Вирок № 40581284, 23.09.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/8396/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В.Номер провадження 11-кп/788/282/14 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Категорія - 40

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Пархоменко О. М., Макаровець А. М.,

при секретарі судового засідання - Спориш М.В.,

з участю прокурора - Татарінова Р.В.,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в порядку апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на обвинувальний вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2014 року щодо

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого;

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого;

обвинувачених за ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2014 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4

Вказаним вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 305 ч. 2, 309 ч. 2 КК України, і призначено покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

за ч. 2 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією наркотичного засобу «метадон», психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, останньому остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу «метадон», психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений попередній - тримання під вартою.

Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч. 3, 305 ч. 3 КК України, та призначено покарання:

за ч. 3 ст. 307 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 305 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, останньому остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2942 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи, з ОСОБА_3 - 2205 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить вирок суду відносно ОСОБА_4 змінити, виправдати його за ч. 3 ст. 305 КК України, перекваліфікувати дії останнього з ч. 3 ст. 307 на ч. 1 ст. 309 КК України та звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України. При цьому свої вимоги мотивує тим, що висновки суду першої інстанції про наявність домовленості між ОСОБА_4 та невстановленою особою про переміщення поза митним контролем психотропної речовини, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються допустимими доказами. Так, про вміст посилки ОСОБА_4 відомо не було, його поставили перед фактом, що в Україну доставлена посилка, а адресат з м. Суми відсутній і тому посилку необхідно отримати йому. Під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт того, що грошові кошти пересилались ОСОБА_4 на придбання психотропних речовин, а кошти в розмірі 900 євро пересилались на ім'я ОСОБА_9, як борг ОСОБА_3, що останній підтвердив у судовому засіданні, та на придбання партії футболок і інших речей для наступного продажу в Україні. Саме з огляду на існування домовленості про закупку цих товарів та затрачених коштів, ОСОБА_4 був зацікавлений в отриманні посилки. Доказів того, що ОСОБА_4 зберігав психотропну речовину з метою збуту здобуто не було, а зберігав останній цю речовину через те, що боявся відповідальності за її знищення. На думку захисника, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України за направленістю умислу, оскільки він не був обізнаний, що за речовина виявлена ним в посилці, її вага та інше. З огляду на те, що останній добровільно видав цю речовину та вказав джерело її придбання, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити в зв'язку з невідповідністю викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки висновки суду стосовно винуватості останнього у вчиненні ним інкримінованих правопорушень не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Свої вимоги мотивує тим, що доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_4 умислу на вчинення контрабанди психотропних речовин в особливо великому розмірі та зберігання цих речовин, в судовому засіданні встановлено не було. А досліджені під час судового розгляду докази підтверджують достовірність показань останнього про його непричетність до вчинення інкримінованих злочинів. Оскільки ОСОБА_4 домовлявся з невстановленою особою про придбання в Нідерландах і пересилання предметів одягу, кондитерських виробів, парфумів, в зв'язку з чим пересилав останньому кошти, в тому числі і в рахунок боргу ОСОБА_3 Посилку з психотропною речовиною була адресована останньому, але він її не отримав, бо в той момент вже перебував під вартою, ОСОБА_4 отримав посилку, бо в ній були речі і для нього. Висновки суду з приводу того, що посилка була адресована саме йому є припущенням. Знайшовши пакет з невідомою речовиною, ОСОБА_4 сховав його з наміром в подальшому передати ОСОБА_3 Нічим іншим, як припущенням, на думку апелянта, є також висновки суду про наявність мети збуту психотропної речовини у ОСОБА_4 Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, вказавши у вироку, що саме він, а не ОСОБА_3 домовлявся, використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет, з невстановленю особою у квітні 2013 року про незаконне придбання з метою збуту «амфетаміну» та доставки його з Нідерландів через митний кордон в Україну.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду відносно нього, а кримінальне провадження закрити, мотивуючи свої вимоги тим, що відсутні докази того, що він домовлявся з громадянином Нідерландів про придбання психотропних речовин, перемовини з останнім велись виключно з приводу придбання речей, кондитерських виробів, духів, а також з приводу оплати за ці товари, отримавши посилку, яка була адресована ОСОБА_3, він відібрав речі, належні йому, а належні ОСОБА_3 речі, в тому числі і невідому речовину з неприємним запахом, відклав до моменту передачі останньому. Про те, що це наркотична речовина він не знав, ОСОБА_3 йому про це не казав, цю речовину він видав працівникам міліції добровільно. Протокол обшуку він підписав, належним чином не читаючи, оскільки перебував в шоковому стані. Через це, а також через психологічний тиск працівників міліції давав визнавальні первісні покази. Крім того, вказує, що досудове розслідування велося українською мовою, якою він не володіє в достатньому обсязі, оскільки не вивчав її в школі та довгий час проживав на території Росії.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду відносно нього та постановити новий або ж змінити вирок суду та пом'якшити призначене йому покарання, як таке, що за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та його особі, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК України, оскільки вину в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч. 2, 305 КК України, він визнав повністю, на його утриманні перебувають пристарілі родичі, які потребують його допомоги.

В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить вирок сулу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ч. 3 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу «метадон» і психотропної речовини «амфетамін», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 307 КК України - до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією наркотичного засобу «мета дон» і психотропної речовини «амфетамін», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу «метадон», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна. ОСОБА_4 засудити за ч. 3 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу «метадон» і психотропної речовини «амфетамін», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією наркотичного засобу «метадон» і психотропної речовини «амфетамін», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу «метадон» і психотропної речовини «амфетамін», що були предметом контрабанди, з конфіскацією майна.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції допустив суттєве порушення вимог кримінального процесуального законодавства, невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження через невзяття до уваги доказів, які істотно вплинули на його висновки, а висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і відповідно призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі обвинувачених внаслідок м'якості.

Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги фонограму розмови від 03 березня 2013 року, 20 год. 49 хв. між невстановленою особою та ОСОБА_3, коли останній повідомив, що той може самостійно вести розмову з ОСОБА_4 щодо постачання «амфетаміну», поки ОСОБА_4 не погасить борг, замовляють окремо. Факт наявності попередньої змови між обвинуваченими на контрабанду психотропної речовини з метою подальшого збуту підтверджується також фактом отримання ОСОБА_3 28 травня 2013 року посилки, про дійсний вміст якої йому було відомо, після проведеної попередньої оплати ОСОБА_11, що свідчить про те, що обвинувачені разом повинні були отримати від невстановленої особи, після проведеної попередньої оплати ОСОБА_4 посилки з психотропною речовиною. У фонограмах мова йде про те, що у ОСОБА_3 відсутні грошові кошти на придбання наркотичного засобу як особисто, так і разом з ОСОБА_4, а з показів ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_3 поверне йому кошти після отримання посилки та реалізації чогось незаконного, що в ній містилося.

На думку апелянта, висновки суду з приводу відсутності доказів того, що ОСОБА_4 перераховувались грошові кошти в розмірі 300 та 600 євро в зв'язку з придбанням психотропної речовини, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки отримані від невстановленої особи інші речі слугування лише для приховування психотропної речовини при контрабандному переміщенні через митний кордон України поза митним контролем.

А тому, суд безпідставно виключив з пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3 епізод переміщення 04 червня 2013 року поза митним контролем за попередньою змовою з ОСОБА_4 57 поліетиленових пакетиків з психотропною речовиною «амфетамін», кваліфікуючу ознаку повторність, а з обвинувачення ОСОБА_4 - посилання на попередню змову, та перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України, з ч. 3 ст. 305 КК України на ч. 2 ст. 305 КК України та виключив такі кваліфікуючі ознаки, як повторність та особливо великий розмір.

Прокурор у кримінальному провадженні вказує також на безпідставне застосування судом положень ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 та необґрунтоване призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 305 КК України нижче від найнижчої межі санкції частини вказаної статті.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8, в яких він вказує, що доводи вказаного апелянта з приводу скасування вироку суду є безпідставними та суперечливими, а тому просить залишити цю апеляційну скаргу без задоволення.

Як встановив суд, в квітні - травні 2013 року ОСОБА_3 з метою незаконного придбання для особистого вживання та без мети збуту замовив у невстановленої особи 100 таблеток «METHADON 20» і 5 грамів речовини, що містить психотропну речовину «амфетамін» та домовився про їх доставку з Королівства Нідерландів вантажним мікроавтобусом, який здійснює нерегулярні перевезення пасажирів та передач в Україну.

Невстановлена особа, за попередньою змовою з ОСОБА_3, придбавши невстановленим шляхом 100 таблеток «METHAGON - 20», що містить наркотичний засіб «метадон» і речовину, що містить психотропну речовину «амфетамін», з метою приховування від митного контролю помістила зазначені таблетки в пакеті в середину бувшого у використанні (далі б/в) електронного пристрою - Інтернет-роутеру, а речовину, що містить «амфетамін» в пакетику - в середину б/в мобільного телефону «Нокіа» в місце розміщення батареї живлення замість неї, які поклала серед інших б/в електронних пристроїв у поліетиленовий пакет з паперовою биркою з номером мобільного телефону ОСОБА_3, для подальшого зв'язку з останнім з приводу отримання ним вказаної передачі на території України.

24 травня 2013 року невстановлена особа в місті Роттердам Королівства Нідерланди передала вказану посилку з прихованими у ній наркотичним засобом і психотропною речовиною водієві мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1, громадянину України ОСОБА_13, якому не було відомо про дійсний вміст передачі, для доставки її у м. Київ та подальшої передачі до м. Суми.

25 травня 2013 року о 19 год. 16 хв. Наркотичний засіб «метадон» та психотропна речовина «амфетамін» були переміщені громадянином ОСОБА_13 під виглядом своїх особистих речей, з Королівства Нідерландів через митний кордон України в пункті пропуску «Шегині» (Львівська область) на вказаному мікроавтобусі. При цьому в ході проведення митного контролю працівниками митниці при догляді речей, переміщуваних ОСОБА_13 вищевказані наркотичний засіб «метадон» та психотропна речовина «амфетамін» виявлені не були.

З 25 по 28 травня 2013 року вказану посилку ОСОБА_13 зберігав в м. Київ у вищевказаному транспортному засобі, чекаючи від ОСОБА_3 сплати в розмірі 500 гривень за її доставку з Королівства Нідерландів до України, 28 травня 2013 року ОСОБА_13, домовившись з ОСОБА_3 по телефону, поблизу Київського залізничного вокзалу передав зазначений пакунок водієві автомобіля марки «DAIMLER CHRYSLER», р.н. НОМЕР_6, громадянину ОСОБА_14, який займається пасажирськими перевезеннями за маршрутом «м. Суми - м. Київ - м. Суми», для доставки ОСОБА_3 в м. Суми.

Цього ж дня, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_3 прибув до кафе швидкого харчування «Макдональдз» (м. Суми, Покровська площа, 15А), де отримав посилку із наркотичним засобом та психотропної речовини, після чого був затриманий співробітниками УСБУ в Сумській області.

Згідно висновку експерта № 495 від 18 червня 2013 року загальна маса вилученого 28 травня 2013 року у ОСОБА_3 наркотичного засобу «метадон» становить 1,95 грама, що у відповідності з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великим розміром.

Згідно висновку експерта № 136/5 від 05 серпня 2013 року загальна маса вилученої 28 травня 2013 року е ОСОБА_3 психотропної речовини «амфетамін» становить 0,2096 грама.

ОСОБА_4 в квітні 2013 року, точної дати та часу не встановлено, з метою незаконного придбання для подальшого збуту психотропного засобу «амфетамін», використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет через програму «Skype», домовився з невстановленою особою про придбання цієї речовини на території Королівства Нідерланди та переміщення її через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто контрабандним способом.

На початку червня 2013 року невстановлена особа при невстановлених обставинах придбала психотропну речовину «амфетамін» в особливо великих розмірах, помістила в пакеті в середину бувшого у використанні електронного пристрою - CD-магнітоли «AKAI», яку поклала серед інших предметів в поліетиленовий пакет, 02 червня 2013 року в місті Роттердам Королівства Нідерланди передала вказану посилку з прихованою у ній психотропною речовиною водієві мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_3, громадянину України ОСОБА_15, якому про дійсний її вміст відомо не було, для доставки даної передачі до м. Суми.

04 червня 2013 року о 17 год. 14 хв. психотропна речовина «амфетамін» в особливо великих розмірах була переміщена громадянином ОСОБА_15 під виглядом своїх особистих речей через митний кордон України в пункті пропуску «Ягодин» (Волинська область) на зазначеному мікроавтобусі. При цьому, в ході проведення митного контролю працівниками митниці вищевказана психотропна речовина «амфетамін» виявлена не була.

В період з 04 до 06 червня 2013 року вказану посилку ОСОБА_15 зберігав в м. Київ у вищевказаному транспортному засобі, власником якого є громадянин ОСОБА_16, який 06 червня 2013 року, домовившись по телефону з ОСОБА_4, не підозрюючи про його злочинну діяльність, вислав зазначений пакунок з прихованою психотропною речовиною «амфетамін» останньому до м. Херсон через службу кур'єрської доставки «Авто люкс» (м. Київ, вул. Драйвера, 21).

07 червня 2013 року ОСОБА_4 отримав в м. Херсон через кур'єрську службу вищевказаний пакунок з прихованою у ньому психотропною речовиною «амфетамін», переніс до місця свого проживання в квартиру за адресою: АДРЕСА_3, де незаконно зберігав з метою подальшого збуту, приховавши від ОСОБА_17, з яким на той момент мешкав, та інших сторонніх осіб під умивальником на кухні, та яку 15 червня 2013 року було вилучено у ОСОБА_4 в ході обшуку за вищевказаною адресою.

Згідно висновку експерта № 538 від 17 липня 2013 року, загальна маса вилученої 15 червня 2013 року у ОСОБА_4 психотропної речовини «амфетамін» становить 19,2612 грама, що, у відповідності з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великим розміром.

Заслухавши доповідь судді про обставини кримінального провадження та суть апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_3, якій підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 на підтримку поданих ними апеляційних скарг, а також апеляційної скарги захисника ОСОБА_7, прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги прокурором у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_6 на підтримку поданої ОСОБА_3 апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до висновку, що подані захисником ОСОБА_7, обвинуваченим ОСОБА_3, прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309 ч. 2, 305 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч. 3, 305 ч. 3 КК України за обставин, викладених у вироку, встановлена у передбаченому законом порядку на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження по факту незаконного придбання за попередньою змовою групою осіб та зберігання ОСОБА_3 психотропної речовини та наркотичного засобу у великому розмірі без мети збуту, а також по факту контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, наркотичних засобів у великих розмірах та психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, мотивовано поклавши в основу вироку належні та допустимі докази, зокрема, надані під час судового розгляду:

- показання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до яких він ознайомився з громадянином Латвії ОСОБА_9, коли з 2010-1012 років перебував на заробітках в Нідерландах. Під час перебування в одній з квартир, яка підлягала ремонту та з якої виїхали люди, виявив таблетки з написом «метадон» та порошкоподібну речовину, яка містила речовину «амфетамін», які вирішив залишити собі для особистого вживання, так як раніше вживав в невеликих кількостях, як «метадон», так і «амфетамін». Знайдені 100 таблеток «метадон», відкрутивши 4 болти, помістив всередину електронного пристрою Інтернет-роутеру, а речовину з вмістом «амфетаміну» помістив всередину телефону «Нокіа», які поклав до коробки з іншими його речами, а коробку залишив на зберіганні в гаражі роботодавця та мав намір в подальшому переслати її на України. До України повернувся в червні 2012 року, після чого в пошуках роботи поїхав до м. Херсон до свого знайомого ОСОБА_4, в жовтні 2012 року повернувся до м. Суми, після чого з останнім спілкувався тільки по телефону. Перебуваючи в Україні, за допомогою засобів зв'язку домовився з ОСОБА_9 щоб той передав йому коробку з речами, яку він залишив на зберіганні у роботодавця, при цьому про те, що в коробці знаходяться сховані таблетки «метадон» та порошкоподібна речовина з вмістом «амфетаміну», він його не повідомляв, так як ОСОБА_9 міг відмовитися пересилати зазначені наркотичний засіб та психотропну речовину. Коробку, відправлену йому ОСОБА_9, він отримав в м. Суми біля кафе швидкого харчування «Макдональдз», після чого був затриманий працівниками УСБУ. Про отримання ОСОБА_4 в м. Херсон посилки з Королівства Нідерланди, в якій знаходилася психотропна порошкоподібна речовина «амфетамін», та яка була схована в магнітолі, він дізнався тільки на досудовому розслідуванні і ніякого відношення до цього не має;

- показання свідка ОСОБА_14, відповідно до яких він здійснює перевезення пасажирів на власному автобусі за маршрутом Суми - Київ, в кінці вересня 2013 року, в обідній час, в м. Київ до нього підійшов чоловік віком 30-40 років та попрохав передати посилку до м. Суми - згорток розміром приблизно 50 х 50 см, про вміст згортку він не знав. Посилку він передав в м. Суми біля кафе «Мак Дональдс» чоловіку на прізвище ОСОБА_3, який пред'явив йому паспорт. Потім був свідком того, як цього чоловіка затримали працівники правоохоронних органів;

- показання свідка ОСОБА_11, відповідно до яких він знає ОСОБА_3 7-8 років, приблизно за 3-4 місяці перед затриманням останній просив його перерахувати 100 євро в Голландію, пояснював, що сам не може, так як у нього мається кредит. Він перерахував 100 євро, але отримувач гроші не отримав і вони повернулися. Перед затриманням ОСОБА_3 просив у нього дати в борг 300 дол. США і він дав в борг 2000 грн. ОСОБА_3 казав йому, що повинна прийти посилка і в посилці буде щось заборонене;

А також досліджені у судовому засіданні:

- протокол затримання ОСОБА_3 від 28 травня 2013 року, відповідно до якого у останнього під час затримання було вилучено аркуш паперу з написом рукописним текстом - «НОМЕР_6 НОМЕР_10 ОСОБА_17 «20»», поліетиленовий пакет з предметами, обмотаний прозорою липкою стрічкою червоно-синього-білого-жовтого кольорів та сім-карта оператора МТС з номером абонента НОМЕР_4;

- протокол огляду від 16 червня 2013 року вилучених у ОСОБА_3 під час затримання предметів, зокрема телефону «Самсунг» з сім-картою «Київстар», абонентський номер НОМЕР_5;

- протокол огляду від 28 травня 2013 року вилученого у ОСОБА_3 поліетиленового пакету, в якому знаходилися аркуш білого паперу з рукописним написом «ОСОБА_3 НОМЕР_11», пристрій прямокутної форми з телескопічною антеною, в якому знаходились пігулки білого кольору круглої форми, діаметром близько 10 мм, в кількості 100 штук, з написом на кожній таблетці «METHADON 20", телефон «NOKIA" жовто-червоного кольору, в якому було виявлено прозорий пакет з речовиною білого кольору та речовиною рослинного походження коричневого кольору;

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 28 травня 2013 року, відповідно до якого 24 травня 2013 року в м. Роттердам (Королівство Нідерланди) невстановлена особа на ім'я ОСОБА_11 передала громадянину України ОСОБА_13 пакунок з побутовими приладами, в середину частини з яких шляхом механічного доступу було поміщено заборонені для вільного обігу речовини, з метою їх подальшого переміщення з приховуванням від митного контролю на митну територію України та незаконного збуту громадянину України ОСОБА_3 Вказаний пакунок ОСОБА_13, не будучи обізнаним про його зміст, з використанням мікроавтобусу «Мерседес» транзитом через територію Німеччини та Польщі перемістив о 19:16 год. 25 травня 2013 року через митний кордон України в міжнародному пункті митного пропуску «Шегині» Львівської митниці. 26 травня 2013 року, близько 3 години ранку, ОСОБА_13 на вказаному автотранспортному засобі прибув до м. Київ, де за домашньою адресою тимчасово зберігав пакунок, переданий для ОСОБА_3 до 28 травня 2013 року. Цього дня о 14:17 год., перебуваючи у м. Київ ОСОБА_13, з метою подальшої доставки отриманої в Нідерландах посилки в м. Суми, передав її водію мікроавтобуса «Крайслер» ОСОБА_14, про що телефоном повідомив ОСОБА_3 приблизно о 20:20 год.У м. Суми, поблизу зупинки громадського транспорту та ресторану швидкого харчування « Мак Дональдс» ОСОБА_3 був затриманий співробітниками правоохоронних органів, безпосередньо після отримання від ОСОБА_14 наведеної вище передачі;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме спостереження, відповідно до якого ОСОБА_3 26 та 28 травня 2013 року на протязі дня спілкувався з ОСОБА_11 28 травня 2013 року о 19:10 год. ОСОБА_3 неспішно пішов на зупинку громадського транспорту «Мак Дональд», о 20:10 год. На вказану зупинку приїхав мікроавтобус «Мерседес», реєстраційний № НОМЕР_6 білого кольору сполученням «Київ-Суми» о 20:11 год. ОСОБА_3 підійшов до водія мікроавтобуса, передав водієві 20 грн. та дістав з багажного відділення пакет жовтого кольору приблизним розміром 40х20х20 см наповнений на третину та з вказаним пакетом відійшов від мікроавтобуса, після чого був затриманий співробітниками правоохоронних органів;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 вересня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 пояснив, що на фото №1 він впізнає особу на ім'я ОСОБА_9, з яким він познайомився в Голландії в 2011 - 2012 роках і який в травні 2013 року передав йому на прохання посилку з електронними пристроями, яку він отримав 28 травня 2013 року в м. Суми з прихованими в ній наркотичним засобом та психотропною речовиною;

- протокол про проведення негласного розшукового заходу від 20 серпня 2013 року та додатками, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, відповідно до якого 03 травня 2013 року в 17 год. 54 хв. 36 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_12 та просив, конкретно не називаючи, щось вислати, вказував, що йому потрібна сотка та, крім того, йому потрібно ще щось інше, конкретно також не називав, у відповідь чоловік на ім'я ОСОБА_11 казав, що за це йому потрібно вислати гроші; цього ж дня в 20 год. 49 хв. 28 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_13 особі на ім'я ОСОБА_11 та прохав останнього назбирати речей таких, щоб не витрачати кошти, можливо DVD; 11 травня 2013 року о 18 год. 21 хв. 01 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_12, та особа на ім'я ОСОБА_11 сказала ОСОБА_3, що вислала йому сотку, що саме за сотка не називав; 12 травня 2013 року о 15 год. 10 хв. 28 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_14 та особа на ім'я ОСОБА_11 сказала ОСОБА_3, що якщо останній знайде 50, то він покладе в передачу ще щось, збере хлам, мабуть пошле DVD, можливо пару телефонів та навігацію; цього ж дня о 16 год. 25 хв. 26 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_12 та особа на ім'я ОСОБА_11 сказала, що все збирається відвезти ОСОБА_11, ОСОБА_3 спитав, чи все поклали, що просили, на що ОСОБА_11 відповів, що чогось поклали п'ятірку, не конкретизуючи, домовились ввечері розмовляти по скапу; 22 травня 2013 року о 16 год. 40 хв. 42 сек. ОСОБА_11 з номеру НОМЕР_12 зателефонував ОСОБА_3 на номер НОМЕР_11 та спілкувались з приводу оплати водію маршрутки; в подальшому ОСОБА_3 кілька разів телефонував водієві маршрутного таксі та ОСОБА_11 та спілкувалися з приводу порядку отримання ним посилки, що підтверджується фонограмами; 28 травня 2013 року о 16 год. 44 хв. 24 сек. ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_11 на номер НОМЕР_12 та запитував у особи на ім'я ОСОБА_11, де шукати маленькі 5, в телефоні чи де, на що останній сказав, що так;

- висновок експерта № 475 від 29 травня 2013 року, відповідно до якого вилучені у ОСОБА_3 100 таблеток містять «метадон», який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежений, середня маса однієї таблетки 0,4031 грам;

- висновок експерта № 495 від 18 червня 2013 року, відповідно до якого вилучені у ОСОБА_3 100 таблеток містять «метадон», який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежений, середня маса «метадону» в одній таблетці 0,0195 грам, загальна маса мета дону в 100 таблетках 1,95 грам;

- висновок експерта № 136/5 від 05 серпня 2013 року, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_3 речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину «амфетамін» масою 0,2096 грам.

Також судом першої інстанції під час судового розгляду було обґрунтовано встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження по факту вчинення ОСОБА_4 контрабанди психотропної речовини у особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб та незаконного придбання за попередньою змовою групою осіб та зберігання психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою збуту, мотивовано покладено в основу вироку належні та допустимі докази, зокрема, надані під час судового розгляду:

- показання обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до яких він через ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_9, з яким спілкувався в телефонному режимі та скапом, в грудні 2012 року дізнався про наявність боргу в сумі 470 євро ОСОБА_3 перед ОСОБА_9, також ОСОБА_3 просив його переслати цю суму ОСОБА_9. Пізніше він неодноразово спілкувався з ОСОБА_9 по телефону з приводу придбання футболок чи інших речей, весною 2013 року він переслав йому спочатку 300 євро, а потім ще 600 євро в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 в сумі 470 євро та решта в якості передплати за поставку футболок в майбутньому. 29 чи 30 травня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що він передав посилку в Україну для ОСОБА_3, однак той не відповідає на телефонні дзвінки, тому попрохав його забрати посилку, повідомив, що в посилці знаходяться речі для ОСОБА_3, а також є кілька футболок в якості зразків для нього особисто. Він погодився, ОСОБА_9 дав йому номер водія, що знаходився на території України та в якого була посилка. Він зателефонував водію та повідомив, що посилку необхідно надіслати в м. Херсон, на що останній спитав, чому необхідно посилку направити до м. Херсон, а не до м. Суми, як планувалося. Отримавши посилку через службу кур'єрської доставки «Авто люкс», він перевіз її за місцем свого проживання в квартирі, що належить ОСОБА_17 Розпакувавши посилку, він виявив, що в ній знаходяться 3 футболки, магнітола, кавоварка та кава. Футболки забрав собі, магнітолу подарував ОСОБА_17, каву та кавоварку залишив на кухні для подальшого використання. Від магнітоли йшов неприємний запах, і, розібравши її, він виявив пакетики з білим порошком. Зрозумівши, що це щось незаконне, він сховав їх під мийкою, мав намір передати їх ОСОБА_3;

- показання свідка ОСОБА_15, відповідно до яких він здійснював нерегулярні перевезення пасажирів до країн Європи на автомобілі «Мерседес спринтер», що належить ОСОБА_16, на початку червня 2013 року, здійснюючи поїздку до Голландії, виїхав з м. Київ 01 червня 2013 року. Коли перебував на території Голландії, йому зателефонував невідомий чоловік та попросив передати посилку до України, скинувши йому СМС-повідомлення про місце зустрічі. Зустрівшись за зазначеною в повідомленні адресою в м. Роттердам, він забрав у раніше йому незнайомого чоловіка пакунок розміром, приблизно, 40 х 30 см, не запакований, зверху лежала кавоварка, а що знизу він не бачив, для передачі на Україну. Чоловік, який передавав посилку, не повідомив ні прізвища особи, якій вона адресована, ні точного місця в Україні, куди її потрібно доставити, а дав лише номер телефону, на який потрібно було зателефонувати, коли він перетне кордон України. Цей номер телефону він не пам'ятає. Коли вранці перетнув кордон України, зателефонував близько 3-х разів на номер, який йому дав незнайомий чоловік, однак абонент не відповідав. В цей же день близько 16:00 год. Йому зателефонував незнайомий чоловік і сказав, що він телефонує з приводу посилки, що надійшла з м. Роттердам, пізніше він скинув йому СМС-повідомлення, в якому було зазначено, що посилка для ОСОБА_4 і були вказані засоби зв'язку. Зазначену вище посилку він передав своєму керівнику ОСОБА_16, також скинув йому СМС-повідомлення, де зазначалося про ОСОБА_4 та засоби зв'язку;

- показання свідка ОСОБА_16, відповідно до яких він є власником маршрутних таксі, у нього працює ОСОБА_15, який на початку червня з Голландії привіз посилку, які він відправив в цей же день до м. Херсон на ім'я ОСОБА_4 Про номер телефону ОСОБА_4 йому стало відомо від ОСОБА_15;

- показання свідка ОСОБА_17, відповідно до яких він з 2007 року знає ОСОБА_4 та перебуває з ним в товариських відносинах, ОСОБА_3 не знає. З травня по червень 2013 року ОСОБА_4 проживав за його адресою через фінансові проблеми у останнього. Під час проживання у нього ОСОБА_4 кілька разів йшла мова про те, що останньому повинна прийти посилка із-за кордону, отримання якої неодноразово відкладалося. Очікувати посилку ОСОБА_4 розпочав приблизно за місяць до її фактичного отримання. Як ОСОБА_4 розбирав посилку, яка була в запакованому вигляді бачив частково. В посилці мали бути магнітофон, футболки, кавоварка та ще щось, приблизно від 6 до 10 предметів. Посилка була розміром приблизно 50 х 40 см. Посилку ОСОБА_4 приніс вранці, а ввечері подарував йому магнітолу, кавоваркою вони також користувалися, він особисто придбавав для неї каву. Про те, чи була посилка адресована іншій особі йому невідому. Також він не бачив, щоб ОСОБА_4 розбирав магнітолу. Він вважав, що всі речі, які були в посилці, належать ОСОБА_4 Приблизно через тиждень до нього на квартиру з'явилися працівники УСБУ і ОСОБА_4 добровільно видав їм психотропну речовину. Про те, що ОСОБА_4 зберігає в його квартирі цю речовину, він нічого не знав;

А також досліджені у судовому засіданні:

- протокол обшуку квартири АДРЕСА_4 від 15 червня 2013 року, відповідно до якого перед початком проведення обшуку ОСОБА_4 заявив, що за зазначеною адресою, де він проживає разом з ОСОБА_17, він дійсно зберігає психотропну речовину «амфетамін» та свій мобільний телефон і СІМ-картки, після чого в присутності понятих пройшов на кухню та дістав з-під кухонної мийки прозорий пакет, в якому знаходилося 57 прозорих невеликих пакетиків з білою порошкоподібною речовиною та усно заявив, що це психотропна речовина та її йому надіслали з Голландії. Під час проведення обшуку у зазначеній квартирі було вилучено 57 прозорих невеликих пакетиків з білою порошкоподібною речовиною, мобільний телефон «Самсунг» із сім-картою «МТС», сім-карта мобільного оператора «Київстар», сім-карта мобільного оператора «Лайф» та магнітола «АКА»;

- протоколи огляду від 22 червня 2013 року та від 09 серпня 2013 року вилучених під час обшуку предметів, а саме мобільного телефону «Самсунг» з сім-каргою МТС з абонентським номером НОМЕР_7, сім-картка Лайф з абонентським номером НОМЕР_8 та сім-карта «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_9, що підтверджує факт користування ОСОБА_4 зазначеними номерами;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 вересня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_4 пояснив, що на фото № 1 зображена особа, яка схожа на чоловіка, що був зображений на аватарі в програмі «Скайп» сторінки ОСОБА_9 з Королівства Нідерландів;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25 травня 2013 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, відповідно до якого 03. червня 2013 року в 11 год. 53 хв. 40 сек. З номера НОМЕР_15, яким користується ОСОБА_4 надійшло СМС-повідомленні на номер НОМЕР_13 «Привет, скинь номер водителя по СМС вчера не пришел», що підтверджує обізнаність обвинуваченого про переміщення посилки, ще коли вона знаходилася поза межами території України та цікавився номером водія, який її буде перевозити; цього ж дня, об 11 год. 53 хв. 16 сек. З номера НОМЕР_13 на номер НОМЕР_15, яким користується ОСОБА_4 надійшло СМС-повідомлення «НОМЕР_16», підтверджує отримання ОСОБА_4 номера телефону водія, ще коли посилка була поза межами території України; цього ж дня, о 17 год. 47 хв. 41 сек. з номера НОМЕР_15 надійшло СМС-повідомлення на номер НОМЕР_13, яким користувався чоловік на ім'я ОСОБА_9 «Привет, выйди в скайп пожал», одже ОСОБА_4 мав намір спілкуватися з ОСОБА_9 по скапу в період, коли посилка вже була передана водію для послідуючої передачі на Україну та була ще поза межами території України; 05 червня 2013 року, о 12 год. 00 хв. 14 сек. з номера НОМЕР_13 на номер НОМЕР_15 надійшло СМС-повідомлення «Zdorova, polyi4l?», цього ж дня, о 16 год. 39 хв.42 сек. ОСОБА_4 телефонував зі свого номеру НОМЕР_17 на номер НОМЕР_18, який є номером водія ОСОБА_15 та про який йому раніше повідомив ОСОБА_9, спілкувався з приводу можливості отримання посилки, повідомив водія, що свій попередній номер загубив та продиктував свій номер телефону. Водій повідомив, що посилку передав своєму керівникові. Також водій повідомив ОСОБА_4, що на аркуші паперу було чітко написано «Суми», однак ОСОБА_4 пояснив, що посилку потрібно направляти на м. Херсон, цього ж дня, о 16 год. 47 хв. 51 сек., ОСОБА_4 телефонував зі свого номеру НОМЕР_17 на номер НОМЕР_19, який є номером ОСОБА_16, в ході розмови спілкувались щодо порядку передачі посилки, ОСОБА_16 уточнював, направляти посилку на Суми чи на Херсон, на що ОСОБА_4 підтвердив, що посилку необхідно направляти на м. Херсон; 05 червня 2013 року, о 16 год. 50 хв. 35 сек., з номера НОМЕР_15 надійшло СМС-повідомлення на номер НОМЕР_19 «ОСОБА_4 п а херсон», цього ж дня, о 17 год. 13 хв. 09 сек., з номера ОСОБА_4 НОМЕР_15 надійшло СМС-повідомлення на номер ОСОБА_9 НОМЕР_13 «Завтра передаст, позже наберу», 06 червня 2013 року, на протязі дня ОСОБА_4 кілька разів телефонував ОСОБА_16 та домовлявся про обставини передачі та отримання посилки, 07 червня 2013 року, о 12 год. 31 хв. 12 сек. ОСОБА_19 на номер НОМЕР_15 надійшло СМС-повідомлення про те, що груз доставлений в м. Херсон, 07 червня 2013 року, в обідній час, ОСОБА_4 кілька разів спілкувався по телефону з представником служби «Авто люкс» з приводу можливості отримання посилки, 05 червня 2013 року, о 18 год. 15 хв. 07 сек., ОСОБА_4 телефонував зі свого номеру НОМЕР_17 чоловіку, якого називав ОСОБА_17, на номер НОМЕР_13, під час розмови спілкувались з приводу отримання наступного дня посилки та її вмісту, під час розмови ОСОБА_4 казав, що в посилці повинні бути футболки, шоколад та інше, на що чоловік на ім'я ОСОБА_17, сміючись повідомив, що це не головне, на що ОСОБА_4 відповів, що вони розуміють один одного, 07 червня 2013 року, о 8 год. 53 хв. 40 сек., ОСОБА_4 телефонував зі свого номеру НОМЕР_17 чоловіку, якого називав ОСОБА_17, на номер НОМЕР_13, під час розмови спілкувались про зміст вже отриманої посилки. ОСОБА_11 запитував, чи знайшов там все ОСОБА_4, на що останній спитав, як він сам вважає, ОСОБА_9 сказав, що щось знаходиться в самій старій речі, на що ОСОБА_4 відповів, що вони дорослі люди та зайві розмови зайві по телефону;

- протокол огляду мобільного телефону «Nokia-101", належного ОСОБА_15 від 14 лютого 2014 року, з якого вбачається, що в меню телефону, в підменю «повідомлення», серед чисельних СМС-повідомлень встановлено наявність СМС-повідомлення від абонента за номером НОМЕР_13, що було передано згідно інформації з телефону 02 червня 2013 року о 14 год. 24 хв. 43 сек. наступного змісту «АДРЕСА_5»; було встановлено наявність іншого повідомлення, яке було передане 04 червня 2013 року о 19 год. 08. хв.. 40 сек. від абонента з номером НОМЕР_20 зі змістом «Кофе варка, из Роттердама передача на Херсон охотников п.а.», також від абонента з номером НОМЕР_20 є СМС-повідомлення, яке було передане 04 червня 2013 року, о 09 год. 51 хв. 29 сек., зі змістом «Я знову на зв'язку! Зателефонуйте мені, будь ласка»;

- витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»,

Відповідно до якого ОСОБА_15 виїхав з території України 01 червня 2013 року, а в'їхав в Україну 04 червня 2013 року, о 7 год. 14 хв. 43 сек.;

- висновок експерта № 538 від 17 липня 2013 року, відповідно до якого порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходиться в 57 пакетиках, вилучених в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3, містить у своєму складі психотропну речовину «амфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 19,2612 грам.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні незаконного придбання за попередньою змовою групою осіб та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу у великому розмірі без мети збуту, а також у вчиненні контрабанди наркотичних засобів у великих розмірах та психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, дії останнього за ст.ст. 309 ч. 2, 305 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.

Також, колегія суддів вважає правильними висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні контрабанди психотропної речовини у особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному придбанні за попередньою змовою групою осіб та зберіганні психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою збуту, дії останнього за ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України кваліфіковані вірно.

Вказані докази в їх сукупності спростовують твердження захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_4 про недоведеність вини останнього у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень та невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що висновки суду першої інстанції про наявність домовленості між ОСОБА_4 та невстановленою особою про переміщення поза митним контролем психотропної речовини, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються допустимими доказами, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Так, як вбачається з наведеного вище спілкування ОСОБА_4 з особою на ім'я ОСОБА_9, а також з ОСОБА_15 та ОСОБА_16, обвинувачений контролював рух посилки з психотропною речовиною та вживав заходів для її отримання ще, коли вона знаходилась на території Королівства Нідерландів.

Доводи апеляційних скарг вказаних учасників судового провадження з приводу того, що ОСОБА_4 не був обізнаний про наявність психотропної речовини в отриманій ним посилці спростовуються його розмовою з чоловіком на ім'я ОСОБА_9 05 червня 2013 року, о 18 год. 15 хв. 07 сек., коли мова йшла про отримання наступного дня посилки та її вмісту, під час розмови ОСОБА_4 казав, що в посилці повинні бути футболки, шоколад та інше, на що чоловік на ім'я ОСОБА_9, сміючись, повідомив, що це не головне, на що ОСОБА_4 відповів, що вони розуміють один одного, тобто з вказаної розмови вбачається, що в посилці повинно бути щось, що вони не хотіли називати в телефонній розмові, а також розмовою між ними 07 червня 2013 року, о 18 год. 53 хв. 40 сек., коли мова йшла про вміст вже отриманої посилки, ОСОБА_9 запитував, чи знайшов там все ОСОБА_4, на що останній спитав, як він сам вважає, ОСОБА_9 сказав, що щось знаходиться в самій старій речі, на що ОСОБА_4 відповів, що вони дорослі люди та такі розмови зайві по телефону, тобто, з вказаної розмови вбачається, що в посилці ОСОБА_4 було знайдено щось, про що вони не хотіли називати в телефонній розмові.

Більш того, з вказаних розмов вбачається, що посилка була адресована саме ОСОБА_4, оскільки будь-яких розмов про її передачу чи передачу частини вмісту посилки ОСОБА_3 не йшлося, що в своїй сукупності підтверджує те, що ОСОБА_4 знав про вміст посилки ще до її отримання.

Предметом судового розгляду були також доводи з приводу того, що посилка була адресована в м. Суми ОСОБА_3, а оскільки той на зв'язок не виходив, ОСОБА_4 з ОСОБА_9 узгодили питання передачі цієї посилки не в м. Суми, а йому в м. Херсон, бо частина речей з посилки була призначена йому, та знайшли своє відображення у вироку. Цілком правильними і обґрунтованими, на думку колегії суддів, є позиція суду першої інстанції віднестися до таких пояснень обвинуваченого критично, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та суперечать зібраним доказам, зокрема, проаналізованим вище телефонним розмовам, а посилання в телефонних розмовах між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 на можливість відправлення посилки до м. Суми, однозначно, не свідчать про те, що вона не була адресована ОСОБА_4 Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_3 заявляв, що про отримання ОСОБА_4 в м. Херсон посилки з Королівства Нідерланди з психотропною порошкоподібною речовиною «амфетамін», яка була схована в магнітолі, він дізнався на досудовому розслідуванні, ніякого відношення до цього не має, ОСОБА_3 був затриманий працівниками органів досудового розслідування 28 травня 2013 року, тобто за кілька днів до передачі посилки, доказів того, що ця посилка була адресована останньому під час судового розгляду встановлено не було. Більш того, ту обставину, що посилка адресувалась саме ОСОБА_4 підтверджує факт розпорядження ним всіма речами посилки.

Такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів е, також, доводи вказаних апеляційних скарг з приводу відсутності в діях ОСОБА_4 мети збуту психотропної речовини. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкції іншій особі за її згодою тощо). Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів може свідчити, як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, а саме: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб'єкта злочину, те, що сама особа наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх. З наданих ОСОБА_4 пояснень вбачається, що він зберігав невідому речовину до передачі її ОСОБА_3, сам наркотичних засобів не вживає, враховуючи особливо великий розмір вказаної речовини, що в свою чергу, свідчить про те, що ОСОБА_4 придбав, зберігав психотропну речовину у великому розмірі за місцем свого проживання, в АДРЕСА_3, для подальшої їх передачі, тобто фактичному збуті ОСОБА_3

Обґрунтованими, на думку колегії суддів, є доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 з приводу того, що суд першої інстанції, зазначивши у мотивувальній частині вироку, що саме ОСОБА_4, а не ОСОБА_3 домовлявся, використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет, з невстановленою особою у квітні 2013 року про незаконне придбання з метою збуту «амфетаміну» та доставки його з Нідерландів через митний кордон в Україну, вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення.

За змістом формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет через програму «Skype», у квітні-травні 2013 року замовив у ОСОБА_9 партію речовини, що містить психотропну речовину «амфетамін» та домовився з ним про її доставку з Королівства Нідерландів вантажним мікроавтобусом, який здійснює перевезення передач в Україну.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виключив з пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України, за фактом переміщення 04 червня 2013 року поза митним кордоном України за попередньою змовою з ОСОБА_4 57 поліетиленових пакетиків з психотропною речовиною «амфетамін» у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні зазначеного епізоду.

Під час судового розгляду прокурором зміни до пред'явленого обвинувачення не вносились.

Проте, за змістом мотивувальної частини вироку, формулюючи обвинувачення щодо ОСОБА_4, визнане доведеним, суд першої інстанції помилково зазначив, що останній, використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет через програму «Skype», домовилися з невстановленою особою про приховання вищевказаної речовини в середині електронного пристрою у складі передачі, що б ускладнювало його виявлення при проходженні митного контролю під час перетину митного кордону України.

А тому, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 КПК України, судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, обвинувачення в суді першої інстанції не змінювалось, вирок суду підлягає зміні, а вищенаведене твердження суду першої інстанції підлягає виключенню з вироку.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він підписував, не вникаючи і не вчитуючись у суть викладеного, як протокол обшуку, та інші надані ним покази під час досудового розслідування, оскільки вперше опинився в такій ситуації, перебував в шоковому стані, а також через те, що перебував під вартою та через психологічний вплив працівників міліції, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, бо суд першої інстанції у відповідності до положень ч. 4 ст. 95 КПК України обґрунтував свої висновки лише на показаннях обвинувачених та свідків, в тому числі і ОСОБА_4, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, та не обґрунтовував своє рішення показаннями, наданими під час досудового розслідування.

Не заслуговують на увагу колегії суддів також доводи апеляційної скарги останнього з приводу порушення його права на захист, оскільки досудове розслідування велося українською мовою, якою він не володіє в достатньому обсязі, оскільки не вивчав її в школі та довгий час проживав на території Росії. Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 є громадянином України, зареєстрований в м. Путивль, фактично проживав в м. Херсон, його захист здійснювала адвокат ОСОБА_5, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження у суді першої інстанції, в порядку ст. 345 КПК України йому під розписку була вручена пам'ятка про права та обов'язки обвинуваченого, в тому числі щодо права користування рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави, від ОСОБА_4 будь-яких клопотань з приводу ведення процесу російською мовою не надходило. А тому, з врахуванням наведеного, навіть за умови, що останній не вивчав української мови в школі, на думку колегії суддів, ОСОБА_4 володіє українською мовою в достатньому обсязі для розуміння суті пред'явленого йому обвинувачення та захисту від нього, право останнього на захист порушене не було.

Постановляючи вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані докази з позиції їх належності, допустимості та достовірності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про виключення з обвинувачення ОСОБА_3 епізоду у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України, за фактом переміщення 04 червня 2013 року поза митним контролем за попередньою змовою з ОСОБА_4 57 поліетиленових пакетиків з психотропною речовиною «амфетамін», кваліфікуючої ознаки - повторність, наявності мети збуту наркотичного засобу чи психотропної речовини в діях останнього, вірно перекваліфікувавши інкриміновані йому кримінальні правопорушення з ч. 3 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України, та з ч. 3 ст. 305 на ч. 2 ст. 305 КК України, а також дійшов до правильного висновку виключити з обвинувачення ОСОБА_4 посилання на попередню змову з ОСОБА_3, факт розфасування ним наркотичного засобу, відомості про незаконне перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Так, в ході дослідження роздруківок фонограм судом першої інстанції було встановлено, 25 квітня 2013 року, ОСОБА_4 об 11 год. 52 хв. 26 сек. та о 15 год. 47 хв. 35 сек. телефонував ОСОБА_3, під час розмови повідомив, що буде відправляти гроші в Голландію, мова йшла про наявність боргу, відсутність грошей, підрахунки про заробітки, необхідність перерахування коштів. Однак, зі змісту цих розмов не вбачається, за що будуть перераховані гроші ОСОБА_4 та, чи має до них відношення ОСОБА_3, яким чином будуть ці заробітки та коли, не вбачається спільна домовленість на придбання наркотичних засобів чи психотропної речовини, а тому вказані фонограми правильно не були покладені судом першої інстанції в основу обвинувачення, як доказ наявності змови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вчинення злочинів, враховуючи те, що згідно обвинувачення така змова у них виникла тільки в квітні 2013 року, тобто після зазначених розмов.

З фонограм телефонних дзвінків від 12 квітня 2013 року, 17 квітня 2013 року, 18 квітня 2013 року, 19 квітня 2013 року, 20 квітня 2013 року, 29 квітня 2013 року, 18 травня 2013 року ОСОБА_4 ОСОБА_3 вбачається, що спілкувалися останні з приводу боргу, необхідність перерахування коштів особам на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_17. Проте, розмов про придбання наркотичних засобів чи психотропної речовини, зокрема щодо конкретної партії, не ведуть.

Під час спілкування 05 травня 2013 року о 21 год. 46 хв. 26 сек. обвинувачених, ОСОБА_4 запитував ОСОБА_3, виражаючись нецензурною лексикою та прямо не називаючи, чи є в нього щось для дискотеки невелике та кругленьке, складається з 3-х букв та розпочинається на букву «Л», на що ОСОБА_3 відповів, що якісні важко знайти. 18 травня 2013 року о 18 год. 42 хв. 24 сек. ОСОБА_4 телефонував ОСОБА_3, та в ході розмови запитував про можливість придбання речі, яку прямо не називав, а розмовляв в іномовній формі, приводячи по аналогії марки «Мерседес» та «Ауді». З вказаних розмов можливо припустити, що в ній йдеться про наркотичні засоби або психотропні речовини, але у вказаних фонограмах відсутні відомості щодо конкретних фактів придбання, зберігання чи контрабанди наркотичних засобів, чи психотропних речовин. Докази належності зазначених розмов до фактів пред'явленого обвинувачення в матеріалах кримінального провадження відсутні. До того ж, відсутні докази того, що вказані розмови потягли за собою якісь конкретні дії.

Щодо факту перерахування 19 квітня 2013 року ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_9 в м. Роттердам 300 євро, а 30 травня 2013 року - 600 євро, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до документів та копіями заяв на переказ готівки, то в ході судового розгляду не було доведено, що ці кошти були використані для придбання психотропної речовини, оскільки з наданих в судовому засіданні пояснень обвинувачених вбачається, що у них був борг перед громадянином Королівства Нідерландів та основна частина цих коштів перераховувалась в рахунок погашення боргу, а інша частина коштів була перерахована ОСОБА_4 в якості передплати за товари, що перебувають у вільному обігу. Такі пояснення обвинувачених підтверджуються дослідженими роздруківками фонограм, згідно яких обвинувачені спілкуються між собою з приводу необхідності повернення боргу ще, починаючи з лютого 2013 року, тоді як згідно обвинувачення у них виник умисел на придбання психотропної речовини тільки в квітні 2013 року, до того ж з досліджених роздруківок фонограм вбачається, що між обвинуваченими і невстановленими особами велись переговори з приводу придбання товарів, не пов'язаних з обігом наркотичних засобів чи психотропних речовин. За наявності в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження тільки факт перерахування цих коштів та відсутності будь-яких доказів на підтвердження того, що ці кошти перераховувались в зв'язку з придбанням психотропної речовини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку виключити з обвинувачення ОСОБА_4 посилання на те, що кошти в сумі 300 та 600 євро перераховувались для придбання психотропної речовини.

Не доводить обізнаність ОСОБА_3 у планах ОСОБА_4 щодо незаконного придбання психотропної речовини на території Королівства Нідерландів, їх подальшою контрабандою та збутом на території України, а також наявність попередньої змови між обвинуваченими телефонна розмова від 03 березня 2013 року, 20 год. 49 хв. Між невстановленою особою та ОСОБА_3, коли останній повідомив, що той може самостійно вести розмову з ОСОБА_4 щодо постачання «амфетаміну», поки ОСОБА_4 не погасить борг, замовляють окремо, а також факт отримання ОСОБА_3 посилки, про дійсний вміст якої йому стало відомо, після проведеної попередньої оплати ОСОБА_11, що в свою чергу, свідчить про те, що обвинувачені разом повинні були отримати від невстановленої особи, після проведеної попередньої оплати ОСОБА_4 посилки з психотропною речовиною, яку мав реалізувати ОСОБА_3 та повернути борг ОСОБА_11

Вина ОСОБА_3 у вчиненні епізоду за фактом переміщення 04 червня 2013 року поза митним контролем за попередньою змовою з ОСОБА_4 57 поліетиленових пакетиків з психотропною речовиною «амфетамін» доведена не була, оскільки ОСОБА_3 був затриманий органами досудового слідства 28 гтравня 2013 року, тобто за кілька днів до передачі посилки в Королівстві Нідерланди, жоден зі свідків, допитаних в судовому засіданні, не підтвердив, що вказана посилка була адресована ОСОБА_3, чи він повинен був приймати участь в її отриманні, вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час дослідження роздруківок фонограм, а пояснення ОСОБА_4 в частині, що посилка була адресована ОСОБА_3, а він отримав психотропну речовину фактично випадково після того, як не змогли знайти ОСОБА_3, не відповідають встановленим обставинам справи та суперечать іншим зібраним доказам, зокрема роздруківкам фонограм, відповідно до яких ОСОБА_4 з самого початку відправлення посилки контролював її рух та вчиняв дії щодо її отримання, поясненням свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які підтвердили, що посилка адресувалася саме ОСОБА_4, а також факт розпорядження останнім всіма речами посилки;

В зв'язку з виключенням з пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3 зазначеного епізоду, суд першої інстанції цілком правильно виключив і таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, а з обвинувачення ОСОБА_4 посилання на попередню змову з ОСОБА_3

І, оскільки в судовому засіданні не знайшло підтвердження обвинувачення в частині наявності мети збуту в діях ОСОБА_3, зокрема жодного факту продажу чи наміру продажу наркотичного засобу чи психотропної речовини не встановлено, суд першої інстанції вірно перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України (кваліфікуючі ознаки - великий розмір та попередня змова), а також з ч. 3 ст. 305 КК України на ч. 2 ст. 305 КК України, оскільки не знайшли підтвердження в судовому засіданні така кваліфікуюча ознака, як особливо великий розмір та повторність.

А тому, доводи прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 з приводу невідповідності висновків фактичним обставинам кримінального провадження через невзяття до уваги доказів, які істотно вплинули на його висновки, а висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Разом з тим, обґрунтованими, на думку колегії суддів, є доводи апеляційної скарги прокурора з приводу допущеного судом першої інстанції неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, яке явно не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених внаслідок м'якості.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно роз'яснень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, має суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Санкцією ч. 2 ст. 305 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

Проте, суд першої інстанції, в порушення вимог зазначеного закону, визнавши ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, призначив йому покарання, без посилання на ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією наркотичного засобу «метадон», психотропної речовини «амфетамін», з конфіскацією майна, крім житла, тобто нижче від найнижчої межі.

Виходячи зі змісту ст. 69 КК України, призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого кримінальним законом, можливе лише в тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно недоцільним. Суд повинен встановити декілька обставин, що пом'якшують покарання, та мотивувати, яким чином вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Проте, рішення суду про застосування до ОСОБА_4 ст. 69 КК України не можна визнати обґрунтованим, оскільки, приймаючи його, суд не навів у вироку переконливих доводів про доцільність призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а лише послався на обставини, що пом'якшують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання, як одного виду, так і різних; однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкції частин статей) КК України.

Призначивши основне покарання ОСОБА_4, як за ч. 3 ст. 307 КК України, так і за ч. 3 ст. 305 КК України, з застосуванням положень ст. 69 КК України, по п'ять років позбавлення волі, та за ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів - п'ять років позбавлення волі, суд першої інстанції порушив принцип застосування даної норми закону, оскільки покарання були призначені судом не в максимальних межах статей, та, будучи однаковими за видом і розміром, поглиненню не підлягали.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 420 КПК України, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати, ухваливши свій вирок.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за ст.ст. 309 ч. 2, 305 ч. 2 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином відповідно; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; відсутність тяжких наслідків від скоєного, визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його було засуджено вироком суду, оскільки часткове визнання ним вини стосувалось лише факту переміщення 04 червня 2013 року за попередньою змовою з ОСОБА_4 поза митним контролем 57 поліетиленових пакетиків з психотропною речовиною «амфетамін»; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання колегія суддів відносить визнання ОСОБА_3 своєї вини, відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність судимостей.

Наведені вище обставини у сукупності з пом'якшуючими покарання обставинами істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, і дають підстави для застосування ст. 69 КК України з призначенням останньому за ч. 2 ст. 305 КК України покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі санкції даної частини статті, з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації наркотичного засобу та психотропної речовини, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна, крім житла, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та яке відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами; особу обвинуваченого, який свою вину у скоєному не визнав, раніш до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований, як приватний підприємець, посередню характеристику за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків від скоєного; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання колегія суддів відносить відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також відсутність судимостей у ОСОБА_4

Наведені судом першої інстанції у вироку пом'якшуючі обставини, а саме те, що останній зареєстрований, як приватний підприємець, має на утриманні малолітню дитину, з моменту скоєння інкримінованих йому злочинів ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчинив, колегія суддів вважає такими, що характеризують особу обвинуваченого, проте істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених останнім злочинів, передбачених ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України, та не дає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 за ст.ст. 305 ч. 3, 307 ч. 3 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції даних частин статей особливої частини, з конфіскацією психотропної речовини, з конфіскацією майна, крім житла, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та яке відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Разом з тим, враховуючи те, що збут психотропної речовини «амфетамін» носив не корисний характер, оскільки ОСОБА_4 зберігав її для передачі ОСОБА_3 при призначенні покарання за ч. 3 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає за потрібне не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Коллегія суддів вважає, що ОСОБА_4 під дію ст. 6 закону України про Амністію у 2014 році не підпадає, оскільки не відбуває покарання за цим вироком.

Обвинувачений ОСОБА_20 відбуває покарання з 28.05.2013 року, тому відповідно до ст. 6 закону України про амністію у 2014 році йому необхідно скоротити наполовину невідбуту частину покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_3, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити частково, апеляційні скарги захисника ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 3 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України при кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання:

- за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 305 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією наркотичного засобу « метадон», психотропної речовини « Амфетамін» та з конфіскацією майна, що є його власністю, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією наркотичного засобу « метадон», психотропної речовини « « амфетамін» та з конфіскацією майна, що є його власністю, крім житла

Призначити ОСОБА_4 покарання:

- за ч.3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією психотропної речовини « амфетамін» та з конфіскацією майна, що є його власністю, крім житла

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією психотропної речовини « Амфетамін» та з конфіскацією майна, що є його власністю, крім житла

Цей же вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити, виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про те, що при цьому ОСОБА_4 використовуючи телефонний мобільний зв'язок та комп'ютерну мережу Інтернет через програму « Скайп», домовився з невстановленою особою про приховання вищевказаної речовини в середині електронного пристрою у складі передачі, що б ускладнювало його виявлення при проходженні митного контролю під час перетину митного кордону України.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Застосувати відносно ОСОБА_20 ст. 6 закону України Про амністію у 2014 році від 18.04.2014 року, та скоротити наполовину невідбуту частину покарання.

ОСОБА_4 взяти під варту з зали суду.

На вирок апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Пархоменко О. М. Макаровець А. М.