Постанова № 40585911, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3430/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва, в якому просить:

1. визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неподання висновку до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» помилково сплачених коштів у розмірі 117 068,20 грн.;

2. зобов'язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві скласти та подати для виконання до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва висновок про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 117 068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету;

3. стягнути з місцевого бюджету Голосіївського району на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 117 068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» та Київською міською радою, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.1999 року №167/669, було укладено договори від 04.04.2001 року на право тимчасового довгострокового користування землею та від 22.01.2001 про оренду земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року №5011-38/11826-2012 року встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04.12.2006, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Т.П. Петроліум» купило нежилі будівлі, які були придбані позивачем у Київської міської ради.

Разом з тим, після встановлення судом факту припинення договірних відносин (09.10.2012 року) між позивачем та Київською міською радою, товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» продовжувало сплачувати земельний податок та оренду плату по орендованим земельним ділянкам по березень 2013 року включно, у зв'язку з чим до бюджету було сплачено кошти у розмірі 129 941,61 грн.

Враховуючи сплату позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві штрафних санкцій з орендної плати за землю, на думку позивача, йому підлягає поверненню переплачена у період з 09.10.2012 по 24.04.2013 земельний податок та орендна плата у розмірі 117 068,20 грн.

Тому, позивач звернувся до податкового органу з листом № 123/12-13 від 02.12.2013 р. про повернення помилково сплачених коштів по орендній платі за землю у розмірі 110 214,58 грн. (сто десять тисяч двісті чотирнадцять грн. 58 коп.) та листом № 124/12-13 від 02.12.2013 р. про повернення помилково сплачених коштів по земельному податку у розмірі 6 853,62 грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 62 коп.), всього підлягає поверненню сума у розмірі 117 068,20 грн. (сто сімнадцять тисяч шістдесят вісім грн. 20 коп.).

Позивач листом № 02-01/14 від 17.01.2014 р. направив податковому органу всю інформацію щодо статусу земельних ділянок: кадастровий номер 8000000000:72:219:026 та кадастровий номер 78000000000:72:219:014, згідно з якою за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Інфокс» не є землекористувачем земельних ділянок: кадастровий номер 8000000000:72:219:026 та кадастровий номер 78000000000:72:219:014, а значить, не є платником земельного податку та орендної плати.

Крім того, податковий орган у відповідь на запити Позивача надав та підписав відповідні Акти взаєморозрахунків.

Так, згідно Акту № 5022-20 від 02.12.2013 р. станом на 02.12.2013 р. (а.с.24), позитивне сальдо Позивача по розрахунках з бюджетом по сплаті земельного податку становить 6 853,62 грн. та згідно Акту № 5024-20 від 02.12.2013 р. станом на 02.12.2013 р. (а.с.27), позитивне сальдо Позивача по розрахунках з бюджетом по сплаті орендної плати становить 110 214,58. грн. отже, податковим органом не заперечується існування помилково сплачених коштів Позивачем до бюджету, як землекористувачем земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 20, у розмірі 117 068,20 грн.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 06.12.2013 р. № 8405/10/26-50-15-03-12 повідомило, що відповідь на листи ТОВ «Інфокс» від 02.12.2013 р. про повернення помилково сплачених коштів, податковий орган зможе надати лише після одержання відповіді на свій запит від 06.12.2013 р. (щодо визначення статусу земельних ділянок), до Департаменту земельних ресурсів КМДА та Головного управління Держземагенства у м. Києві.

Однак, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду його заяви про повернення надміру сплачених коштів та не підготував відповідний висновок про повернення надміру сплачених коштів.

Вважаючи вказані дії протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Згідно із приписами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пунктів 288.1 і 288.2 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Так, позивач вказує,що він не є землекористувачем земельної ділянки та звертається з заявою до податкового органу про повернення йому надміру сплачених коштів.

Пунктом 5, 6, 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затвердженим наказом Державної податкової Адміністрації України, Міністерством юстиції України від 29.12.2010 за № 1386/18681 (надалі за текстом - Порядок взаємодії) визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, податковий орган всупереч вимог Податкового кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України не підготував, установлений законом строк, висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейські обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом допущена бездіяльність в цій частині, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання податковий орган розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про повернення помилково сплачених коштів та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви є обгрунтвоаними та підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не може зобов'язати відповідача скласти та подати для виконання висновок про повернення помилково сплаченого земельного податку та орендної плати, так як прийняття такого рішення відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Однак, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вимога про зобов'язання скласти висновок та подати його до виконання є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому вона задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про необгрунтованість вимоги про стягнення з місцевого бюджету Голосіївського району на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 117 068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати, оскільки вказана вимога є передчасною, так як для повернення органом казначейства відповідної суми коштів передбачена чітка процедура, зокрема необхідний висновок податкового органу про таке повернення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Державну податкову інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві розглянути заяву про повернення помилково сплачених коштів та надати висновок за результатами розгляду заяви.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її в частині та прийняти в цій частині нову постанову суду, якою задовольнити позов.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неприйняття рішення щодо повернення помилково сплачених коштів.

Зобов'язати Державну податкову інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про повернення помилково сплачених коштів та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" судовий збір у розмірі 702 (сімсот дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Н.Е. Старова

Повний текст виготовлено 23 вересня 2014 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Старова Н.Е.