Вирок № 40579214, 18.08.2014, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/245/14-к 1-кп/441/21/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2014 колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області у складі головуючої

судді - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження № 12013150180000994 від 03.11.2013 р. про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, гр-на України, українця, із загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:

24.12.2003 р. Шахтарським міським судом Донецької області по ст.ст. 187 ч.3, 187 ч.1, 186 ч.3, 70 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі;

11.06.2010 р. Жовківським районним судом Львівської області по ст.185 ч.3, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі, ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27.02.2013 р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання - невідбутий строк 11 місяців 17 днів, проживаючого, тимчасово, без реєстрації в АДРЕСА_1 ,

по ч.3 ст.153, п.п.2,10 ч.2 ст.115 КК України, колегія суддів -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 02.11.2013 р. близько 18 год., за місцем свого тимчасового проживання, у квартирі на АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через її малолітство і захворювання на ДЦП та умисно завдавши їй руками декілька ударів в живіт і по тілу, насильно задовольнив з нею свою статеву пристрасть в неприродний спосіб, спричинив їй тупу травму живота, що призвела до смерті потерпілої, чим скоїв умисне вбивство малолітньої, поєднане із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, щодо малолітньої, та використанням її безпорадного стану, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

В суді обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав, показав, що інкримінованих злочинів не вчиняв, що малолітня ОСОБА_9 була дочкою його співмешканки ОСОБА_6 , що дитина хворіла на дитячий церебральний параліч, мала судоми, що тілесні ушкодження на тілі трупа дитини могли бути наслідком масажів, від проведення 02.11.13 р. штучного дихання та клізми, що тупа травма живота є наслідком падіння дитини з рук ОСОБА_6 . Дав інші показання, покликаючись на фальсифікацію матеріалів провадження, застосування до нього і потерпілої незаконних методів слідства, просить його оправдати.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена об`єктивно з`ясованими обставинами, сукупністю зібраних доказів, досліджених під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України і зокрема.

Показаннями в суді потерпілої ОСОБА_6 в тій частині, що її малолітня донька ОСОБА_9 11.03. 2012 р.н. хворіла ДЦП, проживала з нею по АДРЕСА_1 , що з березня 2013 року з ними проживав ОСОБА_10 , що 02.11.2013 р. після 17 год. залишала дитину з останнім, а сама відлучалась в магазин. Після повернення, годувала дитину, потім з ОСОБА_11 зробили дитині клізму, покупали та уклали її спати. Згодом через відсутність реакції дитини на подразники, пробували привести її до тями, ОСОБА_11 робив дитині штучне дихання, вона викликала швидку медичну допомогу, та, зібравши дитину подались до швидкої. По дорозі ОСОБА_11 ще робив дитині штучне дихання, але з прибуттям швидкої лікар констатувала її смерть. Тілесних ушкоджень, що виявлені на трупі дитини увечері 02.11.2013 р. вона не бачила, ОСОБА_10 казав їй не повідомляти слідству, що в цей вечір він сам залишався з дитиною.

Із оглянутої в судовому засіданні медичної картки-виклику (т.1 а.с.165) та показань свідка ОСОБА_12 , вбачається, що 02.11.2013 р. о 20 год. 32 хв. виїжджала у складі бригади швидкої медичної допомоги в с. Галичани, по дорозі, з дитиною на руках, їх перестріли ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , вона тут же оглянула дитину, яка була мертвою, на тілі дитина мала синці. Зі слів останніх, дитина перестала дихати о 20 годині. Про падіння дитини їй не повідомляли, біологічна смерть дитини констатована о 20 год.40 хв. 02.11.2013 р.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , що 02.11.2013 р. біля 18 год. ОСОБА_6 брала в неї велосипед для поїздки в магазин, а біля 19 год. вона була у квартирі останньої, там, окрім неї, була дитина і ОСОБА_11 , що їй ніхто не говорив про погіршення самопочуття дитини або ж про незвичну її поведінку. Пізніше чула від ОСОБА_11 , що дитина померла від судом.

Показами свідка ОСОБА_15 , про те, що ОСОБА_11 і Лебединська її сусіди, що 02.11.2013 р. близько 20 год. чула крики з квартири ОСОБА_13 , в цей же вечір довідалася про смерть її малолітньої доньки, що ОСОБА_13 до дитини ставилася погано, часто залишала дитину без нагляду.

Свідченнями ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в тій частині, що ОСОБА_10 з березня 2013 р. проживав при ОСОБА_6 , що вона рідним повідомила про смерть дитини о 21 год. 02.11.2013 р., вони були присутні 05.11.2013 р. при огляді місця події квартири АДРЕСА_2 , що в квартирі на бильці дитячого ліжка, на подушці в дитячому ліжку, підодіяльнику та на інших речах були плями бурого кольору, що вказані речі та інше вилучено з квартири, що ОСОБА_16 та поняті зауважень до протоколу огляду місця події не мали.

Із перегляду відеозапису слідчого експерименту від 12.11.2013 р. з участю Амельянова, видно, що він показав на квартиру АДРЕСА_2 , де з березня 2013 р. проживав при Лебединській, що в квартирі на часі проведення слідчої дії, в одній із кімнат, було дитяче ліжко, тут же ліжко для дорослих, в іншій диван, на кухні - кухонний куток та інше.

Із копії протоколу огляду місця події з фототаблицею від 05.11.2013 р. ( т.2 а.с.22-30, 102-117) убачається, що таким є квартира в АДРЕСА_1 , що в одній з кімнат є дитяче ліжко, на бильці ліжечка, на дитячій подушці та підодіяльнику сліди бурого кольору. Із квартири при огляді вилучено вищевказані та інші речі із слідами бурого кольору, грушу для клізми, інше.

З висновків судово-імунологічних експертиз №№ 1364/2013, 1362/13,1370/13 від 13.11.2013 р. убачається, що на вилучених з місця події подушці з наволочкою, дитячому підодіяльнику виявлена кров, що походить від покійної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.179-191).

Із висновку судово-медичної експертизи № 887/2013 р. з фототаблицею в додатку від 04.11.2013 р., із висновку додаткової судово-медичної експертизи № 878 від 12.05.14 р. та показань в суді судово-медичного експерта ОСОБА_21 убачається, що при огляді на трупі дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено тупу травму живота з ушкодженнями судин брижі тонкого кишківника у вигляді крововиливу в товщу тканини брижі тонкого кишківника у всіх відділах з розшаруванням листків її, в черевній порожнині 450 мл рідкої крові, крововиливи у стінку тонкого кишківника, крововиливи у м`які тканини довкола підшлункової залози, три синці на передній черевній стінці зліва, шість синців від рівня 9-го грудного хребця до рівня 4-го поперекового хребця, крововилив в навколо ниркову клітковину лівої нирки, вогнищевий крововилив по зовнішній поверхні задньої стінки ампули прямої кишки, просякнення м`яких тканин заочеревинного простору та тазу, три надриви слизової оболонки відхідника та інше. Що причиною смерті дитини є тупа травма живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника, гостра кровотеча, що тупа травма живота, виникла внаслідок ударів рукою/кулаком людини, а синці та відповідно їм крововиливи в м`які тканини в нижніх квадрантах обох сідниць утворились внаслідок їх розведення при здійсненні статевого акту, що три надриви слизової оболонки відхідника, утворилися від дії статевого чоловічого органу, що смерть дитини наступила 02.11.2013р.

Із записів в картці виклику швидкої медичної допомоги та у журналі швидкої медичної допомоги підстанції Городок, теж видно, що смерть дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступила біля 20 год. 02.11.2013 р. (т.1 а.с.165).

З висновку судово-медичної експертизи № 1170 від 14.07.2014 р. (т.2 а.с.240) видно, що в Амельянова на листопад 2013 р., будь-яких анатомічних змін в ділянці зовнішніх статевих органів, які б перешкоджали скоєнню статевих актів, немає.

Таким чином колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_11 доведена в повному обсязі, оскільки він умисно вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану малолітньої потерпілої, яке спричинило особливо тяжкі наслідки, та вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, що поєднане із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, його дії колегія суддів кваліфікує за ознаками ч.3 ст.153 та п.п.2,10 ч.2 ст.115 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_11 та покликання потерпілої ОСОБА_13 про те, що тілесні ушкодження на тілі трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утворились від масажу, що тупа травма живота є наслідком падіння дитини з рук потерпілої на стілець, а інші - від проведення клізми і реанімаційних заходів, колегія суддів оцінює критично.

Їх показання з цього приводу суперечливі та протирічиві, підтвердження в суді не мають.

Так, потерпіла ОСОБА_13 25.02.2014 р. в суді показала, що в неї з рук дитина не падала, ОСОБА_11 говорив їй, що при ньому, дитина впала з дивану, він підняв її, погіршення самопочуття при цьому дитина не мала.

Амельянов у цьому ж судовому засіданні ствердив, що дитина падала з рук потерпілої в обід 02.11.2013 р., і вдарилась до табуретки.

26.03.2014р. в судовому засіданні ОСОБА_13 показала, що 02.11.2013 р. дитина випала їй з рук на стільчик, але ОСОБА_11 цього не бачив.

Вони також спростовуються:

даними слідчого експерименту від 21.05.2014р. з участю потерпілої Лебединської, показаннями в суді судово-медичного експерта ОСОБА_21 та висновком додаткової судово-медичної експертизи № 878/2014 р. від 05.06.2014 р., з яких видно, що тупа травма живота в малолітньої ОСОБА_13 не могла утворитися при обставинах, на які при відтворенні вказала потерпіла ОСОБА_13 , і зокрема, від падіння дитини з рук на стілець, не можуть бути наслідком стиснення живота, або ж прикладанням сили у вигляді стискання на черевну стінку, а є наслідком ударної дії тупих предметів на черевну стінку дитини. Що синці та відповідно їм крововиливи в м`які тканини в нижніх квадрантах обох сідниць утворені внаслідок розведення сідниць при здійсненні статевого акту, три надриви слизової оболонки відхідника дитини утворені статевим чоловічим органом. Що множинні синці на правій щоці та інші тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупого предмету, а не від масажу чи реанімаційних процедур;

показами свідка ОСОБА_22 , що хвора на ДЦП малолітня ОСОБА_9 самостійно травмувати себе не могла.

Покликання обвинуваченого та захисника про визнання недопустимими доказами - висновку судово-медичного експерта № 887/2013 р. від 03.12.2013 р., додаткової судово-медичної експертизи №878/2014 р. від 12.05.2014 р., слідчого експерименту з участю потерпілої Лебединської від 21.05.2014 р. та інших, колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки таких недоліків, як на це покликаються обвинувачений і захисник, при їх зібранні органом досудового слідства і судом допущено не було.

Доводи обвинуваченого в суді про фальсифікацію матеріалів справи, чинення тиску на нього і потерпілу ОСОБА_13 на досудовому слідстві, нічим не обґрунтовані, спростовані в суді показами свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , тому оцінюються колегією суддів, як надумані з метою уникнення ОСОБА_11 відповідальності за скоєне.

За наведеного, підстав до оправдання Амельянова, як він та захисник про це просять немає.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що він характеризується негативно, будучи раніше неодноразово судимим, вчинив нові злочини та обирає йому покарання у виді позбавлення волі.

Як обставину, що обтяжує покарання та свідчить про підвищену суспільну небезпечність Амельянова, колегія суддів ураховує рецидив злочину.

Обставин, які пом`якшували б покарання ОСОБА_11 , немає.

За вироком Жовківського районного суду Львівської обл. від 01.06.2010 р. Амельянов засуджений по ст.185 ч.3, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі, ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27.02.2013 р. він умовно-достроково звільнений від відбування покарання - невідбутий строк 11 місяців 17 днів.

Отже, ОСОБА_11 вчинив новий злочин протягом невідбутої частини покарання.

Тому, відповідно до положень ст. 71 КК України ОСОБА_11 до призначеного за цим вироком покарання, слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

З огляду на характеристику особи ОСОБА_11 відсутність у справі обставин, що істотно пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, колегія суддів підстав для застосування Амельянову ст.69 КК України, не вбачає

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів

з а с у д и л а:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання:

по ч. 3 ст. 153 КК України на дванадцять років позбавлення волі;

по п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_8 за їх сукупністю шляхом часткового складання призначених покарань на чотирнадцять років шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_8 за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком суду у виді шість місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків на п`ятнадцять років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з дня затримання - 16.12. 2013 р.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишити попередній - тримання під вартою.

Речові докази у провадженні (т.1 а.с.228): подушку, наволочку, дитячий одяг, постільну білизну, гумову грушу, дитячу пляшку і пустушку, гімнастичний м`яч та інше знищити.

Компактдиски зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Г о л о в у ю ч а :

ОСОБА_23 у д д і : ОСОБА_3

О ОСОБА_24