Ухвала суду № 40585046, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7864/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С. К. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О, Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Кіча А. І., представника відповідача Шкодича Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаті" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаті" до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 72426552206, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітаті» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 72426552206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 14.05.2014 р. за результатами позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті», код за ЄДРПОУ 33102834, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 15.11.2013 р. № 09857000 з компанією ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація) згідно листа ПАТ «Міський Комерційний Банк» від 05.03.2014 р. №17.4/284 (вх.. ДПІ від 11.03.2014 р. №12938/10) складено Акт № 409/26-55-22-06/33102834, яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України, на загальну суму 133226000, 00 рос. руб. за договором від 15.11.2013 р. № 09857000 з компанією ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація).

28.05.2014 р. на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 72426552206, яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 1 658 257,05 грн.

Так між позивачем та компанією нерезидентом ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація) укладено контракт від 15.11.2013 р. № 09857000 на поставку товару (турбогенератор).

За період з 15.11.2013 р. по 06.05.2014 р., згідно з наданою до перевірки випискою банку ПАТ «Міський Комерційний Банк» з валютного рахунку позивача 25.11.2013 р. перераховано валютні кошти на користь компанії ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація) у загальному розмірі 76095600,00 рос. руб. (еквів. 18484382,20 грн.), що становить 60 % від ціни контракту, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару - 23.02.2014 р.

За перевіряємий період та станом на винесення спірного податкового повідомлення рішення (28.05.2014 р.) товар (турбогенератор) від компанії ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація) на територію України не надійшов.

Також, в акті перевірки зазначено, що до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №358 (вих.. від 02.04.2014 №4122-08/358) на продовження термінів розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за договором від 15.11.2013 р. № 09857000 з компанією ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація) на суму 76095600,00 рос.руб з 25.03.2014 р. до 31.07.2014 р.

Враховуючи вищенаведене, відповідач в акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме не надходження товару за період з 24.02.2014 р. по 24.03.2014 р. - 29 днів, за договором від 15.11.2013 р. №09857000 з компанією ОАО НПО «ЭЛСИБ» (Російська Федерація).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанови НБУ від 14.11.2013 № 453, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 р. за № 1951/24483, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Моментом здійснення експорту (імпорту), згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, строк поставки товару згідно доповнення № 1 до контракту від 15.11.2013 № 09857000 - до 31.07.2014 р. (а. с. 39).

В апеляційній скарзі апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що у спірних правовідносинах термін «відстрочення поставки товару», що є необхідною умовою для нарахування пані, місця не мав.

Натомість, колегія суддів зауважує, що відстрочення поставки товару в розумінні вище процитованих норм означає для позивача будь-яку дату, що слідує за виконанням зобов'язання по оплаті товару, що в тому числі, може включати укладення додаткових угод щодо відстрочення виконання умов контракту з боку продавця, що має на увазі позивач, але не виключно.

Крім того, позивачем правильно здійснено посилання на ст. 712 ЦК України, яка, поміж іншого, визначає договір поставки як такий, внаслідок укладення якого покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а не навпаки.

Також, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем неправильно визначено для розрахунку, а судом першої інстанції не досліджено суму з якої має розраховуватись пеня.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено розмір пені: 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

На думку апелянта вартість недопоставленого товару становить ціну контракту, оскільки товар не поставлено позивачу у визначений в акті перевірки строк у повному обсязі.

Колегія суддів не приймає такі доводи апелянта в якості належних з огляду на те, 90-денний строк обчислюється з моменту перерахунку певної суми коштів.

Оскільки позивачем було перераховано аванс у розмірі 60 % від ціни контракту, а 40 % оплачено не було, то у відповідача відсутні будь-які правові підстави для визначення моменту початку перебігу 90 днів для поставки товару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, факт відсутності поставки товару у період з 24.02.2014 р. по 24.03.2014 р. позивачем не заперечується, так само як і факт сплати 60% за поставлений товар 25.11.2013 р.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, спірне ППР є правомірним та скасуванню не підлягає.

Натомість, як вбачається зі стор. 4 акту перевірки (а. с. 71), відповідач вказав наступний термін прострочення: з 24.02.2014 р. по 24.03.2014 р. - 29 днів.

Однак, кількість днів за вказаний період становить 32 дні, внаслідок чого колегія суддів приходить до висновку про недонарахування відповідачем суми пені ще за 3 дні прострочення.

Незважаючи на це, колегія суддів не вбачає можливим вирішити питання про донарахування не донарахованих сум пені з огляду на межі позовних вимог та доводів апеляційної скарги, дискреційність повноважень податкового органу з цих питань, а також той факт, що вказані дії з боку суду апеляційної інстанції погіршать становище позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаті" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаті" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 72426552206 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.