Рішення № 40583279, 18.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/13343/14 18.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13343/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - компанія ВАРНІЕЙТ ЛІМІТЕД (VARNIATE LIMITED), м. Тортола, Британські Віргінські острови,

про стягнення 894 566,96 грн.,

за участю представників:

позивача - Шири О.В. (довіреність від 03.06 2014 №б/н) ;

відповідача - Гавриленка Д.А. (довіреність від 25.07.2014 б/н);

Троцюка О.В. (довіреність від 02.06.2014 б/н);

третя особа - Ложечника Ю.А. (довіреність від 21.07.2014 №78АА7101184);

ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 10.06.2010 НОМЕР_1).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (далі - ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест» (далі - ТОВ «Петрохолдинг-Інвест») 894 566,96 грн. заборгованості, з якої: 447 283,48 грн. безпідставно набутих та збережених грошових коштів; 447 283,48 грн. штрафу.

Позов мотивовано тим, що:

- 28.12.2012 ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" (орендодавець) та ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" (орендар) було укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 28-12-АМ, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за № 19335 (далі - Попередній договір), за умовами якого відповідач зобов'язався, зокрема, укласти з позивачем у майбутньому основний договір (далі - Основний договір) оренди нежитлового приміщення або їх сукупності загальною орієнтованою площею 3 997,1 кв.м., розташовані у будівлі громадського центру з гостьовою автостоянкою (Торгівельно-розважального центру «Мармелад» (далі - ТРЦ)) за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; Основний договір мав був укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально не пізніше п'яти календарних днів з моменту реєстрації орендодавцем права власності на нерухоме майно (пункт 1.1 попереднього договору); на виконання пункту 1.8 Попереднього договору ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" перерахувало відповідачу 447 283, 48 грн. гарантійного платежу; ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" не виконало своїх зобов'язань за Попереднім договором, не уклавши з позивачем Основний договір через 5 днів після реєстрації права власності (до 05.08.2013); внаслідок невиконання умов Попереднього договору він припинився, а тому стягненню з відповідача підлягає 447 283, 48 грн. безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), а також 447 283, 48 грн. штрафу, передбаченого пунктом 1.9 Попереднього договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 порушено провадження у справі.

Компанія ВАРНІЕЙТ ЛІМІТЕД (VARNIATE LIMITED, далі - Компанія) 08.08.2014 подала суду клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з огляду на таке: 20.02.2013 на виконання Попереднього договору відповідачем та позивачем було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір оренди); згідно з пунктом 1.1. Договору оренди ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" передає, а ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" приймає у тимчасове оплатне користування нерухоме майно - приміщення, конкретне розташування та характеристики якого визначені додатком № 1 до Договору оренди ("Технічна специфікація Приміщення"); 07.03.2013 відповідачем та позивачем було підписано акт приймання - передачі приміщення в оренду, відповідно до якого ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" передало, а ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" прийняло в користування нежитлове приміщення загальною площею 4098,2 кв. м. для здійснення господарської діяльності; 31.07.2013 відповідачем та Компанією було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого Компанія отримала у власність групу приміщень загальною площею 6990,10 кв. м.; 10.09.2013 відповідачем та Компанією було укладено договір про поділ нерухомого майна, на підставі якого сторони розподілили нерухоме майно, яке було об'єктом прав спільної часткової власності і як наслідок Компанія набула у приватну власність групу приміщень, до яких належать і приміщення загальною площею 4098,2 (чотири тисячі дев'яносто вісім цілих дві десятих) квадратних метрів, якими користується позивач на підставі Договору оренди; відтак, до позивача перейшли права та обов'язки орендодавця за Договором оренди, в тому числі право на отримання орендної плати та інших платежів, передбачених Договором оренди; позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем ніби-то не було виконано вимоги Попереднього договору, як наслідок не було укладено Основний договір; дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач в іншому судовому процесі (справа № 910/14259/14 за позовом ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" до ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" про визнання Договору оренди недійсним), в якому Компанія є учасником судового процесу, просить визнати Договір оренди недійсним, чим підтверджує факт його укладання; позивач в листуванні з Компанією підтверджує факт укладання Договору оренди та посилається на нього як на підставу своїх вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014 залучено до участі у справі Компанію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" 15.08.2014 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило таке: щодо того, що між ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" та ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" відбувся певний перерозподіл грошових коштів в частині зарахування останнім гарантійного платежу в рахунок майбутніх орендних платежів, ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" не було надано суду жодних належних письмових доказів; ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" сплачувало на користь ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" орендну плату в обумовленому Договором оренди розмірі; ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" здійснювало оплату орендних платежів за Договором оренди як за самостійною підставою, окремо від Попереднього договору, починаючи з дати фактичного отримання приміщення для підготовки до орендного користування; оплата орендної плати на користь ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" здійснювалася ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" починаючи з березня 2013 року по вересень 2013 року включно, без урахування чи перерозподілу раніше перерахованого гарантійного внеску, на стягненні якого наполягає ТОВ "Петрохолдинг-Інвест"; розрахунки між ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" та ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" за Договором оренди жодним чином не стосуються гарантійного платежу, який був перерахований ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" на користь ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" за Попереднім договором; ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" ототожнює укладення Договору оренди з основним договором за Попереднім договором та наполягає на тій позиції, що укладений Договір оренди - це і є основний договір, укладений на підставі та внаслідок Попереднього договору.

ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" 01.09.2014 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке: у преамбулі Договору оренди зазначається, що сторони, підписуючи Договір оренди, діють у відповідності до умов пунктів 1.1.1, 1.2 Попереднього договору, тобто Договір оренди є основним договором по відношенню до Попереднього договору; починаючи з 07.03.2013 ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" почало використовувати приміщення, яке було передано йому в оренду за Договором оренди; у відповідності до абзацу третього пункту 5.5 Договору оренди орендна плата за перший і другий з дати відкриття ТРЦ та останній календарні місяці оренди зараховується із суми гарантійного платежу, сплаченого ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" згідно з Попереднім договором та Договором оренди; отже, гарантійний платіж у сумі 447 283,48 грн. був зарахований ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" як плата ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" за користування приміщенням за Договором оренди за перший та другий місяці оренди, а відтак відсутні підстави вважати, що дана сума є безпідставно набутою ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор".

Компанія 01.09.2014 подала суду письмові пояснення, в яких просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" з огляду на таке: 31.07.2013 ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" та Компанією було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого Компанія отримала у власність групу приміщень загальною площею 6 990,10 кв.м.; 10.09.2013 ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" та Компанією укладено договір про поділ нерухомого майна, на підставі якого сторони розподілили нерухоме майно, яке було об'єктом прав спільної часткової власності і як наслідок Компанія набула у приватну власність групу приміщень, до яких належать і приміщення загальною площею 4 098,2 кв.м., якими користується ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" на підставі Договору оренди; як наслідок до Компанії перейшли права та обов'язки орендодавця за Договором оренди, в тому числі право на отримання орендної плати; після чого ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" в своєму листі від 18.03.2014 №1395, визнавши Договір оренди укладеним, вимагає від Компанії сплатити штрафні санкції за Договором оренди.

18.09.2014 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копії рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 зі справи № 910/14259/14.

У судовому засіданні 18.09.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні подали додаткові документи для долучення до матеріалів справи, надали пояснення по суті спору, у задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача підтримали позицію відповідача та просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (орендар) ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» (орендодавець) укладено Попередній договір, за умовами якого:

- сторони зобов'язуються укласти договір оренди нерухомого майна (Основний договір) у нотаріальній формі не пізніше п'яти календарних днів з моменту (дати) реєстрації орендодавцем права власності на нерухоме майно, визначене пунктом 1.2 Договору (пункт 1.1 Договору);

- у разі неможливості укладення договору оренди в нотаріальній формі до дати відкриття торговельно-виробничого комплексу «Амстор» (далі - ТВК «Амстор») з причин непроведення орендодавцем державної реєстрації права власності на нерухоме майно, сторони зобов'язуються за вимогою орендаря укласти договір оренди у простій письмовій формі не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати відкриття ТВК «Амстор» (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Договору);

- під терміном «нерухоме майно» сторони розуміють нежитлове приміщення або їх сукупність, загальною орієнтованою площею 3 997,1 кв.м., що розташовані у будівлі ТРЦ (пункт 1.2 Договору);

- протягом 10 банківських днів з дати укладання Попереднього договору орендар зобов'язаний сплатити перший транш у розмірі 447 283,83 грн., що еквівалентно 55 959,40 доларів США (пункт 1.8 Договору);

- про точну дату, місце і час нотаріального посвідчення Основного договору орендодавець зобов'язаний повідомити письмово орендаря не пізніше ніж за п'ять календарних днів до вказаної дати (пункт 1.12 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до дати укладення основного договору (пункт 1.20 Договору).

Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Частиною першою статті 182 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач виконав пункт 1.8 Договору та перерахував відповідачу гарантійний платіж у сумі 447 283,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.01.2013 № 738.

Відповідач, на думку позивача, зобов'язання за Договором не виконав, у встановлений строк Основний договір не уклав, про державну реєстрацію права власності на об'єкт оренди не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрував право власності на нежитлове приміщення 30.07.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 7272416 від 30.07.2013.

Таким чином, Основний договір мав бути укладений позивачем і відповідачем не пізніше 05.08.2013 (04.08.2014 - вихідний день, неділя).

Позивач зазначає, що станом на 05.08.2013 (і станом на дату подання позовної заяви) Основний договір не був укладений, а тому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 447 283,48 грн., посилаючись на відсутність правових підстав у відповідача на набуття вказаних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2013 ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» (орендодавець) та ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (орендар) укладено Договір оренди в простій письмовій формі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування нерухоме майно - приміщення, конкретне розташування та характеристики якого визначені додатком № 1 до Договору оренди (нежитлове приміщення загальною площею 4098,2 кв.м., що розташоване на відмітці - 3.800, 5.100 будівлі ТРЦ (пункт 1.1 Договору оренди);

- орендодавець надає приміщення у користування орендаря на строк 35 календарних місяців. Строк оренди починає свій перебіг з моменту передачі приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду згідно положень пункту 4.1. Договору оренди. Строк оренди завершується у момент оформлення сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди згідно з приписами пунктів 4.6, 4.7 Договору оренди (пункт 3.3 Договору оренди).

Також в преамбулі Договору оренди сторони зазначили, що діють у відповідності до умов підпункту 1.1.1 пункту 1.1 і пункту 1.2 Договору.

20.02.2013 ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» і ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» склали та підписали акт приймання-передачі приміщення для підготовки до орендного користування, за яким орендарю передано приміщення (нежитлове приміщення загальною площею 4 098,2 кв.м.), що розташоване на відмітці - 3.800, - 5.100 будівлі ТРЦ, для підготовки до використання за цільовим призначенням.

07.03.2013 ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» і ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» склали та підписали акт приймання-передачі приміщення в оренду, за яким орендарю передано приміщення (нежитлове приміщення загальною площею 4 098,2 кв.м.), що розташоване на відмітці - 3.800, - 5.100 будівлі ТРЦ) для здійснення господарської діяльності з розміщення торговельно-виробничого комплексу у складі магазину, закладів громадського харчування, виробничих цехів різного профілю, складських та адміністративних приміщень, надання супутніх послуг, тощо.

На думку відповідача та Компанії, Договір оренди і є Основним договором, який мав бути укладений на виконання умов Попереднього договору, тому позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки відповідач належним чином виконав зобов'язання за Попереднім договором.

Разом з тим, суд не погоджується з відповідними доводами ТОВ «Петрохолдинг-Інвест», враховуючи таке.

За умовами пункту 1.1 Попереднього договору сторони зобов'язувалися укласти Основний договір у нотаріальній формі не пізніше п'яти календарних днів з моменту (дати) реєстрації орендодавцем права власності на нерухоме майно.

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Договору, в свою чергу, передбачено, що у разі неможливості укладення договору оренди в нотаріальній формі до дати відкриття торговельно-виробничого комплексу «Амстор» (далі - ТВК «Амстор») з причин непроведення орендодавцем державної реєстрації права власності на нерухоме майно, сторони зобов'язуються за вимогою орендаря укласти Договір оренди у простій письмовій формі не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати відкриття ТВК «Амстор».

Тобто умовами Попереднього договору Основний договір і Договір оренди не є тотожними поняттями; крім того, укладення Договору оренди не звільняло відповідача від обов'язку виконання пункту 1.1 Договору, а саме укладення Основного договору в нотаріальній формі.

Наведене підтверджується також тим, що: як зазначалося, сторони в Попередньому договорі погодили, що укладення Основного договору пов'язується з настанням такої події як проведення державної реєстрації права власності на об'єкт оренди; відповідач зареєстрував право власності на нежитлове приміщення 30.07.2013; проте про наведений факт ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» позивача не повідомило, натомість 31.07.2013 відповідачем (продавець) і Компанією (покупець) укладено в нотаріальній формі договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця нерухоме майно - 44/100 частини нежитлових приміщень, що складає 6 990,10 кв.м., в які також входить приміщення, що є предметом оренди за Договором оренди.

10.09.2013 ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» (продавець) і Компанією (покупець) укладено в нотаріальній формі договір поділу нерухомого майна, за умовами якого сторони розподілили нерухоме майно, що є предметом права спільної часткової власності.

За Компанією зареєстровано право власності на 44/100 частини нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9200904.

Отже, ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» не виконало обов'язку, передбаченого пунктами 1.1 та 1.12 Попереднього договору, а саме не повідомило про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,не уклало з позивачем Основний договір та не повідомило про дату, час і місце нотаріального посвідчення Основного договору.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що укладення і виконання сторонами Основного договору підтверджується: підписаними сторонами 07.03.2013 і 04.06.2013 договорами відповідно № 1 і № 2 про внесення змін до Договору оренди; актом приймання-передачі приміщення для підготовки до орендного користування від 20.02.2013; актом приймання-передачі приміщення в оренду від 07.03.2013; актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 29.03.2013 № ОУ-0000001; рахунком-фактурою від 29.03.2013 № СФ-0000003; рахунком-фактурою від 11.04.2013 № СФ-0000006; актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 31.05.2013 № ОУ-0000006; рахунком-фактурою від 07.05.2013 № СФ-0000008; актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 28.06.2013 № ОУ-0000007; рахунком-фактурою від 04.06.2013 № СФ-0000010; актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 31.07.2013 № ОУ-0000010; рахунком-фактурою від 01.07.2013 № СФ-0000012; актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 31.08.2013 № ОУ-0000013; рахунком-фактурою від 07.08.2013 № СФ-0000013; рахунком-фактурою від 04.09.2013 № СФ-0000015, - оскільки відповідні документи підтверджують виконання сторонами взятих на себе зобов'язань саме за Договором оренди, проте не підтверджують укладення Основного договору.

Вказані рахунки-фактури виставлялися за оренду нерухомого майна за Договором оренди, вказані в них суми відповідають встановленій в Договорі оренди, як в Договорі оренди, так і в рахунках відсутні посилання на зарахування такими рахунками гарантійного платежу як частини місячних орендних платежів, чим спростовуються доводи ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» про врахування у сумі орендних платежів названого гарантійного платежу.

Згідно з частиною третьою статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Частиною четвертою статті 182 ГК України визначено, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Отже, внаслідок не укладення сторонами Основного договору Попередній договір припинився.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на наведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 447 283,48 грн. гарантійного платежу, набутого ТОВ «Петрохолдинг-Інвест» з підстави, яка згодом відпала (Попередній договір припинено).

Крім повернення суми гарантійного платежу позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 447 283,48 грн.

Так, статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.9 Попереднього договору встановлено, що у разі неправомірної відмови чи ухилення орендодавця від укладення основного договору або договору в простій письмовій формі, орендодавець зобов'язаний повернути орендарю суму сплаченого ним гарантійного платежу, компенсувати орендарю вартість документально підтверджених виконаних опоряджувальних робіт та сплатити штраф у розмірі місячної орендної плати.

Ставка місячної орендної плати обумовлена сторонами у додатку №2 до Попереднього договору і складає суму в гривнях, еквівалентну 14 доларам США за один квадратний метр в період першого року оренди (12 календарних місяців).

За розрахунком позивача розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 447 283,48 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний, а відтак, стягненню з відповідача підлягає 447 283,48 грн. штрафу.

Посилання відповідача і третьої особи в обґрунтування своїх заперечень проти позову на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 зі справи № 910/14259/14 за позовом ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" до ТОВ "Петрохолдинг-Інвест" про визнання договору оренди недійсним і за позовом Компанії до ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" про стягнення коштів не взято судом до уваги з огляду на те, що вказане судове рішення не набрало законної сили внаслідок подання ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" апеляційної скарги на таке рішення.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Петрохолдинг-Інвест» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, б. 41-Б, офіс 3; ідентифікаційний код 36798719) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, б. 38; ідентифікаційний код 32516492): 447 283 (чотириста сорок сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 48 коп. безпідставно набутих грошових коштів; 447 283 (чотириста сорок сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 48 коп. штрафу та 17 891 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн. 34 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2014.

Суддя О. Марченко