Ухвала суду № 40581520, 10.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 р. Справа № 815/601/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жука С.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж XXI" - Соколова Максима Сергійовича, представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Пятниченко Анатолія Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж XXI" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Гараж XXI" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 грудня 2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновки актів камеральних перевірок необґрунтовані, оскільки всі дані податкової звітності відповідають даним бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами ПК України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30 грудня 2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2013 року TOB "Гараж XXI" подало до ДПІ уточнюючі декларації та розрахунки по податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2013 року.

10 грудня 2013 року ДПІ склало акт №3233/15-53-15-514/38352836 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB "Гараж XXI" у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року", на підставі якого 30 грудня 2013 року ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №0001471550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 226 586 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 306 646,50грн. за звітний період 08 місяців 2013 року по декларації №9074093057, зареєстрованої в органах ДПС 18 листопада 2013 року.

11 грудня 2013 року ДПІ склало акт №3267/15-53-15-514/38352836 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB "Гараж XXI" у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року", на підставі якого 30 грудня 2013 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0001481550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 211 790 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 605 895 грн. за звітний період 10 місяців 2013 року по декларації №9074489484, зареєстрованої в органах ДПС 19 листопада 2013 року та №0001491550 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 157 537,5 грн. (за основним платежем - 105 025 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52 512,50 грн.).

11 грудня 2013 року ДПІ склало акт №3268/15-53-15-514/38352836 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB "Гараж XXI" у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року", на підставі якого 30 грудня 2013 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0001501550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 316 815 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 658 407,5 грн. за звітний період 09 місяців 2013 року по декларації №9076973887, зареєстрованої в органах державної податкової служби 29 листопада 2013 року та №0001511550 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 150 010,5 грн. (за основним платежем - 100 007,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 003,50грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було визначених законодавством підстав для невизнання податковою звітністю - податкової звітності позивача за вересень 2013 року, поданої 18 листопада 2013 року, та відповідно не було підстав зазначати вказані обставини в обґрунтування висновків камеральних перевірок, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550 прийняті на підставі цих камеральних перевірок підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Пунктом 49.9 ст. 49 передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: - за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; - у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У п.49.11 ст. 49 зазначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, висновки якої викладені в акті №3233/15-53-15-514/38352836 від 10 грудня 2013 року, було встановлено, що в порушення п.200.4 ст. 200 ПК України підприємство безпідставно задекларувало податок на додану вартість в сумі 1 226 586 грн. у ряд.22 декларації, внаслідок чого було завищено значення ряд.23.2 на суму 1 226 586 грн., оскільки в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в ряд.19 значення у розмірі 1 226 586 грн. не задекларовано.

Проте, колегія суддів вважає необґрунтованими такі висновки апелянта та погоджується з висновками суду першої інстанції, що це не є порушенням даних декларацій за липень 2013 року та серпень 2013 року, оскільки вказана сума складається з суми ряд.19 та 20.2, а саме 303 968 грн. (від'ємне значення за липень 2013 року) та ряд.21, який складається з суми показників, що вказані в рядках 21.1 та 21.2 (від'ємне значення за попередні звітні періоди), суму 922 618 грн., яка відображена у рядках 22 та 24.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що декларація за липень 2013 року була прийнята податковою без заперечень та її дані були перевірені під час проведення документальної позапланової перевірки, висновки якої викладені в акті №22254/15-514/38352836 від 23 жовтня 2013 року, згідно якого порушень при відображенні ТОВ "Гараж ХХІ" у декларації за липень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість не встановлено.

Окрім цього, у висновках акта перевірки №3267/15-53-15-514/38352836 від 11 грудня 2013 року зазначено, що в порушення п.200.4 ст. 200 ПК України ТОВ "Гараж XXI" безпідставно задекларувало ряд.21 в декларації за жовтень 2013 року в сумі 1 316 815грн., внаслідок чого завищено рядок 23.1 у розмірі 1 211 790 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті і бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 105 025 грн., у зв'язку з чим була здійснена камеральна перевірка даних задекларованих ТОВ "Гараж ХХІ" у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року, про що складено акт №3268/15-53-15-514/38352836 від 11 грудня 2013 року.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2013 року підприємством було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9065721155 в якій задекларовано ряд.24 у сумі 1 316 815 грн., а 31 жовтня 2013 року до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9069423216 в якій відсутнє значення ряд.24.

Проте, ТОВ "Гараж ХХІ" уточнюючим розрахунком №9074069469 від 18 листопада 2013 року відновив ряд.24 декларації у сумі 1 316 815 грн. за вересень 2013 року, а апелянтом в свою чергу уточнюючі декларації та розрахунки були прийняті, так як повідомлення про невідповідність декларацій та відмову у їх прийнятті відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що при поданні уточнюючого розрахунку, а саме поновлення ряд.24 у сумі 1 316 815 грн. за вересень 2013 року свідчить про обґрунтоване визначення цієї суми в декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9065721155, оскільки до цієї декларації позивачем декларувалось позитивне значення податку на додану вартість та його від'ємне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи апелянтом не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів податкову звітність ТОВ "Гараж ХХІ", у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені висновки камеральних перевірок є помилковими, а прийняті на підставі яких податкові повідомлення-рішення №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550 підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Суддя: Жук С.І.