Ухвала суду № 40581747, 09.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року Справа № 3045/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Осінь і Ко» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Приватне підприємство «Осінь і КО» звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області привести дані обліку щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходу і витрат з податку на прибуток підприємств Приватного підприємства «Осінь і КО» у відповідність з даними, які мали місце до внесення в автоматизовані інформаційні системи відомостей, на підставі актів від 29.03.2013 р. №454/22-40/34028715 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ПП «Поляріс Лайт», від 01.08.2013 р. №118/22-10/33169951 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період 01.01.2011 р.- 31.12.2012 р.», від 16.10.2013 р. №255/22-40/34028715 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ТОВ «Металбуд Центр» за червень, липень 2011 р.».

Позовні вимоги мотивує тим, що акти перевірок Підприємства (від 29.03.2013 року №454/22-40/34028715, від 01.08.2013 року №118/22-10/33169951 та від 16.10.2013 року №255/22-40/34028715) побудовані виключно на висновках актів перевірок контрагентів, які, в свою чергу, базуються на тому, що вказані СГД не знаходяться за податковою адресою, у даних підприємств відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що на думку податкових органів свідчить про нікчемність усіх правочинів здійснених вказаними підприємствами. Крім того, як зазначено Підприємством, при проведенні перевірок Підприємства, ДПІ не було враховано належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а тому наведене свідчить про правомірність формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року у позові було задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ПП «Поляріс Лайт» за квітень - травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 р. №454/22-40/34028715. Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено, що в порушення п. 135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України Підприємством безпідставно включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за ІІ кв. 2011 року 202986,40 грн., а також завищено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на 224168 грн. за ІІ кв. 2011 року. Також, в порушення вимог ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ПП «Осінь і КО» завищено суму податкових зобов'язань на 44833,60 грн., в тому числі за квітень 2011 року у розмірі 19366,60 грн., за травень 2011 року у розмірі 25467 грн. та завищено суму податкового кредиту на 40597,28 грн., в тому числі за квітень 2011 року в розмірі 17116 грн., за травень 2011 року в розмірі 23481,28 грн.

Із матеріалів справи вбачається те що, ДПІ також проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період 01.01.2011р.- 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 01.08.2013 р. №118/22-10/33169951. Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення ПП «Осінь і КО» п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст.137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на суму 384578,0 грн. (в т.ч. 3 квартал 2011 року на суму 218295,0 грн., 4 квартал 2011 року на суму 166283,0 грн.) по безтоварних операціях, а також завищення доходів на суму 384578,0 грн. (в т.ч. 3 квартал 2011 року на суму 218295,0 грн., 4 квартал 2011 року на суму 166283,0 грн.) по безтоварних операціях. Також, в порушення вимог ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПП «Осінь і КО» завищено податковий кредит на загальну суму 76916,0 грн., в т.ч. за: серпень 2011 року на суму 16029,0 грн., вересень 2011 року на суму 27631,0 грн., жовтень 2011 року на суму 17913 грн., листопад 2011 року на суму 12155,0 грн., грудень 2011 року на суму 3188,0 грн. по безтоварних операціях та податкове зобов'язання на загальну суму 76916,0 грн., в т.ч. за: серпень 2011 року на суму 16029,0 грн., вересень 2011 року на суму 27631,0 грн., жовтень 2011 року на суму 17913 грн., листопад 2011 року на суму 12155,0 грн., грудень 2011 року на суму 3188,0 грн. по безтоварних операціях.

Також було встановлено те, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань господарських відносин з ТОВ «Металбуд Центр» за червень, липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2013р. №255/22-40/34028715. Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення ПП «Осінь і КО» п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу валових витрат в сумі 119331,40 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року в сумі 36972,40 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 82359,00 грн. - придбання ТМЦ у ТОВ «Металбуд Центр», а також завищено валові доходи всього на 105498,85 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року - 39332,40 грн., за ІІІ квартал 2011 року - 66166,45 грн., по операціях з ТОВ «Епіцентр К». Також, як зазначено у висновках акта перевірки, в порушення вимог ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПП «Осінь і КО» завищено суму податкових зобов'язань всього на суму 25399,64 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 7866,48 грн., за липень 2011 року - 13233,29 грн., за лютий 2013 року - 1000,00 грн., за травень 2013 року - 1249,95 грн., за липень 2013 року - 2049,92 грн. по операціях з ТОВ «Епіцентр К», а також встановлено завищення ПП «Осінь і КО» суми податкового кредиту - 23866,28 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 7394,48 грн., за липень 2011 року - 16471,80 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Металбуд Центр».

Вищенаведені акти перевірок стало підставою для внесення змін в автоматизовані інформаційні системи щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходу і витрат з податку на прибуток підприємств Приватного підприємства «Осінь і КО», а саме обнулення зазначених показників.

Відмовляючи у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ПП «Поляріс Лайт» за квітень - травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 року №454/22-40/34028715; позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період 01.01.2011р.- 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 01.08.2013 р. №118/22-10/33169951; позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань господарських відносин з ТОВ «Металбуд Центр» за червень, липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2013р. №255/22-40/34028715.

Відповідно до вимог 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений Наказом ДПА №984 від 22.12.20120р., акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно п.6 вищезгаданого Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд першої інстанції не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду першої інстанції не надано.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

З огляду вимоги ст.228 ЦК України перелік правочинів, які є нікчемними чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Відповідно до 7.3.1., п. 7.5 «Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість» затвердженого Наказом ДПС України 19.06.2012р. №522, до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання, складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності), у разі якщо за результатами позапланової документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 ПК України надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985.

Система призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів ДПС на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Податковий орган не може самостійно внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАУ, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням того, що висновки Актів перевірок Підприємства не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та враховуючи помилковість висновків Актів про неможливість проведення зустрічних звірок та про результати позапланових документальних невиїзних перевірок контрагентів Підприємства, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний привести дані обліку щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Осінь і КО» у відповідність з даними, які мали місце до внесення в автоматизовані інформаційні системи відомостей, на підставі актів від 29.03.2013 р. №454/22-40/34028715 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ПП «Поляріс Лайт», від 01.08.2013 р. №118/22-10/33169951 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період 01.01.2011р. - 31.12.2012р», від 16.10.2013 р. №255/22-40/34028715 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Осінь і КО» з питань господарських відносин з ТОВ «Металбуд ЦентрБ» за червень, липень 2011 р.».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266.

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року по справі № 813/7723/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор

Повний текст виготовлено 15.09.2014 р.