Постанова № 40579707, 18.09.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2985/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шеремет О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 25.07.2014 №351-ос,

встановив:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі по тексту - ХОДА або відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 25.07.2014 №351-ос.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача, відповідно до Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.07.2014 року №351-ОС було звільнено з посади заступника голови обласної державної адміністрації на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Вказане розпорядження позивач вважає протиправним та просить його скасувати, оскільки під час звільнення він перебував на лікарняному. Також вказав, що відповідачем не дотримано процедуру звільнення працівника та не погоджено його звільнення з Кабінетом Міністрів України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, що Розпорядження підписано головою Херсонської обласної державної адміністрації, складено відповідно до норм діючого законодавства, тому підстав для його скасування відсутні.

Розглянувши подані документи, врахувавши правову позицію представника позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.07.2014 року №351-ОС ОСОБА_3 звільнено з посади заступника голови обласної державної адміністрації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного: підстави припинення державної служби визначені ст. 30 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;

7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

З оскаржуваного Розпорядження вбачається, що позивача звільнено згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України (систематичне не виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором).

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду, правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Так, відповідно до виписки № 07299 із медичної картки стаціонарного хворого та листка непрацездатності серії АГМ № 514491, виданого Комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня" ОСОБА_3 з 25.07.2014 р. по 22 серпня 2014 року перебував на лікуванні. До роботи йому необхідно було приступити з 23 серпня 2014 року.

Отже, суд приходить до висновку, що позивача звільнено з посади заступника голови обласної державної адміністрації 25 липня 2014 року, тобто в день, коли позивач перебував на лікарняному.

Згідно з положеннями статті 235 КЗпП України, у раз звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на посаді на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) цей порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1). У відповідності до ч.3 п.2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи з урахуванням положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3, відповідно до яких у травні 2014 року позивачу нараховано 10034,35 грн., у червні 2014 року нараховано 10076, 98 грн.

Так, середньоденна заробітна плата позивача складає 502 грн. 78 коп.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_3 склав з 25.07.2014 р. по 18.09.2014 р. - 40 робочих днів, а тому стягненню підлягає заробітна плата в сумі 20111 грн. 33 коп. (40 робочих днів х 502,78 грн. = 20111,33 грн.).

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, як і не доведено законність винесеного Розпорядження № 351-ОС.

Суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 25.07.2014 №351-ос підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі..

Скасувати Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації Одарченка Юрія Віталійовича від 25.07.2014 р. № 351-ОС "Про звільнення ОСОБА_3" з посади заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації.

Поновити ОСОБА_3 на посаді заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації з 25 липня 2014 року.

Стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20111 (двадцять тисяч сто одинадцять) грн. 33 коп.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 вересня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 12.2