Рішення № 40585516, 16.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12584/14 16.09.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія»

про розірвання договору та стягнення 19 101,39 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (адвокат за Договором про надання адвокатських послуг від 17.07.2014р.);

від відповідача: Буділовський М.М. (пердставник за довіреністю від 07.01.2014р.).

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання Договору суборенди №ТМГ-09/480-12 від 03.09.2012р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія» (надалі також - відповідач) та стягнення з останнього суми боргу в розмірі 19 101,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не повернуто позивачу забезпечувальний платіж в розмірі 15 768,00 грн., перерахований останнім під час укладення Договору суборенди №ТМГ-09/480-12 від 03.09.2012р., та невикористану орендну плату в розмірі 3 333,39 грн., у зв'язку з відмовою позивача від договору.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі посилаючись при цьому на те, що розірвання договору можливе лише за погодженням обох сторін, а не однієї з сторін. Окрім того, відповідач зазначив, що договір не розірваний та діє до 03 вересня 2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі суддею Морозовим С.М., присвоєно справі №910/12584/14 та призначено справу до розгляду на 05.08.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. розгляд справи №910/12584/14 було відкладено до 19.08.2014р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Паламар П.І. від 19.08.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/12584/14 передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою від 19.08.2014р. суддею Коковим О.В. було прийнято до провадження справу №910/12584/14 та призначено до слухання на 09.09.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. Князькова В.В. справу №910/12584/14 було передано на розгляд судді Морозову С.М., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою суду від 09.09.2014р. матеріали справи №910/12584/14 були прийняті до провадження суддею Морозовим С.М., слухання призначено на 09.09.2014р.

В судовому засіданні 09.09.2014р. було оголошено перерву до 16.09.2014р.

В судовому засіданні 16 вересня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2012 року між позивачем (суборендар за Договором) та відповідачем (суборендодавець за Договором) було укладено Договір суборенди №ТМГ-09/480-12 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач передає, а позивач отримує у тимчасове платне користування (суборенда) частину нежитлового приміщення, яке знаходиться на території Торговельно-виставкового комплексу «Метроград», названого у подальшому «об'єкт суборенди».

Торговельно-виставковий комплекс «Метроград» знаходиться у місті Києві за адресою: 01004, м. Київ, ПТП №4, сектор «Б», має власну необхідну інфраструктуру, яка дозволяє позивачу використовувати «об'єкт суборенди» і здійснювати в ньому свою діяльність у відповідності із цілями та умовами даного Договору. Загальна площа «об'єкта суборенди» складає 21 ціла 60 сотих м.кв. і може бути змінена виключно за письмовою згодою сторін, що оформлюється у вигляді відповідної додаткової угоди до даного Договору. (п.п. 1.2., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору балансова вартість об'єкту оренди становить 110 981,02 грн., в тому числі ПДВ 18 496,84 грн.

Приймання-передача «об'єкта суборенди» здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. «Об'єкт суборенди» вважається переданим в суборенду з дати підписання акту приймання-передачі. (п.п. 3.1., 3.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку суборенди об'єкта, відповідно до умов цього Договору. Строк суборенди становить дванадцять місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі «об'єкта суборенди». Позивач має право на продовження строку суборенди виключно за письмовою згодою сторін з урахуванням умов цього договору та чинного законодавства. (п.п. 4.1., 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору місячний розмір плати за суборенду за цим Договором сторонами встановлюється у сумі 15 768,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 628,00 грн. Загальна щомісячна вартість, яка підлягає оплаті за цим Договором і включає в себе орендну плату та інші платежі, визначені цим Договором фіксується в акті здачі-приймання робіт (надання - послуг).

Плата за суборенду та послуги визначені п. 5.6. цього Договору здійснюється не пізніше 15 числа місяця, що передує орендному. Плата за користування «об'єктом суборенди» у перший повний календарний місяць, рівно як і передплата за користування «об'єктом суборенди» у місяці в якому передбачено його передачу позивачу (у випадку якщо передача «об'єкта суборенди» передбачена Договором після 15 числа місяця), - повинна бути внесена позивачем не пізніше наступного календарного дня, що слідує за днем підписання Договору. Крім цього, не пізніше наступного за днем підписання Договору календарного дня, позивач зобов'язаний перерахувати відповідачу суму у розмірі плати за суборенду за один календарний місяць, - як забезпечення виконання позивачем його зобов'язань за цим Договором по сплаті за суборенду, відшкодування витрат на комунальні послуги, сплати неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов'язань. У разі невикористання зазначеної суми протягом дії цього Договору на сплату відповідних прострочених грошових зобов'язань позивача - остання зараховується при остаточному розрахунку позивача по його грошових зобов'язаннях за цим Договором. (п. 5.5. Договору).

Позивач зобов'язаний відшкодовувати відповідачу пов'язані з «об'єктом суборенди» додаткові витрати на обслуговування об'єкта, що орендується (надалі - комунальні послуги). Вартість таких послуг додається до вартості плати за суборенду та сумарно зазначається в акті-приймання робіт (надання послуг). (п. 5.6. Договору).

Пунктом 7.2.2. позивач має достроково припинити цей Договір у випадках і на підставах, визначених чинним законодавством України.

Повернення відповідачу «об'єкта суборенди» здійснюється протягом 3 календарних днів з дати припинення дії цього Договору чи його дострокового розірвання. (п. 8.1. Договору).

Цей Договір може бути розірвано у будь-який момент за погодженням сторін. (п. 11.3. Договору).

На підставі п. 11.3. цей Договір може бути достроково розірваний у випадку направлення однією стороною (стороною-ініціатором) іншій стороні за 60 днів до дати розірвання письмового повідомлення про таке розірвання. (п. 11.4. Договору).

Додатковою угодою №1 від 10.09.2013р. до Договору сторони дійшли згоди доповнити Договір невід'ємним додатком №4 «Правила оренди в ТВК «Метроград».

Окрім того, Додатковою угодою №1 від 10.09.2013р. до Договору сторони змінили п. 4.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку суборенди об'єкта, відповідно до умов цього Договору. Строк суборенди становить 24 місяці і починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі «об'єкта суборенди».».

Додатком №1 до Договору сторонами узгоджено місцезнаходження «об'єкту суборенди» із чітким визначенням розмірів та кордонів на поповерховому плані Універсального торговельного центру «Метроград».

Додатком №2 до Договору узгоджено виключний перелік видів підприємницької діяльності, які будуть здійснювати позивач, на об'єкті суборенди (їх перелік), а саме, роздрібна торгівля.

Додатком №3 до Договору сторонами узгоджено виключний асортиментний перелік продукції/послуг по країнам виробникам та торговим маркам, який використовує позивач на «об'єкті суборенди».

Актом приймання-передачі частини Торгівельного центру «Метроград», яка надається у суборенду, згідно до Договору від 01.11.2012р. (надалі - Акт приймання-передачі) відповідач передав, а позивач прийняв 01 листопада 2012 року у тимчасове платне користування «об'єкт суборенди», згідно Додатку №1 до Договору.

На виконання вимог Договору позивачем було перераховано відповідачу забезпечувальний платіж в сумі 15 768,00 грн. відповідно до платіжного документа №799 від 14.09.2012р. на виконання виставленого відповідачем рахунку №5860 від 13.08.2012р.

Відповідачем під час дії Договору виставлялись позивачу рахунки на оплату орендних платежів на загальну суму 268 533,28 грн.:

- рахунок на оплату №6012 від 01.10.2012р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.11.2012р. по 30.11.2012р.;

- рахунок на оплату №6633 від 23.10.2012р. на суму 3 328,48 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. доплата;

- рахунок на оплату №72218 від 02.11.2012р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.12.2012р. по 31.12.2012р.;

- рахунок на оплату №7896 від 06.12.2012р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.01.2013р. по 31.01.2013р.;

- рахунок на оплату №562 від 11.01.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.02.2013р. по 28.02.2013р.;

- рахунок на оплату №1214 від 01.02.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.03.2013р. по 31.03.2013р.;

- рахунок на оплату №1760 від 28.02.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.04.2013р. по 30.04.2013р.;

- рахунок на оплату №2624 від 02.04.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.05.2013р. по 31.05.2013р.;

- рахунок на оплату №3772 від 30.04.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.06.2013р. по 30.06.2013р.;

- рахунок на оплату №4647 від 04.06.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.;

- рахунок на оплату №5406 від 04.07.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.08.2013р. по 31.08.2013р.;

- рахунок на оплату №6240 від 07.08.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.09.2013р. по 30.09.2013р.;

- рахунок на оплату №7058 від 06.09.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.10.2013р. по 31.10.2013р.;

- рахунок на оплату №7436 від 01.10.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.11.2013р. по 30.11.2013р.;

- рахунок на оплату №8303 від 29.10.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.;

- рахунок на оплату №9425 від 09.12.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.;

- рахунок на оплату №193 від 13.01.2014р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.;

- рахунок на оплату №990 від 10.02.2014р. на суму 12 916,80 грн. з призначенням платежу за суборенду з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

Позивач в рахунок оплати виставлених відповідачем рахунків на оплату було перераховано на користь останнього суму коштів в розмірі 268 533,28 грн.., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:

- платіжне доручення №819 від 12.10.2012р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р.;

- платіжне доручення №830 від 31.10.2012р. на суму 3 328,48 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. доплата;

- платіжне доручення №838 від 13.11.2012р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р.;

- платіжне доручення №862 від 11.12.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р.;

- платіжне доручення №880 від 14.01.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р.;

- платіжне доручення №916 від 14.03.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р.;

- платіжне доручення №895 від 12.02.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р.;

- платіжне доручення №933 від 11.04.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р.;

- платіжне доручення №950 від 13.05.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р.;

- платіжне доручення №986 від 13.06.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.;

- платіжне доручення №1014 від 15.07.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р.;

- платіжне доручення №1034 від 08.08.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.09.2013р. по 31.09.2013р.;

- платіжне доручення №1048 від 10.09.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р.;

- платіжне доручення №1065 від 14.10.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р.;

- платіжне доручення №1081 від 11.11.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.12.2013р. по 30.12.2013р.;

- платіжне доручення №1093 від 12.12.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.;

- платіжне доручення №1117 від 30.12.2013р. на суму 15 768,00 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.;

- платіжне доручення №1132 від 24.02.2014р. на суму 12 916,80 грн. з призначенням платежу за суборенду згідно Договору за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

Позивачем було направлено відповідачу лист №01-01 від 21.01.2014р., який останнім отримано 22.01.2014р. Відповідно до вказаного листа позивач повідомляє відповідача, що у зв'язку з погіршенням політичної ситуації поблизу розташування торгівельної точки у ТЦ «Метроград» та фарс-мажорними обставинами, позивач бажає достроково припинити дію Договору у зв'язку з тим, що з 01.02.2014р. відсутня можливості оплачувати орендну плату.

Листом №01-02 від 23.01.2014р. (лист отриманий відповідачем 23.01.2014р. згідно відмітки, що міститься на листі) позивач повідомляє відповідача про припинення Договору з 03.10.2013р. та просить забезпечити прийом-передачу «об'єкта оренди» з складанням відповідного акту приймання-передачі. Окрім того, позивач просив відповідача повернути забезпечувальний платіж в розмірі 15 768,00 грн. та орендну плату за лютий 2014р. в сумі 15 768,00 грн.

Листом №02-02 від 24.02.2014р. позивач просив відповідача перерахувати орендну плату за лютий 2014р. з 19 по 23 лютого 2014 включно, оскільки в ці дні ТЦ «Метроград» не працював у зв'язку з революційними подіями.

Листом №01/03 від 11.03.2014р. позивач знову просив відповідача забезпечити приймання приміщення. Окрім того, повідомив, що бухгалтер помилково перерахував відповідачу кошти у розмірі 12 916,80 грн.

У відповідь листом №138/09 від 11.03.2014р. відповідач вказує, що договір є продовженим у відповідності до ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки позивач оплатив суму оренду, тим самим він відмовився від бажання розірвати Договір.

У зв'язку з неповерненням позивачу відповідачем суми забезпечувального платежу та невикористаної орендної плати, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 11.3. та п. 11.4. Договору, як вже зазначалось вище, Договір може бути розірвано у будь-який момент за погодженням сторін. На підставі п. 11.3. цей Договір може бути достроково розірваний у випадку направлення однією стороною (стороною-ініціатором) іншій стороні за 60 днів до дати розірвання письмового повідомлення про таке розірвання. (п. 11.4. Договору).

Оскільки, як підтверджується матеріалами справи, а саме текстом п. 4.1. Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 до Договору від 10.09.2013р., строк дії Договору суборенди становить 24 місяці з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі «об'єкта суборенди», а оскільки вказаний акт підписаний сторонами 01.11.2012р., то строк дії Договору, погоджений сторонами, встановлено до 01.11.2014р.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У зв'язку з тим, що відповідач листом №138/09 від 11.03.2014р. не погодив з позивачем розірвання Договору, а одностороння відмова від договору у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України не допускається, позивач заявив в даній справі вимогу про розірвання укладеного між сторонами Договору.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Отже, із змісту наведених норм випливає, що за відсутності згоди (домовленості) сторін про розірвання договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду лише за наявності усіх підстав, передбачених договором або законом.

Однак, позивачем не доведено (не обґрунтовано) істотності порушення умов Договору відповідачем (ст. 651 Цивільного кодексу України), як і не доведено суду жодними доданими до справи доказами, істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження перебування у скрутному фінансовому положенні, виходячи з того, що у листі №01-01 від 21.01.2014р., останнім зазначено про відсутність можливості здійснювати оплату сум орендних платежів.

Саме лише посилання позивача на факт погіршення політичної ситуації поблизу розташування торгівельної точки у ТЦ «Метроград» не є доказом існування підстав одночасної наявності усіх умов, передбачених ст. 651 та ст. 652 Цивільного кодексу України, для розірвання Договору у судовому порядку, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві.

Таким чином, з огляду на викладене, вимога позивача в справі №910/12584/14 про розірвання Договору, укладеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія», з підстав передбачених ст. 651 та ст. 652 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму забезпечувального платежу в розмірі 15 768,00 грн. та невикористану суму орендної плати в розмірі 3 333,39 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме, висновком від 27.03.2014р. старшого ДІМ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Пирогова В.П. та начальника СДІМ 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Фоміна А.Л., 21.03.2014р. до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшло повідомлення гр. ОСОБА_1, щодо того, що охорона ТЦ «Метроград» не дає заявниці вивезти речі з бутіка. Зазначеним висновком встановлено, що в ході перевірки за вказаним викликом було встановлено, що конфлікт між охороною ТЦ «Метроград» та гр. ОСОБА_1 вичерпано та речі і обладнання з магазину вивезено. Претензії фінансового характеру має лише до гр. ОСОБА_7 та товариства, у якого орендувала приміщення.

Відповідно до 5.5. Договору у разі невикористання суми забезпечувального платежу протягом дії цього Договору на сплату відповідних прострочених грошових зобов'язань позивача - остання зараховується при остаточному розрахунку позивача по його грошових зобов'язаннях за цим Договором.

Як зазначалось вище, позивачем було перераховано на рахунок відповідача забезпечувальний платіж в розмірі 15 768,00 грн. на виконання виставленого відповідачем рахунку №5860 від 13.08.2012р., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №799 від 14.09.2012р.

З огляду на те, що станом на момент розгляду справи приміщення за адресою: 01004, м. Київ, ПТП №4, сектор «Б», повернуто позивачем відповідачу, а також, з врахуванням того, що у відповідача відсутні фінансові вимоги до позивача згідно умов Договору (щодо невиконання позивачем зобов'язань за Договором по сплаті за суборенду, щодо відшкодування витрат на комунальні послуги чи сплати неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов'язань), то у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу забезпечувального платежу в розмірі 15 768,00 грн.

Окрім того, зважаючи на те, що сума орендної плати позивачем за березень 2014 року була перерахована в повному обсязі, а саме розмірі 12 916,80 грн. (платіжне доручення №1132 від 24.02.2014р.), а фактично приміщення «об'єкту суборенди» позивачем звільнено 23.03.2014р., то відповідачем має бути повернута позивачу частина суми орендної плати за вказаний місяць оренди в сумі 3 333,39 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач, у строк визначений листами позивача, вимогу щодо повернення коштів в розмірі 19 101,39 грн. (сума забезпечувального платежу в розмірі 15 768,00 грн. + невикористана сума орендної плати в розмірі 3 333,39 грн.) не виконав.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на час винесення даного рішення відповідачем кошти в розмірі 19 101,39 грн. на рахунок позивача перераховано не було, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 101,39 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання грошових зобов'язань перед позивачем щодо повернення останньому коштів забезпечувального платежу та невикористаної суми орендної плати.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/12584/14 позовні підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми забезпечувального платежу в розмірі 15 768,00 грн. та суми невикористаної орендної плати в розмірі 3 333,39 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, у розмірі 1 827,00 грн., покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія» (код ЄДРПОУ 24096743, адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 03142, АДРЕСА_1) суму забезпечувального платежу в розмірі 15 768,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 00 копійок), суму невикористаної орендної плати в розмірі 3 333,39 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 39 копійок) та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.09.2014р.

Суддя С.М. Морозов