Ухвала суду № 40581221, 17.09.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-162/11

4-с/405/38/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2014 р. Ленінський райсуд м. Кіровоград в складі :

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Возлюбленій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій (бездіяльності) посадових осіб Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, зняття арешту з майна, що накладений відповідно до постанови без номера державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Закалашнюка О.С. від 10 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2014 року скаржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, вказав, що державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ Закалашнюком О.С. відповідно до постанови від 10.09.2012 року накладено арешт на все його майно як боржника при виконанні виконавчого листа № 2-162/11, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 28.03.2012 року про стягнення з нього та ОСОБА_3 боргу на користь ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 996876,96 грн.

10.09.2012 року згідно вказаного виконавчого листа Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ постановою державного виконавця Закалашнюка О.С. було відкрито виконавче провадження № 34164708. Цією ж постановою на його майно було накладено арешт.

12.12.2013 року згідно з постановою державного виконавця вищезазначене виконавче провадження було завершено, а виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання.

У відповідності до вимог ч. 1-3 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» при завершенні виконавчого провадження арешт із майна боржника державним виконавцем не було знято і у постанові про повернення виконавчого документа нічого не вказано про зняття арешту.

Він неодноразово звертався до Кіровського ВДВС з приводу зняття арешту з належного йому майна в зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Проте, 11.06.2014 року йому стало відомо, що арешт з майна було знято у Єдиному державному реєстрі заборони відчуження майна, який функціонує з 2013 року. При цьому у реєстрі до 2013 року арешт з майна знято не було ( реєстраційний запис № 13102201 згідно постанови без номера від 10.09.2012 року, виданої державним виконавцем Кіровського ВДВС Закалашнюком О.С.)

До 11.06.2014 року йому було відомо, що в Україні існує два реєстри заборони відчуження майна.

Довідавшись, що арешт з належного йому майна знято лише у одному реєстрі ( що функціонує з 2013 року), а у реєстрі до 2013 року його майно перебуває під арештом, він в той же день 11.06.2014 року звернувся до начальника Кіровського ВДВС, яка обіцяла надати відповідь, але відповіді він не отримав, а усно йому повідомила начальник, що арешт знімати з майна не буде, що він може вирішити це питання тільки в судовому порядку.

Таким чином внаслідок бездіяльності Кіровського ВДВС порушуються його права на вільне розпорядження майном.

Просить зняти арешт, накладений на його майно Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник заяву підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Представники Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ та ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд скарги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статею 11 ЗУ "Про виконавче провадження " передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що на виконанні у Кіровському ВДВС Кіровоградського МУЮ перебував виконавчий лист № 2-162/11, виданий Ленінським райсудом м. Кіровограда 28.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 996876,96 грн.

Державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» 10.09.2010 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, де зазначено, що боржнику необхідно добровільно виконати рішення суду до 17.09.2012 року, в п.п.4, 5 постанови зазначено, що накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження майна у межах суми звернення стягнення - 996876,96 грн.

12.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1ст.47, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: у боржника не виявлено майно, на яке згідно за законом можливо звернути стягнення, де в п.2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 12.12.2014 року, а в п.4 вказано, що постанова може бути оскаржена у порядку встановленому законодавством.

Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що боржник ОСОБА_1 не оскаржував постанову державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 12.12.2013 року в частині скасування накладеного арешту на майно боржника в 10 -денний строк з моменту її одержання, про існування якої дізнався 11 червня 2014 року, до суду скаржник звернувся тільки 02 липня 2014 року, суду не надано доказів поважності причин пропущення строку для подання скарги, у відповідності до ст.60 Закону «України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень у відповідності до ст.383 ЦПК України необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд ,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій (бездіяльності) посадових осіб Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, зняття арешту з майна, що накладений відповідно до постанови без номера державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Закалашнюка О.С. від 10 вересня 2012 року - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Циганаш І.А.