Рішення № 40581085, 15.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18229/14 15.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ»ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_2Простягнення 29 747,60 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бабін В.С.- дов. № б/н від 27.05.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 29 747,60 грн. заборгованості за договором поставки обладнання № 01-27/07 від 27.07.2012 року.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15.09.2014 року.

У судовому засіданні 15.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.09.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Кетерінг» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ», продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) 27.07.2012 року було укладено договір поставки № 01-27/07, відповідно до пункту 1.1 договору продавець приймає на себе зобов'язання здійснити поставку технологічного обладнання, що використовувалось на власному виробництві, асортимент та кількість якого вказані в специфікації (додаток № 1 до договору), а покупець зобов'язується прийняти обладнання та сплатити за нього ціну у відповідності до умов договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язаний здійснити поставку обладнання на умовах та у відповідності до порядку, що встановлений цим договором.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти обладнання

У пункті 2.2.3 договору зазначено, що покупець зобов'язаний оформити та підписати усі документи щодо переходу права власності.

У пункті 2.2.4 договору зазначено, що покупець зобов'язаний здійснити своєчасну оплату на користь продавця усіх платежів за цим договором.

Відповідно до пункту 3.2 договору - ціна договору встановлена в специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки № 01-27/07 від 27 липня 2012 року найменуванням товару є посудомийна машина WD241E, що використовувалась на власному виробництві продавця загальною вартістю 39 747,60 грн.

Пунктом 4.1.1 договору встановлено, що покупець, в порядку передплати сплачує продавцю 25 % (двадцять п'ять відсотків) ціни договору, що в п. 3.2 цього договору, упродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору на підставі рахунку продавця, який належним чином передається останнім не пізніше однієї доби з моменту підписання договору.

Пунктом 4.1.2 договору встановлено, що решту ціни договору, що становить 75 % (сімдесят п'ять відсотків) від суми відповідної до п. 3.2 цього договору, покупець сплачує продавцю упродовж 90 календарних днів з дати отримання обладнання у продавця.

Відповідно до пункту 4.2 договору - оплата здійснюється згідно з рахунком, наданим продавцем.

У пункті 6.1 договору зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у відповідності до цього договору та поточного законодавства України в межах випадків, що не врегульовані умовами цього договору.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки 30.07.2012 р. було поставлено відповідачу товар передбачений умовами договору на суму 39 747,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № КК-0000435 від 30.07.2012.

Відповідач, на виконання умов договору, оплатив вартість поставленого товару частково, здійснивши 30.07.2012 р. платіж на суму 10 000,00 грн. Іншу частину суми у розмірі 29 747,60 грн. у строк до 31.10.2014 р. відповідач не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 29 747,60 грн.

10.07.2014 р. позивач листом № 985 звернувся до відповідача з вимогою оплатити поставлений товар.

11.08.2014 р. вказаний лист поштовим оператором був повернутий позивачу, з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

У зв'язку з тим, що відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 29 747,60 грн. основного боргу за договором поставки обладнання № 01-27/07 від 27.07.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1.2 договору встановлено, що решту ціни договору, що становить 75 % (сімдесят п'ять відсотків) від суми відповідної до п. 3.2 цього договору, покупець сплачує продавцю упродовж 90 календарних днів з дати отримання обладнання у продавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки обладнання № 01-27/07 від 27.07.2012 р. позивачем 30.07.2012 р. було поставлено відповідачу товар передбачений умовами договору на суму 39 747,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № КК-0000435 від 30.07.2012. Відповідач, в свою чергу, вартість поставленого товару оплатив частково, здійснивши 30.07.2012 р. платіж на суму 10 000,00 грн. Іншу частину суми у розмірі 29 747,60 грн. у строк до 31.10.2014 р. відповідач не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 29 747,60 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 29 747,60 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: 03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «До Енд Ко Київ» (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 6, код ЄДРПОУ 20582919) 29 747 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 60 коп. основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.09.2014 р.

Суддя Спичак О.М.