Рішення № 40585481, 24.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.14 Справа № 904/5978/14

За позовом закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №10", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 314 767,03 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Мягка Л.О., довіреність б/н від 21.01.2014

від відповідача: Биковский М.Ю., довіреність б/н від 22.01.2014

Присутні: ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 22.08.1997, ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 25.10.1996

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №10" (надалі - Відповідач) про стягнення 1 314 767,03 грн. за договором №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011 (надалі - Договір).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, відстрочено закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" сплату судового збору за подання позовної заяви до прийняття господарським судом рішення по даній справі.

В судовому засіданні 08.09.2014 оголошувалась перерва до 15.09.2014 в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого Договору, а саме - порушення строків повернення фінансової допомоги. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011, копію платіжного доручення №817 від 18.02.2011.

Позивач керуючись п.п. 3.1, 4.2 названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, суму боргу в розмірі 1 000 000,00 грн., пеню в сумі 84 054,70 грн. за загальний період прострочення з 28.01.2014 по 28.07.2014, інфляційні втрати в сумі 132 000,00 грн. та 3% річних в сумі 98 712,33 грн.

Відповідач 05.09.2014 надав відзив на позов вих. №б/н від 04.09.2014, в якому просить застосувати строк позовної давності, оскільки Позивач звернувся до господарського суду за захистом свої прав з порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч.1 ст. 257 Цивільного кодексу України та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12.09.2014 Позивач здав до канцелярії суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких просить визнати причини пропуску закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" позовної давності поважними та задовольнити позовні вимоги.

15.09.2014 ОСОБА_4 подав клопотання про вступ у справу у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача. Суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_4 виходячи з наступного.

Пунктом 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Судом встановлено, що з матеріалів справи жодним чином не вбачається, як рішення в даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_4

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Зі змісту даного клопотання вбачається, що ОСОБА_4, як акціонер закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА", просить залучити його у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, посилаючись на те, що предмет розгляду даної справи є господарські відносини, які виникли в період виконання останнім повноважень генерального директора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА".

Враховуючи, що даний спір виник не з корпоративних відносин, та беручи до уваги той факт, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2013 порушено провадження у справі №904/5207/13 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шистопала П.М., а отже відповідно до статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута, суд вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 в обґрунтування свого клопотання, не містять підстав, які б свідчили про необхідність залучення його до участі у справі №904/5978/14 в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

В судовому засіданні 15.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №10" (надалі- Відповідач, Сторона-1), закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" (надалі - Позивач, Сторона-2) та приватним підприємством "Золодар" (надалі - Поручитель) було укладено договір №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі-Договір), відповідно до умов якого Сторона-2 надає Стороні-1 поворотну фінансову допомогу, а Сторона-1 зобов'язується повернути грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1 000 000,00 грн. без ПДВ, в строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати підписання Договору. Поворотна фінансова допомога надається на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони-1 з поточного рахунку Сторони-2, дата повернення може бути змінена Стороною-2 у вигляді вимоги про її повернення до Сторони-1, яка подається не пізніше ніж за 15 робочих днів до нової дати повернення на вимогу Сторони-2. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб Сторони-1 відповідно до статутних цілей його діяльності.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Сторони-2, або не пізніше 15.04.2011.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2 в установі банку або будь-яким іншим незабороненим законодавством України шляхом за погодженням Сторін. У разі прострочення Стороною-1 своїх зобов'язань за Договором Сторона-2 має право на свій розсуд пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя чи Сторони-1 або обом сторонам одночасно, повідомивши Поручителя про прострочення Стороною-1 своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до розділу 7 Договору Сторона-2 має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Сторону-1 за 15 робочих днів. Сторона-1 має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Сторони-2.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до дати повернення допомоги в повному обсязі. (п. 8.1 Договору).

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №817 від 18.02.2011, проте Відповідач кошти у встановлений Договором строк не повернув.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн., пені в сумі 84 054,70 грн. за загальний період прострочення з 28.01.2014 по 28.07.2014, інфляційних втрат в сумі 132 000,00 грн. та 3% річних в сумі 98 712,33 грн.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наданий Позивачем договір №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений пеками Сторін; грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. були перераховані Позивачем Відповідачу 18.02.2011, що підтверджується платіжним дорученням №817 від 18.02.2011, а отже Договір є укладений.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

На виконання умов договору Позивач 18.02.2011 перерахував на поточний рахунок Відповідача грошові кошти (поворотну фінансову допомогу) у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №817 від 18.02.2011.

Відповідно до п. 3.1 Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Сторони-2, або не пізніше 15.04.2011.

Отже Відповідач мав повернути грошові кошти (поворотну фінансову допомогу) у розмірі 1 000 000,00 грн. до 15.04.2011 включно, проте Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, грошові кошти не повернув, в зв'язку з чим сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 1 000 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача основного боргу (поворотної фінансової допомоги) у розмірі 1 000 000,00 грн. є обґрунтованими.

В той же час, Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013, позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність с інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (ст. 3 Господарського кодексу України).

В силу п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Сторони -2, або не пізніше 15.04.2011.

В силу ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи п. 3.1 Договору, який вказує, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 15.04.2011, вбачається, що строк позовної давності сплив 15.04.2014, в той же час, позовна заява закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" подана до суду 28.07.2014, тобто Позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав із порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги той факт, що Відповідачем (у відзиві на позов) заявлено клопотання про застосування строку позовної давності і судом встановлено, що строк позовної давності по стягненню заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн. по договору №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011 сплив, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Письмові пояснення Позивача, викладені у додаткових поясненнях до позовної заяви, щодо поважності пропущення закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" строку позовної давності, судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються матералами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 98 712,33 грн. 3% річних та 132 000,00 грн. інфляційних втрат, за загальний період прострочення з 15.04.2011 по 28.07.2014.

В той же час, відповідно до п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013, зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу); так само у разі спливу позовної давності за вимогою про повернення безпідставно набутого майна (статті 1212, 1213 ЦК України) спливає й позовна давність за вимогою про відшкодування доходів від такого майна (стаття 1214 названого Кодексу).

Враховуючи той факт, що господарським судом встановлено, що Позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011, позовні вимоги в частині стягнення 98 712,33 грн. 3% річних та 132 000,00 грн. інфляційних втрат також задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Пунктом 4.2. Договору Сторони передбачили, що у разі неповернення Відповідачем фінансової допомоги у строк встановлений Договором, останній сплачує на користь Позивача пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував пеню у розмірі 84 054,70 грн. за загальний період прострочення з 28.01.2014 по 28.07.2014.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач мав повернути грошові кошти (поворотну фінансову допомогу) в строк до 15.04.2011 включно (відповідно до п. 3.1. Договору), отже прострочення виконання зобов'язання повернення грошових коштів за договором №1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011 виникло з 16.04.2011, в той же час Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 84 054,70 грн. за загальний період прострочення з 28.01.2014 по 28.07.2014, тобто з порушенням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині судом відмовлено.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягнути з Позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Панікахи, будинок 2, код ЄДРПОУ 30540020) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 26 295,34 грн. (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 34 копійки) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.09.2014.

Суддя А.Є. Соловйова