Постанова № 40586378, 19.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 вересня 2013 року Справа № 2а-3930/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2012 № 0003231720, № 0003241720, № 0003251720, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємцем ОСОБА_1 (Далі-Позивач) звернувся з адміністративним позовом про скасування рішень ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про застосування штрафних санкцій від 05.37.2012р. №0003231720, №0003241720, №0003251720.

Позивач вважає, що представники податкової служби провели перевірку всупереч вимогам діючого законодавства. Висновки акту перевірки не ґрунтуються на фактичних даних, є домислами та припущеннями.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, вважає, актом правомірно встановлено факт порушення податкового законодавства з боку позивача з дотриманням усіх необхідних вимог законодавства, тому прийняте за висновками перевірки рішення не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, встановив фактичні обставини справи на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності та дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на підставі ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями та відповідно до наказів ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 11.05.12 №437, від 22.05.12 №472 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки», від 06.06.12 №562 «Про продовження термінів документальної планової виїзної перевірки» проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.11, результати якої оформлено актом від 19.06.12 №426/17-208//НОМЕР_4.

На підставі акту перевірки від 19.06.12 № 426/17-208/НОМЕР_4 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.07.2012р. №0003231720, №0003241720, №0003251720.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2012р. №0003231720 (податок з доходів фізичних осіб) судом встановлено наступне.

Згідно акту, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26 грудня 1992 року зі змінами та доповненнями, з урахуванням п.22.10 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22 травня 2003 року зі змінами та доповненнями, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.10 по 31.12.10 - у сумі 2689,00 грн.; та завищення за податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік - у сумі 1570,25 грн. Сума донарахованого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб складає 1118,75 грн. (2689, 00 грн. - 1570, 25 грн.).

Так, підставою для нарахування даної сумі податку на доходи фізичних осіб з'явилося посилання п.2.2.1 Акту (арк.12 -13) на те, що за даними перевірки сума валового доходу від зайняття підприємницької діяльності за 2010р. складає 2365615,88 грн. в т.ч.: 2291387,23 грн. оплата отримана на розрахункові рахунки та 74228,65 грн. - оплата готівковими коштами.

Згідно нормами пунктів 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом від 22.12.2010 N 984 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772: акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку в порушення вимог порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом від 22.12.2010 N 984 відповідач не зазначив у акті перевірки первинні документи, які свідчать про отримання доходу готівковими коштами в сумі 74228,65грн. пославшись лише на факт витрачення ФОП ОСОБА_1, тому актом здійснено помилковий висновок про те, що витрачені ФОП ОСОБА_1 кошти є його виручкою, яка підлягає включенню до складу валового доходу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, а саме п.2.2.2 сума готівкових витрат в розмірі 24159,39 грн. яка була витрачена ФОП ОСОБА_1 на сплату послуг мобільного зв'язку (при наявності договору на отримання даних послуг), витрати пов'язані з придбання розхідних матеріалів та будівельних матеріалів які використовувалися для утримання та проведення поточних ремонтів орендованих приміщень (при наявності договорів оренди нежитлових приміщень, які використовують під склад та склад - магазин) були визначені такими що не пов'язані з господарською діяльністю.

Згідно ч.3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26 грудня 1992року-до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - Валовими витратами виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При виключенні зі складу валових витрат суму в розмірі 24159,39 грн. в порушення вимог ст.13 Декрету №13-92, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - відповідачем в акті перевірки, не наведені законні підставі, які свідчать про неправомірність віднесення даних витрат до складу валових витрат господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.13 Декрету, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Згідно п.2 ст.14 Декрету №13-92, оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; .матеріалів перевірок діяльності громадян , проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької ді.". и.пості відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

Слід зауважити, що відповідач в акті перевірки зазначив, що Позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 2689,00грн., однак згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2012р. №0003231720 по даному порушенню зазначена інша сума, а саме -1118,75 гри, на яку застосовано штраф в розміри 1022 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05.07.2012р. №0003231720 є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 05.07.2012 року №0003241720 судом встановлено таке.

Як вбачається з акту, перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами та доповненнями), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320 (далі по тексту Положення) встановлено, що згідно первинних документів (банківських виписок, видаткових накладних, чеків, прибуткових касових ордерів) наданих до перевірки, ФОП ОСОБА_1 отримано від постачальників товарів (робіт послуг) у період з 01.04.10 по 31.12.10 на загальну суму 2365615,88 грн. (без урахування ПДВ), в т.ч. за готівкові кошти в сумі 73718,70 грн. (без урахування ПДВ) (74228,65 грн. (загальна сума готівки, за яку закуплено товар за період з 01.04.10 по 31.12.10) - 509,95грн (сума розрахунків карткою за період з 01.04.10 по 31.12.10). За даними перевірки (згідно накладних, банківських виписок, чеків, прибуткових касових ордерів, наданих до перевірки), валовий дохід ФОП ОСОБА_1 за 2011 рік становить 4296100,15 грн. (без урахування ПДВ) (4260799,38 грн. (оплата від покупців, яка надійшла на розрахунковий рахунок ФОП згідно банківських виписок наданих до перевірки) +35300,77 грн. (77680,29грн (загальна сума готівкових коштів згідно чеків та приходних касових ордерів)- 42379,52грн. (частина суми, яка була знята з розрахункового рахунку на закупівлю товару). Джерело походження готівкових коштів на суму 35125,61 грн. перевіркою не встановлено (35300,77 грн. - 175,16 грн. (сума розрахунків карткою до моменту зняття коштів на закупівлю товару.)

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про те, що ці кошти надійшли до каси підприємця і мали бути оприбутковані.

Пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Згідно п.п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Таким чином, відповідачем фактично зроблено висновок про порушення порядку оприбуткування готівки шляхом підміни понять, оскільки було мова йде про порядок оприбуткування готівкової виручки від здійснення господарської діяльності, а не про порядок обліку витрат готівки

Однак Актом (арк.44) зазначено про порушення Позивачем вищеозначених вимог Положення у зв'язку із посиланням на витрачення позивачем готівкових коштів в сумі 108844,31 грн. в т.ч. - 73718,70 грн. за 2010рік та 35125,61 грн. за 2011 рік, що суперечить змісту вищевказаних пунктів Положення.

Крім того, вказуючи суму витрачених коштів в розміри 74228,65 грн. (п.2.2.1 Акту) джерело походження яких не встановлено (арк.12 -13) даним розділом Акту вказана інша сума - в розміри 73718,70 грн. яка не співпадає з вищеозначеною сумою.

Походження сумі в розміри 35125,61 грн. за 2011 рік є незрозумілим, Актом зазначено про те, що дану сума складає сума розрахунків платіжною карткою до моменту зняття коштів на закупівлю з банківського рахунку, однак дана сума не фігурує в розрахунках валових доходів та розрахунках валових витрат у попередніх розділах Акту.

На підставі викладеного, рішення від 05.07.2012 року №0003241720 щодо нарахування штрафу в розмірі 544221,55 грн. (108844,31 грн. х 5) здійснено протиправно, тому рішення підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2012р. №0003251720 (податок на додану вартість).

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.04.10 по 31.12.10 ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

За змістом вказаних норм п. 3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)»;

Пункт 4.1. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг))...»;

Пункт 7.3 . встановлює, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.12.11 ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п.п.185.1.а) п. 185.1 ст.185, п.п. 187.1.а) п. 187.1 ст.187 п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від №2755-УІ із змінами та доповненнями

Нормами статті 185 передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;»

А саме, по результатах перевірки повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за 2010р. зазначено про їх заниження в сумі 14846,00 грн. Підставою для встановлення даного порушення є посилання Акту на отримання готівкової виручки в розміри 74228,65 грн., однак як вказувалося вище (попереднім розділом акту) зазначено лише про витрачання позивачем готівкових коштів в даної сумі а ні отримання готівкової виручки в даній сумі.

Таким чином, даний факт вже був оцінений судом та зроблено висновок про невідповідність подібного трактування податкового законодавства відповідачем, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Також по результатах перевірки повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за 2011р. зазначено про заниження податкових зобов'язань в сумі 7060,00 грн.

Підставою для встановлення даного порушення з'явилося посилання Акту на те, що позивачем при отриманні в 2011р. доходів в готівкової формі не було здійснено оподаткування операції з поставки товарів податком на додану вартість в загальної сумі 35300,77 грн. (ПДВ 7060,00 грн.), що підтверджується даними наведеним в додатках №7,№11,№13 до акту.

Суд звертає увагу на той факт, що текст Акту в порушення вимог Порядку по оформленню результатів документальних перевірок…. не містіть посилань на первинні документи, які підтверджують даний факт, а вказані додатки до акту містять дані про суми витрат витрачених (сплачених) позивачем постачальникам, а ні про сумі доходів отриманих від покупців, у зв'язку з чим дані про понесені витрати не можуть свідчити про розмір отриманого доходу та спростовують дане посилання акту.

При відсутності інших посилань акту, які підтверджують факти отримання виручки в розмірі 35300,77 грн. вказане свідчить про безпідставність даного висновку акту.

По результатах перевірки правильності формування податкового кредиту з ПДВ актом зазначено про завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту за перевірений період на суму 13755,00 грн. в тому числі за 2010р. на суму 1775,00грн., за 2011р. на суму 11980,00грн.

Підставою для невизнання податкового кредиту актом зазначено те, що до складу податкового кредиту в сумі 13755,00 грн. віднесені сумі сплачені ФОП ОСОБА_1 у складі витрат не пов'язаних з господарської діяльністю. Судом вже досліджувався та встановлений факт, що до складу даних витрат відносяться витрати пов'язані зі сплатою послуг мобільного зв'язку (при наявності договору на отримання даних послуг), витрати пов'язані з придбанням розхідних матеріалів та будівельних матеріалів які використовувалися для утримання та проведення поточних ремонтів орендованих приміщень (при наявності договорів оренди нежитлових приміщень, які використовують під склад та склад - магазин), які відповідно до вимог діючого законодавства відносяться до складу витрат пов'язаних з господарської діяльністю та у відповідному розмірі до складу податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно вимог частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого на підставі акту від 19.06.12 № 426/17-208/НОМЕР_4, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2012р. №0003251720, тому зазначене рішення також підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2012 № 0003231720, № 0003241720, № 0003251720.

Присудити з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код 38790114) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) судовий збір у сумі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник