Рішення № 40585553, 09.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12120/14 09.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»простягнення 81 708,41 грн.Суддя Шкурдова Л.М. за участю представників сторін:від позивачаГерич М.В. (довіреність № 21/02/14 від 21.02.2014);від відповідачаБориславський В.А. (довіреність № 436 від 30.12.2013).

СУТЬ СПОРУ:

18.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» про стягнення 81 708,41 грн. заборгованості за відпущені медикаментозні препарати застрахованим позивачем особам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 суддею Шкурдовою Л.М. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 15.07.2014.

У судовому засіданні 15.07.2014 судом оголошено перерву до 12.08.2014.

Ухвалою від 12.08.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача розгляд справи відкладено на 09.09.2014, строк розгляду спору, за клопотанням представника відповідача в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, подовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 09.09.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема, зазначив, що заявлені позивачем вимоги не охоплюються зобов'язаннями відповідача за договором, оскільки позивач порушив порядок здійснення розрахунків між сторонами, встановлений умовами договору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пані Аптека» (далі - Позивач, Замовник) та Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «Арма», правонаступником якого з 04.06.2010 є Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Арма», а з 17.05.2013 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арма» (далі - Відповідач, Виконавець) укладено Договір № А-155.08 про медикаментозне забезпечення застрахованих осіб (далі - Договір), відповідно до умов якого, Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався забезпечити медикаментами застрахованих осіб (далі - Клієнти). Відповідно до п.1.2. Договору, під медикаментами слід розуміти медикаментозні препарати та предмети одноразового використання медичного призначення, що зареєстровані в Україні та мають сертифікат якості.

Відповідно до п. 7.1. Договору, він набув чинності з дня підписання обома сторонами (20.10.2008) і діяв протягом одного року.

Згідно з п. 7.2. Договору, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії Договору за 20 днів до його закінчення, Договір вважається пролонгованим на той саме термін.

Відповідно до умов Договору, Виконавець зобов'язався забезпечувати Застрахованих осіб медикаментами згідно з умовами Договору, а Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з Виконавцем.

За твердженням Позивача, в період з вересня 2010 року по лютий 2011 року він, на підставі заявок, забезпечив Клієнтів Відповідача медикаментами на загальну суму 69 315,90 грн., та надав Відповідачеві для оплати такі документи:

1. Рахунок-фактура № 52 від 30.09.2010 на суму 1396,29 грн. та Зведений звіт за період з 01.09.2010 по 30.09.2010;

2. Рахунок-фактура № 53 від 30.11.2010 на суму 6990,65 грн. та Зведений звіт за період з 01.10.2010 по 27.10.2010;

3. Рахунок-фактура № 58 від 30.11.2010 на суму 9134,32 грн. та Зведений звіт за період з 01.11.2010 по 30.11.2010;

4. Рахунок-фактура № 61 від 31.12.2010 на суму 12588,82 грн. та Зведений звіт за період з 01.12.2010 по 31.12.2010;

5. Рахунок-фактура № 62 від 31.12.2010 на суму 459,44 грн. та Зведений звіт за період з 01.12.2010 по 31.12.2010;

6. Рахунок-фактура № 63 від 31.12.2010 на суму 634,15 грн. та Зведений звіт за період з 01.12.2010 по 31.12.2010;

7. Рахунок-фактура № 64 від 31.01.2011 на суму 5262,44 грн. та Зведений звіт за період з 01.01.2011 по 31.01.2011;

8. Рахунок-фактура № 65 від 31.01.2011 року на суму 4556,38 грн. та Зведений звіт за період з 01.01.2011 по 31.01.2011;

9. Рахунок-фактура № 66 від 31.01.2011 на суму 201,91 грн. та Зведений звіт за період з 01.01.2011 по 31.01.2011;

10. Рахунок-фактура № 67 від 28.02.2011 на суму 8299,78 грн. та Зведений звіт за період з 01.02.2011 по 28.02.2011;

11. Рахунок-фактура № 68 від 28.02.2011 на суму 197,89 грн. та Зведений звіт за період з 01.02.2011 по 28.02.2011;

12. Рахунок-фактура № 69 від 28.02.2011 на суму 12380,46 грн. та Зведений звіт за період 3 01.02.2011 по 28.02.2011;

13. Рахунок-фактура № 69 від 28.02.2011 на суму714,66 грн. та Зведений звіт за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

На підставі виставлених Позивачем рахунків Відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі 3 835,02 грн., а решта суми у розмірі 64 560,76 грн. залишилася неоплаченою.

З метою врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача 23.12.2011 направлено Претензію № 254, та 20.02.2013 - Претензію № 53, із доданими до них актами звірки взаєморозрахунків (копії претензій наявні у матеріалах справи). Зазначені претензії Відповідачем залишені без задоволення.

На підставі викладеного, Позивач звернувся за захистом порушених прав до суду із позовом до Відповідача про стягнення 81 708,41 грн. заборгованості, з яких 64 560,76 грн. боргу, 6 820,23 грн. інфляційних втрат, 5 668,43 грн. пені, 4 658,99 грн. три відсотки річних від простроченої суми боргу.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За умовами укладеного між сторонами Договору, Позивач зобов'язався забезпечити Клієнтів медикаментозними препаратами та предметами одноразового використання медичного призначення, що зареєстровані в Україні та мають сертифікат якості, а Відповідач зобов'язався оплатити надані медикаменти в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Позивач зобов'язаний забезпечувати Клієнтів медикаментами, що наявні в асортименті, після отримання заявки за формою, передбаченою Додатком 1 до Договору, від Відповідача. Заявка передається факсом або будь-яким іншим способом у письмовій формі. В окремих випадках відпуск медикаментів може бути здійснений після попереднього узгодження переліку препаратів з лікарем-координатором управління медичного асистансу Відповідача та наступним оформленням заявки на медикаменти.

Відповідно до п. 3.1. Договору Відповідач перераховує кошти на банківський рахунок Позивача не пізніше 10-ти банківських днів після отримання від нього звітно-фінансових документів: рахунку-фактури, зведеного звіту про відпущені медикаменти (форма - Додаток 2), видаткової накладної на відпущені медикаменти, копій заявок на медикаменти.

Крім того, положеннями п. 4.3.1. Договору передбачено, що Відповідач має право не оплачувати виконавцю фінансові рахунки за відпущені медикаменти при відсутності необхідних документів, зазначених в розділі 3 Договору, а п. 4.2.4. Договору зобов'язує Позивача подавати Відповідачеві вірно оформлену документацію для проведення взаєморозрахунків згідно з розділом 3 Договору.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, Позивач, надсилаючи Відповідачеві Претензії № 254 від 23.12.2011 та № 53 від 24.01.2013, в яких наголошує про необхідність погасити заборгованість, не долучив до них передбачених розділом 3 Договору документів, які б підтверджували факт надання послуг з медикаментозного забезпечення Клієнтів та їх вартість.

Натомість, зазначені претензії містять вимогу про оплату медичних препаратів, які відпускалися на підставі рецептів, а не заявок, передбачених умовами Договору.

У відповідь на Претензію № 58 від 24.01.2013 Відповідач Листом № 182/1 від 25.02.2013 повідомив Позивача про необхідність надання повного пакету документів, передбачених умовами Договору, для проведення розрахунків за надані медикаменти. Позивач, у свою чергу, не надав Відповідачеві зазначених ним документів. Дані документи не надані також і до суду.

Зазначені обставини свідчать про порушення Позивачем умов Договору в частині встановленого порядку відпуску медикаментів лише за узгодженою відповідачем заявкою та проведення розрахунків між сторонами.

На підтвердження факту існування заборгованості Відповідача Позивач надав суду документ під назвою «Графік погашення заборгованості по компанії «Пані Аптека», виходячи зі змісту якого, Відповідач протягом 25.10.2011 - 17.01.2012 мав сплатити Позивачеві заборгованість в сумі 59 791,16 грн.

Зазначений графік підписаний директором Департаменту медичного страхування Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Арма», Мартинюк В.Н., яка відповідно до наданих Відповідачем Наказу про прийняття на роботу № 33 від 08.09.2011 та Розпорядження № 09/1 від 15.09.2011 займає посаду Директора Департаменту медичного страхування Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Арма» та наділена повноваженнями на проведення переговорів з представниками медичних закладів та аптечних установ з питання врегулювання дебіторської та кредиторської заборгованості за договорами про надання медичних послуг та медикаментозного забезпечення застрахованих осіб.

Згідно з вимогами ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Крім того, у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через представника.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, (ст. 237 Цивільного кодексу України)

Положеннями ст.ст. 244, 246 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на договорі або акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 10.4.3. Статуту Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» в редакції від 19.05.2008, п. 10.4.3. Статуту Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» в редакції від 21.09.2009 та п. 13.7. Статуту Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» в редакції від 04.06.2010 (статути Відповідача, які були чинні з моменту підписання сторонами Договору, 20.10.2008, до моменту здійснення першого платежу відповідно до Графіку, 25.10.2011), правом представляти Відповідача без довіреності наділено лише Голову Правління.

Право на вчинення правочинів від імені Відповідача у всіх інших працівників Відповідача виникає лише за умови наділення їх відповідним обсягом повноважень на підставі довіреності за підписом Голови Правління.

В той же час, Позивачем не надано суду жодного документу, який міг би підтвердити повноваження директора Департаменту медичного страхування Мартинюк В.М. на здійснення представництва від імені Позивача.

Крім того, походження наданого Позивачем Графіка є невизначеним, оскільки в тексті документа немає посилань на те, в який період часу і в зв'язку з якими обставинами його складено, а зазначені у Графіку дати рахунків не співпадають з датами, вказаними на рахунках-фактурах, номери яких співпадають з номерами, зазначеними у Графіку.

Згідно з положеннями ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Положеннями абзацу 2 п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відтак, враховуючи наведені обставини, наданий Позивачем Графік погашення заборгованості не може бути розцінений судом в якості доказу, якій би підтверджував чи спростовував факт існування заборгованості Відповідача перед Позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи факт порушення Позивачем порядку здійснення розрахунків за Договором, суд дійшов висновку, що у Позивача відсутнє право вимоги на стягнення грошових коштів, і, відповідно, обов'язок Відповідача сплатити заявлену Позивачем заборгованість, не настав.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 15.09.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова