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" ріпак та ячмінь. На підставі цих даних відповідач зробив висновок, що підприємство-позивач не нарахувало ПДВ на суму 3339185,45 грн. на митній території України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ за серпень 2009 р.

Суд не погоджується з даним твердженням з огляду на наступне.

Висновки акту перевірки від 15.01.10 р №1187/23-35301768, ґрунтуються на акті перевірки від 09 листопада 2009 року № 1187 /23-35301768.

Актом про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за серпень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 р. по 31.08.2009 р., від 09.11.2009 р. за № 1187/23-35301768 встановлено: порушення абз.3 п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ САК "Нікагрокапітал" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 р. на суму 200 000 грн.; порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 , п.п.7.3.1,п.7.3, п.п. 7.4.5 п.7.4, абзацу 3 п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ САК "Нікагрокапітал" завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2009 р. на 5 494 грн.; порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1, 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ САК "Нікоагрокапітал", у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 264 911,40 грн., з яких 203 778 грн. основний платіж, 61 133,40 грн. штрафні ( фінансові ) санкції.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902301/0 від 24.11.2009 р., яким встановлено порушення абз.3 п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та податкове повідомлення-рішення № 0000912301/0 від 24.11.2009 р., яким встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1, 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". За результатами оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку відповідачем було прийнято рішення №0000912301/1 від 24.12.2009 року; №0000902301/1 від 24.12.2009 року.

З системного аналізу положень Закону України „Про податок на додану вартість", в тому числі тих, про порушення яких з боку позивача, зазначає відповідач в акті перевірки від від 15.01.10 р №1187/23-35301768 та податковому повідомленні -рішенні від 19.04.2010р. №00000440/0, вбачається наступне.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

А відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В контексті наведених норм права для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України „Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків або їх контрагентами за ланцюгом зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, ТОВ САК "Нікоагрокапітал" звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про скасування акту «Про результати виїзної позапланової перевірки» № 1187/2335301768 від 09.11.2009 року, визнання не чинними податкових повідомлень-рішень: № 0000912301/0 від 24.11.2009 р. № 0000902301/0 від 24.11.2009 р., визнання не чинними податкових повідомлень-рішень: №0000912301/1 від 24.12.2009 року; №0000902301/1 від 24.12.2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000912301/0 від 24.11.2009 р., № 0000902301/0 від 24.11.2009 р.,- повністю; визнано не чинними податкові повідомлення-рішення: №0000912301/1 від 24.12.2009 року; №0000902301/1 від 24.12.2009 року-повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року було скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2013 року № К/9991/9041/11 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року-скасовано. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року-залишено без змін.

Згідно постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року, судом встановлено, що «позивачем була допущена помилка при заповненні податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень 2009 р. та реєстру виданих податкових накладних за липень, серпень 2009 р., які позивач самостійно виправив, подавши до податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень - серпень 2009 р. Зняв з обсягів поставки 431 255 грн., в зв'язку з чим податкове зобов'язання з ПДВ на суму 86 251 грн. не виникло, зменшив обсяг поставки з 3 339 185 грн. на 2 780 305 грн. Залишок суми по рядку 2.1.- експортні операції складає 558 880 грн. Вантажна-митна декларація № ЕК - 10 № 500060736/9/003786 свідчить, що позивач -відправник товару, а отримувач товару - Альфред С. Топфер Інтернешенал, Гамбург, Німеччина, ячменю фуражного на суму 558 880,17 грн. Задекларовані у вантажно-митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 14.08.2009, р. в зв'язку з чим податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 667 837 грн. не виникло, оскільки при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить " 0" відсотків до бази оподаткування відповідно до п.6.2.ст.6 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".»

Відповідно до ч.1 статті 72 КАС України: «Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.»

Таким чином, зазначені обставини встановлені судом, а саме рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року, та не підлягають доказуванню.

За таких обставин, Позивачем не було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування та не завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, оскільки поставки чи продажу товару, резиденту України TOB Альфред С.Топфер Интернешенел (Україна), Позивачем не проводилось.

Крім того, Відповідач вказує на порушення податкового законодавства з боку контрагентів Позивача ПП "Агроекспо", TOB "Авто-СТАР".

Однак, зазначені висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивній думці інспектора, а не на достовірно встановлених фактах, що є протиправним.

Стаття 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування повідомлення - рішення від 25.01.2010 року №0000052301/0; - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до позовних вимог про визнання помилковими висновків акту «Про результати виїзної позапланової перевірки TOB «САК Нікоагрокапітал» від 15.01.10 р. №1187/23-35301768, зобов'язання Відповідача визнати право Позивача на відшкодування 368 000 грн. суми ПДВ, зобов'язання Відповідача надати відповідному органу державного казначейства Висновок на суму 368000 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В цих позовних вимогах позивач не оскаржує ні рішення суб'єкта владних повноважень , ні його дії чи бездіяльність.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів,5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, якщо такий спосіб захисту прав та інтересів передбачений нормами матеріального права. Чинним законодавством не передбачено право Державній податковій службі визнавати чи не визнавати операцію поставки, яка відображена в реєстрі податкових накладних неіснуючою, в зв'язку з відсутністю взаємовідносин між сторонами та визнавати право на відшкодування суми бюджетного податку на додану вартість.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення дії чи бездіяльність, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено право встановлювати будь-які факти.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем в сумі 6 грн. 80 коп., присуджуються йому відповідно до задоволених вимог в сумі 6 грн. 80 коп.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати повідомлення - рішення від 25.01.2010 року №0000052301/0.

Присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САК "Нікоагрокапітал" (ЄДРПОУ 35301768) судовий збір у сумі 6 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник