Ухвала суду № 40585592, 16.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.09.2014 р. Справа№ 5015/5722/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу: Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

на: дії Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України"НАК "Нафтогаз України", м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м. Червоноград

про: стягнення 4 960 760,91 грн.

Представники

Від прокурора: не з'явився.

Від позивача: Рябова Г.В. - заступник начальника депертаменту (Довіреність № 33/10 від 30.12.2013р.)

Від відповідача: Сковронський Т.С. - представник (Довіреність №1389 від 30.07.2014р.)

Від суб'єкта оскарження: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", відповідно до якої скаржник просить суд:

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. за наказом господарського суду Львівської області від 14.11.2011 р. №5015/5722/11;

визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. за наказом господарського суду Львівської області від 14.11.2011 № 5015/5722/11 про стягнення з комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» заборгованості на користь ДК «Газ України» ПАК «Нафтогаз України», а саме: 3 804 291,52 грн. основного боргу, 448 753,38 грн. пені, 374 565,86 грн. інфляційних нарахувань, 140 827,28 грн. 3% річних;

зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 16.07.2014 р. скаргу прийнято судом та призначено до розгляду на 31.07.2014 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 31.07.2014 р. розгляд скарги відкладався.

В судовому засіданні представник скаржника подав Доповнення до скарги № 31/10-7482 від 12.09.2014 р., викладені у скарзі вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд скаргу задоволити.

Суб'єкт оскарження явки представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, пояснень по суті скарги суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду скарги.

З огляду на те, що суду представлено достатньо доказів для розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області.

В процесі розгляду скарги судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.11.2011 р. частково задоволено позовні вимоги Заступника прокурора Львівської області - Прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Київ в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Львів до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3 804 291,52 грн. основного боргу, 448 753,38 грн. пені, 374 565,86 грн. інфляційних втрат, 140 827,28 грн. 3 % річних, всього 4 768 438,04 грн., а також 25 500,00 грн. державного мита 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход державного бюджету.

14.11.2011 р. на примусове виконання вищевказаного рішення суду видано накази.

Як вбачається із матеріалів справи 01.02.2012 р. державним виконавцем Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31023739.

Враховуючи те, що КП «Червоноградтеплокомуненерго» було включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» станом на 28.11.2005 р., Постановою від 26.03.2012 р. виконавче провадження № 31023739 було зупинено.

11.06.2014 р. ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулося на адресу Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області із листом № 31/10-3667 про надання інформації щодо ходу виконавчого провадження № 31023739.

У листі-відповіді № 09-01-36/В-5/6183 від 24.06.2014 р. Відділ ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області повідомив стягувача, що 27.06.2012 р. виконавче провадження № 31023739 було закінчено згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ скеровано стягувачеві. Повторно наказ № 5015/572/11 від 14.11.2011 р. на виконання відділу ПВР не надходив і згідно даних ЄДРВП на виконанні не перебуває.

Скаржник вважає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого провадження від 27.06.2012 р. винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а дії державного виконаця є незаконними

На обгрунтування наведеного твердження скаржник зазначає, що внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» є підставою для зупинення виконавчого провадження згідно п. 3.7. ст. 3 вказаного Закону, однак не може слугувати підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Таким чином, за словами скаржника, державний виконавець неповністю дослідив підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Окрім того, скаржник стверджує, що в порушення вимог п. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. на адресу Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не направлялась.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши доводи представника скаржника, суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

У відповідності до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону).

Як встановлено судом на виконанні Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області перебував наказ Господарського суду Львівської області № 5015/5722/11 від 14.11.2011 р. про стягнення з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України» 3 804 291,52 грн. основного боргу, 448 753,38 грн. пені, 374 565,86 грн. інфляційних втрат, 140 827,28 грн. 3 % річних, всього 4 768 438,04 грн. (ВП № 31023739).

За змістом листа Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області № 09-01-36/В-5/6183 від 24.06.2014 р. 27.06.2012 р. виконавче провадження № 31023739 було закінчено згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ скеровано стягувачеві.

Пункт 9 ч. 1 ст. 47 Закону передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у вищенаведеній правовій нормі, державний виконавець складає акт (ч. 2 ст. 47 Закону).

У відповідності до ч. 3 ст. 47 Закону про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Ухвалами від 16.07.2014 р. та від 31.07.2014 р. суд вимагав від Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області надати матеріали виконавчого провадження та пояснення по суті заявленої скарги. Однак, зазначених вимог ухвал суду суб'єкт оскарження не виконав, доказів, які б підтверджували наявність підстав для винесення оскаржуваної постанови, а також доказів скерування такої постанови на адресу стягувача суду не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доводи скаржника про незаконність постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. за наказом господарського суду Львівської області від 14.11.2011 № 5015/5722/11, а також про неправомірність дій державного виконавця є обґрунтованими, суб'єктом оскарження не спростованими, а відтак скаргу в цій частині слід задоволити.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду, то суд вважає за необхідне скаргу в цій частині відхилити з наступних підстав.

Вищий господарський суд України у Постанові № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказав, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 Постанови).

Як вже зазначалося скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду. Проте, із врахуванням вищенаведеної позиції Вищого господарського суду України така вимога скаржника є передчасною, оскільки на момент розгляду скарги відсутній факт ухилення державного виконавця від вчинення виконавчих дій. До моменту визнання судом недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. дана постанова є чинною, а виконавче провадження закінченим. З моменту набрання законної сили даною ухвалою суду державний виконавець в силу закону зобов'язаний буде вжити заходів щодо виконання рішення суду, а неправомірність дій державного виконавця може бути оскаржена у визначеному законом порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 86, 121-2 ГПК України, ст.ст.34,36,49 Закону України "Про виконавче провадження", суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (м. Київ) задоволити частково.

2. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. ВП № 31023739 за наказом господарського суду Львівської області від 14.11.2011 р. №5015/5722/11.

3. Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. ВП № 31023739 за наказом господарського суду Львівської області від 14.11.2011 № 5015/5722/11.

4. В решті частині скаргу відхилити.

Суддя Ділай У.І.