Вирок № 40583989, 17.09.2014, Тростянецький районний суд Сумської області

588/1178/14-к

1-кп/588/103/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2014 Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Маслова В.В., за участю секретаря - Кучмій Д.В., прокурора - Авершиної І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Станова Тростянецького району, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

14.01.2010 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 317 КК України до покарання: за ч.2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, за ч.2 ст. 317 КК України до 240 годин громадських робіт, на підставі ч.3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу та громадських робіт визначено виконувати самостійно;

29.04.2010 Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання по вироку Тростянецького районного суду Сумської області від 14.01.2010 року та остаточно визначено покарання у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 07.06.2014 близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність власних дій, відкрито вихопив із одягу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_3, грошові кошти в сумі 100 (сто) гривень, чим завдав потерпілій майнової шкоди на зазначену суму.

Після чого ОСОБА_1 зник з місця події, та маючи фактичну можливість розпорядитися викраденим майном, викинув грошові кошти в сумі 100 гривень в районі кладовища с. Станова.

Крім цього, ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставин.

Так, 23.12.2013 постановою Ковпаківського районного суду м. Суми відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 ( один) рік та визначено обмеження: прибувати на реєстраційну відмітку в період нагляду кожну 1,2,3,4 суботу щомісяця з 09.00 год. до 12.00 год. в РВ УМВС за місцем проживання;

заборона виходу з квартири чи приватного домоволодіння, вибраного для мешкання, після 22 години і до 6 години ранку наступного дня без отримання на те письмового дозволу керівництва ОВС;

заборона виїзду за межі населеного пункту місця проживання на постійне чи тимчасове проживання без письмового дозволу керівництва ОВС.

заборона знаходитися в ресторанах, кафе, барах, магазинах і інших громадських місцях, де здійснюється реалізація алкогольних напоїв на розлив, а також заборона перебування на вокзалах і в аеропорту за місцем проживання.

03.03.2014 року ОСОБА_1 оголошено постанову про встановлення щодо нього адміністративного нагляду та під підпис попереджено про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

03.03.2014 року ОСОБА_1 був поставлений на облік як особа, до я кої застосовано

адміністративний нагляд Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області.

Однак, не зважаючи на встановлення адміністративного нагляду, ОСОБА_1 зранку 24 червня по вечір 26 червня 2014 року, самовільно, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, ігноруючи обмеження визначені Ковпаківським районним судом м. Суми, залишив місце постійного проживання, а саме АДРЕСА_1, та без дозволу керівника органу внутрішніх справ, виїхав до м. Суми, чим порушив правила адміністративного нагляду та ухилився від адміністративного нагляду.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду неодноразово змінював свої показання, щодо обставин вчинених ним дій по першому епізоду пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України. Так спочатку визнаючи вину у вчиненні вказаного злочину за обставин встановлених судом ОСОБА_1 зазначив, що дійсно він 07.06.2014 близько 22 години, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_2, спочатку почав чіплятись до раніше знайомої ОСОБА_2, а потім вихопив із її одягу грошові кошти в сумі 100 гривень та пробігши від вказаного домогосподарства декілька десятків метрів викинув їх біля кладовища. В ході надання подальших своїх показань суду обвинувачений зазначив, що не пам'ятає цих обставин внаслідок того, що в час коли вони відбувались він знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння. Зрештою, обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що не визнає свою вину у вчиненні вказаного злочину, а грошові кошти в сумі 100 грн. він не викрадав, а потерпіла віддала йому їх добровільно, для того щоб він ще придбав спиртних напоїв.

В той же час, допитаний як обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду визнав сою вину за другим епізодом пред'явленого обвинувачення за ст. 395 КК України зазначивши, що він будучи обізнаним, про те що 23.12.2013 постановою Ковпаківського районного суду м. Суми відносно нього було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік та визначено обмеження зокрема щодо заборони виїзду за межі населеного пункту місця проживання на постійне чи тимчасове проживання без письмового дозволу керівництва ОВС, самовільно залишив місце постійного проживання, а саме АДРЕСА_1, та без дозволу керівника органу внутрішніх справ, виїхав до м. Суми. Свої дії обвинувачений пояснив тим, що побоювався залишатись в АДРЕСА_1 через погрози зі сторони родичів потерпілої ОСОБА_2.

При визначенні доведеності пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України суд критично оцінює його показання надані в ході судового розгляду та вважає, що їх суперечливість обумовлена значним рівнем алкогольного сп'яніння обвинуваченого у момент вчинення злочину.

Натомість суд дійшов висновку, що його вина у вчиненні вказаного злочину за обставин встановлених судом повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Зокрема, згідно показань допитаної в ході судового розгляду справи потерпілої ОСОБА_2 07.06.2013 вона після відпочинку у своєї знайомої ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_5, близько 22 год. поверталась до себе додому. В цей час, не далеко від вказаного домогосподарства на неї з заду напав ОСОБА_1 та ударивши рукою по обличчю повалив її на землю. Далі він почав зривати з неї одяг, а саме шорти та труси, розірвав ліфчик, із якого потім вихопив належні їй 100 грн. Також із себе ОСОБА_1 зняв шорти. Злякавшись того, що він почне її ґвалтувати вона почала голосно кричати у зв'язку із чим на крик вибігли ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вони стягнули із неї ОСОБА_1, який підвівшись почав тікати. ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона повідомила, що ОСОБА_1 забрав у неї 100 грн. через, що вони побігли його наздоганяти та повернувшись віддали їй викрадені кошти.

Вказані показання потерпілої суд вважає послідовними та такими, що узгоджуються з показаннями допитаних свідків.

Так, згідно показань допитаної в ході судового розгляду свідка ОСОБА_3 її знайома ОСОБА_2 дійсно перебувала у неї в дома 07.06.2013 де вони відпочивали та вживали спиртні напої. В ході спілкування ОСОБА_2 зазначала, що має у верхньому одязі 100 грн. Близько 22 год. вона вирішила лягати спати, а ОСОБА_2 повідомила, що йде до дому. В цей час до них у

господарство зайшов ОСОБА_1 та одразу вийшов на вулицю. Вже на наступний ранок від сусідів їй стало відомо, що останній здійснив напад на ОСОБА_2

Допитаний в ході судового розгляду як свідок ОСОБА_3 повідомив, що 07.06.2013 він знаходився в АДРЕСА_5, де відпочивав із своїм товаришем ОСОБА_5 та його дівчиною ОСОБА_6 У вечірній період часу ОСОБА_6 вийшла з будинку та повернувшись через деякий час повідомила, що на вулиці хтось кричить про допомогу і попросила вийти подивитись. Коли вони вийшли з ОСОБА_5 на вулицю, то побачили, що по вул. Лебединська біля подвір'я сусідів, під березою на землі лежали раніше йому знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Вони обоє частково були без одягу. У ОСОБА_1 були спущені шорти та труси, а у ОСОБА_2 також до колін були спущені шорти та труси. Обоє вони були в нетверезому стані. ОСОБА_2 чинила спротив та намагалась відштовхнути ОСОБА_1 Коли ОСОБА_1 побачив їх, то піднявся із землі та почав одягатися. Вони сказали йому, щоб він йшов звідти, що він і зробив. Після цього ОСОБА_2 також піднялася із землі та почала одягатися, вона плакала та сказала, що ОСОБА_1 забрав у неї гроші у сумі сто гривень, у зв'язку із чим він (свідок ОСОБА_3) з ОСОБА_5 побігли навздогін за ОСОБА_1, а коли наздогнали його, сказали, щоб він повернув гроші, які забрав у ОСОБА_2 На це ОСОБА_1 сказав, що ніяких грошей він не брав у неї, при цьому вивернув свої кишені, у яких дійсно коштів не було. Після цього ОСОБА_6 пішла по шляху, яким рухався ОСОБА_1, та біля кладовища в траві знайшла купюру номіналом 100 грн., яку вони повернули ОСОБА_2

Допитані в ході судового розгляду як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали показання аналогічні показанням ОСОБА_3

Вказані показання свідків, на думку суду, повністю спростовують показання обвинуваченого, щодо його не винуватості у вчиненні злочину за першим епізодом пред'явленого йому обвинувачення.

В той же час, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК України за обставин встановлених судом крім його власних показань повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, відповідно до ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.12.2013 відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 ( один) рік та заборонено виїжджати за межі населеного пункту місця проживання на постійне чи тимчасове проживання без письмового дозволу керівництва ОВС.(а.с.13)

Відповідно до довідки Сумської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області від 03.03.2014 ОСОБА_1 було оголошено постанову про встановлення щодо нього адміністративного нагляду та під підпис попереджено про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. (а.с.11)

Згідно журналу контролю за прибуттям та постановленням на облік раніше судимих осіб, а також рапортів дільничних інспекторів міліції Тростянецького РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 порушив обмеження встановлені ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.12.2013 та не з'являвся на реєстраційні відмітки у період з 19.04.2014 по 05.07.2014 і неодноразово не знаходився за місцем свого проживання протягом строку дії адміністративного нагляду. (а.с.18-28)

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненому доведена повністю, а його дії кваліфікує:

за ч. 2 ст. 186 КК України, так як своїми умисними протиправними діями, які виразилися у викраденні майна потерпілої ОСОБА_1 вчинив злочин - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно;

за ст. 395 КК України, так як своїми умисними протиправними діями, які виразилися у порушенні правил адміністративного нагляду ОСОБА_1 вчинив злочин - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який вину свою визнав частково, раніше судимий, не одружений, не працюючий, згідно довідки характеристики за місцем проживання характеризується негативно, а тому суд вважає за доцільне призначити йому

покарання:

за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі;

за вчинення злочину передбаченого ст. 395 КК України у виді арешту.

Остаточно обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому пом'якшуючих вину обставин судом виявлено не було.

Обставиною, що обтяжує покарання при вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України, та призначити йому покарання:

за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за вчинення злочину передбаченого ст. 395 КК України у виді арешту строком на 4 місяці;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання тобто з 09.07.2014 із врахуванням того, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Маслов